Що належить до мінеральних ресурсів?

Серед них — нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, питні мінеральні води та інше.

Де найбільше мінеральних ресурсів?

№	Країна	Загальна вартість ресурсів
1	Росія	$75,7 трлн.
2	США	$45 трлн.
3	Саудівська Аравія	$34,4 трлн.
4	Канада	$33,2 трлн.

Як розрізняють мінеральні ресурси?

За використанням розрізняють чотири групи мінеральних ресурсів: паливно-енергетичні, рудні, нерудні та гідромінеральніОцінюючи окремі види ресурсів з економічної точки зору, враховують їх кількість (обсяг запасів), якість (вміст корисної речовини), структуру запасів (загальногеологічні та промислові) і можливість ...

Мінеральні ресурси України — Вікіпедія Мінера́льні ресу́рси Украї́ни (рос. минеральные ресурсы Украины, англ. mineral resources of Ukraine; нім. Mineralvorräte m pl der Ukraine, Mineralressourcen f pl der Ukraine) — сукупність запасів корисних копалин у надрах України. Включають: Горючі корисні копалини — газоподібні (природний газ, … See more

Мінеральні ресурси: регіони поширення, геологічна будова. Реферат

Мінеральних ресурсів нараховується понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд. т корисних копалин.

З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні - кам'яне і буре вугілля, нафта, природний газ.

Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з розвіданими запасами (60% припадає на кам'яне, 40% - на буре вугілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі.

Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурському (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.

Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється - 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд. т, природного газу - 135 трлн м3. Особливе значення мають родовища нафти і газу з величезними запасами - таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.

Потенційні ресурси урану оцінюють у 10 млн. т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.

Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганцевих руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін.

Майже половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбережжя обох Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах "мідного поясу" Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії, Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини зосереджені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін.

Поліметалічні руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються в багатьох країнах. Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді, Росії, Австралії. Олово і вольфрам приурочені до двох металогенічних поясів - Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.

Нерудна гірнича-хімічна сировина - апатити, нефеліни, кам'яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флорида).

Широко використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста країнах світу, але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки широко розробляються в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені всюди.

Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції розташовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.

Геологічна будова і рудні ресурси України

Територія України розташована в межах кількох платформних і складчастих тектонічних структур і має складну геологічну будову.

Основною платформною структурою є давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа, яка має двоповерхову будову. Нижній поверх - це фундамент, складений кристалічними породами (гранітами, гнейсами, кристалічними сланцями тощо). На земну поверхню кристалічний фундамент виходить у вигляді Українського щита.

Осадовий чохол (верхній поверх платформи) має тут невелику потужність, а в деяких місцях цілком відсутній. Ще один виступ фундаменту - Воронезький кристалічний масив (на північному сході України) - вкритий досить потужним чохлом осадових порід (від 800 м та більше) і на денну поверхню не виходить. На іншій території України фундамент платформи покритий ще потужнішим осадовим чохлом. Так, в осьовій частині Дніпровське-Донецької западини потужність осадової товщі сягає 18-20 км.

На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська плита - платформна структура, фундамент якої сформувався в мезозої, а на захід - Західноєвропейська платформа (палеозойська). Від цих молодих платформ (плит) Східноєвропейську платформу відокремлюють системи прогинів і западин.

До складчастих структур на території України належать:

• Українські Карпати - область молодої (альпійської) складчастості, що почалася в неогені і продовжується "дотепер;
• Кримські гори - виникли в мезозойську еру, після чого були зруйновані; в альпійський час відбулося їх омолодження, внаслідок чого гори набули складчасто-брилового характеру;
• Донецька складчаста споруда - виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой).

На території України розташовані відкладення всіх геологічних систем. Найстаріші породи (віком понад 3,5 млрд. років) відслонюються в межах Українського щита.

Рудні корисні копалини, що складають важливу частину мінеральних ресурсів, досить різноманітні.

Запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому басейні (запаси близько 18 млрд. т), Кременчуцькому (4,5 млрд. т) і Білозерському (1,4 млрд. т) залізорудних районах. Залізні руди Керченського басейну (1,8 млрд. т) - осадового походження з невисоким (до 37%) вмістом заліза. Проте вони містять марганець (до 5%) і ванадій, що підвищує їх цінність для металургії.

Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський марганцеворудний басейн - один із найбільших у світі, його площа 5 тис. км 2 ; рудний пласт (осадового походження) має потужність до 2 м.

Великі родовища титанових руд розробляються в Дніпропетровській і Житомирській областях. Значними є запаси уранових руд (Кіровоградська, Дніпропетровська обл.), кіноварі (ртутної руди) (Донецька, Закарпатська обл.), нікелевих руд і хромітів (Кіровоградська, Миколаївська обл.).

Родовище алюмінієвих руд виявлено в Дніпропетровській обл., поліметалічних руд - на Закарпатті і в Донбасі.

Пошуки золота увінчалися відкриттям у 90-х рр. родовищ у Придніпров'ї, на Закарпатті. Перспективні в цьому відношенні Приазов'я і Донбас.

Мінеральні ресурси України

Складна геологічна будова території країни зумовила різноманітність корисних копалин у її надрах. Щоб оцінити забезпеченість країни окремими з них, треба знати величину їх запасів, умови залягання в надрах. Запаси визначають як загальногеологічні (сумарний вміст корисної копалини у даному родовищі) та промислові (частина загальногеоло-гічних запасів копалин, яка реально може бути видобута при сучасному розвитку техніки). Можливості видобутку в свою чергу залежать від умов залягання (глибини пластів, їх товщини), а також вмісту корисного елементу (металу, солі і т. ін.) у породі. За призначенням у господарстві мінеральні ресурси поділяють на енергетичні, рудні і нерудні. До перших, як Ви знаєте, належать ті, які здатні виділяти енергію. Сюди ж можна віднести і уранові руди, які переробляються на паливо для атомних електростанцій. Рудні корисні копалини використовують для виплавлення металів як чорних (залізо, марганець), так і кольорових (мідь, цинк, титан, олово, нікель та ін.). Є руди, що містять багато кольорових металів, їх називають поліметалевими. До нерудних належать ті мінеральні ресурси, які використовують у хімічній промисловості, а також як будівельні матеріали чи сировина для її виробництва.

Рис. 8. Класифікація мінеральних ресурсів

Енергетичні мінеральні ресурси

В Україні це поклади кам'яного та бурого вугілля, нафти, горючих газів, торфу, уранових руд, горючих сланців. Серед всіх видів палива найважливіше значення у нашій країні має кам'яне вугілля. Загальногеологічні запаси його становлять близько 60 млрд. т. Запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах.

Донецький басейн (Донбас) охоплює Донецьку, Луганську, Дніпропетровську і частково Харківську області. Частину басейну, яка знаходиться на Лівобережжі Дніпра, називають Західним Донбасом. Вугілля Донбасу висококалорійне, тобто при спаленні його виділяється багато тепла і досягається висока температура. Близько половини його запасів становить високоякісне коксівне вугілля (вміст вуглецю — 75-90%) та антрацит (вуглець — 90-96%). У Донбасі зосереджено 98% усіх промислових запасів кам'яного вугілля країни.

Львівсько-Волинський басейн розміщений у межах Львівської і Волинської областей. Запаси вугілля тут порівняно з Донбасом незначні, а якість низька. В басейні переважає малокалорійне вугілля, яке використовують як енергетичне паливо. Важливість басейну полягає в тому, що він розміщений у західній частині країни — найвіддаленіший від Донбасу.

Найбільші поклади бурого вугілля зосереджені у Дніпропетровському буровугільному басейні, що простягається на Правобережжі від Житомирської до Дніпропетровської областей. Невеликі поклади бурого вугілля залягають на заході України.

Нафта і газ в Україні виявлені у трьох нафтогазоносних районах:

Передкарпаття належить до одного з найдавніших районів нафто- і газовидобутку в світі. Найбільші родовища нафти — Долинське, Битківське, Бориславське, а серед нових — Лопушнянське у Чернівецькій області. Газ тут значною мірою вичерпаний. Найважливіші родовища його — Дашавське, Угерське, Рудківське і т. ін. Передкарпатський газ, в складі якого 98% метану — дуже цінна хімічна сировина.

Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район простягається на Лівобережжі Дніпра, у Чернігівській, Полтавській, Сумській та Харківській областях. Тут зосереджено понад 70% розвіданих покладів нафти і газу в Україні. Райони залягання промислових запасів нафти розміщені північніше газових. Найбільші родовища нафти — Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська область), газу — Шебелинське і Єфремівське (Харківська область).

Родовища нафти й газу у Причорномор'ї порівняно давно відомі на Кримському півострові. Вони мають місцеве значення. Найбільше родовище газу — Глібовське. Проводяться пошуки нафти й газу на шельфі Чорного та Азовського морів. За оцінками експертів тут повинні залягати великі запаси цих енергетичних ресурсів.

Надра України багаті на торф. Найбільші поклади його зосереджені в Рівненській, Чернігівській та Волинській областях.

Горючі сланці також низькосортне паливо. Запаси їх зосереджені в Черкаській області.

Значні поклади уранових руд є у Кіровоградській області.

Рудні корисні копалини

Україна багата на залізні, марганцеві, ртутні, титанові та інші руди. Запаси залізних руд зосереджені в чотирьох басейнах: Криворізькому, Кременчуцькому, Білозерському і Керченському. Найбільшим серед них є Криворізький залізорудний басейн, що розміщений на заході Дніпропетровщини. Родовища його простягаються вузькою смугою завдовжки близько 100 км. Залягають тут в основному руди високої якості, з вмістом заліза понад 60%. Частина руд має вміст металу 20-40%.

Продовженням Криворізького басейну на лівому березі Дніпра є Кременчуцький залізорудний район. Переважають тут руди з вмістом 35-40%.

Білозерський залізорудний район знаходиться на Лівобережжі Дніпра, у Запорізькій області. Руди басейну високої якості, з вмістом заліза 60-65%.

Керченський залізорудний басейн розташований на Керченському півострові. Залягають тут бурі залізняки з невеликим вмістом заліза. Важливість басейну полягає в тому, що руди його містять цінні домішки марганцю й ванадію, а також залягають потужними пластами близько до поверхні.

Марганцеві руди в Україні зосереджені в Нікопольскому марганцеворудному басейні, що є одним з найбільших у світі. Він охоплює три марганцеворудних райони: Нікопольський, Великотокмацький та Інгулецько-Дніпровський, що розташовані в межах Дніпропетровської та Запорізької областей. Вміст металічного марганцю в рудах становить близько 27%.

Зосереджені в нашій країні великі поклади титанових руд (ільментів). Найважливіше родовище — Іршанське на Житомирщині. Великі запаси ртутних руд зосереджені на Донбасі у Микитівському родовищі. Поклади міді розвідані на Волині біля Шацьких озер.

Є в Україні у незначній кількості нікелеві, хромітові та кобальтові руди (Побузьке родовище на Кіровоградщині); свинцево-цинкові — на Донбасі і Закарпатті; алюмінієві (боксити) — на Дніпропетровщині, (алуніти) — в Закарпатті, (нефеліни) — в Приазов'ї; золото — Мужіївське родовище на Закарпатті та інші.

Нерудні корисні копалини

Україна багата на самородну сірку, кам'яні і калійні солі, графіт, вапняки, граніти, вогнетривкі глини, озокерит тощо. Родовища самородної сірки зосереджені в Передкарпатті (Яворів, Новий Розділ на Львівщині). Найбільші поклади кам'яної солі є у Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Закарпатті (Солотвина). Розчинена кухонна сіль у вигляді розсолів є у Передкарпатті. Калійні солі залягають у Калусько-Голинському (Івано-Франківська область) та Стебницькому (Львівська область) родовищах.

Джерелом хімічної сировини є затока Сиваш, а також інші лимани та озера Причорномор'я та Приазов'я. Запаси солей натрію, магнію, калію, бромув Сиваші становлять сотні мільйонів тонн. Вони постійно поповнюються водами Азовського моря.

Важливе значення мають також поклади озокериту (Бориславське родовище Львівської області), графіту (Завалівське у Кіровоградській області), а також коштовних каменів — топазів, гірського кришталю, аметисту (Житомирщина, Волинь).

З будівельної сировини Україна багата на вапняки (Донбас, Крим), вогнетривкі глини (Донецька та Дніпропетровська області), крейду та мергелі, що використовуються для виробництва цементу (Донецька, Харківська, Львівська, Рівненська області). Великі родовища скляних пісків зосереджені в Харківській, Донецькій та Львівській областях, гранітів — на Житомирщині.

Отже, з енергетичних ресурсів Україна багата в основному на вугілля, рудних — на чорні метали, титан, ртуть, а нерудних — солі, сірку та будівельну сировину. Малі запаси в нашій країні нафти й газу, руд кольорових металів (міді, олова, цинку тощо), фосфорної сировини (фосфоритів, апатитів).

Питання для закріплення знань

1. За якими ознаками оцінюють і класифікують мінеральні ресурси?
2. Які найважливіші родовища паливних ресурсів поширені в Україні?
3. Де в нашій країні зосереджені найбільші запаси рудних ресурсів?
4. Які основні родовища хімічної сировини є в Україні?
5. На яку будівельну сировину багата наша країна?

1. Складіть схему класифікації найважливіших мінеральних ресурсів в Україні.
2. Перенесіть у зошит умовні знаки, якими позначають корисні копалини, що поширені в нашій країні. Енергетичні позначте чорним кольором, рудні — червоним, а нерудні — зеленим.
3. Позначте на карті всі родовища, вказані у тексті параграфа.

При копіюванні інформації обов'язкові прямі посилання на сторінки сайту та авторів матеріалів.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.