Коли прилітають ластівки на Україну?

Найчастіше до 5-10 квітня повертаються у рідні краї ластівки. Кеш

Коли ластівки повертаються додому?

– Зазвичай ластівки, які зимують в Африці, прилітають після Благовіщення, якщо тепла весна, – зауважує Ігор Скільський. – На Буковині водиться три види ластівок: сільська, міська і берегова. Розрізнити їх можна за довжиною хвостика та кольором оперення.

Коли з'являються перші ластівки?

Відліт сільських ластівок з районів гніздування відбувається поступово. Перші птахи з Європи з'являються на півночі Африки вже в середині липня; вони продовжують прибувати сюди до листопада. КешСхожі

Ластівка сільська — Вікіпедія Сільські ластівки з різних регіонів Європи летять у різні місцевості. Ластівки мігрують у світлий час доби, летять досить повільно, вночі вони відпочивають великими зграями в очеретяних ... See more

Ластівка

Ластівка (Hirundo) — рід птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Найпоширеніший вид — ластівка сільська (Hirundo rustica). Ластівка сільська в Україні гніздова, перелітна [1] . Вона має довгий роздвоєний хвіст з глибоким вирізом, тонкі крила. У повітрі ця пташка здійснює запаморочливі акробатичні трюки. Ластівка має яскраве оперення — на спині блискуче пір'я, а черевце — біле. Довжина тіла 10—16 см, довжина крила 8,1—9,5 см, маса 17—27 г.

Ластівку сільську легко впізнати по яскравому, блискучому, синьо-сталевому оперенню з фіолетовим відливом і характерній формі хвоста з глибоким розрізом і довгим хвостовим пір'ям з боків. Влітку, заглянувши під дах хліва, майже завжди можна побачити приліплене до стелі характерне, схоже на чашу гніздо цієї пташки. Восени можна спостерігати за ластівками, що збираються у великі зграї перед відльотом на місця зимування її.

Зміст

Спосіб життя [ ред. | ред. код ]

Ластівка є перелітним птахом, тому восени вона залишає місця гніздувань і відлітає на південь. У помірному кліматі взимку цей птах не знайшов би достатньої кількості літаючих комах — свого основного корму. Ластівка линяє після повернення з місць зимування. Цим вона відрізняється від більшості інших перелітних птахів, линька в яких відбувається відразу ж після гніздування. Перед осінніми перельотами сільські ластівки об'єднуються у великі зграї, які можуть нараховувати декілька сотень, а іноді й тисяч птахів. [ джерело? ] Живуть колоніями по 20-30 пар, маючи будиночки тісно один до одного [2] .

Розмноження [ ред. | ред. код ]

Ластівка, за винятком періоду гніздування, веде колективний спосіб життя. У період розмноження вони живуть парами. У цей час пара охороняє свою невелику територію навколо гнізда. Нерідко під одним дахом хліва або будівлі гніздується відразу декілька пар. Шлюбний період у ластівок починається в травні. Під час спорудження гнізда обидва птахи збирають маленькі грудочки землі і змочують їх слиною. З цього матеріалу самка формує гніздо у вигляді чашки, яке облаштовують обидва птаха. Пташенята викльовуються через 13-18 днів. Корм для них добуває як самка, так і самець. У сприятливий рік ластівки можуть гніздуватися двічі або навіть тричі.

Види [ ред. | ред. код ]

• Ластівка сільська (Hirundo rustica)
• Ластівка червоновола (Hirundo lucida)
• Ластівка ангольська (Hirundo angolensis)
• Ластівка південноазійська (H. tahitica)
• Ластівка австралійська (H. neoxena)
• Ластівка білогорла (Hirundo albigularis)
• Ластівка ниткохвоста (Hirundo smithii)
• Ластівка синя (Hirundo nigrita)
• Ластівка білокрила (Hirundo leucosoma)
• Ластівка білохвоста (Hirundo megaensis)
• Ластівка перлистовола (Hirundo dimidiata)
• Ластівка довгохвоста (Hirundo atrocaerulea)
• Ластівка замбійська (H. nigrorufa)
• Ластівка ефіопська (H. aethiopica)
• Ластівка короткохвоста (H. domicola)

Перекази та повір'я [ ред. | ред. код ]

Одним з найшановніших, так би мовити, в Україні птахів є ластівка. Це — Божа пташка (Київський повіт), створена вона Богом із землі (Ушицький та Латинський повіти). Благословив її Господь за те, що, коли розпинали Христа, ластівки крали цвяшки (Проскурівський повіт). Якщо ластівка в'є під чиєюсь стріхою гніздо, то це передвіщає щастя тій родині (Старобільський та Літинський повіти). Розоряти гніздо ластівки або драть їхні яйця — гріх: все обличчя у винних всіється веснянками, подібно до цяток на ластів'ячих яйцях (Літинський, Київський та Старобільський повіти). Більше того, ластівка, щоб відомстити, попсує корову, для чого пролетить під коровою тричі — молоко почервоніє і його стане так мало, що навіть теля пропаде з голоду (Старобільський та Новомос-ковський повіти). Хто розорить гніздо ластівки і вб'є її пташенят, у того вона спалить хату, принісши з поля вогню (Харківський і Старобільський повіти). Щоб вивести з обличчя ластів'яче ряботиння (веснянки), потрібно, як уперше на весні побачиш ластівку, вмитися молоком і втертися тим рушником, у якому носили святити паску, — не тільки зійде ластів'яче ряботиння, а й станеш білолицим (Старобільський повіт). Або коли уперше побачиш навесні ластівку, треба тричі сказати: «Ластівко! Ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!» (Подільська губернія). Декотрі, побачивши вперше навесні ластівку, беруть з-під правої ноги землі й помічають, якого кольору трапиться в ній вовна: такої масті й скотину треба тримати (Старобільський повіт). Якщо ластівки раптово відлітають з якої-небудь місцевості, то там слід неодмінно чекати мору на людей (Літинський повіт).

Якщо ластівка «напаскудить» комусь на голову, то голова в такого чоловіка вкриється шолудями (Літинський і Канівський повіти). Восени (в Латинському повіті 26 вересня за старим стилем) ластівки не відлітають на теплі води, у вирій, а зчеплюються лапками одна за одну, утворюючи довгу вервечку, і, за якусь провину, замерзають на цілу зиму у воді. А напровесні, коли скресне крига і зігріється вода, вони оживають і літають потім аж до Здвиження. Не раз, буцімто, витягали взимку неводами цілі в'язки зчеплених одна з одною мерзлих ластівок (Київський, Таращанський та деякі інші повіти).

Природне бажання пояснити деякі особливості зовнішнього вигляду ластівки та її суто ідеальну сімейність породило особливу досить зворушливу легенду про походження ластівок з палко закоханих одне в одного чоловіка й жінки (Олександрівський повіт). Жили собі, кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки кров'ю, а жінка в цей час підійшла й так в'ється круг нього. Чоловік узяв її за підборіддя й лагідно промовив: «Ластівко ти моя!» — і при цьому поцілував. Тієї ж миті вони спурхнули й полетіли ластівками. Оце через те в ластівки й видно під горличком червоненьку плямочку. Не меншою повагою і любов'ю користується ластівка і в інших народів. У Чехії та Німеччині вона зветься «пташкою Божої матері»: вважають доброю ознакою, якщо ластівка влетить у вікно. Розорити гніздо ластівки чи вбити її — тяжкий гріх (Німеччина та Італія). І як кара за це, в корів тієї людини, що розорила гніздо, молоко обертається на кров або ж зовсім пропадає (Угорщина і Німеччина). Давні письменники свідчать, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною. В Арріана ластівка попереджає Олександра Македонського про небезпеку.

У Дагестані розповідають, що богатирі заснували аул Цудаха з такого приводу. Зупинились вони одного разу на тому місці на ночівлю і ввіткнули прапор у землю біля свого вогнища. Прокинувшись уранці, богатирі побачили, що ластівки носять землю на кінець списа, до якого прикріплено було прапор, лагодять на ньому своє гніздо. Вчені пояснили це як добре знамення, і богатирі вирішили оселитися тут.

Ще одна легенда. Колись на землі жив страшний змій, який живився кров'ю тварин. Змій послав комара куштувати у тварин кров: язик у комара на той час був довшим, аніж тепер. Комар, помандрувавши по світу, повідомив змія, що найсолодша кров у коня. Змій посилає його на пошуки вдруге. Через якийсь час комар прилітає й каже, що людська кров солодша за кров усіх тварин на світі. Не встиг комар скінчити мови, як до нього підлетіла ластівка й відірвала в нього язика, щоб він не говорив на людину. Комар злетів і запищав. Змій розгнівався на ластівку і схопив її за хвіст. Ластівка вирвалась із рук змія, лишивши в них середину хвоста, і залишився в ластівки хвіст назавжди в такому вигляді, в якому він є нині.

Факти [ ред. | ред. код ]

• Лише недавно, завдяки кільцюванню птахів, було підтверджено, що ластівки, які проводять літо в Центральній Європі, відлітають на зимування до Південної Африки;
• Під час перебування на місцях зимування (в Африці) ластівки харчуються не тільки літаючими комахами, але й мурашками;
• Пісня ластівки складається з щебетання і переливчастих тонів, а закінчується свистом, що нагадує звук годинника, який заводять. Ластівка сільська співає у польоті і під час відпочинку, сидячи на дахах і телефонних кабелях;
• Вважається, що відома приказка «одна ластівка весни не робить» з'явилася ще в Стародавній Греції;
• Результати перегонів колісниць у Стародавньому Римі оголошувалися у Вольтеррі, що лежить на відстані 200 км від Риму, у такий спосіб: до ніг ластівки прив'язували кольори переможця і відпускали її.

Ластівка як символ [ ред. | ред. код ]

Ластівка — один з українських народних символів.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — С. 248—249.
2. ↑ МАРИНІН, ОЛЕКСАНДР (21.12.2018). Ластівка. https://o-prirode.ru/ (Російська). https://o-prirode.ru/. Архів оригіналу за 3 грудня 2020 . Процитовано 21.12.2018 .

Коли прилітають ластівки

Ластівка сільська - один з найбільш поширених видів ластівок: її гніздова область охоплює значну частину Євразії, північні райони Африки і значно територію в Північній Америці. У природних умовах сільські ластівки споруджують гнізда в печерах, на скелях та урвищах, рідше – на деревах. Зараз споруди створені людиною - основні місця, де сільська ластівка виводить нащадків. Вона гніздиться в житлових будівлях (будинки, юрти, курені), приміщеннях для худоби (стайні, корівники, свинарники), господарських будівлях (комори, клуні, навіси над копицями сіна), будівлях підприємств та установ, а також у бліндажах і окопах (навіть під час війни), на руїнах, під мостами, на греблях, у водопропускних трубах під шосе, колодязях. У всьому цьому розмаїтті місць сільських ластівок привертають навіси, розташовані так, що птахи можуть побудувати під ними гнізда на висоті не менше двох метрів. На відміну від міської ластівки сільська найчастіше гніздиться всередині будівель. Так, наприклад, у житловому будинку вона зазвичай облаштовує гніздо на горищі, в кімнаті, сінях і навіть в підвалі. Ластівка воліє гніздитися близько відкритих просторів, лук, ділянок, порослих дрібним чагарником, водойм. Лісів вона уникає. Звичні місця гніздування сільської ластівки - населені пункти з яскраво вираженим сільським виглядом: невеликі будинки (здебільшого одноповерхові), присадибні ділянки, господарські будівлі, домашня худоба, трава на вулицях. Сільські ластівки абсолютно перестали селитися в центральних районах великих міст після того, як ті втратили останні сільські риси. Найбільше цих ластівок гніздиться в тих селах, де тримають багато домашньої худоби. Однак, там де збудовано сучасні, великі, світлі та занадто чисті приміщення для утримання худоби, чисельність цієї ластівки помітно знизилася. Дорослі сільські ластівки проявляють велику прихильність до свого місця гніздування. Зазвичай вони змінюють місце гніздування, коли зазнають невдачі в розмноженні. У деяких місцевостях, де сільські ластівки не мешкали раніше, вони з'являються в перше ж літо після зведення людиною будівель. У порівнянні з самцями самки переселяються частіше і на великі відстані.

Довжина тіла – 17 – 19 см
Розмах крил – 32 – 34,5 см
Вага – 10 – 24 г

Зовнішність сільської ластівки - типова для ластівок загалом: тіло подовженої форми, вузькі загострені крила, хвіст з виїмкою, короткий, але широкий дзьоб. Хвіст вилкоподібний, і крайні стернові пера подовжені у вигляді косиць. Коли хтось каже «ластівчин хвіст», маються на увазі зазвичай хвіст ластівки сільської. Цівки і пальці в цього виду не оперені. Ноги сильніші, ніж міської ластівки. Оперення сільської ластівки зверху чорного кольору з синюватим металевим блиском, який найкраще виражений на голові, плечах і спині; буває також помітний зеленуватий або фіолетовий відлив. Стернові пера, окрім центральної пари, мають на внутрішньому опахалі одну велику овальну білу (іноді з іржастим нальотом) пляму-«дзеркальце». На лобі, підборідді і горлі червоно-каштанове оперення. Забарвлення грудей і черевця дуже мінливе. Так, у європейської сільської ластівки вона може бути білим, вершковим, з рожевим і іржастим нальотом, особливо помітним в передній частині грудей, з боків тіла (під крилами) і на нижніх покривних хвоста. Світлі пір'я на споді крил і дзеркальця стернових пер можуть мати іржастий наліт, якщо він також є на нижній стороні тіла.

Сільські ластівки зазвичай полюють над відкритими просторами: луками, вигонами, пустками, городами, сільськими вулицями, нерідко над фруктовим садами, рідше над лісом. Вони воліють літати над освітленими, зігрітими сонцем місцями, наприклад біля залитого сонячними променями схилу пагорба, а не в його тіні. У сільської ластівки є й інші особливості поведінки під час полювання. До багатьох з них вона вдається здебільшого в несприятливу погоду. Так, ластівка сільська часто прямує за людьми (пішоходами, косарями, вершниками і навіть лавами солдатів, що йдуть в атаку), великими тваринами і сільськогосподарськими машинами. Літаючи низько колами, птах супроводжує їх на великі відстані і тривалий час. Люди, тварини і машини привертають ластівок тим, що рухаючись сполохують комах, які при цьому злітаючи чи зістрибуючи можуть стати здобиччю птахів. Ластівка і сама полохає комах, підлітаючи близько до стін будівель та рослин, ба навіть зачіпаючи листя і суцвіття. Вона вміє на льоту схоплювати комах з листя, квітів, стель і стін будівель, спин корів, а також і гусениць та павуків, що висять на павутинні. Нерідко сільська ластівка в низькому польоті пролітає по багато разів за одним маршрутом довжиною десятки-сотні метрів: наприклад, від одного кінця поля до іншого, від однієї межі з нескошеною травою до іншої такої ж межі, над однією і тією ж ділянкою сільської вулиці. Часто сільська ластівка зависає в тремтливий польоті близько того місця, де вона виявила сидячих комах. У погану погоду ці птахи майстерно полюють між деревами в садах і над лісовими та парковими доріжками. Прохолодним ввечері або в негоду, зигзагами літаючи низько над водою, сільські ластівки іноді схоплюють комах з її поверхні і при цьому іноді навіть занурюють голову у воду. На бистрині вони добувають комах, потрапили у воду, з гребенів хвиль. Зрідка ці ластівки добувають їжу не на льоту, а сидячи на землі або рослинах. Також на землі, стінах будівель і скелях сільські ластівки збирають потрібні їм мінеральні речовини (наприклад, шматочки вапна, черепашки молюсків), а також камінчики, які слугують для перетирання їжі в шлунку.

На місця гніздування ластівка сільська прилітає в другій половині квітня - першій половині травня. Місце для гнізда цих ластівок обирає самець. Це місце він охороняє і, літаючи в околицях, шукає собі пару. Зустрівши в повітрі самку, самець починає співати і, вказуючи їй дорогу, летить до вподобаної йому споруди - хліва чи будинку. Там самець сідає на те місце, де може збудувати гніздо, наприклад на фронтон під стріхою даху, і заклично кричить, а потім видає низький шиплячий горловий звук. Коли самка сідає поруч із самцем, той співає. Птахи дзьобають один одного, потім самка відлітає і самець прямує за нею. Обравши місце для гнізда, пара часто сидить поблизу нього на якомусь улюбленому більш-менш високому місці. З моменту вибору парою ластівок місця гніздування і до початку будівництва нерідко проходить кілька днів. Деякі орнітологи вважають, що в цей час сільські ластівки вивчають ділянку навколо обраного ними будинку або печери та звикають до нього.

Багато гнізда сільські ластівки зберігаються неушкодженими протягом тривалого часу, але птахи цього виду займають їх повторно не часто, натомість споруджуючи нові гнізда. Зазвичай сільські ластівки збирають матеріал для гнізда, яким слугує багно, поблизу місця гніздування. До місця спорудження гнізда сільська ластівка приносить грудочку бруду і часто разом з ним якусь билинку. Дуже часто птах спочатку знаходить суху билинку, потім летить з нею до якої-небудь калюжі і там набирає в дзьоб бруд. Для будівлі одного гнізда пара доставляє близько 750-1400 таких грудочок. Коли стінки гнізда готові, ластівки сільські облаштовують в його лотку вистилку з сухих билинок, кінського волосу, пір'я і інших подібних матеріалів. У той час, коли пара сільських ластівок зайнята облаштування гнізда, до неї нерідко підлітають один або кілька птахів того ж виду, які, претендують на те ж місце і намагаються відвоювати самку. Токова поведінка у сільських ластівок виражається у співі та інших звуках, включаючи своєрідну тріскотню, і в спільних польотах самця і самки. Парування зазвичай відбувається на телевізійних антенах, дахах, карнизах, сухих вершинах дерев, телеграфних дротах, жердинах, рідше на краю гнізда.

Самка ластівки сільської відкладає яйця на території України в травні, зазвичай вранці, на добу одне яйце. У негоду, як і у міської ластівки, бувають перерви в відкладанні. У повних кладках зазвичай 4-6 яєць. У період насиджування самець тримається неподалік від гнізда і нерідко співає. Іноді він підлітає до гнізда або сідає на його край і «перемовляється» з самкою, яка сидить на яйцях. Він спостерігає за околицями і завжди готовий попередити самку про небезпеку і захистити гніздо. Коли самка відлітає з гнізда, самець або залишається сидіти на краю гнізда в очікуванні повернення подруги, або супроводжує її. Ночує він, здебільшого, поблизу гнізда. Зазвичай насиджування яєць триває близько двох тижнів. Почасти тривалість насиджування залежить від погоди, але в сільської ластівки ця залежність виражена менше, ніж у міської та берегової ластівок. З яєць однієї кладки вилуплення пташенят відбувається протягом одного - декількох днів. Пташенята сільської ластівки перебувають у гнізді менше 19-21 днів. Батьківські турботи сільських ластівок ті ж, як і в міських: обігрів маленьких пташенят, підтримання в гнізді чистоти, захист нащадків від ворогів і забезпечення їх поживою. Період вигодовування пташенят у сільської ластівки припадає на час, коли вибір їх поживи найбільш рясний. Годувати пташенят батьки починають незабаром після їх вилуплення. Спочатку здебільшого цим зайнятий самець. Підлітаючи до гнізда з кормом, ластівка скрикує, і дорослий птах, який перебуває у гнізді, відповідає їй. Сівши на краю гнізда, ластівка видає неголосні звуки, і коли пташенята починають випрошувати їжу, годує їх.

Екскременти пташенят батьки з'їдають або виносять з гнізда і на льоту кидають за 5-25 метрів від нього. Зазвичай, коли пташенятам сільської ластівки виповнюється 19-21 день, батьки починають виманювати їх із гнізда: вони не приносять пташенятам поживу, але підлітають до гнізда і зависають перед ним у тремтливому польоті, потім роблять біля гнізда коло і знову зупиняються перед ним, тремтячи крилами. Відомо, що принаймні значна частина, молодих птахів, ставши на крило, незабаром прямує в подорожі, хоч деякі затримують в околицях рідкого гнізда та два-три місяці. В більш-менш щільно заселеній Центральній Європі сільські ластівки-перволітки зазвичай гніздяться на відстані 300-2000 метрів від місця, де вони виросли; здебільшого вони розселяються в сусідніх селах. Після того як неспокійний період турбот про ненажерливих нащадків завершується, сільські ластівки знову починають співати. Співають дорослі і молоді птахи. Нерідко можна почути хоровий спів сільських ластівок. У тиху безхмарну погоду, зазвичай рано вранці, іноді в інший час дня зграя ластівок піднімається високо в повітря, і звідти лунає їхній спів. Буває, що в негоду ластівки разом полюють над водоймою. Іноді ввечері на телеграфних дротах поблизу від місць гніздування сидить поруч кілька птахів. Проте в інший час року сільські ластівки живуть зграями. Відліт сільських ластівок з районів гніздування відбувається поступово. Перші птахи з Європи з'являються на півночі Африки вже в середині липня; вони продовжують прибувати сюди до листопада.

Ластівка сільська зазнає зменшення чисельності через ряд чинників, серед яких найбільш загрузлими є розростання міст, збільшення кількості промислових підприємств, асфальтування сільських вулиць, бетонування доріг (позбавляє птахів матеріалу для будівництва гнізд), посилення руху автомобільного транспорту, перетворення сіл в селища міського типу, осушення боліт, нові способи вирощування й утримання худоби (спричиняє відсутність можливостей гніздуватись в середині будівель), застосування отрутохімікатів проти комах (позбавляє ластівок поживи та спричиняє отруєння птахів), знищення гнізд з причин невігластва чи помилкових уявлень про можливість перенесення ластівками хвороб, а також знищення птахів мисливцями під час перельотів та на зимівлях (в країнах Середземномор’я та Африки). Для збереження виду необхідна відмова від використання пестицидів, підтримання традиційного та природовідповідного ведення сільського господарства, збереження традиційної архітектури господарських приміщень, відмова від всюдисущих асфальтувань та бетонувань ґрунтових майданчиків, доріг та стежок, забезпечення по можливості ластівок багном для спорудження гнізд та штучними гніздівлями. Ластівка сільська охороняється Бернською конвенцією та перебуває під опікою Європейського товариства захисту навколишнього середовища.