Скільки потрібно внести гною на 1 га?

Гній містить фосфор, калій, азот, вапно, сірку, кремній, магній, молібден, хлор та інші корисні мікроелементи. Склад гною не постійний, він безпосередньо залежить від виду тварин, кормів і способу зберігання. Середні норми внесення гною становлять 30 — 40 т/га. Овочеві та силосні культури потребують більшої кількості . Кеш

Яка максимальна норма внесення?

Таблиця норм внесення “Нітроамофоски-М” для поширених сільськогосподарських рослин:

Озимина (пшениця, ячмінь)	від 100 до 300 кг/1 га
Ярі зернові	від 100 до 300 кг/1 га
Соя	від 200 до 400 кг/1 га
Соняшник	від 150 до 400 кг/1 га
Картопля, цибуля, морква	від 200 до 600 кг/1 га

11 квіт. 2022 р. Кеш

Як визначити норму внесення добрив?

Дози добрива (Ду, кг/га) визначають за формулою: Ду = Н · Уп · К, де: Н — норма витрат добрив на одержання 1 т основної продукції, кг; Уп — планована врожайність, т/га; К — поправочний коефіцієнт на родючість грунту.

Норми внесення добрив: таблиці, правила та … Щоб правильно розрахувати дозу, вам потрібно враховувати рекомендовану норму внесення елемента та його відсотковий вміст у цьому добриві. … See more

Норми внесення органічних добрив

Доволі часто у нашій роботі ми чуємо такі питання: скільки гною треба внести під кукурудзу? Яка норма внесення добрив під озиму пшеницю? А які органічні добрива можна дати під соняшник? Совєцька аграрна наука передбачала, що норма внесення органічних добрив на 1 га це стала рекомендована величина, яка коливається в межах від і до. Але сучасна практика доводить, що питання норми внесення органічних добрив глибше, ніж здається.

Три кроки до розуміння

Для тих, хто не має часу на те щоб розібратись у питанні грунтовно і кому потрібні орієнтовні цифри - наводимо таблицю орієнтовних норм внесення різних органічних добрив під різні культури. Але пам’ятайте - надмірне внесення органічних добрив може призвести до зафосфачення або закислення, недостатнє - до відсутності бажаного результату.

Норми внесення органічних добрив, таблиця

Якщо ж ви справді хочете зрозуміти, які норми внесення органічних добрив будуть кращими на конкретній ділянці - спочатку вам доведеться зробити три прості, але заморочливі кроки.

Грунти - це живий організм зі своїм мікросвітом, як і органічні добрива. Тому перед тим як ці світи поєднувати між собою потрібно зрозуміти - які вони? Говорячи простою мовою - необхідно усе проаналізувати і спланувати.

Отже, крок 1 - аналіз грунтів, крок 2 - аналіз добрив, крок 3- визначення культури під яку будете вносити органічні добрива. Ну і насамкінець - визначити сівозміну. Тільки зробивши ці три кроки ви будете чітко розуміти які мають бути, до прикладу, норми внесення добрив під кукурудзу.

Що є у землі?

Це ключове питання для розуміння! Кожне поле, навіть кожна ділянка поля може і швидше за все буде відрізнятися від іншої. Набір макро- мікроелементів, кислотність, вміст NPK, % гумусу, кількість органічної речовини і сам тип грунту - це базовий набір даних який має бути у вас для отримання відповіді на питання “скільки треба дати добрив”, “які норми внесення добрив для цього поля”.

• 

Наявність аналізу ґрунту не лише допоможе вам зрозуміти, які добрива та скільки їх потрібно давати, а й дозволить вам зекономити потім на цих добривах. Адже поле 100% буде не рівномірним і певні ділянки потребуватимуть меншої кількості живлення.

Аналізи грунту проводять спеціалізовані компанії, які за допомогою спеціальних пробовідбірників беруть зразки землі, формують їх у групи і далі передають до лабораторії. Після цього - надають вам результати і,як правило, базові рекомендації, що робити далі. Проводити такі аналізи варто не частіше ніж раз на 4-5 років.

Якщо у вас не велика земельна ділянка - відібрати проби для аналізу грунту можна самостійно, а потім їх передати для дослідження.

Які є органічні добрива?

Другим кроком потрібно зрозуміти які у вас є органічні добрива і що саме є у них. Тобто вам слід зрозуміти скільки діючої речовини є в добриві. Гній ВРХ, курячий послід, гній свиней - це кардинально різні добрива із різним складом поживних речовин. Ба більше, у кожного з цих різновидів гною є ще і свої типи, які також можуть містити різну кількість базових елементів живлення - азоту, фосфору і калію. Крім того в органічних добривах елементи живлення мають властивість до рухливості і можуть “вивітрюватись”. А ось у хорошому компості NPK більш стійкіше.

До прикладу, у гноєві молочної худоби з 10 % сухої речовини міститься в середньому 3,2 кг/т азоту, 2,0 кг/т - фосфору та 3,8 кг/т - калію. Тоді як у напіврідкому курячому посліді середні показники будуть 10 кг/т азоту, 4 кг/т - фосфору та 3,5 кг/т - калію. Але пам’ятайте - елементи живлення в орг. добривах рухливі, а не сталі.

Саме тому, радимо першим кроком зрозуміти ЩО є в органічному добриві, а значить - зробити його аналіз. В Україні є чимало лабораторій, які за відносно адекватні гроші роблять аналізи органічних добрив на базові елементи живлення. Можна зануритись ще глибше і отримати розгорнуту відповідь з лабораторії з усіма мікро та макроелементами, але це на ваш вибір.

Перевіряти склад добрива радимо раз на рік - безпосередньо перед внесення.

Що будемо вирощувати?

Ну, це здавалось би і так зрозуміло. Норма внесення добрив залежить від культури, яку ви будете вирощувати, бо кожна культура потребує для виносу різну кількість елементів живлення. Наприклад, кукурудзі для виносу потрібно 120 кг/га азоту, 90 кг/га фосфору та 120 кг/га калію. Для сої ці цифри зовсім різні.

Та у випадку з органічними добривами не так все однозначно, бо…. вони мають післядію.

Засвоєння органічних добрив землею відбувається не відразу, а протягом 3-5 років. Тому розраховуючи норму внесення органічних добрив враховуйте, що у перший рік засвоюється близько 60 %, далі 15%, 10 %, 10% і 5 %. Відповідно такий % елементів живлення буде доступний для рослини. Звичайно це % не є сталим, а більше приблизним.

Враховуйте також той факт, що гній ВРХ краще вносити під кукурудзу, соняшник, сою, буряки чи ярий ріпак, а на наступний рік сіяти пшеницю, ячмінь, жито без підживлення органічними добривами використовуючи тільки післядію.

Отже, якщо ви хочете розрахувати, наприклад, норми внесення добрив під соняшник
то фактично для розрахунку треба провести співставлення елементів живлення які треба культурі, з тими що є у землі та тими що є у добриві. Склавши ці цифри докупи - ви отримаєте відповідь на питання, за яким прийшли.

Відродження органіки. Підстилковий гній ВРХ

Останні розрахунки економічної ефективності використання мінеральних добрив показали, що в зв’язку з ростом цін на продукцію хімічної промисловості їх застосування в господарствах стало менш вигідним, ніж було на початку минулого року. Така ситуація змушує аграріїв задатися питанням пошуку альтернативних джерел необхідного NPK. Одним з них є органічні добрива, на які останнім часом більшість підприємств, м’яко кажучи, не звертали уваги. Ясна річ, повна відмова від хімдобрив на сьогодні неможлива. Чи можна вважати органічні добрива рівнозначною альтернативою мінеральним? Їх застосування дасть можливість одержувати стабільні врожаї? Чи стануть органічні добрива поверненням року?

Тож давайте з’ясуємо, які можливості відкриває перед нами застосування підстилкового гною великої рогатої худоби — найпоширенішого органічного добрива.

Гумус – основа родючості грунту

Органічним добривам належить значна роль у накопичені запасів гумусу, рівень якого при постійному використанні хімдобрив зменшується. Фактично гумус є енергетичною базою біологічних процесів, що відбуваються в грунтах, джерелом доступних для рослин мікро-/макроелементів, фізіологічно активних речовин, а також сорбентом пестицидів і важких металів. У гумусі міститься близько 97-99% всіх запасів азоту та 60 % фосфору. Вміст в грунті гумусу є одним з найважливіших чинників родючості ґрунту, оскільки від нього залежить створення водостійкої структури, поліпшення аерації, регулювання поживного режиму і фізичних властивостей грунту.

Впливу гумусу на показники родючості можна досягти лише завдяки його оптимального вмісту в ґрунті. Без застосування органічних добрив його втрати щорічно можуть становити від 500 кг до 1000 кг на 1 гектар. Один із варіантів підвищення вмісту гумусу в ґрунті і отримання високих урожаїв – це використання гною ВРХ.

Гній ВРХ

Гній великої рогатої худоби - це основне і найбільш екологічно безпечне органічне добриво. Вміст поживних речовин у ньому напряму залежить від ступеня його розкладу.

Розрізняють такі види підстилкового гною:

• свіжий, слабкорозкладений, в якому солома має жовтий колір втрати мінімальні - до 10% азоту і органічної речовини;
• напівперепрілий, солома темно-коричневого кольору, втари азоту і органічної речовини до 30%;
• перепрілий гній, однорідна чорна маса майже непомітні окремі соломинки, втрати - до 50%;
• перегній, пухка темна маса, втрати - до 75 %

Підстилковий гній ВРХ є чудовим органічним добривом, який містить ряд мікроелементів, важливих для живлення рослин. Це необхідно для підтримання родючості грунту і утворення гумусу.

У якісному підстилковому гноєві середній вміст азоту становить 5кг/т, фосфору 2,5-3 кг/т і калію до 6 кг/т. Такий вмість поживних речовин досягається за умов правильного зберігання гною у гноєсховищах, або у польових буртах. Невпорядковане зберігання його у невеликих купах або безладно призводить до 50 % втрат азоту і вуглецю, до 20-30% відсотків вимивання фосфру і калію.

Ефективність підстилкового гною залежить від грунтово-кліматичниих умов і зростає з півдня на північ України. Гній ВРХ використовується рослинами не тільки в прямій дії - його ефективність прослідковується і у післядії, на 2 та 3 рік після внесення. Доступність засвоювання поживних речовин (для рослин) з підстилкового гною (NPK) в післядії відбувається таким чином (діаграма 1).

Діаграма 1. Післядія підстилкового гною ВРХ

Підстилковий гній в системі удобрення найдоцільніше вносити під цукрові і кормові буряки, кукурудзу на зерно і на силос, соняшник, ріпак та сою. Під зернові культури (пшениця озима, ячмінь, жито) гній ВРХ краще не вносити, оскільки це агрономічно і економічно не доцільно. Високі дози (40-60 т/га) можуть призвести до вилягання посівів (надлишок азоту) і розвитку збудників хвороб. Тому зернові культури використовують післядію гною ВРХ.

Найефективнішою у сівозмінах є система удобрення яка поєднує в собі застосування органічних і мінеральних добрив, порівняно із внесенням лише мінеральних.

Внесення гною ВРХ

Оптимальні дози підстилкового гною. Для кожної ґрунтово-кліматичної зони України визначено оптимальний рівень насичення підстилковим гноєм. Це пов᾽язано з тим, що кожен вид грунтів містить в собі різний відсоток гумусу, має власну фізико-хімічну характеристику, сипучість та вміст вологи . Оптимальні дози для просапних культур наведені у таблиці (табл. 1).

Культура	Норма, т/га
Картопля	50-60
Кукурудза на: зерно, силос	30-40
Буряк: цукровий, кормовий	40-50 60
Соняшник	30-40

Таблиця 1. Оптимальні дози внесення підстилкового гною ВРХ

Основною вимогою при внесенні підстилкового гною є ступінь його подрібнення та рівномірність розподілу по поверхні поля у встановленій дозі. Більше половини українських підприємств досі застосовують застарілу радянську техніку (розкидачі ПТУ-4, ПРТ-10, ПРТ -16). Величезний недолік такої техніки – відсутність якісного подрібнення гною, та мала ширина розкидання – всього 3 м. Про рівномірність розподілу добрив по поверхні годі й говорити. Це при тому, що при якісному подрібненні та рівномірності розкидання, засвоюваність гною підвищується на 20 – 40 % - все це впливає на врожайність.

Крім того такі розкидачі мають малу вантажопідйомність та кубатуру – відповідно їх застосування з новими потужними тракторами стає економічно не вигідним для підприємств, які справді рахують економічний ефект від розкидання органіки.

Натомість більшість сучасних розкидачів гною європейського виробництва (Annaburger, Fliegl, Joskin, Bergmann та ін.) можуть ефективно вносити органічну масу на поля. Проте при виборі розкидача в першу чергу варто звернути увагу не тільки на його технічні особливості, а й на якість подрібнення ним гною та рівномірність розкидання.

Підстилковий гній ВРХ найвигідніше вносити по поверхні поля восени під глибоку оранку, а також навесні під весняну оранку, гірше – під дискування або культивацію, оскільки значна частина добрив залишається на поверхні поля. Нерівномірність внесення і подрібнення гною ВРХ призводить до зниження ефективності використання органіки кореневою системою рослин. Крім того, це знижує продуктивність посівів всього поля, що напряму веде до втрат у врожайності, а також спричиняє строкатість посівів культур. Заорювання гною в грунт необхідно здійснювати в той же день за проходом гноєрозкидача, оскільки затримка із заробкою гною на 2 доби призводить до втрати амонійного азоту до 50%. Якщо розкиданий по полю гній заорюється в грунт через добу, його позитивний вплив на врожай зменшується на 10-15%. Заорювання гною через 4 доби знижує ефект уже на 30%.

Ефективне використання в господарствах органічних добрив можливе тільки за чіткої організації робіт по його внесенню, яка повина передбачати всі операції, зокрема, по вивезенню, подрібненню і по рівномірному внесенню органічних добрив. Це можливо лише за використання сучасних технічних засобів – зокрема розкидачів органіки.

Ефективність у поєднанні

Якими б ефективними не були органічні добрива, але найкращого агрономічного та економічного ефекту можна досягти лише за сумісного застосування гною і мінеральних добрив у помірних дозах.

За систематичного застосування у сівозміні рекомендованих доз гною у поєднані з помірними дозами мінеральних добрив на виробничих посівах дослідного господарства, було одержано найкращі врожаї пшениці озимої – 5 т/га, кукурудзи 10 т/га, буряків 50 т/га. Проте за подвоєння доз мінеральних
добрив (у прямій дії та у післядії гною) - значно зросли фінансові витрати на їх застосування. Відповідно, сума прибутку на 1 га в середньому по сівозміні знизилась більше ніж на 50 %.

Вигідність комбінованого застосування органічних добрив та хімії стає очевидною в зв’язку з постійним зростанням цін на мінеральні добрива. За вартості одного кілограма NPK діючої речовини в мінеральних добривах 81,5 грн, комплексний їх набір у підстилковому гноєві становить 10 грн (у 8,1 рази менше ніж у штучних добривах) (табл. 2).

Продукція	Вміст в NPK діючої речовини 1 т, кг	Вартість 1 т фізичнї ваги, грн	Вартість одиниці діючої речовини, грн
Аміачна селітра N 34,4 %	344	12000	34,8
Нітроамофоска NPK 16:16:16	480	12700	26,5
Діамофоска NPK 10:26:26	620	14400	23,2
Амофос NP 12:52	640	18200	28,4
Калій хлористий К2О 60%	600	11000	18,3
Гній ВРХ NPK 5:2,5:6 (кг)	14,5	150	10,3

Таблиця 2. Вартість одиниці діючої речовини NPK (за цінами 2015 р.)

Фінансова складова добрив

Застосування підстилкового гною ВРХ і мінеральних добрив (аміачна селітра, амофос, калій хлористий) на прикладі вирощування кукурудзи на зерно показали, що оптимальні дози мінеральних добрив (без використання органіки) під кукурудзу на зерно становлять: азоту (N) 120 кг/га, фосфору (P₂O₅) 90 кг/га, калію (K₂O) 120 кг/га.

Оптимальні ж дози підстилкового гною ВРХ (без внесення міндобрив) під кукурудзу на зерно становлять 40 т/га (враховуючи показники азоту (N) 120 кг/га, фосфору (P₂O₅) 90 кг/га, калію (K₂O) 120 кг/га).

Прорахувавши вартість діючої речовини мінеральних добрив N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ на 1 га площі за існуючими цінами на 2015 р. ми отримали наступні показники:

Всього затрати на придбання мінеральних добрив склали 8690 грн/га.

Проте при внесенні такої ж кількості N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ на 1 га площі, що міститься у гноєві ВРХ (40 т/га) витрати склали 6000 грн/га. При цьому, варто зазначити, що застосування гною передбачене раз у декілька років.

Ясна річ, що застосування чистого гною ВРХ, як добрива, не дасть максимального врожаю. Та різниця у 2000 грн – свідчить про те, що використання існуючого на підприємстві гною у парі з мінералкою матиме більшу ефективність ніж чисте внесення хімдобрив.

Можна стверджувати, що досягти схожого ефекту спільнодії міндобрив та органічних добрив можна шляхом подвоєння дози внесення останніх. Результати отримані на дослідному підприємстві на Київщині показали, що при подвоєнні дози внесення підстилкового гною ВРХ під просапні культури можна вести мову про чисто органічну систему удобрення. За достатньої кількості у господарстві гною ВРХ, заміна мінеральних добрив на гній підвищує вміст гумусу у сірому лісовому грунті до 1,88%, тоді як при внесенні органо-мінералки – до 1,77 %. Крім того середня продуктивність польової сівозміни в такому випадку становить 5,58 т/га зернових одиниць, що лише на 10 % нижче від показнииків оптимальної органо-мінеральної системи удобрення. Більш того, фінансові витрати на придбання мінеральних добрив, в такому випадку, знижуються у 8 разів.

Деякі висновки

Ще рік тому більшість підприємств не надавали органіці серйозного значення. Проте сучасні умови ведення агробізнесу, ріст цін на мінеральні добрива та багато інших факторів привели підприємців до питання використання гною, як якісного добрива. Ясна річ, що внесення органіки має свої особливості і потребує деяких фінансових витрат, проте в статті ми чітко прорахували усі плюси використання гною ВРХ як добрива – і їх предостатньо.

Особливості використання таких органічних добрив як курячий послід, дефекат, компост та ін. – ми розглянемо в окремих статтях.

P.S. Пам᾽ятайте, що використання органіки як добрива, варто розпочинати з проведення відповідних аналізів біологічної маси та грунтів. Тільки після цього ви зрозумієте, які обсяги гною потрібно вносити на Ваші поля

Якщо у Вас виникли питання щодо доцільності використання органічних добрив, або ви не знаєте з чого розпочати – зателефонуйте нам – ми надамо Вам безкоштовну консультацію.