Чому не можна їсти вовчі ягоди?

Вовчі ягоди Для маленьких, допитливих дошкільнят досить з'їсти 7-10 таких ягід, щоб викликати значне отруєння або летальний результат. Підступність рослини полягає не тільки в плодах. Листя, кора, сік, навіть мед, зібраний з цієї рослини, викликають отруєння", - зазначають фахівці.

Як ростуть вовчі ягоди?

Вовче лико (вовчі ягоди) Це чагарникова рослина, що росте в змішаних лісах. Навесні цвіте красивими суцвіттями, дуже схожими на квітки бузку. Але навіть довгий запах цієї рослини здатний викликати головний біль, кашель, чхання і нежить. Восени з'являється отруйна червона ягода витягнутої форми. Кеш

Чому вовчі ягоди мають таку назву?

Ця чудова, цікава весняна рослина зветься вовчі ягоди звичайні або вовче лико. Назва вовчі ягоди пов'язана з великою отруйністю всіх частин рослини, а назва вовче лико виникла, очевидно, тому, що її кора дуже легко відділяється від деревини і здирається довгими пасмами.

Вовчі ягоди (рослини) — Вікіпедія Вовчі ягоди — збірна, народна назва ряду рослин, плоди більшості яких мають токсичні або подразнювальні властивості: • Белладона (беладона звичайна) (отруйна)• Бирючина • Дереза звичайна (не отруйна)

Вовчі ягоди (рід)

Во́вче л́ико [1] [2] , або вовчі ягоди [3] (Daphne) — рід рослин родини тимелеєві класу евдикоти.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Вовче лико належить до родини тимелеєвих (Thymelaeaceae). В роді близько 50 видів, які ростуть у Європі, Азії і на півночі Африки. Це низькорослі, іноді середньої висоти кущі, у яких блискучі, вічнозелені або опадаючі листки. Цвіте рослина від ранньої весни до літа; квіти яскраво-рожеві або білі.

Систематика [ ред. | ред. код ]

Опис видів вовчого лика [ ред. | ред. код ]

Daphne arbuscula Celak., — чагарник, що досягає у висоту 10—30 см, росте на вапнякових скелях у Словацьких Карпатах. Вічнозелені листки м'ясисті, товсті. Цвіте в травні-червні рожевими квітками. Квіти на коротких квітконіжках, пахучі. Розвивається в проникному, багатому на кальцій ґрунті, на освітлених і сонячних ділянках. Розмножується живцями, зрізаними з неквітучих гілок, у червні-липні. Утворює низькорослі кущі, які виглядають гарно та декоративно в невеликих альпінаріях. Саджають ці садові рослини у верхній частині каменів, тоді утворюють гарні навіси.

Вовче лико запашне родом з Піренейських гір, ростуть в Альпах, у західних областях нашої країни. Це низькорослий, густий, вічнозелений чагарник висотою 20-30 см. Блискучі, темно-зелені листки на нижній стороні синювато-зеленого відтінку. Чотиризіркові вишнево-червоні квітки, що розпускаються після розвитку листків, трубчасті, перебувають у густих верхніх парасольках. Квіти з різким запахом. Цвіте в травні-червні, іноді вдруге в другій половині літа. Розвивається в проникному, вапняному, вологому ґрунті з помірним вмістом гумусу, на освітленій сонцем ділянці, але не на південних схилах. Іноді росте і в напівтіні. Розмножується живцями, які зрізують у липні-серпні і вкореняють у ящиках. Саджанці розсаджують у квіткові горщики і, коли коренева система зміцніє, висаджують у ґрунт на постійне місце. Звичайно саджають зверху каменю, тому що рослина утворює декоративні навіси, іноді включають у групу вересових рослин.

Вовче лико звичайне (Daphnae mezereum) — найвищий вид даного роду; у нього опадаючі, гострі листки. Розвивається в проникному, глибокому, вологому ґрунті, на сонці і в напівтіні. Квітне ранньою весною — у березні-квітні — яскраво-рожевими квітками. Ягоди червоні. Розмножується насінням, які висівають відразу ж після збору. Відмінно розмножуються живцями, зрізаними із дворічної рослини, або літніми пагонами. Використовують у великих альпінаріях, де може розростатися по поверхні. Культивують сорт 'Альба' (с. v. 'Alba'), що цвіте білими квітками. Схоже на виноград.