Де найбільше пасік в Україні?

Адже найбільша племінна матко-вивідна бжолина пасіка нашої країни розміщена у Кременчуцькому районі. А саме - у Селі Біляки Семенівської територіальної громади. Ця пасіка, що належить приватному сільськогосподарському підприємству «Дружба» - особлива, адже тут розводять маток української степової породи бджіл.

Що потрібно для отримання паспорта пасіки?

Видача паспорта здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки, що подається власником пасіки або уповноваженою ним особою за місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).

Скільки пасік в Україні?

Понад 43,5 тисячі зареєстрованих пасічних господарств містить на сьогодні єдиний електронний державний Реєстр паспортів пасік. Це більше, ніж 2,2 мільйона бджолосімей.

Поряд з Білою Церквою з’явилася перша в Україні IT-пасіка

Неподалік від Білої церкви, що на Київщині, відкрили незвичайну пасіку. Бджоли тут живуть в «розумних» вуликах, а пасічник може за допомогою звичайного смартфону перевірити в яких умовах мешкають невтомні смугасті робітниці, пише SEEDS.

ІТ-пасіку розробила та інсталювала україно-польська команда AmoHive. Її концепція здобула перемогу на European Bee Award 2022 у номінації «Найкраще Інноваційне та Технологічне рішення».

Така IT-пасіка є першою не тільки для України, а й для всього світу, розповіла співавторка проєкту “Amohive” Александра Курдіна.

«Пасік в Україні багато. Багато і бджолярів. Але це не звичайна пасіка. В принципі, у світі немає такої, бо немає в світі таких вуликів. Є інші технології, але там перевіряють тільки один фактор, чи інший. Але такої як наша – немає.

Ми обрали Україну, бо наш проєкт, наша ідея, наші вулики – це інтелектуальна власність українців та України, бо вони запатентовані в Україні. Наш головний представник, Ігор Курдін, розпочав цей проєкт саме в Україні. Ще у 2016 році він почав тестувати перші прототипи вулика», – згадує Александра Курдіна.

Зроблені «розумні» вулики з поліпропілену. Кожен має сонячну панель, яка живить одразу 5 датчиків: 2 – вологості (всередині та зовні), два фіксують температуру всередині та зовні вулика і обов’язкові ваги.

Мають всі вулики персональний електронний блок, який допомагає передавати всю зібрану інформацію на сервер. Вже звідти інформація надходить на спеціальний застосунок у вигляді зрозумілих кожному графіків.

Поки що на ІТ-пасіці є тільки 10 смарт-вуликів. Однак, за словами Александри Курдіної, кількість – це не головне. Пасіка не має на меті зібрати якомога більше меду. Головне завдання «розумної» пасіки – освітньо-наукове, каже пані Александра. І про готовність до співпраці вже заявили викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

«Наша ідея полягає в тому, щоб цей пункт навчав дітей, щоб до нього приєдналися люди, які хочуть досліджувати і бджіл і технологію. Це тільки перший крок.

Дітям потрібно тільки підказати, що ІТ – це не тільки кіберзахист і банківські системи, що можна працювати ще й в цьому напрямку. Україна – джерело ІТ-послуг. В Європі це вже всі зрозуміли», – зазначає Александра Курдіна.

За кордоном Україна знана ще й як «медовий край». Де меду надзвичайно багато, як багато і самих бджолярів. Пані Александра каже, що такої іншу унікальну державу, де є аж 300 тисяч пасічників важко знайти.

На початку травня у «розумних» вуликах оселилися бджолині родини одразу трьох порід: Українська степова, Карніка та Карпатка. Для чистоти експерименту придбали їх у одного пасічника.

«Сенс в чому: було закуплено в одного заводчика по три сім’ї різного типу. Різні породи дуже гарних племінних бджіл. Дуже сильні бджоли. Вже можна щось порівнювати, тому що один власник», – розповідає досвідчений бджоляр Сергій Тонковид, який доглядає за IT-пасікою.

Смарт-вулики AmoHive тестують не тільки в Україні. З 2019 року їх успішно використовує Університет м. Монктон, New Brunswick, Canada з метою проведення досліджень життєдіяльності північноамериканських бджіл.

Вулики тестують в різних державах, різних кліматичних умовах і на різних породах бджіл, каже Александра Курдіна. І в кожній державі абсолютно свій, особливий підхід до бджільництва.

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!