Що таке парость?

Лінія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь. На думку деяких дослідників, населення зрубної культури належало до іранської парості стародавніх індоєвропейських племен (Нариси стар. іст.

Що це таке плекати?

1. З любов'ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Іван Франко, VII, 1951, 15); — Ростив [дочку], плекав, все в неї вкладав...

Чиї слова Як парость виноградної лози плекайте мову?

Євген Кошовий читає вірш Ліни Костенко "Як парость виноградної лози, плекайте мову. мови!

Словник української мови

1. Молоде стебло рослини. Садки червоніли молодими паростками (Панас Мирний, IV, 1955, 119) ; Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, краплі, до землі, щоб на грядах у зернятах кріпли паростки малі (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 61) .

2. перен. Ознака, перші прояви того, що починав розвиватися; зародок. В перших комуністичних суботниках В. І. Ленін побачив паростки нової, комуністичної організації праці (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 3) ; Каргат, хоч і молодий, та кільчаться, видно, в його душі паростки стародавньої інженерської етики (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 187) ;
// Людина з першими проявами чогось пового, прогресивного. Такі, як Піна Корсун, — це нові, молоді паростки нашої сільської інтелігенції (Павло Тичина, III, 1957, 303) ;
// заст. Нащадок. — Паростку Зевсів, владарю людей, Менелаю Атріде! ..Не уник він лихого загину (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 80) .
♦ Викорчовувати (викорчувати) до останнього паростка — знищувати, забирати і т. ін. все. — Тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь.. До останнього паростка викорчовують, до останньої ниточки. — Відрізали землю? — зразу догадався Круп'як (Михайло Стельмах, II, 1962, 182) ; Пускати (пустити) паросток: а) починати рости. Буряк зазеленів, розправив кущ, виложив по землі широкий лист, пустив молоді паростки (Костянтин Гордієнко, Дівчина. 1954, 146) ; б) (в кому—чому) проникати в свідомість, серце і т. ін. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці й паростки та все глибше та ширше (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 149) .

Проросток

Проросток — початкова фаза розвитку рослини, що розвивається з насінини. Розвиток проростка починається з проростання.

Проростки, що вийшли на поверхню ґрунту, називаються сходами. Характеризуються появою на поверхні ґрунту паростків із насіння, бульби, цибулини та інших органів розмноження. До появи сходів на живлення паростків витрачаються корисні речовини насінини (бульби, цибулини), з розвитком асиміляційної діяльності листків, починається синтез органічних речовин, за рахунок якого відбувається подальший розвиток рослини. Сходи різняться по зовнішньому виді. У злаків вони шилоподібні, часто складаються із порожнистого листка, який містить звернуті в трубочку зелені листки і бруньку; у дводольних рослин сходи нерідко складаються із стебельця з сім'ядолями або із стебельця з першими листочками. По сходах можна встановити вид рослини, іноді різновидність і навіть сорт, чим користуються при контролі насіння. Терміни появи сходів та їх стан залежить від крупності, вирівненності та енергії проростання насіння, глибини їх закладення, строків посіву, температури, аерації ґрунту та інших умов.

Джерела та література [ ред. | ред. код ]