Коли краще робити прищепи плодових дерев?

Щеплювати можна майже всі плодові дерева, за умови максимальної спорідненості за ботанічними ознаками. Весна — основний період для проведення щеплення. Саме навесні процес зростання прищепи та підщепи відбувається найбільш природно, «вливається» в загальний процес розвитку та пробудження. Кеш

Коли можна щепити кісточкові дерева?

Щепити плодові дерева потрібно на початку квітня. Щеплення дерев потрібно робити весною, до початку сокоруху або в травні під час сокоруху. В обох випадках доведеться застосувати різні прийоми щеплення, але при дотриманні відповідних правил, всі вони дають однакові результати. Кеш

Коли краще прищепити яблуню?

Коли потрібно робити щеплення яблуні - терміни Ранньою весною - в розщеп, в травні або початку літа - під кору, а ближче до осені використовують інший метод - окулірування.

Як і коли щепити дерева - apteka-sadivnyka.ua Щепити кісточкові дерева важливо молодими – до 8–10 років, зерняткові (яблуню та грушу) можуть бути старшого віку. Прищеплюють живцем у стовбур або пеньок. Слідкуйте, щоб під час щеплення зелений шар між корою та деревиною – …

Коли краще щеплювати плодові дерева

Щеплення садівниками застосовується для розмноження плодових дерев, коли якість плодів не задовольняє садівника (в такому випадку дерево перещеплюють), для збільшення кількості сортів на одному дереві (2-3 сорти). Також щеплення застосовується при серйозних пошкодженнях гілок.

Перещеплення плодових дерев

Перещеплення плодових дерев проводиться тоді, коли сорт яблук, груш, слив та інших дерев і якість плодів не задовольняє садівника. Перещеплення полягає в тому, що в гілки або в штамб вставляють живці іншого сорту, що виросли з щеплених живців потрібних сортів. Перещепити дерево можна не тільки одним, але й кількома різними сортами.

Як щепити плодові дерева

Процес щеплення і перещеплення складається з наступних основних робіт: заготівлі та зберігання живців, самого щеплення, догляду за щепленими рослинами.

Коли щепити плодові дерева

Щепити плодові дерева потрібно на початку квітня. Щеплення дерев потрібно робити весною, до початку сокоруху або в травні під час сокоруху. В обох випадках доведеться застосувати різні прийоми щеплення, але при дотриманні відповідних правил, всі вони дають однакові результати.

Перещеплення, як і омолоджування, краще робити протягом двох чергових років: у перший рік - одну частину крони, а в наступний - іншу.

Живці для щеплення дерева

Живці - невеликий відрізок однорічного приросту з трьома добре розвинутими бруньками. З дерева зрізують всю однорічну гілку і в процесі щеплення нарізують живці. Живці потрібно заготовити завчасно. Їх зрізують з дерев задовго до початку сокоруху (восени або ранньою весною - поч. березня). Багато садівників-початківців при щепленні зрізують живці і одразу їх, в той самий день, прищеплюють, при такому щепленні результату немає. Отже, живці потрібно зрізувати значно раніше до щеплення.

Які живці зрізати? Зрізати живці потрібно зі здорових, сортових і врожайних дерев. Найбільш розвинені живці з добре визрілими бруньками знаходяться на вільно зростаючих незатінених гілках, на південній стороні крони.

Де зберігати живці?

• В підвалі. Заготовлені довгі однорічні пагони потрібно зв’язати у пучки (кожен сорт окремо), які поміщають в холодні підвали, прикопавши наполовину їх довжини нижніми кінцями в помірно зволожений пісок.
• В землі. Можна пучки восени закопати в землю в тінистому місці горизонтально на глибину 10 см, але при настанні стійких заморозків їх потрібно вкрити, щоб вони не змерзли і не зігнили. Живці зберігаються краще, якщо кінці зрізів обмазати садовим варом.
• В снігу. Якщо заготовку живців робити пізніше, коли буде лежати товстий шар снігу, то живці дуже зручно закопувати в сніг, де-небудь з північної сторони будівель. Тут вони добре зберігаються. Ближче до весни, з настанням тепла, сніг, що прикриває пучки з живцями, ущільнюють, покривають шаром гною, торфу, шматками фанери для затримання танення снігу.

У всіх випадках всі зрізи потрібно обробити садовим варом і вберегти їх від пошкоджень мишами та іншими гризунами (зв'язки можна обмотувати ялиновими гілками, толлю, руберойдом); крім того не допускати, щоб живці запліснявіли і пересушились.

Важливо! Бруньки на живцях не повинні проростати до дня щеплення. Цього не станеться, якщо живці будуть зберігатися при зниженій (не вище 3 ° С) температурі.

Процес щеплення

Підщепа - частина рослини, на якій прищеплюють живці.

Прищепа – це наші заготовлені живці.

Гарне зрощення прищепи з підщепою відбувається тоді, коли вони близькоспоріднені. Тобто яблуню прищеплюють живцями яблуні, грушку- грушкою, вишню - вишнею і т. д.

Щоб щеплення було вдалим, необхідно ознайомитися з будовою рослинних тканин плодового дерева.
Гілка яблуні (а з нею схожі і інші породи) в поперечному розрізі має наступну будову: зовні вона покрита оболонкою - кутикулою. Далі йде шар клітин кори, потім деревина і всередині серцевина. Між корою і деревиною знаходиться шар камбію. При відділенні кори камбіальні клітини залишаються на внутрішній частині кори і на зовнішній частині деревини. Клітини камбію діляться, чим забезпечується ріст галузей в товщину. При діленні клітин камбій відкладає в одну сторону клітини кори, в іншу - деревини.

Камбій - активна життєдіяльність тканин, клітини якої при зіткненні здатні міцно зростатися. На цьому і засноване щеплення.

Способи щеплення

Плодове дерево можна прищеплювати: в гілки крони, в штамб, в пень штамба. Більш товсті гілки і штамб прищеплюють живцями, тонкі (6-7 мм) - окполіруванням (вічком).

Способи щеплення до сокоруху (рано навесні):

• Найбільш простим способом вважається копуліровка - коли прищепа і підщепа такої самої товщини. Потрібно зробити однакові косі зрізи, довжиною 3-4 см кожен; держак зрізом прикладають до зрізу підщепи, міцно обв'язують м'яким шпагатом або вузькою тасьмою, або поліхлорвінілової плівкою і обмазують садовим варом. Косий зріз на живцях роблять так, щоб на протилежному його боці була брунька, а вище - ще 2-3 добре розвинені і неушкоджені бруньки.
• Міцніше утримується і краще зростається при щепленні держака, якщо на ньому зробити так званий вид щеплень дерева - язичок (покращена копуліровка). Він виходить, коли на косих зрізах прищепи та підщепи роблять однакові повздовжні зрізи ножем і ставляють туди 3-4 живці, після чого міцно зав'язують і змазують садовим варом.

В період сокоруху:

Спосіб щеплення за кору у цей час (травень). Кора добре відстає від деревини і держак можна легко вставити під кору і щільно зав’язати.

Догляд за прищепами

При всіх способах щеплення місце щеплення по обв'язці обмазують садовим варом або зафарбовують олійною фарбою (охрою) на натуральній оліфі, а також обмазують всі пошкодження і зрізи на живцях, крім бруньок. Також можна використати ковпачки з прозорої поліетиленової плівки, які надягають на живці і пов'язують знизу. Під ковпачком створюються кращі умови для приживлюваності: зменшується випаровування води з держака, створюється більш зволожене повітря. Ковпачок у будь-який час можна зняти і перевірити стан щеплення.

Основні вимоги для щеплення плодових дерев:

• вибрати термін щеплення
• всі зрізи робити стерильним гострим ножем
• захищати зрізи від бруду, дощу, роси, пересушування
• зрізи і місце щеплення міцно обв’язати і замазати садовим варом
• захищати прищепи від шкідників
• щепленим деревам необхідні поливи і підгодівлі

Якщо на гілку прищеплено кілька живців, залишають рости лише один, той який найкраще розвивається, а у решти прищипують верхівки по досягненні ними довжини 15-18 см, а в кінці липня або навесні наступного року їх зовсім вирізують.

Навесні наступного року вирослі після щеплення пагони вкорочують на 1/3 довжини і формують гілку.

Ми прагнемо ділитися з Вами ще більшою кількістю новин та цікавих матеріалів. Будемо раді бачити та спілкуватися з Вами на наших сторінках у

Працюємо для Вас! Оперативно, правдиво, з любов’ю!

Дякуємо за довіру! Нам цінний зв’язок з Вами!

Щеплення плодових дерев: що на що прищеплювати

Щеплення – спосіб вегетативного розмноження рослин, найчастіше кущів і дерев. Результат у цьому процесі досягається зрощуванням підщепи та прищепи, де підщепа – зазвичай дика рослина, у якої експлуатуються коренева система та нижня частина стебла (стовбура), а щепа – стебло (пагін) чи брунька культурної рослини, яку прищеплюють до підщепи.

Про те, які рослини можуть служити підщепами для фруктових культур, а також про способи, якими їх прищеплюють, ми й розповімо в нашій статті.

Терміни щеплення

Щеплення можна проводити з весни до осені, проте найкращий для цієї процедури період – із березня по кінець травня. У цей час у деревах починається активний сокорух, що прискорює процес приживлення. А щепа (прищепа), тобто сортовий живець, який приживляють до дички, має в момент проведення процедури перебувати в стані спокою. І саджанець, до якого будуть прищеплювати сортовий живець, і прищепа мають бути розвиненими та здоровими. Дотримання цих умов є запорукою успіху процедури.

Якщо щеплення планують провести навесні чи взимку, живці для нього заготовляють заздалегідь – восени, після падолисту, але перед настанням заморозків, або в крайньому разі навесні, але до того, коли в деревах забродять соки. Для літнього щеплення щепи зі здеревілою основою зрізають просто перед процедурою.

Кісточкові плодові дерева – вишню, черешню, сливу, абрикос або персик – краще прищеплювати в березні чи квітні, а яблуню, грушу, айву й інші зерняткові породи – на 2-3 тижні пізніше.

Сумісність підщепи та прищепи

• до аронії можна прищеплювати аронію, грушу та горобину;
• до глоду – глід, горобину, кизильник, яблуню та грушу;
• до ірги – горобину, грушу й іргу;
• до горобини – аронію, горобину, грушу та кизильник;
• до кизильника – кизильник, яблуню та грушу;
• до яблуні – аронію, яблуню, грушу й кизильник;
• до груші – глід і грушу.

На фото: Груша щеплена на горобину

Практично всі кісточкові породи успішно прищеплюються на аличу або дикі сливові саджанці, а вишня й черешня – на дику вишню або дику черемху антипку. Найкращі підщепи для яблунь – саджанці сортів Антонівка, Аніс, Китайка чи сливолистої яблуні. Сортову грушу прищеплюють на зимостійкі саджанці грушевих сортів Вишнівка, Лимонка, Тонкогілка або ж Олександрівка. Для слив, окрім аличі, як підщепи годяться сіянці терну та терносливи.

Для абрикосів, окрім абрикосових дичок, підщепами можуть бути сіянці жерделі, вишні піщаної й терну, але самі абрикоси в якості підщеп для інших кісточкових порід не дуже надійні: навіть споріднений абрикосу персик краще приживляти на сливу, терен, мигдаль або повстяну вишню.

Щеплення сортового живця яблуні на яблуневу дичку чи грушевого живця на грушеву дичку називається внутрішньовидовим, щеплення живця вишні на черешню чи прищепи персика на абрикос – міжвидовим, а приживлення живця сливи на абрикос або прищепи груші на глід називається міжродовим щепленням.

Найуспішніше проходять внутрішньовидові щеплення, а міжродові часто викликають ускладнення. Але це не означає, що потрібно відмовитися від експериментів, адже були випадки, коли смородину успішно прищеплювали на вишню, і на дереві водночас дозрівали яблука та ягоди.

Вимоги до підщепи

Підщепа – основа для щеплення. Саме підщепу надалі годуватиме прищеплене деревце, від підщепи залежить, наскільки зимостійкою та стійкою до хвороб буде рослина. Підщепи бувають культурні й дикорослі, низькорослі чи сильнорослі. Отримують їх вегетативним або генеративним розмноженням.

Перед вибором підщепи ви маєте точно знати свою мету, аби ваші очікування напевно виправдалися. Бажано, щоб підщепа була холодостійкійка, посухостійка, адаптована до вашої місцевості та мала добре розвинені корені.

Способи щеплення

Покращене копулірування

Можна використовувати копулірування й для розмноження винограду. Діаметр прищепи та підщепи мають абсолютно збігатися та бути не менше 7 й не більше 15 мм.

На фото: Схема проведення копулірування

Виконується поліпшене копулірування за таким порядком:

• зріз на підщепі та прищепі роблять під кутом 30º;
• по середині кожного зрізу роблять защіп – надріз завглибшки близько 1 см;
• підщепу накладають на щепу так, щоб защепи з'єдналися в замок, а камбіальні шари обох частин збіглися;
• місце сполучення обертають пластиром, скотчем або ізоляційною стрічкою липкою стороною назовні, потім на щеплення надягають поліетиленовий пакет.

Щеплення за (під) кору

Цим способом зручно прищеплювати живці зерняткових культур на товсту підщепу – дерево віком від трьох до десяти років. Залежно від діаметра можна робити щеплення від одного до декількох живців. Діаметр прищепи – від 7 до 15 мм, а товщина підщепи може бути від 2 до 20 см.

На фото: Схема прививка под (за) кору

Порядок проведення процедури:

• гілку-підщепу обрізують на відстані 20-40 см від стовбура, а якщо ви щепите живець до саджанця, то стовбур спилюють на висоті 80-90 см від землі;
• нижній зріз прищепи роблять косим, завдовжки 3-4 см;
• на підщепі від спилювання у напрямку вниз роблять надріз кори завдовжки близько 4 см і обережно стерильним інструментом розсувають кору;
• щепу вставляють під кору. Над спилом має виступати не більше 1-2 мм зрізу прищепи;
• усі ділянки без кори ґрунтовно обробляють садовим варом, після чого місце зрощення обертають скотчем так, як було описано вище.

Щеплення в розщіп

• черешню,
• вишню,
• аличу,
• сливу,
• грушу,
• яблуню,
• виноград.

Діаметр прищепи має бути приблизно з олівець, а товщина підщепи – від 7 до 15 мм.

На фото: Схема щеплення в розщіп

Робота виконується в такому порядку:

• підщепу обрізують на висоті 30-40 см, роблять по центру місця спиляння розщіп завглибшки 4-5 мм і фіксують його в такому положенні, вставивши клин;
• нижній кінець прищепи (їх може бути кілька – кількість залежить від діаметра підщепи) обрізають клиноподібно: стесують навскіс із двох сторін. Довжина зрізу – 3,5 см;
• клин живця вставляють у розщіп так, щоб камбій прищепи стикався з камбієм підщепи;
• клин виймають, ділянки, позбавлені кори, вкривають садовим варом, а місце зрощування обгортають плівкою.

Про те, чи благополучно пройшло щеплення, ви дізнаєтеся днів за п'ятнадцять-двадцять, коли на живці почнуть бубнявіти бруньки, а місце сполучення стане обростати калюсом.

Щеплення брунькою, або окулірування за допомогою вічка

У цьому разі прищепою є вічко сортової рослини. Бруньку, що пробуджується, прищеплюють навесні, у час сокоруху, а спляче вічко – ближче до осені.

На фото: Схема проведення окулірування за допомогою вічка

• із живця гострим стерильним інструментом зрізають щиток – вічко разом із невеликою ділянкою кори й тонким шаром деревини: зробіть, відступивши від бруньки вгору і вниз по 2 см, горизонтальні надрізи й потім зріжте вічко зліва направо. У літню пору верхній надріз роблять на відстані 1 см від вічка, а нижній – на відстані 1,5 см;
• на підщепі роблять три надрізи кори: короткий надріз поперек підщепи, перпендикулярно йому – надріз завдовжки з щиток, а в його кінці – знову короткий надріз поперек;
• кору вздовж довгого надрізу відгинають, вставляють в утворену кишеню щиток із брунькою, притискають до неї кору підщепи й фіксують місце щеплення обв'язкою, залишаючи саму бруньку відкритою. Поверх обв'язки гілку вкривають садовим варом.

Результати весняного щеплення будуть помітні вже за два тижні, а якщо процедуру проводили влітку, брунька проросте тільки наступної весни.

Корисні посилання