Скільки є видів рослин?

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів.

Як поділяються всі рослини?

Дізнаємося, що всі рослини поділяються на водорості, мохи, хвощі, папороті, квіткові та хвойні рослини. Перша група нижчих, найпростіших за будовою рослин — водорості. Кеш

Скільки всього видів рослин в Україні?

Флора нараховує понад 27 тисяч видів (гриби і міксоміцети — 15 тисяч, водорості — 5 тисяч, лишайники — 1,2 тисячі, мохи — 800 і судинні рослини — 5,1 тисяч, до яких також входять найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються в ґрунті ботанічних садів — понад 7,5 тисяч видів.

Види рослин – класифікація та загальна … Класифікація рослин передбачає їх поділ на два підцарства (вищі та нижчі) та кілька основних різновидів. Серед нижчих переважають одноклітинні. У підцарстві вищих рослин фахівці виділяють папороті, мохи, голонасінні, покритонасінні або квіткові водорості. Кожен підвид має свої … See more

Український рослинний світ. Реферат

Із покритонасінних на території України найбільше зустрічаються у нас рослини родини складноцвітих (700 видів) та бобових (близько 300 видів).

Сучасна флора України сформувалася в кінці антропогену, після материкового зледеніння. Впродовж попередніх періодів вона зазнавала значних змін. Сучасних рис рослинний покрив нашої країни почав набувати з другої половини мезозойської ери, після виникнення покритонасінних. Флора палеогену була тропічною. До її складу входили пальми, миртові, лаврові, були поширені види секвої, болотяного кипарису.

З початку неогену рослинний світ поступово набуває рис широколистяної зони. Серед видів починають панувати буки, дуби, каштани, горіхові. У другій половині цього геологічного періоду лісова рослинність була поширена майже на всій території України. У видовому складі її переважали: з листяних - береза, дуб, граб, бук, клен, горіх, а з хвойних - ялина, ялиця, болотяний кипарис.

В антропогені, внаслідок материкових зледенінь на півночі Європи відбувалися значні зміни у складі рослинності. Під час похолодань поширювалися сосново-березові ліси, а широколистяні породи дерев збереглися лише у окремих сприятливих місцях. На півдні України протягом антропогену панувала степова рослинність,

Деякі рослини (тис ягідний, рододендрон жовтий, сосна кедрова) збереглися без змін протягом кількох геологічних епох і зараз зустрічаються на теренах України. Такі рослини, які живуть зараз у деякій невідповідності із сучасними умовами існування, називають реліктовими.

Під впливом господарської діяльності людини сучасний рослинний покрив зазнав значних змін. Скоротилася площа лісів і майже зникла степова рослинність, змінився видовий склад флори.

Зараз у межах України росте понад 400 видів культурних рослин, а також декоративних, завезених з інших країн (тополя пірамідальна, біла акація, дуб канадський. бузок садовий тощо).

Основними типами рослинності в Україні є лісова, степова, лучна і болотна.

Лісова рослинність. Загальна площа лісів в Україні – близько 10 млн. гектарів, що становить приблизно 14% її території.

Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40,5%) і Кримських горах (32%).

Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26,1% (зона мішаних лісів) до 12,5% (Лісостеп) і 3,8% (Степ). У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають близько 90% лісопокритої площі. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо.

Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус та поживні речовини. На кращих ґрунтах поширені дубово-соснові ліси.

Степова рослинність в природному вигляді до нього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: в лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах.

У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні - типчаково-ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових ґрунтах, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя – полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих ґрунтах.

Лучні степи поділяються на рівнинні та гірські (кримські). В їх травостої переважають злаки – ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав'я - конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна тощо; з ефемерів та ефемероїдів - незабудка, переломник, крупка.

Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав'яний покрив, що складається з ковили, тонконога, стоколосу, вики конюшної, горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії, астрагалу, в минулому займали простори Причорноморської низовини.

У трав'яному покриві типчаково-ковилових степів переважають посухостійкі злаки; типчак, ковила українська, келерія, з різнотрав'я - кахрис, ферула, будяк, пижмо тощо. У травостоях полиново-злакових степів переважають посухостійкі (ксерофітні) дернинці злаки (типчак, ковила, житняк), полини, кермек та ін.

На Донецькому кряжі і сході України у минулому були поширені чагарникові степи. В них представлені зарості карагани - кам'янисто-степового чагарника.

Невеликими ділянками в Кримських горах трапляються напівсаванні степи. В цих степах до злаків домішуються субтропічні види, поширені також люцерна, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки залежно від умов розміщення поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські.

На заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, а також конюшина, жовтець, щавель, деревій тощо.

На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.

Низинні луки приурочені до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. В їх трав'яному покриві переважають вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна і біла. Луки використовуються як сіножаті.

Гірські луки поширені в Українських Карпатах. У травостої гірських луків поширені вівсяниця, білоус, конюшина, лядвенець. В субальпійському поясі сформувались луки з білоуса, тимофіївки, осоки вічнозеленої, вівсяниці.

Болотна рослинність розвивається у зниженнях з надмірним зволоженням. Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі.

Болота мають значні запаси торфу. За розміщенням розрізняють болота заплавні, низинні, долинні, притерасні, старих річищ. Найбільш поширені низинні болота. В їх рослинному покриві переважають трав'яні і трав'яно-мохові угруповання. Поширені осока, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З дерев – вільха чорна, менше – сосна, береза, верба, чагарники з верби і берези.

Багато боліт осушено. Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.

Урок "Способи класифікації рослин . Екологічні групи рослин . Життєві форми рослин. "

Тема: Способи класифікації рослин .Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин. Автор: Бурячковська Ольга Вікторівна Про матеріал: Вчителям біології; Розробка уроку з використанням хмари слів; прийом «Хмара слів» на уроках біології дозволяє більш ефективно проводити роботу з термінами.

Біологія 6 клас

Дата Урок №43

Тема : Способи класифікації рослин .

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). Життєві форми рослин .

дидактична: вивчити поняття про е кологічні групи та ж иттєві форми рослин, навчити порівнювати за вказаними ознаками : рослини різних груп, життєвих форм; наводити приклади :- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5); - рослин різних екологічних груп (2-3);- рослин різних життєвих форм (4-5);- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

Виховна: виховувати акуратність, наполегливість, інтерес до навчання

Розвиваюча: розвивати увагу, спостережливість, уміння порівнювати і робити логічні висновки

Основні поняття і терміни: Біологічна систематика , умови середовища, екологічний фактор, екологічна група, життєва форма рослин.

Методи та методичні прийоми : розповідь з елементами лекції, бесіда, показ,

Обладнання : підручники , дидактичні картки, таблиці, презентації.

Тип уроку: урок формування нових знань

Хід і зміст уроку

Перевірка присутності, створення сприятливої психологічної обстановки.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які основні ознаки покритонасінних рослин?
2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на дводольні і однодольні?
3. Скільки видів покритонасінних , дводольних і однодольних існує в природі?
4. Порівняйте ознаки дводольних і однодольних покритонасінних, відомості про їхні особливості занесіть у таблицю в зошиті(с. 193)

Мал.. 181. Ознаки дводольних і однодольних рослин. Завдання: розгляньте на малюнку будову однодольних і дводольних рослин і виявіть відмінності.

Покритонасінні за різноманіттям видів і чисельністю панують у рослинному світі. Кількість видів цих рослин більша, ніж усіх інших рослин (блтзько250тис.)

Найхарактерніша ознака покритонасінних рослин – наявність квітки і те, що насіння сховане всередині плода. У цих рослин відбувається подвійне запліднення.

Усі квіткові рослини поділяють на однодольні та дводольні. Основною ознакою, на якій грунтується такий поділ, є кількість сімядоль у зародку.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності і вивчення нового матеріалу .

Чому існує необхідність класифікації рослин? За рахунок чого рослини не вмирають на сонці? Скільки живе рослина? Чи довго живе трава? Як рослини виживають взимку? Чи всі рослини однаково відносяться до умов середовища? Що таке життєва форма рослини? (Інформація з Вікіпедії, знайти за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8 )

Зеле́ні росли́ни — царство живих організмів . Представники царства — автотрофні організми , для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою . Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль . Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків , так що від них залежить життя тварин . Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: Справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей , і Вищі рослини (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.

Вивченням рослин займається ботаніка .

Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи ( IUCN ) було описано близько 320 тисяч видів рослин, з них близько 280 тисяч видів квіткових , 1 тисяча видів голонасінних , близько 18 тисяч мохоподібних , близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин ( Плауноподібні , Папоротеподібні , Хвощеподібні ) [11] . Це число постійно збільшується, оскільки відкриваються нові види.

Ви дізнаєтесь, як класифікують живі організми в залежності від пристосованості до умов середовища, як вони поділяються на екологічні групи та про різноманітність життєвих форм покритонасінних.

Класифікація рослин – галузь систематики, що вивчає процес установлення і характеристики систематичних груп, визначає розподіл їх за рядом певних ознак.

Систематика рослин – одна з найдавніших біологічних наук. Перші серйозні успіхи в цій галузі пов'язані з іменем К. Ліннея. Для класифікації рослин у сучасній систематиці використовуються такі основні систематичні категорії, як царство, підцарство, відділ, клас, порядок, родина, рід і вид.

Залежно від основного принципу класифікації виділяють декілька типів систем: утилітарні, штучні, природні та філогенетичні (еволюційні).

На основі якоїсь довільно взятої морфологічної ознаки або кількох ознак створювалися штучні системи. Природні, або натуральні класифікації, створювалися за сумою морфологічних ознак, а еволюційні – з урахуванням філогенетичних родинних зв'язків між організмами,

В утилітарній систематиці рослини класифікували за корисними для людини властивостями (наприклад, сільськогосподарські, лікарські).

Залежно від особливостей будови рослини поділяють на нижчі і вищі.

Біологічна систематика – це наука про різноманітність живих організмів.

Групи видів у біологічній систематиці встановлюють за сукупністю всіх ознак рослини.

Екологічна систематика встановлює характеристику рослин за відношенням до екологічних факторів : тепла, світла та вологи, тобто до комплексу умов середовища.

Екологічних факторів дуже багато, і впливають вони на рослини комплексно. Але за певних умов один фактор може стати основним.

Група рослини, виділена завідношенням до окремого фактора, називається екологічною групою . Пристосування до всього комплексу факторів зовнішнього середовища відображається у життєвих формах рослин.

У дерев молоді пагони наприкінці першого року життя повністю деревяніють. У них можна виділити стовбур –головну вісь рослини. У верхній частині стовбура формується крона.

У чагарників стовбур укорочений, а бічні пагони досить близько розташовані до поверхні грунту. (бузок, калина, шипшина, ліщина)

Чагарнички формуються так само, як і чагарники. Але верхня частина квітконосних пагонів у них щорічно відмирає (Полин, чорниці). Тривалість життя чагарничків коротша , ніж у дерев та чагарників

У травянистих рослин стебло здебільшого не деревяніє. До травянистих рослин належать капуста, буряк, картопля, багато видів папоротей.

Основні екологічні фактори : відношення до тепла, світла та вологи.

1. За забезпеченністю водою рослини поділяють напосухостійкі, помірно вологолюбні, вологолюбні та водні.

Посухостійкі мають пристосування до зменшення випаровування води: мають потовщену кутикулу, дрібні або згорнуті в трубочку тверді листки (мал.190), а також довгу кореневу систему, пристосовану до поглинання води .

Помірно вологолюбні – це більшість рослин, що мешкають на суходолі. Вони мають широкі, мякі, без воскового нальоту , помірно опушені або голі листки (мал.191).

Вологолюбні рослини зростають на постійно перезволожених грунтах або болотах . Тому стебла та листки таких рослин мають великі міжклітинники, для провітрювання тканин.

Водні рослини населяють водойми. Деякі з них повністю занурені у воду, їхні листки не мають продихів. У інших листя плаває на поверхні води. Верхній бік листків завдяки кутикулі блискучий, продихи розміщені саме на ньому.

1. За умовами освітленнярослини поділяють насвітлолюбні, тіньовитривалі, і тіньолюбні(мал.194) (визначте характерні риси пристосування).
2. За температурними умовами : холодостійкі та теплолюбні.

IV . Закріплення

Отже, ми розглянули основні принципи класифікації рослин за екологічними принципами.

Контрольні запитання :

1. Що таке екологічна група рослин?
2. Як рослини класифікують за відношенням до певного екологічного фактора?
3. Що таке життєва форма?
4. Які життєві форми вам відомі?
5. Попрацюйте з термінологічними хмаринками; знайдіть і поясніть терміни (усно)

• Екологічні групи рослин виділяють за їхнім ступенем залежності від одного з основних факторів зовнішнього середовища.
• Життєві форми рослин визначають за зовнішньою будовою, що пов’язана із пристосуванням до усіх факторів середовища. Життєва форма характеризує тривалість життя рослини.
• Основними життєвими формами є деревні (дерева, кущі), напівдеревні та трав’янисті (багаторічні та однорічні).

І V . Домашнє завдання : §45 , Біологія . підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Автори І.Ю.Костіков та ін. Київ, Видавничий дім «Освіта», 2014

вивчити матеріал параграфу , скласти план відповіді.

Скласти конспект у вигляді таблиці

Екологічний фактор

Екологічна група

Основні ознаки

Приклади рослин

холодостійкі

теплолюбні