Яким добривом підживити озиму пшеницю?

З метою максимізації споживання фосфору рослинами з добрива та забезпечення рослин пролонгованим фосфорним живленням упродовж осіннього періоду вегетації озимої пшениці ефективним є застосування гранульованого спеціального добрива Росаферт NPK 12-24-12, Росаферт NPK 8-24-24 або Росаферт NPK 15-15-15. Кеш

Яка норма висіву озимої пшениці?

У традиційних сортів озимої пшениці, норма висіву зазвичай становить 3-4 до 5 млн штук насіння на один гектар, а в несприятливих (пізній посів) — 5,5-6 млн.

Скільки разів можна підживлювати озиму пшеницю?

В Україні з урахуванням кліматичних умов сучасна система удобрення озимої пшениці включає удобрення восени та навесні. Удобрення восени складається з основного живлення (передпосівне внесення добрив) або внесення основних добрив під попередник, припосівного внесення й осіннього позакореневого підживлення.

Нітроамофоска — Вікіпедія цукровий буряк 8—10 ц/га; під озиму пшеницю 5—8 ц/га; для підживлення суниці ранньою весною або після збору врожаю — по 15—20 г добрива на 1 м грядки; при посадці картоплі та овочів 3—4 г мінерального добрива в кожну лунку. Або 1—2 кг на сотку;для підгодівлі плодових дерев і ягідних кущів … See more

Внесення добрив та позакореневе підживлення озимої пшениці восени

Озима пшениця є основною зерновою культурою України, яка займає значні площі вирощування. Завдяки ендемічності даної культури, її вирощування можливе у будь-якій природно-кліматичній зоні України.

Як підвищити врожайність озимої пшениці?

• отримання дружніх сходів
• швидкий розвиток кореневої системи
• формування розвиненого вузла кущіння і отримання 2-4 осінніх пагонів
• успішне проходження процесу загартування рослин та вхід рослин у зиму з мінімальною кількістю вологи та максимальною кількістю цукрів у тканинах рослин

Як удобрити озиму пшеницю?

Підготовка до посіву - обробка насіння

Посів необхідно проводити при оптимальній кількості ґрунтової вологи та за необхідної температури ґрунту для проростання насіння, сівалкою налаштованою на визначену норму висіву насіння на гектар. Питання швидких та дружніх сходів можна вирішити за допомогою обробки насіння продуктами на основі гормонів, цинку, фосфору та гумінових речовин. Гормони гіберілін, брасиностероїди, ауксини та цитокініни є важливими для запуску процесів проростання, формування первинного корінця та стебла. Процес проростання починається з гідролізації крохмалю до глюкози. Гідролізація крохмалю відбувається завдяки ферменту альфа амілаза, який насінина починає синтезувати завдяки гіберилінам та брасиностероїдам. Після появи глюкози з’являються вільна енергія та поживні речовини для проростання зародку. Гумінові речовини посилюють поглинання вологи та елементів живлення насіниною, сприяють формуванню симбіотичних та асоціативних зв’язків кореневої системи з ґрунтом. Цинк стимулює синтез ауксинів, які в свою чергу стимулюють розвиток кореневої системи.

Ефективний та перевірений часом «коктейль», який забезпечує дружній старт проростання насіння та отримання сходів озимої пшениці: комплекс продуктів Блек Джек (0,5 л/т) + Ерайз (1,0 л/т) + Розалік (Zn, P, N, S) (1,5 л/т).

Застосування мінеральних добрив. Які добрива, коли та як краще вносити?

Після отримання дружніх сходів наступним агрономічним завданням є швидке формування розгалуженої кореневої системи. Забезпечити потрібний розвиток можливо шляхом внесення «стартових» NPK добрив разом із посівом. Ефективність «стартових» добрив при посіві вже доведена часом та агрономічною практикою. Добрива для озимої пшениці максимально подовжують доступність фосфорної складової. Основним критерієм «роботи» цих продуктів є кількість фосфору, яку рослина використає з гранул добрива впродовж перших 1,5-2 місяців після появи сходів.

При основному внесенні міндобрива під озиму пшеницю, а саме використанні амофосу (NP 12:52) або звичайної нітроамофоски (NPK 16:16:16, 7-20-30, 8-19-29), під оранку восени, доступність фосфору для рослин рідко досягає 10-12%. Припосівне внесення добрив під озиму пшеницю забезпечує збільшення ефективності фосфору до 25-30%, але й цього недостатньо для повного розкриття потенціалу даного агроприйому (припосівного NPK).

Застосування комплексних гранульованих добрив

З метою максимізації споживання фосфору рослинами з добрива та забезпечення рослин пролонгованим фосфорним живленням упродовж осіннього періоду вегетації озимої пшениці ефективним є застосування гранульованого спеціального добрива Росаферт NPK 12-24-12, Росаферт NPK 8-24-24 або Росаферт NPK 15-15-15. Коефіцієнт використання фосфорної складової з даних добрив складає близько 80% залежно від умов зволоження та є вищим у декілька раз порівняно з традиційними складними та складно-змішаними добривами. Така ефективність можлива завдяки наявності в даних продуктах фосфорної складової у 3-х формах, що допомагає рослинам отримувати та засвоювати необхідні елементи живлення довше (до 2-2,5 місяців). Тривала дія продукту гарантує максимальне вертикальне низхідне видовження кореневої системи, значний розвиток вторинних корінців та кореневих волосків, краще споживання елементів живлення як із ґрунту, так із внесених добрив, забезпечує рослини вологою не тільки з шарів 0-20 та 20-40 см, а й з глибших горизонтів ґрунту.

Виробничий дослід проведений у господарстві на Дніпропетровщині у 2021 р. показав надзвичайно високу ефективність добрив Росаферт NPK в посушливих умовах Східного регіону України на посівах зернових-колосових культур. Частини поля, де добриво не застосовувалось дуже сильно відрізнялось від частин поля де добриво було внесено:

Далі впродовж вегетації закономірно зберігався кращий розвиток рослин озимого ячменю, який виглядав так:

Чиста прибавка становила залежно від поля від 1,0 до 2,5 т/га.

Загалом у виробничих посівах 2020-2021 років на варіантах з добривом Росаферт NPK та без нього спостерігалась наступна тенденція:

Дослід проведений у 2018 р. у Київській області в межах землекористування господарства ПП «Євросем», показав високу ефективність добрив Росаферт, у порівнянні з традиційним більш концентрованими на фосфор добривом Амофос.

Результати дослідів у ПП "Євросем", Київська область, озима пшениця, сорт Самурай

Варіант	Фаза внесення	Добрива, норма внесення	Врожайність бункерна, т/га	Вологість, %	Врожайність на стандартну вологість, т/га	До контролю, т/га
К	При посіві	Амофос (150 кг/га) - Контроль	6,53	13,9	6,54	-
1	При посіві	Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (80кг/га)	7,43	13,6	7,47	0,93
2	При посіві	Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (100кг/га)	8,30	14,7	8,23	1,69
3	При посіві	Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (120кг/га)	8,35	13,9	8,36	1,83

Потужний розвиток кореневої системи напряму впливає на формування вузла кущіння та забезпечення рослин озимої пшениці достатньою кількістю вологи та поживних речовин в осінній період.

Позакореневе підживлення озимої пшениці восени

Спробуємо дати відповіді на найпоширеніші питання:

• Як підживлювати озиму пшеницю?
• Чим підживлювати озиму пшеницю?
• Коли підживлювати озиму пшеницю?
• І наважливіше – пояснимо чому саме так.

Застосування мікродобрив та стимуляторів росту у фазу 3-5 листків (ВВСН 13-15)

Успішне проходження процесу загартування та вхід рослин у зиму з мінімальною кількістю вологи та максимальною кількістю цукрів у тканинах рослин є необхідною передумовою для успішної перезимівлі рослин. Частково це завдання вирішується ефективним передпосівним та припосівним удобренням. Не меншу роль відіграють стимулятори росту озимої пшениці та протруйники при обробці насіння.

Друга частина завдання полягає у тому, щоб правильно застосувати мікродобрива для озимої пшениці, іншими словами - провести правильне осіннє підживлення озимої пшениці у фазу 3-5 листків (ВВСН 13-15). Вирішальним у накопиченні необхідної кількості цукрів для перезимівлі є інтенсифікація процесу фотосинтезу. Тому перше підживлення озимої пшениці ефективно вирішується позакореневим внесенням продукту Блек Джек у нормі 1,0 л/га разом із позакореневим добривом Розалік (Mg, Mn, N, S) у нормі 2,0 л/га. Завдяки комплексній стимулювальній дії продукту Блек Джек рослина накопичує достатню кількість вологи для ефективної транспірації та покращує розвиток кореневої мікорізи. Розалік (Mg, Mn, N, S) посилює синтез нового хлорофілу у листках пшениці. Візуально це помітно з потужного «грін-ефекту». Внаслідок цього в рослин формується більше первинних цукрів, збільшується концентрація глюкози в клітинному соці та зменшується рівноважна кількість води в рослині. Дана особливість є обов’язковою для успішного загартування рослин, яке зазвичай відбувається у 2 етапи при температурі: 10-12ºС та 0-5 ºС.

Застосування оптимального співвідношення елементів живлення для забезпечення кущення озимої пшениці

За умови дотримання всіх аспектів агротехніки обробки ґрунту, посіву, удобрення та догляду за посівом восени, ефективним продуктом у друге підживлення озимої пшениці, який систематизує всі агрохімічні рішення є Міллерплекс. Даний продукт складається з елементів живлення, полісахаридів та фітогормонів, які сприяють комплексному впливу на фізіологію рослин з метою стимуляції ростових процесів та забезпечують збільшення загального кущіння рослин в осінній період. Дана особливість напряму впливає на кількість продуктивних пагонів озимої пшениці навесні та кількість продуктивних колосів на момент збирання. Норма підживлення озимої пшениці за допомогою Міллерплекс становить 0,6 л/га у фазу 3-5 листків.

Ключові фази росту та розвитку рослин озимої пшениці восени

Висока рентабельність вирощування озимої пшениці рідко пов’язана з близькою до нуля затратною частиною на вирощування. Зазвичай, щоб отримати врожайність більше 8,0 т/га - потрібно вкладати у інтенсивну технологію. Головне, щоб кожна інвестиція була розумною. Правильність прийняття рішення напряму залежить від розуміння важливих етапів розвитку рослин, коли рослинам вкрай потрібна допомога.

Ключовими етапами розвитку є:

1. Проростання та сходи забезпечують продукти, які поліпшують та прискорюють даний процес – Розалік (Zn, P, N, S), БлекДжек та Ерайз;
2. Формування глибокої та розгалуженої кореневої системи з осені задля кращого забезпечення рослин вологою та елементами живлення – добрива Росаферт;
3. Стимуляція фотосинтезу для збільшення накопичення поживних речовин для успішної перезимівлі з найменшими втратами – Розалік (Mg, Mn, N, S) та БлекДжек;
4. Збільшення кількості продуктивних пагонів, кожний з яких сформує повноцінний колос – Міллерплекс.

Компанія "Ерідон" допомагає сільгоспвиробникам у забезпеченні взаємовигідної оптової закупівлі добрив, насіння, засобів захисту рослин, мікродобрив, регуляторів росту найвищої якості з доставкою безпосередньо у господарство.

У наступних матеріалах ми детальніше розглянемо весняне підживлення озимої пшениці.

Менеджер з розвитку продуктів для мінерального живлення рослин
СУВОРОВ Микита Олексійович | (050)-410-16-14

Чим і коли підживлювати пшеницю озиму навесні? Розрахунок норми азотних добрив для планового врожаю пшениці

Умови зимівлі та стан посівів навесні обумовлюють заходи весняного догляду. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно перш за все провести облік і обстеження посівів озимини та встановити ступінь пошкодження рослин.Також слід враховувати кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток. Якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м²) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.

Якщо на 1 м² налічується менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин — такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсіву) підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів — не менше 300 рослин/м².

Величина очікуваного врожаю, залежно від стану пшениці озимої на час відновлення весняної вегетації

Нормально розвинені рослини, що мають 3–4 пагони, можуть давати 1,5–2,0 продуктивних стебла. Для забезпечення врожаю 2,5–3,0 т/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт./м².

Для пшениці озимої навесні важливо створити сприятливі умови живлення азотними добривами до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колосових бугорків. Підживлення сприяє кращому кущінню рослин, інтенсивному відростанню, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.

Час внесення. В момент внесення добрив культура не повинна потребувати азоту, тобто вона повинна проснутися але не бути голодною.

При сніжному покриву вносити добрива не варто. Деякі фермери вважають, що якщо сніговий покрив несуттєвий (до 5 см), то можна вносити азотні добрива. Це помилка! Навіть при тонкому сніговому покриві найменше танення снігу призведе до стоку води. Вода буде переміщати азот в низини, які є на кожному полі. Це призведе до нерівномірного розподілу азоту на полі.

У пшениці, як у культури, у якої формування складових врожаю йде в кожній конкретній фазі, є ще одне правило. Знаючи те, що внести азот потрібно обов’язково в фазі кущіння, внесення в фазі трубки – це втрата максимальної вигоди. Пшениця не загине, але вона знизить свій потенціал, навіть якщо внесена велика доза азоту. Просто цей азот не зможе в фазі трубки зробити те, що він міг би зробити в фазі кущіння. Попросту це означає, що запізнившись на кілька днів, сільгоспвиробники не тільки недогодовують рослина, але і втрачають кошти на непродуктивне внесення вже не настільки актуального добрива.

Весняне підживлення азотом — найбільш важливий агрозахід, що визначає рівень урожайності озимих зернових культур. Найбільш доцільним є обов’язкове дворазове підживлення озимих: перше — по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин, друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.

Іноді при вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо- та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза для степових районів — N_20–30Р_20–40 кг/га д. р. Азотно-фосфорне підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кореневої системи та кущінню. Проводять його перед або на початку відновлення вегетації поверхневим або прикореневим способами.

Одним зі шляхів вирішення цього питання є прикореневе внесення РКД у ранньовесняне підживлення пшениці.

Суміш КАС із РКД дає змогу збільшити коефіцієнт використання фосфору, що пов’язано як із покращенням розподілу фосфору при внесенні, так і з синергетичним ефектом азоту на поглинання рослинами фосфору. Суміш цих двох продуктів найчастіше використовують на початку та в середині сезону. Проте слід брати до уваги те, що склад КАС і його рН значною мірою впливають на можливість випадіння осаду при змішуванні з РКД.

В результаті дослідження було встановлено підвищення ефективності підживлення при додаванні РКД до КАС. Приріст врожайності при внесенні у співвідношенні 1:1 становив 0,67 т/га, а зниження норми РКД в два рази (співвідношення 1:0,5) не зумовило відповідної втрати у прирості врожайності, що свідчить про високу ефективність РКД і у знижених нормах.

Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених хворобами посівах доза азоту повинна становити орієнтовно 50–60 д. р./га (за умови, якщо її не внесено перед входом у зиму), а на добре розвиненоних посівах — 20–30 кг д. р./га.

Приклад розрахунку потенційного урожаю культур за вологозабезпеченню посівів:
У = (100 * W) / Кw * Км, де:
W– продуктивна волога в метровому шарі грунту, мм;
Kw – коефіцієнт водоспоживання, (мм*га)/ц;
Км – коефіцієнт господарської ефективності при стандартній вологості.
Продуктивна волога:
W = W + Р *a, де:
W0 – запас продуктивної вологи на момент посіву в шарі 0-100 см, мм;
Р – кількість опадів за період вегетації культури, мм;
а – коефіцієнт використання опадів.
Наприклад:
W= 90 + 450 * 0,83 = 464 мм
У = (100 * 464) / 360 * 0,5 = 64 ц/га

Отже, маємо потенційну врожайність 64 ц/га – це орієнтовна врожайність для південних районів Полтавської області. Для північних до 75 ц/га.

Слід зробити поправку по густоті посіву відповідно таблиці на початку публікації. Якщо густота гарна залишаємо без змін.Візьмемо плановий врожай 70 ц/га.

Запаси в грунті можна визначити згідно аналізу грунту, або орієнтовно гумусу 1%=20 кг/га азоту, або взяти минулий врожай на полі без добрив.

Наприклад по гумусу: у вас гумусу 3,5% то запас в грунті 70 кг/га. Можливий врожай без добрив буде 24 ц/га.

Наприклад по врожаю: минулий врожай на цьому полі був 41ц/га, а ви вносили 150 кг селітри (150*0,34=51 кг діючої речовини азоту) то запас в грунті дорівнює (4,1т/га*30)-51=70 кг/га азоту.

Тобто потреба в добривах на врожай пшениці 70 ц/га після сої дорівнює 190-70= 120 кг/га д.р. азоту.

Якщо в осінній період вносився азот потрібно відняти внесуну кількість. Наприклад з посівом внесли 100 кг/га нітроамофоски 16:16:16 тобто внесли 16кг. Потреба 120-16=104 кг/га.

За період вегетації нам потрібно внести 104 кг/га, це 104/0,34=305 кг аміачної селітри, або 104/0,32=325 КАС, або 104/0,42=248 кг карбаміду.

Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% від повної норми азоту, в нашому випадку 104*0,3=32кг/га.
Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше середньої багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому кущінню утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-700 шт./м2.
Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м2), під час першого підживлення вносять N60-70. За наявності 180-200 рослин на 1 м2 дозу азоту для першого підживлення збільшують до N80-100.

Норму азоту збільшують в роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6 квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшується. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно.

Друге підживлення — продуктивне — найбільш впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50-60%, або N60-90.

Третє підживлення (якісне)
Вносять решту азоту(10-15%) в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
З метою одержання високої врожайності (50—70 ц/га) і якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати по співвідношенню 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га то сірки потрібно 210/8=26 кг/га.

Урожайність озимої пшениці (т/га) залежно від застосування азотних добрив (середнє за 2012–2015 рр.)

Що стосується концентрації робочого розчину, то при внесенні водного розчину карбаміду на початку кущіння рослин вона становить 18–20%, у кінці кущіння рослин — 16–18%, на початку виходу рослин у трубку — 10–12%. З мірою проходження рослинами етапів розвитку концентрація водного розчину карбаміду поступово зменшується і у фазі молочної стиглості становить не більше 4–5%. Обробка рослин пшениці озимої розчином добрив з високою концентрацією може призвести до опіків рослин, що негативно позначиться на рівні їх зернової продуктивності.

Що стосується використання КАС для підживлення озимини по мерзлоталому ґрунті, то можна зазначити, що рослини навіть за високої концентрації (вище 50%) не одержували опіків. Однак це стосується лише обробки посівів по мерзлоталому ґрунті! В подальшому необхідно виважено підходити до вибору концентрації робочого розчину.

Важливе значення при огляді посівів після відновлення рослинами весняної вегетації має визначення фітосанітарного стану, зокрема, це стосується розвитку хвороб, а також наявності пошкоджень рослин хлібним туруном та мишоподібними гризунами.