Який прикметник є Присвійним?

Присвійні прикметники виражають ознаку, яка вказує на приналежність предмета якійсь особі, рідше – тварині: батьків кожух, братів мотоцикл, материна хустка, вороняче гніздо і відповідають на питання чий?

Як відрізнити присвійні прикметники від відносних?

На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім'я, журавлиний ключ).

Як утворюється присвійний прикметник?

Від іменників 2 відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса –ІВ- (-ЇВ-), який чергується з –ОВ- або –ЕВ- (-ЄВ-): батьків –батькова, братів – братова, Андріїв – Андрієва. З малої літери пишемо присвійні прикметники, що входять до народних назв рослин: петрів батіг (цикорій), адамове ребро (купина). Кеш

Присвійні прикметники, їх творення та правопис — урок. Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст. Присвійні прикметники мають свої словотвірні типи і утворюються від назв людей і тварин. …

3. Присвійні прикметники, їх творення та правопис

Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?, тому що вказують на приналежність особі або тварині :

Присвійні прикметники мають свої словотвірні типи і утворюються від назв людей і тварин.

Від іменників 1 відміни — назв людей
• -ин -: твірна основа закінчується на приголосний, окрім [й]: сестр-а - сестр- ин , баб-а - баб- ин ;

Якщо кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х], то вони чергуються з [ж], [ч], [ш]:
Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин.

При відмінюванні відбувається чергування
-ів/-ов : дядько - дядьк- ів , дядьк- ов -ого;
-ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій - Андрі- їв , Андрі- єв -ого; лікар - лікар- ів , лікар- ев -ого.

Батьків- ськ -і збори (збори батьків) — відносний, батьк- ов -а хата (чия?) — присвійний.

Присвійні прикметники також, як і відносні, не мають характеристик якісних, вони не позначають ознаку, яка виявляється більшою чи меншою мірою, вони не утворюють антонімічних пар.

Присвійні прикметники, утворені від іменників — власних назв , пишуть з великої літери : Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.

Прикметники з суфіксом -ськ-, що входять до складу назв, які мають значення «пам’яті», «імені», також пишуть із великої букви : Шевченківська конференція, Макаренківські читання.

Присвійні прикметники, утворені від власних імен, які входять до складу фразеологізмів , наукових термінів та народних назв рослин пишуться з малої літери:
Езоп - езопова мова, Піфагор - піфагорова теорема, Петро - петрів батіг (цикорій).

Прикметник

1. Якісні прикметники - прикметники, у яких можемо визначити міру ознаки, тобто які утворюють ступені порівняння: білий - біліший - найбіліший.
Належать до якісних, але не утворюють ступенів порівняння:
а) усі прикметники з суфіксами пре-, ультра-, архі-, над-, за- та іншими: предобрий, ультрамодний, архіважливий, надвеликий, замалий.
б) назви кольорів (мастей) тварин: гнідий, вороний.
в) назви "похідних" кольорів: бузковий, вишневий.
г) прикметники вжиті в переносному значенні: холодне серце, золоті руки, теплі спогади.
ґ) прикметники із суфіксами згрубілості або зменшено-пестливими суфіксами: білесенький, білуватий, старезний, маленький.
д) складні прикметники на позначення кольорів: білосніжний, світлоголубий.
е) прикметники, які в собі вже несуть міру ознаки: босий, лисий, сліпий, порожній, голий.

2. Відносні прикметники позначають ознаку за місцем, формою, часом, матеріалом, причиною. зимовий, прямокутний, харківський, дерев'яний, шкільний. Прикметники із суфіксом -ськ- належать до відносних: шевченківська тематика, материнська порада, учнівський щоденник.

3. Присвійні прикметники означають, що щось комусь належить і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Вони утворюються лише від іменників I та II відміни за допомогою суфіксів -ин-, -їн-, -ів-, -ов-,-ач-, -яч-: мама - мамин, Ліля - Лілин, Марія - Маріїн, батько - батьків, заєць - заячий.

Групу прикметника за значенням визначаємо у словосполученні.

Прикметники мають властивість переходити з одного розряду до іншого (залежно від іменника, з якими узгоджуються): лисячий хвіст (присвійний) - лисячий комір (відносний) - лисячий характер (якісний).

Ступені порівняння якісних прикметників.

Форми вищого і найвищого ступенів порівняння бувають прості (синтетичні) і складені (аналітичні).

Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням до кореня або основи якісного прикметника (початкової форми) суфіксів -ш- або -іш-, наприклад: швидкий - швид-ш-ий; розумний - розумн-іш-ий. При цьому можуть відбуватися зміни в основі слова:

1) суфікси основи -к-, -ок-, -ек- випадають: рідкий - рідший, глибокий - глибший, далекий - дальший;

2) кінцеві приголосні основи [г], [ж] перед суфіксом -ш- змінюються й утворюють із суфіксом звукосполучення [жч]: дорогий - дорожчий, дужий - дужчий; кінцевий приголосний основи [с]перед суфіксом -ш- теж змінюється, утворюючи з суфіксом звукосполучення [шч], що графічно передається буквою щ: високий - вищий; товстий - товщий;

3) окремі прикметники утворюють форму вищого ступеня, змінюючи основу: гарний - кращий, поганий - гірший, малий - менший, великий - більший.

Складена форма вищого ступеня утворюється додаванням слів більш або менш до початкової форми: тонкий - більш тонкий; чуйний - менш чуйний. Посилення інтенсивності ознаки може виражатися додаванням до прикметників вищого ступеня слів багато, значно, набагато, куди (багато ширший, значно дорожчий). Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюється так:

1) проста форма - додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-: найближчий, найвідважніший, наймолодший;

2) складена форма - від початкової форми прикметника додаванням слова найбільш або найменш: найбільш вигідний, найменш цікавий.

Відтінок посилення ознаки вносить додавання часток що, як до слів найбільш, найменш або до прикметника простої форми найвищого ступеня: щонайтепліший, якнайактивніший, щонайбільш дошкульний, якнайменш важливий.

Увага! Деякі якісні іменники не утворюють ступенів порівняння: 1) назви кольорів, що перейшли з розряду відносних: кремовий, шоколадний, волошковий, брунатний, лимонний, вишневий, бузковий, каштановий; 2) назви масті коней: вороний, буланий, карий; 3) назви ознак абсолютного порогу інтенсивності: сліпий, босий, мертвий, німий, голий; 4) назви складних ознак: чорнобокий, блідо-рожевий; 5) назви ознак, що виражають міру ознаки суфіксом, префіксом, складанням основ чи синтаксично: низенький, низесенький, вузюсінький, ультрамодний, жовтогарячий, надто хитрий; 6) прикметники, що мають безвідносний вияв ознак: голубуватий, білястий.

Прикметники у формі вищого ступеня у сталих словосполученнях, що стали термінами, втрачають значення вищої міри: старша медсестра, нижчий клас.