Скільки пар кінцівок у павука?

Вони відрізняються від інших членистоногих поділом тіла на дві тагми: головогруди (просому) і черевце (опістосому). Зазвичай представники класу мають 8 ходильних кінцівок, педипальпи і хеліцери.

Скільки пар холодних ніг у павукоподібних?

Тіло павукоподібних має зовнішній водонепроникний хітиновий скелет, поділене на два відділи — головогруди і черевце. Вусиків немає. На головогрудях містяться чотири пари ходильних ніг і дві пари видозмінених кінцівок (ротові органи — хеліцери і ногощупальці (педипальпи)), які служать для захоплення і подрібнення їжі. Кеш

Скільки видів налічує клас павукоподібних?

Павукоподібних відомо близько 25 тис. видів. Ці членистоногі пристосовані до життя на суходолі. Для них характерні органи повітряного дихання Кеш

Павуки — Вікіпедія Головогруди розділені на дві виразні області: головну та грудну; з них перша несе дві пари кінцівок: хеліцери (лат. chelicerota, лат. chelae, лат. mandibulae), що складаються з одного товстого, зазвичай ... See more

Павук-хрестовик

Павук-хрестовик або хрестовик звичайний (Araneus diadematus) — поширений вид павуків, що зустрічається в Європі та деяких ділянках Північної Америки (від Нової Англії до прилеглих частин Канади).

Зміст

Будова [ ред. | ред. код ]

Тіло самиць довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають набагато вужче черевце. У павука-хрестовика є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. Покриви цього павука мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Головогруди вкриті товстим та міцним головогрудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей. [ джерело? ]

Прядильні апарати павуків складаються з зовнішніх утворень — павутинових бородавок — і з внутрішніх органів — павутинних залоз. Три пари павутинних бородавок розташовані біля заднього кінця черевця. Кожна така бородавка пронизана на кінці сотнею дрібних отворів. З кожного отвору витікає крапелька клейкої рідини, яка при русі павука витягується в найтоншу ниточку. Ці ниточки зливаються в одну й швидко густішають на повітрі. У результаті утворюється тонка, але міцна нитка. Така клейка рідина виділяється численними павутинними залозами, розташованими в задній частині черевця. Протоки відкриваються на їх павутинових бородавках.

Поведінка [ ред. | ред. код ]

Павук-хрестовик ловить свою здобич за допомогою павутини. Щоб утворити свої ловчі тенета, павук-хрестовик спочатку прикріплює нитку в кількох зручних місцях, утворюючи рамку для мережі у вигляді неправильного багатокутника. Потім пересувається до середини верхньої нитки і, спускаючись звідти вниз, проводить міцну вертикальну нитку. Далі з середини цього, нитки, як з центру, павук проводить на всі боки, на зразок спиць колеса. Це основа всієї павутинної мережі. Потім павук починає з центру проводити кругові нитки, прикріплюючи їх до кожної радіальної нитки краплею клейкої речовини. Посередині мережі, де потім сидить сам павук, кругові нитки сухі. Інші нитки покриті крапельками дуже клейкої рідини. У цій сітці буває понад 100 000 таких крапельок-вузликів. До них прилипають крилами і лапками комахи, налітають на мережу. Сам павук або висить головою вниз в центрі павутини мережі, або ховається в стороні під листком. У цьому випадку він простягає до себе з центру павутини міцну сигнальну нитку.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Хрестовик // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.
• Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 62—72. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm[Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Nikita J. Kluge (2007). Case 3371. Araneidae Clerck, 1758, Araneus Clerck, 1758 and Tegenaria Latreille, 1804 (Arachnida, Araneae): proposed conservation (PDF). Bulletin of Zoological Nomenclature64 (1): 15–18. Архів оригіналу за 2 березня 2012 . Процитовано 10 вересня 2012 .

Хеліцерові

Хеліце́рові або Павукоподі́бні (Chelicerata) — підтип членистоногих. Характерною ознакою хеліцерових є поділ тіла на дві тагми: головогруди та черевце. На головогрудях розташовано шість пар кінцівок. Вусики (антени, антенули) в хеліцерових відсутні. Перша пара кінцівок, розташована перед ротовим отвором, часто закінчується клішнею й зветься хеліцерами (звідси й назва підтипу). Позаду ротового отвору є друга пара кінцівок — педипальпи (ногощупальця). Останні чотири пари слугують ходильними ногами. Головний мозок хеліцерових, на відміну від інших членистоногих, складається з прото- та тритоцеребрума; дейтоцеребрум відсутній. Сучасні хеліцерові населюють суходіл і тільки близько 5% видів живе в морській та прісній воді.

Література [ ред. | ред. код ]

• Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996). Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2. К.: Либідь. с. 320. ISBN5-325-00663-0. Архів оригіналу за 3 грудня 2013 . Процитовано 6 грудня 2013 .

Посилання [ ред. | ред. код ]