лік властивості та протипоказання аїру
Що лікує аїр?
У народній медицині кореневище рекомендується приймати при ахілії шлунка, болю в ділянці ШКТ, при підвищеній секреції шлункового соку, а також при проносах, анемії, захворюваннях жовчного міхура, нирок, порушенні менструального циклу. Ефірна олія використовується при істерії, шлункових коліках тощо.
Що лікує корінь аїру?
Застосування кореня аїру в народній медицині У народній медицині відвар кореня Айра використовують при відсутності апетиту, слабкому травленні, здутті, печії, при зниженій кислотності, діареї, блювоті, виразках шлунка. Також аїр застосовується при захворюваннях жовчного міхура і як відхаркувальний засіб при бронхітах.
Як заварювати аїр?
20 г висушених коренів аїр, які попередньо потрібно подрібнити, заливають склянкою окропу, накрити ємність кришкою, нагрівати на водяній бані 15 хвилин. Даний настій застосовують при лікуванні і профілактиці гастриту, полощуть горло при гострому тонзиліті (ангіна), при зубному болю, кишкових коліках. Кеш
Аїр болотний: Лікувальні властивості, опис, … Аїру властивості роблять його корисним природним стимулятором апетиту. Прийом лікарських засобів на його основі покращує травлення. Таку ж роль грають ароматичні гіркоти з аїру, які використовуються у виробництві їжі. Вони можуть застосовуватися в лікуванні анорексії … See moreАЇР ЗВИЧАЙНИЙ
Aїр звичайний (А. болотний, очеретяний) — Acorus calamus L. (грец. akoros — назва рослини із запашним коренем + kalamos — очерет) — трав’яниста рослина родини ароїдних (Araceae); рос. назва: аир тростниковый; нар. назви: гаїр, іp, калус, лепеха, плюшник, явер, ярник, ірний корінь, татарське зілля, татарник, шувар, калмус. Розповсюджений Аїр звичайний у середній і південній смузі європейської частини СНД, у Західному та Східному Сибіру, на Далекому Сході; у деяких країнах Центральної і Західної Європи, у Малій Азії, на Балканах, у Китаї, Японії, Північній Америці; зрідка — на Кавказі та у Середній Азії. Заготівлю проводять в Україні, Білорусі, Казахстані.
Багаторічна трав’яниста рослина, з товстим кореневищем діаметром до 3 см. Кореневище повзуче, гіллясте, трохи сплющене, з численними тонкими, шнуроподібними коренями, зовні покрите залишками листових піхв, усередині біле з рожевим відтінком, гірке на смак. Листки чергові, зібрані окремими пучками на кінцях розгалужень кореневища, дворядні, яскраво-зелені, вузьколінійні, саблеподібні. Стебло прямостояче, негіллясте, зелене, схоже на листя, з одного боку — жолобчасте, з протилежного — з гострим ребром, сплющене, несе товсте м’ясисте суцвіття — початок. До суцвіття, косо спрямованого вгору, прилягає укриваючий лист, подібний до інших, до 50 см завд., який є продовженням стебла. Стебло разом з укриваючим листом по довжині приблизно таке, як і листя. Початок циліндрично-конічний 4–12 см завд., суцільно усаджений дрібними, зеленуватими квітками. Оцвітина проста, шестилистна, зі злегка загнутими всередину верхівками. Тичинок шість, вони супротивні пелюсткам; маточка з шестигранною зав’яззю і сидячим рильцем. Плід — довгаста, сухувата, багатонасіннева червона ягода. В умовах України ягоди не визрівають, тому рослина розмножується винятково вегетативно (кореневищами). Цвіте Аїр звичайний з кінця травня до липня. Росте на берегах річок, озер, ставків, на заболочених луках, на краю боліт.
Офіцинальною сировиною аїру є кореневище — Rhіzomata Calamі. Сировину заготовляють з кінця літа протягом усієї осені або навесні. Сушать після прив’ялення в добре провітрюваних приміщеннях або у сушарках при температурі не вище 40 °С.
Кореневища містять до 5% ефірної олії, у складі якої моно- і сесквітерпеноїди: α-пінен, (+)-камфен, (+)-камфора, борнеол, β-елемен, α-каламен, акорон, евгенол, метилевгенол, азарон, каріофілен, елемен, каламендіол, каларен, проазулен, куркумен, гвайен, селінен, калакарен, ізоакорон, неоакорон; а також гіркий глікозид акорин, алкалоїд каламін, дубильні речовини, аскорбінова кислота (до 150 мг), йод (1,2–1,9 мкг/кг). Головний компонент ефірної олії кореневищ американського походження — 2,6-дієпішіобунон. Крім ефірної олії, у кореневищах містяться глікозид акорин, терпеноїди, аліфатичні альдегіди, кетони, спирти. У листках містяться дубильні речовини та ефірна олія. Трава аїру звичайного багата на крохмаль, містить холін, смоли, глікозид люценінон.

У медицині кореневища аїру та препарати застосовуються як ароматичні гіркоти при порушеннях апетиту, для поліпшення травлення. Ефірна олія аїру входить до складу жовчогінного препарату Оліметин. Порошок кореневища аїру є компонентом комплексних препаратів Вікаїр і Вікалін. Рідше аїр використовують при захворюваннях нирок, печінки, жовчного міхура. Відвар з кореневища підсилює секрецію хлоридної кислоти, особливо у хворих зі зниженою секрецією шлункового вмісту.
У народній медицині кореневище рекомендується приймати при ахілії шлунка, болю в ділянці ШКТ, при підвищеній секреції шлункового соку, а також при проносах, анемії, захворюваннях жовчного міхура, нирок, порушенні менструального циклу. Ефірна олія використовується при істерії, шлункових коліках тощо. У тибетській медицині кореневище застосовується як тонізуюча і антигельмінтна ЛРС, входить до складу пластирів. Настойка поліпшує зір і слух. Кореневище разом з листками мають жарознижувальну дію (зовнішньо у вигляді гарячих ванн), відхаркувальну, протизапальну дію (при захворюваннях шлунка, нападах кашлю).
Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров. — М., 1984; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Acuna U.M., Atha D.E., Ma J. et al. Antioxidant capacities of ten edible North American plants // Phytotherapy. — 2002. — № 16; Danilevskii N.F., Antonishin B.V. Antimicrobial activity of a tincture of Japanese pagoda tree (Sophora japonica) and of the essential oil of sweet flag (Acorus calamus) // Mikrobiology Zh. — 1982. — № 44(5); Mehrotra S., Mishra K.P., Maurya R. Anticellular and immunosuppressive properties of ethanolic extract of Acorus calamus rhizome // Inter Immunopharmacol. — 2003. — № 3; Oprean R., Oprean L., Tamas M. Essential oils analysis. II. Mass spectra identification of terpene and phenylpropane derivatives // Pharmacy Biomedical Analyses. — 2001. — № 24; Wu L.J., Sun L.L., Li M. Studies on the constituents of the roots of Acorus calamus L // Yakugaku Zasshi. — 1994. — № 114.
Інші статті автора
Лепехи (аїру) кореневища
Ірний корінь, татарське зілля, касатник. Виростає біля струмків, на берегах річок і озер. Широко застосовується в якості ароматичної гіркоти, підвищує апетит і поліпшує травлення.
Опис
Аїр звичайний - трав'яниста рослина, здатна досягати у висоту від 60 см до 1,2 метра. Має довге (до 1,5 метра) повзуче кореневище, горизонтально розташоване, з розгалуженими від нього численними тонкими корінцями. Вони тонкі й мичкуваті. Кореневище губчасте, в розрізі біле з легким рожевим відтінком, видає приємний аромат. Прикореневе листя рослини мечеподібне, його довжина сягає одного метра. Зовні листя рослини нагадує ірис. У аїру болотного прямостояче стебло. З одного боку воно сплюснуте, з іншого - має гостру грань. За рахунок цього в перерізі воно трикутне. Аїр покривається дрібними квітками зеленувато-жовтого відтінку, які утворюють суцвіття - качани. Плодоносить рослина червоними ягодами. В Україні та сусідніх країнах рослина розмножується переважно кореневищами, оскільки в помірному кліматичному поясі плоди аїру рідко визрівають.


ПРАТ «ЛІКТРАВИ»
Склад
До складу кореневищ лепехи входить від 1,5 до 3% ефірної олії. У ньому присутні а-пінен, акорин, ароматичні сполуки, органічні кислоти, аскорбінова кислота, холін, дубильні речовини, крохмаль, йод, смоли, азарилальдегід, вітаміни B і C. Головними діючими компонентами є камфен, борнеол, камфора, сесквітерпени.
Фармакологічна дія
Завдяки перерахованим речовинам у складі коренів аїру болотного препарати з них стимулюють метаболізм, нормалізують процеси травлення і вироблення секреторних рідин. Вітамін C у складі рослинної сировини забезпечує живлення клітин організму, позитивно впливає на тонус і здатність організму протистояти інфекційним і вірусним захворюванням, негативному впливу навколишнього середовища. Крім здатності зміцнювати імунітет, корінь лепехи стимулює роботу нейронів, оскільки в його складі присутній вітамін B4. Компонент має заспокійливий і нейропротекторний вплив на організм. Пальмітинова кислота, що входить до складу коренів, усуває запалення і має ранозагоювальні властивості. Також рослина чинить бактеріостатичний ефект.




Регіони проростання лікарської рослини
- Вінницька область
- Житомирська область
- Київська область
- Кіровоградська область
- Сумська область
- Хмельницька область
- Чернігівська область
Зміст
Загальна інформація
Аїр болотний відноситься до сімейства ароїдних. Цей вид використовується для виготовлення лікарських засобів, а також ароматичної гіркоти. Сировиною для них є кореневища лепехи. У косметології використовується як коріння рослини, так і її листя - для приготування шампунів та інших засобів для догляду за волоссям.
Заготівля сировини
Для лікарських цілей використовують усі частини рослини, найчастіше - кореневища лепехи. Їхня заготівля проводиться на початку весни або восени. Коріння викопують, промивають під холодною водою. Коли сировина обсохне, її залишають підв’ялитися на сонці, потім нарізають на шматки завдовжки 10-20 см. Сушать кореневища під навісом, для цього їх розкладають тонким шаром. Готовність визначається за ступенем ламкості сировини. Штучне сушіння допустиме лише при температурному режимі менше 30 ℃. Готову сировину поміщають у паперові пакети, термін придатності з дати фасування становить 3 роки.
Лікувальні властивості
Лікувальні властивості аїру дозволяють застосовувати його препарати для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Їх використовують у терапії гастритів, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Знаходить застосування аїр болотний також при лікуванні зниженої кислотності шлунка, хронічному холециститі, дискінезії, оскільки рослина стимулює секрецію органів шлунково-кишкового тракту. Вітрогінні властивості рослини дозволяють застосовувати її під час метеоризму, а також при проносах.
Гіркий глікозид акорин подразнює смакові рецептори, завдяки чому викликає апетит. Його комбінація з ефірною олією забезпечує вироблення шлункового соку, а також виділення жовчі. Комплекс речовин у складі коренів аїру стимулює видільну систему і полегшує діурез. Лепехи кореневища включають компоненти, які здатні протистояти золотистому стафілококу та синьогнійній паличці.
Аїр - користь для здоров'я
Аїру властивості роблять його корисним природним стимулятором апетиту. Прийом лікарських засобів на його основі покращує травлення. Таку ж роль грають ароматичні гіркоти з аїру, які використовуються у виробництві їжі. Вони можуть застосовуватися в лікуванні анорексії невротичного й астенічного типу.
Лікувальні засоби на базі рослинної сировини аїру мають комплекс ефектів. Вони здатні розширювати судини, усувати спазми в м'язах і внутрішніх органах, нормалізують роботу нервової системи і відрізняються помірними болезаспокійливими властивостями. Препарати ірного кореня надають загальнозміцнювальну дію на організм і мають в'яжучі властивості, тому можуть застосовуватися в лікуванні розладів, які супроводжуються діареєю і метеоризмом.
Аїр може знижувати інтенсивність менструальних болів. Його можуть призначити для нормалізації гормонального фону після пологів або під час клімаксу. Прийом препаратів рослини дозволяє поліпшити роботу сечостатевої системи у чоловіків, їх використовують у терапії безпліддя і профілактиці аденоми простати.
Аїр і протипоказання до прийому
До протипоказань для вживання кореня лепехи відносяться вагітність, період лактації, кровотеча, виразкова хвороба в період загострення, гострі захворювання нирок. Не можна приймати препарати людям з гастритом при підвищеній кислотності та частих печіях. Гіпотонікам слід утриматися від вживання аїру, оскільки рослина сприяє зниженню тиску. Також категорично заборонено використовувати рослину людям з алергічними реакціями на компоненти в його складі.
За матеріалами:
1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.