Що буде якщо з'їсти вовчі ягоди?

Симптоми отруєння у людини і ссавців: запалення слизових оболонок, слабість, тремтіння, розширення зіниці, пронос, блювання, непритомність. Протиотрута — ковтання льоду, морфій, слизові відвари. Якщо вовчі ягоди потрапили до шлунку, то його потрібно промити водою з активованим вугіллям.

Як виглядає вовче лико?

Вовче лико – одна з найотруйніших рослин середньої смуги. Невисокий кущ, який переважно росте в листяних лісах. Цвіте до появи листків, коли ще не зійшов сніг. Кора жовтувато-сіра з дрібними бородавочками. Кеш

Чому вовчі ягоди мають таку назву?

Ця чудова, цікава весняна рослина зветься вовчі ягоди звичайні або вовче лико. Назва вовчі ягоди пов'язана з великою отруйністю всіх частин рослини, а назва вовче лико виникла, очевидно, тому, що її кора дуже легко відділяється від деревини і здирається довгими пасмами.

Вовчі ягоди (рослини)

Вовчі ягоди — збірна, народна назва ряду рослин, плоди більшості яких мають токсичні або подразнювальні властивості:

• Белладона (беладона звичайна) (отруйна)
• Бирючина[1]
• Дереза звичайна (не отруйна)
• Да́фнія[2] (сильно отруйна)
• Вороняче око[3] (отруйна)
• Жимолость справжня, або жимолость звичайна (не слід плутати з харчовою рослиною жимолостю блакитною) [4][5] (отруйна, містить ксилостеїн)
• Крушина ламка[6] (свіжі плоди мають блювотну дію)
• Сніжноягідник (плоди викликають блювоту, запаморочення, слабкість [7] ).

Вовчими ягодами називають також і інші кущі і трави з червоними і чорними (і навіть білими) неїстівними або отруйними плодами, наприклад, бузину червону (її плоди є не ягодами, а соковитими кістянками); з трав — воронець та інші [8] .

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Бирючина[Архівовано 18 червня 2020 у Wayback Machine.]. // Русская энциклопедия / Под ред. пр.-доц. С. А. Адрианова и др. Т. 1. — СПб.: Деятель, 1911.
2. ↑Собичевский, Василий Тарасович. Волчник // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб ., 1890—1907. (рос. дореф.)
3. ↑Антонов, Александр Александрович. Вороний глаз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб ., 1890—1907. (рос. дореф.)
4. ↑ Жимолость // Евклид — Ибсен. — Москва : Советская энциклопедия, 1972. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 9).
5. ↑Антонов, Александр Александрович. Жимолость // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб ., 1890—1907. (рос. дореф.)
6. ↑Бекетов, Андрей Николаевич. Крушина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб ., 1890—1907. (рос. дореф.)
7. ↑Коновалова, Шевырева, 2011, с. 99.
8. ↑Шиманюк, 1971.

Література [ ред. | ред. код ]

• Волчьи ягоды // Вешин — Газли. — Москва : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 5).
• Коновалова Т. Ю., Шевырева В. А. Ядовитые растения: Атлас-определитель. — М. : ЗАО «Фитон+», 2011. — 112 с. — 1000 прим. — ISBN 978-5-93457-372-1. — УДК 635.9