Що було основним заняттям трипільців?

Основним заняттям трипільців було хліборобство. Сіяли ячмінь, жито, пшеницю, просо, вирощували садово-городні культури, які сьогодні добре відомі в Україні.

Яка віра була у трипільців?

Релігія Хлібороби-трипільці своєрідно сприймали довколишній світ. Вони вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу. Дослідники припускають, що поклонялися також богині родючості. Підставою для таких припущень є численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському поселенні.

Що є характерним для трипільської культури?

Художня культура трипільців обмежувалася декоративно-ужитковим мистецтвом та культовими статуетками і малюнками на камені та стінах печер. Вона відзначається високим художнім смаком та технікою. Орнамент. Характерна ознака художнього оздоблення керамічних виробів – яскравий декоративний орнаментальний розпис.

Тип господарства та заняття трипільських племен  · Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вже вирощували на своїх полях і городах всі основні культури: пшеницю, ячмінь, просо, бобові. …

Презентація "Трипільська культура."

Презентація до уроку з предмету "Всесвітня історія. Історія України"( інтегрований курс.

Трипільська археологічнакультура. БІЛИЦЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІ СТ.№ 8 Вчитель Тетяна БЕЗВЕРХНЯ2022 рік

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (7000−2750 рр. до н. е.). Ареал розповсюдження: від Карпатських гір до Дністра і Подніпров'я.1. Про археологічну культуру.

Словничок. Археологічна культура – це поєднані рисами речові джерела, що належать до одного історичного часу і поширені на певній території. Енеоліт - мі́дна доба́, назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали. Словничок

Свою назву отримала на початку ХХ століття за місцем розкопок, які проводив у 1896 р. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка в околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області).

Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення

2. Перші землероби України. Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є.

Заняття трипільціврільництвоосіле скотарстворемеслагосподарські промислиобмін з сусідніми племенамириболовля та мисливство

Основним заняттям трипільців було землеробство. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури. Ріллю спушували дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Трипільці розводили переважно велику й дрібну рогату худобу, а також свиней та частково коней. Як тяглова сила використовувалися бики, якими орали поля. їх запрягали у візки, можливо сани.

Часто трипільську культуру називають «культурою мальованої кераміки.» Посуд - тонкий, гладенький, майстерно розфарбований у білий, чорний, червоний і темно-каштановий кольори. Він насичений символами і якимись знаками. У кожному трипільському будинку стояв ткацький верстат. Трипільські господині прикрашали свої вироби оригінальним кольоровим орнаментом. Зверху на сукню одягали намисто з мідних, кам'яних, скляних намистинок. Вони розумілися й на прикрасах із золота та срібла.

На домашньому вівтарі трипільців обов'язково були присутні глиняні фігурки тих Вищих Сил, яким вони вклонялися: Богині-Матері – символу материнства й родючості, бика – символу обробки землі й багатства, змії – символу спритності, голуба – символу неба. Сакральні уявлення трипільців утілено не лише в глиняних статуетках, але й у візерунках на кераміці – зображеннях сонця, спіралі, хреста, кола, хвиль, "всевидящого ока Долі".

3. Трипільські протоміста. На території сучасної України були розташовані найбільші протоміста Трипільської культури: Майданецьке, Тальянки, Доброводи та Небелівка. Словничок. Протоміста- це називають населені пункти, укріплені поселення, що в зародку мали ознаки майбутніх міст: ремісниче виробництво, осередок влади, культовий центр тощо.

3. Трипільські протоміста. Поселення:будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ(3600—3500 рр. до н. е. )Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців

Племена Трипільської культури жили у поселеннях, забудованих дерев'яно-глинобитними наземними спорудами, розташованими переважно одним чи кількома концентричними колами. Будівлі являли собою чотирикутники правильної форми. Дах був двосхилий, з отвором для диму, долівку мазали глиною, посеред хати стояла велика піч, біля якої розташовували лежанки з випаленої глини. Стіни і піч іноді розмальовували.