маслюк їстівний гриб

маслюк їстівний гриб

Маслюк їстівний гриб

Як відрізнити маслюк?

Відмінності маслюків та грибів двійників: У справжнього гриба на внутрішній стороні капелюшка є тонка плівка, при знятті якої можна виявити пористу структуру, там немає пластинок. У місці зрізу помилкові маслюки виділяють рідину, тому через деякий час ви побачите пожовтіння.

Де ростуть гриби маслюки?

Ростуть вони у хвойних лісах, де є сосни і модрини, переважно на піщаних ґрунтах, на галявинах, вирубках і біля доріг. Сухий ґрунт, усипаний сосновими голками і сонце - те, що потрібно для розвитку великого сімейства маслюків. Сезон збору маслюків починається наприкінці червня і закінчується у жовтні.

Як виглядає гриб маслюки?

Маслюк звичайний (лат. Suillus luteus) також називають жовтим, пізнім, осіннім, справжнім. Це гриб з опуклою коричнево-фіолетовою, коричнево-шоколадною, червоно-бурою або жовто-бурою голівкою, покритої слизової шкіркою, яка дуже легко знімається. Діаметр капелюшка 4-12 см.

Маслюк звичайний — Вікіпедія Маслюк звичайний (Suillus luteus) — вид грибів із роду маслюк родини маслюкових (Suillaceae). Місцеві назва — козляк, козар. Шапка 3-8(10-12) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло- або плоскорозпростерта, з тупим краєм, каштанова або жовтуватокоричнювата, гола, клейка. Шкірка … See more

Маслюк звичайний

Маслюк звичайний (Suillus luteus) — вид грибів із роду маслюк родини маслюкових (Suillaceae). Місцеві назва — козляк, козар.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Шапка 3-8(10-12) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло- або плоскорозпростерта, з тупим краєм, каштанова або жовтуватокоричнювата, гола, клейка. Шкірка знімається дуже легко. Пори спочатку білуваті, з віком жовтіють, кутасто-округлі. Спори брудно-жовтуваті, 7-10,5 × 3-3,5 мкм . Ніжка 3-8(10) × 1-3 см , щільна, білувата, пізніше жовтувата, коричнювата, з кільцем, яке швидко зникає. Кільце пластинчасто-плівчасте, біле, згодом коричнювате, іноді з лілуватим відтінком. М'якуш водянистий, білуватий, з віком жовтуватий, під шкіркою темніший, при розрізуванні на повітрі не змінюється, смак і запах приємні.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Гриб поширений у хвойних лісах Євразії та Північної Америки, завезений на південь Австралії та до Нової Зеландії.

Зустрічається по всій Україні у хвойних (соснових) і мішаних лісах. Збирають з липня по листопад.

Великі популяції виду цього гриба в останні роки відзначаються у заповіднику "Медобори" та в околицях санної траси в м. Кременець, Тернопільської області.

Використання [ ред. | ред. код ]

Дуже добрий їстівний гриб. Перед приготуванням з шапинки знімають шкірку, бо навіть після відварювання залишається слизистою і при вживанні може викликати розлад шлунку. Використовують маслюки свіжими, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті, на Поліссі (зокрема Рівненщина та Волинь), та ближніх до Рівненщини районах на Тернопільщині.

Склад маслюка у відсотках [1]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
Вода Суха
речовина
Білки Жири Манітол Цукор Клітковина Екстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 91,07 8,93 32,75 3,80 15,57 0,18 35,99 4,43 7,46
Шапинка 91,69 8,41 40,74 6,42 16,91 0,91 21,05 3,50 10,47

Див. також [ ред. | ред. код ]

  • Маслюк зернистий
  • Маслюк модриновий
  • Маслюк модриновий синіючий

Примітки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 86—87.
  • Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.

Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Маслюк модриновий синіючий

Маслюк слизький, маслюк модриновий синіючий, маслюк сірий (Suillus viscidus, Boletus aeruginascens Secr. Ixocomus viscidus (Fr. et Hok.) Quél, Suillus aeruginascens (Secr.) Snell.) — гриб родини маслюкові (Suillaceae).

Зміст

Морфологічна характеристика [ ред. | ред. код ]

Шапинка 4-8 (12) см у діаметрі, брудно-біла, згодом жовтувато-, оливкувато- або червонувато-сіра, клейка, гола або зрідка волокнисто-дрібнолуската. Шкірка знімається. Пори брудно-білі, згодом сірувато-коричнюваті, кутасті. Спори 8-14 Х 4-5 мкм, коричнюваті. Ніжка щільна, з кільцем, 4-8(10) Х 1-3 см, жовтувато-сірувато. Кільце жовтувате, швидко зникає. М'якуш у шапці білий, з часом брудно-білий, у ніжці жовтуватий, згодом коричнюватий, при розрізуванні на повітрі над пластинками та в ніжці стає брудно-синюватим, запах і смак приємні.

Екологічна приуроченість [ ред. | ред. код ]

Росте у модринових лісах; у липні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 88—89.
Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Подібні статті

Останні статті

Категорії