Коли Підживляти пшеницю навесні?

В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно. Друге підживлення — продуктивне — найбільш впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. Кеш

Коли вносити добрива під пшеницю?

З економічної точки зору, під озиму пшеницю вигідніше давати азотні добрива не восени, а навесні – у ґрунтове підживлення, коли коренева система активно росте і здатна їх засвоювати, в фазі кінця кущіння – початку виходу в трубку.

Яким добривом підживити пшеницю?

За інтенсивною технологією вирощування пшеницю за весну потрібно підгодувати щонайменше 3 рази, використовуючи для кореневого підживлення селітру/карбамід/КАС, для позакореневих КАС або мікродобрива. Кеш

Підживлення пшениці озимої навесні, восени, карбамідом - но…

Підживлення озимої пшениці: чим, як і коли?

• 
• 
• 
• 

Пшениця — візитівка українських полів. Але скільки б століть її не вирощували, сучасні аграрії щороку продовжують шукати відповідь на питання: як, чим і коли підживити пшеницю і отримати суперврожай? У цій статті ми поділимось тонкощами живлення озимої пшениці.

Живлення пшениці є досить вибагливим: треба уникати голодування чи надлишку елементів. Пшениця потребує «суперфудів» на весь період розвитку, оскільки в землі фактично ніколи не буває достатньо всіх важливих елементів. А їх треба багато, і ось чому:

Щоб отримати 1 тонну врожаю озимої пшениці треба від 24 до 35 кілограм азоту, 20 або до 26 кг калію, 10-15 кілограмів фосфору, кальцію — 5 кг, приблизно стільки ж магнію та сірки, 250 грамів заліза, 80 грамів марганцю, а також 55 г цинку, до 8 грам міді і бору.

Отож, коли використовувати добриво під пшеницю? Є кілька основних етапів:

— в період основного обробітку

— живлення у час росту рослини

Терміни підживлення:

— осіннє (перші місяці від посіву)

— весняне (під час активного розвитку)

— коли формується і наливається зерно

Також є два методи внесення добрив: листкове та кореневе. І ще один окремий різновид підживлення — за хімічним складом добрив. А тепер про все по порядку.

Під час передпосівної культивації ґрунту дають повну норму фосфорних і калійних добрив. Бо якщо давати фосфор та калій лише на весну, то вони вже не зможуть так добре засвоїтись. Коли міндобриво глибоко в ґрунті його дія посилюється, а це дуже важливо на початках розвитку культури. Фосфор та калій, внесені при оранці, повністю живлять рослину впродовж всієї вегетації. Тоді краще розвивається коренева система культури, підвищується стійкість до морозів, і покращується кущення.

Окремо виділимо живлення пшениці азотом. Він дає хороший приріст врожаю і визначає якість самого зерна. Азот — головний елемент для росту культури. І він необхідний під час всього періоду вегетації рослини, оскільки безпосередньо впливає на кореневу систему.

Отже, висновок: міндобрива в ґрунті перед посівом — один з найнеобхідніших етапів живлення пшениці озимої.

Підживлення пшениці в ґрунт під час сівби дає добрі умови для росту, розвитку культури та особливо перезимівлі. Якщо в землі достатньо вологи, тоді застосовують добрива перед посівною культивацією чи боронуванням. Традиційно в рядок при сівбі озимої пшениці використовують складні мінеральні добрива та тукосуміші.

Підживлення озимої пшениці восени

Чимало аграріїв бідкаються в сумнівах: «чим підживити озиму пшеницю осінню? І чи треба взагалі?». Адже одне з головних завдань осіннього підживлення – щоб посіви вдало перезимували. Для відповіді на ці питання важливо зрозуміти: осіння підкормка може тільки скоригувати нестачу елементів живлення, але не ліквідує її повністю.

В період проростання озима пшениця особливо потребує фосфору. Осінню він забезпечує рівномірність сходження та впливає на кореневу систему. Але водночас надлишок фосфору негативно впливає на білковість зерна та вміст клейковини. Витрати фосфору в нормі становлять 23–37 кг/т і залежать від стану ґрунту.

Калій в осінній період підвищує морозо- та холодостійкість озимої пшениці, а також стійкість до захворювань. Натомість надмірне застосування калію обмежує засвоєння кальцію і магнію.

Науковці вважають, що осінню немає сенсу застосовувати позакореневе живлення азотом озимини. Бо в цей час кількість азотних добрив має становити всього приблизно 8%. Восени культура споживає його небагато. А тому завелика доза азоту може спричинити переростання посівів, погіршити стійкість рослини до морозів і, навіть, стати причиною ураження шкідниками.

Втім, загалом міндобрива з осені підвищують інтенсивність початкового росту і розвитку рослин і поліпшують якість зерна.

Висновок: позакореневе підживлення озимої пшениці має найбільший ефект у міжфазні періоди. І вимагає балансу, щоб не було надлишку чи голодування макро- і мікроелементами. Лише збалансоване живлення рослин в осінній період може гарантувати добру перезимівлю і високий врожай.

Чим підживити пшеницю весною?

Перш ніж братися до підживлення пшениці весною, агроном мусить проаналізувати своє поле. Як? Подивитися чи розкущилась рослина з осені, чи не вражена шкідниками, як перенесла зиму і морози. Тільки оцінивши загальний стан посівів, можна підбирати добриво.

Найбільш необхідними озимій пшениці саме на весні вважають азотні добрива. Адже тоді відбувається закладка колосків і підживлення посприяє кращому кущінню рослини. Рекомендована норма азоту у цей період 30-36 кг/га в залежності від стану рослини. Втім краще уникати загальних норм, а вносити добрива під озиму пшеницю індивідуально, враховуючи такі показники, як рівень родючості ґрунту, стан посіву тощо. До слова, азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію, він створює ефект «довгого» азоту. Обидві форми азоту можуть по-різному «спрацювати» на різних полях.

Висновок: азотне живлення пшениці напряму залежить від стану її розвитку.

Підживлення озимої пшениці по колосу

З початку колосіння і до наливу зерна знову дають азот. Він покращує інтенсивність фотосинтезу, наростає масу зерна, добре впливає і на якість. Цей вид підживлення так і називають – якісний. Чим пізніше застосовують таке підживлення, тим менша дія азоту на врожайність, але більший вплив на якість зерна.

Норма внесення азоту: орієнтовно 30-60 кг/га.

ВАЖЛИВО! Це підживлення можна проводити тільки за результатом листової діагностики і в залежності від потреб культури.

Крім основних елементів живлення, важливе значення мають і мікроелементи, наприклад марганець, мідь, бор, цинк. Щоб озима пшениця щедро вродила потрібно разом з міндобривами вносити мікроелементи, бо вони сприяють кращому обміну речовин і покращують якість самого зерна.

Тонкощі вибору мінерального добрива

Раніше аграрні компанії на своїх полях використовували переважно прості міндобрива (селітра, суперфосфат, хлористий калій тощо). Але низькі показники врожайності і мала ефективність таких добрив змусили шукати нові підходи. Останні декілька років досвідчені аграрії все частіше вибирають застосування складних комплексних мінеральних добрив та тукосуміші. Чому? Бо вони забезпечують повноцінне живлення агрокультур і в декілька разів підвищують врожайність. І що надважливо — вирішують проблему кислотності ґрунтів. Якісне добриво збільшує в пшеничному зерні вміст білка на 1–3%, а сирої клейковини — на 3–6%.

Застосування Нітроамофоски-М для озимої пшениці

Міндобриво «Нітроамофоска-М» розробило українське підприємство «Тетра-Агро». Це NPK живить рослини комплексно і підходить для всіх типів ґрунтів. Цьому передували довготривалі випробування та дослідження, висновки спеціалізованих організацій.

Хімічний склад «Нітроамофоски-М» містить одразу всі потрібні речовини для якісного росту рослин — N, P, K та такі мезоелементи як Mg, S, Ca, а також низку мікроелементів: Fe, Zn, Mn, Cu, B і так далі.

Це універсальне комплексне азотно-фосфорно-калійне добриво, яке в рази збільшує врожайність. Ось результат досліду застосування «Нітроамофоски-М» для підживлення озимої пшениці:

Досліди відбувалися на сорті Колонія, добриво підвищило урожайність до рівня 6,26 т/га, приріст до контролю (без добрив) становив 2,21 т/га, або 55%. Маса 1000 зерен пшениці на цьому варіанті була 34 г, тоді як на контролі – 31 г.

Волинські агрономи з господарства «Буг» вже понад 5 років використовують «Нітроамофоску-М» на своїх полях. Вони, як і десятки інших наших клієнтів, засвідчують високу результативність добрив «Тетра-Агро». Наприклад, на озимій пшениці в цьому господарстві Нітроамофоска-М збільшила врожайність вдвічі! До використання міндобрива – 3-4 т пшениці з 1 га, а після – 5,5-6,5 т з 1 гектара.

Відео-відгук:

Норма внесення добрив під озиму пшеницю:

Кількість «Нітроамофоски-М» для озимої пшениці визначається за даними агрохімічного аналізу ґрунту, кліматичних умов, а також запланованої врожайності.

Середні значення під озимі культури (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на га.

Також норма внесення і співвідношення NPK залежить від того, що росло перед озимою пшеницею. Після бобових зазвичай використовують міндобрива з вищою нормою фосфору і калію та зі зменшеною нормою азоту. Якщо перед озимою пшеницею ріс цукровий буряк та картопля, треба міндобриво з більшим вмістом калію. А от якщо поле після кукурудзи, то у такому випадку потрібно навпаки збільшити норми азоту.

В чому переваги гранульованого добрива «Нітроамофоска-М»?

— вирівнює кислотність ґрунту

— якісна грануляція та однаковий вміст елементів у кожній гранулі

— збалансована дія всіх складників

Все, що вам треба – зателефонувати нам! +38 (066) 133 26 77

Спеціалісти «Тетра-Агро» самі підберуть найефективніший вид NPK добрив конкретно для вашого господарства та визначать правильні норми внесення під культури, які ви вирощуєте.

Також ми БЕЗКОШТОВНО проводимо аудит ґрунту з визначення рівня кислотності. Наші спеціалісти можуть виїхати та взяти зразки ґрунту, або ж прийняти їх через пошту. Фахівці компанії проконсультують щодо підбору міндобрива відносно рівня pH поля.

Можливо Вас також зацікавить:

Внесення мінеральних добрив та позакореневе підживлення озимої пшениці навесні

Восени ми розповідали про підживлення і внесення добрив на озимій пшениці, а тепер ми вирішили поділитися інформацією і про весняні операції з живлення озимої пшениці.

Внесення азотних добрив

• аміачна селітра;
• сульфат амонію;
• карбамід або розчин карбамід-аміачної суміші (КАС).

В умовах достатньої кількості вологи у метровому шарі ґрунту на момент відновлення вегетації (>100-120 мм), за наявності впродовж зими стабільного снігового покриву, тривалого морозного періоду доцільним та найпростішим варіантом є внесення гранульованих азотних добрив. Якщо ж таких умов не складається, то доцільними є внесення рідких азотних добрив у вигляді КАС.

Застосування КАС відкриває можливість управлінням ефективності азотом, який є найбільш мобільним елементом у ґрунті. З метою пролонгації дії азоту до карбамід-аміачної суміші додається Thio-sul ® (розчин тіосульфату амонію). Детальніше про розчин тіосульфату амонію читайте за посиланням

Thio-Sul ® (розчин тіосульфату амонію) - інноваційне рідке азотно-сірчане добриво від бельгійської компанії Tessenderlo Kerley. Це добриво з властивостями інгібітора, яке збільшує ефективність рідкого добрива КАС (карбамід-аміачна суміш) та покращити майбутні врожаї за рахунок пролонгації азотного та сірчаного живлення кукурудзи.

Застосування фосфорних добрив

Основою формування розвиненої та розгалуженої кореневої системи є достатнє забезпечення рослин озимої пшениці рухомими формами фосфору, джерелом яких є фосфорні добрива. Зазвичай дана потреба повністю задовольняється припосівним внесенням даного виду добрив. Найкращий ефект досягається при внесенні складних (амофос, діамофос) або комплексних добрив (нітроамофоска, діамофоска). Окрім вмісту декількох елементів живлення у складі однієї гранули, великого значення відіграє набір елементів живлення та динаміка розчинності кожного складника. З даної точки зору одним з найкращих продуктів є гранульовані добрива Росаферт NPK. Вони здатні забезпечувати пролонговане фосфорне живлення рослин після припосівного внесення та створювати синергічну дію всіх елементів живлення для швидкого формування кореневої системи і росту вегетативної маси.

Внесення фосфорних добрив весною після осіннього посіву без удобрення

Якщо восени складаються несприятливі умови зволоження перед посівом озимої пшениці найбільш розповсюдженим рішенням серед агрономів є посів без добрив. З точки зору економіки – даний алгоритм є допустимим, але в умовах сніжної зими та накопичення оптимальної кількості продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на момент відновлення вегетації саме нестача фосфору у ґрунті може призвести до істотного недобору врожаю.

У такому випадку дієвим буде застосування по снігу (наприкінці зими) на полях з озимою пшеницею спеціально розробленого швидкорозчинного добрива Росаферт NPK 16-14-07. Даний продукт окрім швидкої розчинності, має у своєму складі азот, фосфор, калій, сірку, кальцій та мікроелементи. Після розчинення у поверхневій волозі при температурі нижче 5ºС всі елементи живлення (в тому числі і фосфор) проникають на глибину залягання кореневої системи та миттєво стають доступні для рослин після збільшення температури ґрунту >5ºС.

Весняне позакореневе підживлення озимої пшениці

Позакореневе внесення добрив після початку вегетації

На початку відновлення вегетації збільшується роль позакореневого підживлення у стимулюванні процесів росту та розвитку озимої пшениці. У залежності від динаміки наростання температури та зменшення вмісту продуктивної вологи існують 2 сценарії по використанню позакореневих добрив.

1. Сценарій 1. Весняні температури стрімко ідуть вгору, а вміст продуктивної вологи у ґрунті впродовж березня, квітня та травня стрімко знижується. При таких умовах доцільним є позакореневе внесення у фазу кущіння водорозчинних добрив Розасоль 15-45-10+МЕ + Розалік (Zn, P, N, S). Розасоль сприяє допомозі рослині у відновленні діяльності кореневої системи та кращому споживанні азоту з внесених добрив. Ключовим завданням у стимуляції ростових процесів в умовах короткої весни є забезпечення більш швидкого розвитку кореневої системи рослин порівняно зі швидкістю пересихання верхнього шару ґрунту. Тобто, в умовах наростання температур задання вектору розвитку рослин, в першу чергу, на розвиток кореневої системи є стратегічно більш важливим та доцільним під час підбору продуктів для позакореневого внесення на озимій пшениці у фазу весняного кущіння.
2. Сценарій 2. Довга прохолодна весна та поступове зменшення запасу вологи у метровому шарі ґрунту впродовж весняних місяців. Цей варіант є більш сприятливим для культури, а оптимальними продуктами для позакореневого підживлення стає суміш водорозчинних добрив Розасоль 29-10-10+3+МЕ + Розалік (Mg, Mn, N, S). Вибір концентрованої «азотної» марки добрив Розасоль зумовлений збільшенням потреби рослин у покращеному азотному живленні в умовах прохолодної осені, при яких мінералізація рослинних решток та трансформація азоту у ґрунті обмежені. Розалік (Mg, Mn, N, S) виконує функцію універсального швидкодіючого продукту для стимулювання синтезу хлорофілу та посилення нагромадження цукрів навіть за умов похмурої погоди. Крім того Розалік (Mg, Mn, N, S) у високих концентраціях (3-5 л/га) при превентивному внесенні сприяє істотному зменшенню пошкоджень посівів озимої пшениці приморозками та заморозками у весняний період.

Міллерплекс

Ефективним продуктом-партнером для сумісного використання з наведеними вище позакореневими добривами є продукт Міллерплекс, який дозволяє збалансувати гормональний, поживний та енергетичний баланс у рослині та забезпечити максимальний вплив на закладку колосового стрижня.

Підживлення у наступні фази розвитку озимої пшениці

Перехід від фази кущіння до виходу в трубку

Надалі при переході рослин озимої пшениці від фази кущіння до виходу в трубку ефективним та економічно доцільним агрохімічним рішенням є позакореневе водорозчинне добриво Розасоль 18-18-18+МЕ. Завдяки збалансованому елементному складу (NPKS+мікро) даний продукт при позакореневому внесенні покращує основні показники «нагодованості» рослин, а саме вміст у тканинах рослин елементів живлення до оптимального рівня. За умов сухої весни та пізніх опадів (кінець травня-початок червня) Розасоль 18-18-18+МЕ здатне скоригувати мінеральне живлення рослин та нівелювати брак елементів живлення з ґрунту через погодні фактори.

Поява прапорцевого листа

При появі прапорцевого листа у рослин озимої пшениці на рівні фізіології відбувається закладка колоскових квіток на уступах колосу. Тобто рослина готується до переходу невдовзі до періоду цвітіння. Ефективним продуктом для посилення диференціації колосків є рідке водорозчинне добриво Розалік (РК+МЕ). Завдяки спеціальній формулі продукт володіє рН ≥ 7,0 та є самим м’яким концентрованим фосфор вмісним комплексним добривом для позакореневого внесення.

Молочна стиглість

У фазу молочної стиглості з метою збільшення вмісту клейковини у зерні найбільш розповсюдженим способом позакореневого підживлення є внесення водного розчину карбаміду. Але, зважуючи на відсутність на ринку України чистого від біурету карбаміду, зазвичай внесення даного продукту приводить до зменшення врожайності. З метою збереження продуктивності рослин, збільшення маси 1000 насінин та вихід насіння з кожної рослини ефективним продуктом є рідкий комплексний продукт Премиант Омега.

Всім бажаємо високих та сталих врожаїв з продуктами від Ерідон!

Заступник керівника ВІДДІЛУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІТРИМКИ «ЕРІДОН»
ЧЕРНЕНКО Євген Петрович | (050)-373-95-24