Коли висаджувати Астильбу в грунт?

Виростити астильбу досить просто, головне правильно за нею доглядати. Висаджують така рослина у відкритий грунт в травні або червні. Відповідний ділянка повинна розташовуватися з північної сторони будинку, і він повинен бути затінений кущами або деревами. Кеш

Що любить Астильба?

При вирощуванні астильби з насіння чи саджанцями важливо пам'ятати: ця культура любить вологу та не любить яскраве освітлення. Тому найкраще місце для рослини — затінені ділянки, які перебувають у легкій тіні переважну частину світлового дня.

Як правильно садити Астільба?

Насіння астільби висівають у березні: в широку посудину заввишки 15 см поміщають суміш торфу з піском (1:1), а зверху – шар снігу завтовшки в 1 см (у безсніжну зиму можна нашкребти сніг у морозилці), на який розсипають насіння. Сніг тане, зволожуючи ґрунт, занурює в нього і насіння.

Астільба: посадка й догляд у відкритому ґрунті, зимівля, види …

Астильба

Астильба (Astilbe) відноситься до роду багаторічних трав'янистих рослин сімейства камнеломкові. За різними даними такий рід об'єднує 18-40 видів. Рослині дав назву лорд Гамільтон шотландський ботанік, «а» означає «без», а «стильбе» — «блиск». Він мав на увазі, що у рослини неблискучі, матові листові пластини. Батьківщиною такої рослини є Північна Америка, Східна Азія та Японські острови. Астильба краще росте по берегах струмків, в широколистяних лісах, а також в тих місцях, де в літній час спостерігається підвищена вологість. У європейські країни рослина потрапила з Японії в кінці 18 або початку 19 століття. Воно було завезено фон Зібольдом і Карлом Тунбергом, які були мисливцями за дивовижними рослинами. З цього часу воно здобуло велику популярність, як ідеальне рослина для тіньових садів.

Особливості астильби

Ця рослина є корневищным. Перед зимою частина астильби, що знаходиться над поверхнею грунту, відмирає. Висота прямостоячих пагонів залежить від виду і сорту і може варіюватися від 8 до 200 сантиметрів. Довгочерешкові листові пластини зустрічаються як прості, так і двічі або тричі перисті, кромка зубчаста. Їх забарвлення зеленувато-червоний або темно-зелений. Дерев'янисте кореневище може бути щільним або пухким (залежить від виду). Вгорі кореневища щороку з'являються нові нирки, при цьому відбувається поступове відмирання нижній частині. Річний вертикальний приріст приблизно дорівнює 3-5 сантиметрів, у зв'язку з цим в осінній час рекомендується присипати родючим грунтом ту частину кореневища, яка оголилася.

Ажурні маленькі квіточки зібрані у верхівкові суцвіття. Вони можуть бути пофарбовані в червоний, рожевий, білий, бузковий і фіолетовий колір. Цвітіння може початися з червня по серпень. Форма суцвіть зустрічається ромбічна, волотиста, а також пірамідальна. Особливою ефектністю мають ті види, у яких є пониклі суцвіття. Плід представлений коробочкою. Всі види поділяють за часом цвітіння на:

Сорти астильби з фото і назвами

Культивується лише від 10 до 12 видів астильби. Але на світ з'явилося безліч гібридних сортів цієї рослини завдяки селекціонерам. На сьогоднішній день налічується приблизно 200 сортів. Найбільшою популярністю користуються такі гібридні групи, як: Арендса (Arendsii Hybrida), японські гібриди (Japonica Hybrida), астильба китайська (Astilbe Chinensis) та її різновиди, а ще астильба простолистная (Astilbe simplicifolia).

Астильба Арендса

Нараховує 40 видів, які з'явилися на світ завдяки селекції основного виду — астильби Давида, з іншими видами. Потужні розлогі кущі можуть досягати метрової висоти. Їх форма може бути пірамідальної або кулястої, листові пластини темно-зелені. Кінцеві суцвіття можуть бути пофарбовані в бузковий, рожевий, білий або червоний колір. Цвітіння триває довше, ніж у інших видів з липня по серпень протягом 30-40 діб. Його культивують з 1907 р. Р. Арендс створив найкращі його сорти. Найбільшою популярністю користується астильба Глорія, Діамант, Вайс Глорія, Рубін, Глют та ін. Кущик Діаманта у висоту може досягати 0,9 метра, а Вайс Глорії, Аметиста і Рубіна — 0,8 метра. Суцвіття Вайс Глорії і Глорії мають ромбоподібну форму, а Глюта, Діаманта і Рубіна — волотисте.

Астильба китайська

Висота куща може варіюватися від 100 до 110 сантиметрів. Прикореневі листові пластини мають довгі черешки і більшу величину, а у маленьких глянцевих ажурних стеблових листків є коротенькі черешки. Довжина щільних суцвіть від 30 до 35 сантиметрів. Забарвлення маленьких квіточок, як правило, бузковий, проте зустрічається білий і рожевий. Вирощується з 1859 р. Є форми низькорослі (var. pumila hort.), їх висота 15-25 сантиметрів, а також форми з конусовидними суцвіттями var. Taquetii. Такі рослини прекрасно себе почувають на добре освітлених ділянках. Найбільшою ефектністю мають такі сорти, як: Astilbe chinensis taquetii «Purpurlanze» — дивного бузкового забарвлення, Astilbe chinensis «Vision in Pink» — рожевого забарвлення, Astilbe chinensis (Pumila Hybrida) «Vision in Red» — темно-пурпурного.

Астильба японська

Висота компактних кущиків не перевищує 0,8 метрів. Глянцеві листові пластини найчастіше орнаментальні. Білі або рожеві квіточки зібрані в суцвіття волотисте форми. Цвітіння починається раніше, ніж у інших видів, при цьому навіть засохлі суцвіття будуть чудовою прикрасою саду та протримаються до пізньої осені. Культивують з 1837 р. Творцем перших сортів є Р. Арендс. Сучасні сорти відрізняються стійкістю до холоду, а також вони прекрасно приживаються. Найбільшою популярністю користуються: Дойчланд (Astilbe japonica Deutschland) — білого окрасу, Рейнланд (Astilbe japonica Rheinland) — з красивими рожевими квітками, Європа (Astilbe japonica Europe) — елегантна рослина зі світло-бузковими квітками, Монтгомері (Astilbe japonica Montgomery) — його пухнасті суцвіття пофарбовані в бордовий або насичено-червоний колір.

Астильба простолистная

Простолистные гібриди (Hybrida) і гібриди Тунберга (Thunbergii Hybrida) вкрай негативно реагує на низьку вологість повітря, а також на спеку. Висота кущиків може варіюватися від 20 до 50 сантиметрів. Дуже гарні суцвіття надають рослині легкості. Найбільш ефектні сорти: Praecox Alba — з пухкими суцвіттями білого забарвлення, Bronze Elegans — сорт отримав свою назву завдяки листових пластин бронзового кольору з блідо-рожевими суцвіттями, Straussenfeder — висота кущика 0,9 м, а суцвіття коралового кольору, van der Professor Wielen — має білі суцвіття і відноситься до гібридів Тунберга.

Вирощування астильби з насіння

Розмножити астильбу можна за допомогою насіння, а також поділити кущик або відокремити кореневище з ниркою. Квітникарі, які мають мало досвіду, найчастіше вдаються до вегетативних способів розмноження. Однак тільки насіннєвий спосіб розмноження дозволяє створювати нові сорти. Висів насіння проводять в березні. Для посадки знадобиться широка ємність, яка у висоту повинна досягати 15 сантиметрів. Її наповнюють сумішшю, до складу якої входить пісок і торф, узяті в рівних частинах. Поверх грунту насипають шар снігу сантиметрової товщини. У тому випадку, якщо снігу на вулиці немає, його можна набрати в морозильній камері свого холодильника. Насіння розподіляють безпосередньо по поверхні снігу, який тая, захоплює їх за собою углиб субстрату. Далі насіння треба буде піддати стратифікації. Для цього, коли сніг повністю розтане, ємність потрібно помістити в пакет, який повинен бути прозорим, а потім поставити на полицю холодильника. Там ємність повинна пробути до тих пір, поки не здадуться сіянці (близько 3 тижнів). Потім ємність прибирають в добре освітлене місце з температурою від 18 до 22 градусів. Поливати рослинки треба дуже акуратно, інакше вони загинуть. Так, лити воду слід виключно під корінь, а можна її впорскувати зі шприца безпосередньо всередину субстрату. Після появи у рослинок 2 або 3 справжніх листових пластин, їх потрібно розсадити по окремим горщикам.

Висадка у відкритий грунт

Виростити астильбу досить просто, головне правильно за нею доглядати. Висаджують така рослина у відкритий грунт в травні або червні. Відповідний ділянка повинна розташовуватися з північної сторони будинку, і він повинен бути затінений кущами або деревами. Слід врахувати, що деякі з сортів можуть рости на сонячних ділянках, при цьому їх цвітіння буде відрізнятися своєю рясністю, однак воно триває не дуже довго. Чудово, якщо є можливість розмістити астильбу в безпосередній близькості від басейну або фонтану. Чудово підходить суглинистий грунт, при цьому грунтові води повинні залягати досить близько до поверхні ґрунту. Відповідна кислотність рН 5,5–6,5. Астильбу рекомендується висаджувати разом з хостами. Справа в тому, що хости не дають ґрунті швидко висихати і занадто нагріватися в спекотні дні.

Перш ніж зайнятися висадкою, потрібно підготувати ділянку. Для цього грунт перекопують і забирають всю бур'янисту траву разом з корінням. Потім в грунт вносять перепрілий гній, компост або перегнилий торф (на 1 квадратний метр 2 відра добрива). Глибина і ширина посадкової ями варіюється від 20 до 30 сантиметрів, при цьому між кущами потрібно витримувати дистанцію 30 сантиметрів. У кожну ямку всипають по ½ склянки деревної золи, а також по 1 великій ложці мінерального добрива. Після цього ямки слід добре полити. Рослина при посадці розміщують таким чином, щоб його нирка зростання була заглиблена в грунт не менше ніж на 4-5 сантиметрів. Всипте в лунку необхідну кількість грунту і утрамбуйте її. Потім поверхню грунту присипають шаром мульчі (торфом або перегноєм), товщина якого становить від 3 до 5 сантиметрів.

Особливості догляду в саду

Слід пам'ятати, що у астильби є одна особливість, а саме, її кореневище поступово наростає вгору, при цьому його нижня частина згодом відмирає. Це означає, що через якийсь час кущик не зможе харчуватися, тому так важливо вчасно його підгортати. Слідкуйте за тим, щоб грунт не пересох. Така рослина потребує регулярного поливу. Однак мульчування зможе допомогти зробити поливи більш рідкісними і позбавить від бур'янів, а також від частих розпушування поверхні грунту, а ще не допустить перегріву кореневої системи. Рясність поливу варіюється від середньої до високої, і це безпосередньо залежить від виду, а також сорти куща. Але при цьому треба пам'ятати, що коли відбувається формування суцвіть, поливати кущик треба систематично і рясно. У посушливий період полив проводять 2 рази на добу, а точніше, в ранковий і вечірній час.

Підгодівля

На одному місці квітку можна вирощувати від 5 до 7 років. Але в тих випадках, якщо забезпечити астильбе правильний і хороший догляд, а також вчасно підгодовувати її, то без пересадки вона зможе обходитися до 20 років. Приблизний план підживлення астильби:

1. У весняний час у ґрунт треба внести азотовмісні добрива. Для цього під час підгортання вносять перегній.
2. В середині червня потрібно рослині калійне добриво. Для цього на 1 кущик береться 500 мл розчину, що складається із відра води і 2 великих ложок калійної селітри.
3. Коли буде закінчуватися цвітіння, то потрібно фосфорсодержащее добриво. На 1 кущик береться 20 грам суперфосфату.

Коли рослина буде підживлено, поверхня ґрунту треба розпушити і замульчувати.

Шкідники

У такого інтродукованого виду рослини основні шкідники залишилися на тих місцях, звідки вона родом. У середніх широтах йому здатні нашкодити галова і сунична нематоди, а також слюнявая пенница. При цьому пенница воліє селитися в листових пазухах. З часом у них утворюються слюноподобные пінисті виділення, при цьому всередині них знаходяться личинки-цикадки. Листові пластини починають зморщуватися і на них з'являються плями жовтого забарвлення. Заражений кущ частково або повністю зникають. Для того щоб винищити такого шкідника, можна скористатися конфидором, рогором, карбофосом або актара.

Сунична нематода селиться на листових пластинках, нирках і квітках рослини, після чого відбувається їх деформація, а також поява некротичних плям бурого або жовтого забарвлення. Ріст куща стає повільнішим.

Галова нематода селиться на коренях рослини, при цьому на їх поверхні з'являються маленькі галли (нарости), а у них всередині розташовуються нематоди. У другий термін вегетації галли вже дуже добре помітні. Зростання і цвітіння таких кущиків значно погіршується, а в деяких випадках відбувається їх загибель. Уважно оглядайте кущі і ті, на яких є явні ознаки хвороби, треба викопувати і знищувати. Важливо в перший вегетаційний період проводити своєчасну прополку. Достатньо розвинена коренева система рослини у другий період вегетації заглушить бур'янисту траву сама. Проведіть обробку астильби Фитовермом.

Після цвітіння

Після закінчення цвітіння засихає суцвіття рекомендується залишити на кущику, тому що вони ще довгий час будуть прикрашати своїм ефектним видом ваш сад. Однак перед зимівлею пагони астильби потрібно зрізати так, щоб вони були на одному рівні з поверхнею грунту. Присипте ділянку шаром мульчі, при цьому обов'язково це треба зробити в тому випадку, якщо кущики нещодавно були розсаджені в процесі поділу кореневища. За допомогою ділення можна омолодити рослину, при цьому варто врахувати, що чим старше кущ, тим складніше розділити його одрев'яніле корінь. Поділ рекомендується проводити на початку весняного періоду, при цьому на кожній діленці повинна бути нирка зростання. Пересаджена таким чином астильба, починає цвісти вже через рік. Такі кущики на зимівлю треба обов'язково присипати мульчею, при цьому, якщо пересадка проводилася восени, то їх ще рекомендується прикрити лапником, що захистить їх від осінніх, зимових і весняних морозів.

Астільба: опис вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Опубліковано: 16 травня 2014 Перевидано: 16 лютого 2019 Дрібні правки: 15 червня 2022 🕒 10 хвилин 👀 48758 разів 💬 7 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за астільбою
• Квітка астільба – опис
• Вирощування астільби з насіння
• Посадка астільби
• Догляд за астільбою
• Астільба після цвітіння
• Види і сорти астільби
  • Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)
  • Астільба китайська (Astilbe chinensis)
  • Астільба японська (Astilbe japonica)
  • Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)

  

  Шукаєте яскраві та цікаві рослини для тінистого саду – астільба ідеальний претендент.

  Якщо організувати цій рослині правильний догляд (спойлер: це не складно, впорається і новачок!), астільба без проблем може рости і цвісти на одному місці без пересадки до 20 років! Потрібно тільки це місце правильно вибрати.

  • Як звичайний шприц допоможе вирішити проблеми з розсадою екзотичної рослини?
  • Що робити, якщо у астільби постійно оголюються корені?
  • Що означають пінисті згустки на листі?
  • Чи правда, що хости можуть «вилікувати» слабку астільбу?

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за астільбою

  • Посадка: травень-червень.
  • Цвітіння: кінець червня-серпень.
  • Освітлення: притінок або затінок.
  • Ґрунт: вологий суглинок із pH 5,5-6,5.
  • Полив: частий і рясний, у спеку – двічі на день.
  • Підгортання: регулярне.
  • Підживлення: навесні при підгортанні вносити перегній, у середині червня – калійні добрива, перед завершенням цвітіння – фосфорні.
  • Розмноження: насіннєве, вегетативне – поділом куща, відділенням кореневища з брунькою без викопування куща.
  • Шкідники: слиняві пінниці, галлові та суничні нематоди.
  • Хвороби: коренева гниль, бактеріальна плямистість, фітоплазмові та вірусні захворювання.

  Астільба (лат. Astilbe), або Астильба – представник роду трав'янистих багаторічників родини Ломикаменеві, що об'єднує за різними свідченнями від 18 до 40 видів. «А» – без, «стільбе» – блиск, тобто лорд Гамільтон, ботанік із Шотландії, котрий дав ім'я рослині, мав на увазі, що в астільби листя матове, тьмяне, без блиску. Родом астільба зі Східної Азії, Північної Америки та Японських островів. Росте в широколистяних лісах, на берегах струмків, у місцях, де влітку волого. В Європу з Японії астільбу наприкінці XVIII або на початку ХІХ століття привезли мисливці за дивовижними рослинами Карл Тунберг і фон Зібольд, і відтоді вона є фаворитом усіх тіньових садів.

  Квітка астільба – опис

  Астільба є кореневищною рослиною, надземна частина якої на зиму відмирає. Стебла у астільби прямостоячі, заввишки від 8 до 2 м залежно від виду чи сорту. Листя довгочерешкове, іноді просте, іноді двічі або тричі перисте, зубчасте. Колір – темно-зелений або червонувато-зелений. Кореневище астільби дерев'янисте і залежно від виду дірчасте або щільне. Щороку у верхній частині кореневища утворюються нові бруньки, нижня ж частина поступово відмирає. Щорічний вертикальний приріст становить приблизно 3-5 см, тому перед зимою до оголеного кореневища підсипають родючий ґрунт.

  

• Квіти астільби – це верхівкові суцвіття з дрібних ажурних квіток білого, червоного, бузкового, рожевого, лілового відтінків, що зацвітають у червні-липні-серпні. Суцвіття бувають волотисті, ромбічні й пірамідальні. Дуже красиві види з суцвіттями, що никнуть. Плід астільби – коробочка. За термінами цвітіння астільби бувають ранні (кінець червня-початок липня), середні (липень) та пізні (серпень).

  Вирощування астільби з насіння

  Розмножуються астільби вегетативним шляхом (поділом куща і відокремленням кореневища з брунькою) та насінням. І хоча недосвідчені квітникарі віддають перевагу вегетативним способам, ми розповімо вам, як виростити астільбу з насіння, адже саме насіннєвий спосіб розмноження дозволяє займатися селекцією та отримувати нові сорти. Насіння астільби висівають у березні: в широку посудину заввишки 15 см поміщають суміш торфу з піском (1:1), а зверху – шар снігу завтовшки в 1 см (у безсніжну зиму можна нашкребти сніг у морозилці), на який розсипають насіння. Сніг тане, зволожуючи ґрунт, занурює в нього і насіння.

  Після того, як сніг розтане, помістіть посудину в прозорий пакет і поставте в холодильник днів на двадцять (це називається стратифікація) до появи сходів, а потім перенесіть у світле тепле (18-22 ºС) місце. Будьте обережні з поливом, інакше ви погубите розсаду: поливайте під корінь або шприцом впорскуйте воду в ґрунт. Коли у сіянців з'явиться 2-3 листочки, їх пікірують у маленькі горщики, щоб висадити в ґрунт. Коли саджати астільбу з сіянців, ми розповімо в наступному розділі.

  

  Посадка астільби

  Вирощування астільби і догляд за нею особливих труднощів не передбачають, тому почнемо з головного: посадка астільби здійснюється в травні-червні з північного боку будинку, в тіні дерев або кущів, хоча деякі сорти можуть пристосуватися і до більш сонячного місця і цвістимуть рясніше, але менш тривало. Якщо поруч буде фонтан або басейн – взагалі ідеально. Ґрунт найкраще підходить суглинний, з високим заляганням ґрунтових вод. Оптимальна кислотність – рН 5,5-6,5. Астільба в саду чудово росте з хостами: листя хост зберігає вологість ґрунту і не дає йому перегріватися у спеку.

  

  Посадка астільби навесні розпочинається перекопуванням ділянки і видаленням кореневищ бур'янів та інших рослин із подальшим удобренням клумби компостом, перепрілим гноєм або перегнилим торфом з розрахунку 2 відра добрива на 1м2. Перед тим, як посадити астільбу, підготуйте ямки завглибшки та завширшки 20-30 см на відстані 30 см одна від одної і вкиньте в кожну по півсклянки золи і 1 столову ложку мінерального добрива, потім добре полийте. Помістіть розсаду, вірніше, корінь астільби, так, щоб над бруньками росту шар ґрунту був не менш 4-5 см. Засипте землею, ущільніть її й замульчуйте посадку шаром перегною або торфу товщиною 3-5 см.

  

• Догляд за астільбою

  Головна особливість астільби – наростання кореневища вгору і поступове відмирання нижньої його частини. Тобто з часом коренева система опиняється без живлення, тому особливого значення набуває підгортання астільби. Не дозволяйте ґрунту пересихати: своєчасний полив – одне з обов'язкових правил, яке включає догляд за астільбою. Крім того, мульчування дозволить вам не лише захистити кореневу систему від перегріву, а й довше зберегти вологість ґрунту, а також позбутися бур'янів і необхідності часто розпушувати ґрунт. Потреба астільби у воді – від середньої до високої залежно від виду і сорту, але всі різновиди потребують регулярного і рясного поливу в період формування суцвіть. У сильну посуху поливайте астільбу двічі на день – рано-вранці і ввечері.

  

  

  Без пересадки астільба може рости 5-7 років, але якщо ретельно за нею доглядати і вчасно вносити добрива, то термін її життя на одній і тій самій ділянці може тривати до двадцяти років. Підживлюють астільбу навесні азотними добривами (внесення перегною при підгортанні), в середині червня – калійними (по півлітра на кущ розчину 2 столових ложок калійної селітри на 10 л води), а перед закінченням цвітіння – фосфорними (20 г суперфосфату на кущ). Після внесення добрив ґрунт розпушують і знову мульчують. Астільба, як і багато інших інтродукованих рослин, своїх специфічних «ворогів» залишила в місцях походження. У наших широтах її іноді вражає слинява пінниця і дві нематоди – сунична і галова. Пінниця селиться в пазухах листків і утворює пінисті слиноподібні виділення, усередині яких живуть личинки-цикадки. Що більше пінниць, то більше викривлюється листя, вкриваючись жовтими плямами. У результаті рослина в'яне частково або повністю. Позбутися слинявої пінниці можна шляхом обробки рослин конфідором, рогором, карбофосом або актарою. Сунична нематода – листовий шкідник, вона паразитує на бруньках, листі і квітках, від чого ті деформуються і вкриваються жовтими або бурими некротичними плямами. Ріст рослин уповільнюється. Галова нематода вражає коріння, утворюючи на ньому дрібні нарости (гали) з нематодами всередині. Явно помітними гали стають у другий період вегетації. Заражені рослини погано розвиваються і цвітуть, іноді навіть гинуть. Потрібно вчасно відбракувати рослини з явними ознаками зараження і видалити їх. Крім того, стежте за появою бур'янів у першій половині вегетації і відразу видаляйте їх. У другій половині коріння астільби, розростаючись, заглушає бур'яни, і в сапанні вже не буде потреби. Рослини на ділянці обробіть фітовермом.

  

  Астільба після цвітіння

  Коли астільба відцвіте і квітконоси почнуть засихати, не поспішайте їх зрізати, оскільки і в напівсухому вигляді ефектні суцвіття астільби прикрашатимуть ваш сад. Але наприкінці сезону, коли доведеться наводити лад у квітнику перед зимовим спокоєм, стебла астільби потрібно зрізати на рівні з ґрунтом, а ділянку замульчувати. Особливо якщо перед цим ви розсаджували астільбу шляхом розподілу кореневища. Робиться це з метою омолоджування астільби, адже коли корінь здерев'яніє, його важко буде розділити. Тому ранньої осені кореневища ділять так, щоб на кожній частині була брунька росту, тоді наступного року пересаджена астільба зазвичай уже зацвітає.

  

  Слід лише замульчувати ділянку, а на свіжопересаджені кореневища добре б ще накидати ялинового гілля, щоб захистити нові рослини від зимового морозу і бути впевненим у тому, що астільба навесні не загине від різкого перепаду температур.

  Види і сорти астільби

  У культурі використовується 10-12 видів рослини, які в результаті селекції дали багато гібридних сортів. Сьогодні кількість сортів досягла двохсот. Найпопулярнішими гібридними групами є гібриди Арендса (Arendsii Hybrida), японські гібриди (Japonica Hybrida), астільба китайська (Astilbe Chinensis) та її різновиди, а також астільба простолиста (Astilbe simplicifolia).

  Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)

  Представлена сорока сортами, які є результатом схрещування базового виду – астільби Давида – з іншими видами. Це потужні, розлогі, високі кущі (до 100 см) кулястої або пірамідальної форми з темно-зеленим листям і кінцевими суцвіттями білого, бузкового, червоного і рожевого кольорів. Цвіте довше за інші види, протягом 30-40 днів з липня по серпень. Культивується з 1907 року, але найкращі сорти було створено Г. Арендсом. Популярними сортами є астільба Глорія, Діамант, Вайс Глорія, Рубін, Глют та інші. Аметист, Вайс Глорія і Рубін досягають висоти 80 см, Діамант – 90 см. Але якщо у Діаманта, Глюта і Рубіна суцвіття волотисте, то у Глорії і Вайс Глорії – ромбоподібні.

  

  На фото: Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)

  Астільба китайська (Astilbe chinensis)

  Рослина висотою до 1-1,1 м, прикореневе листя велике, довгочерешкове, стеблове – дрібніше, на коротких черешках, блискуче й ажурне. Суцвіття щільні, 30-35 см завдовжки, квітки дрібні, зазвичай бузкового кольору, але бувають сорти із рожевими та білими квітками. Культивується квітникарями з 1859 року, має низькорослі форми (var. pumila hort.) від 15 до 25 см і форми з конусоподібними суцвіттями var. Taquetii. Астільби цього виду чудово ростуть на сонячних ділянках. Красивими сортами астільби китайської є Astilbe chinensis taquetii «Purpurlanze» неймовірного бузкового кольору, рожева Astilbe chinensis «Vision in Pink», Astilbe chinensis (Pumila Hybrida) «Vision in Red» темно-пурпурового кольору.

  

  На фото: Астільба китайська (Astilbe chinensis)

  Астільба японська (Astilbe japonica)

  Представлена рослинами невисокими (до 80 см) і компактними, з блискучим, переважно орнаментальним листям. Волотисті суцвіття складаються з рожевих або білих квіток, що розпускаються раніше, ніж у інших видів, до того ж, навіть засохнувши, вони прикрашають сад до глибокої осені. Культивується астільба японська з 1837 року, і перші сорти створив той самий Г. Арендс. Сучасні сорти мають чудову холодостійкість і прекрасно приживаються. З найбільш популярних: сорт Дойчланд (Astilbe japonica Deutschland) з білими квітками, дуже красива рожева Рейнланд (Astilbe japonica Rheinland), блідо-бузкова елегантна Європа (Astilbe japonica Europe) і, нарешті, астільба Монтгомері (Astilbe japonica Montgomery) з пухнастими волотями яскраво-червоного або бордового відтінку.

  

  На фото: Астільба японська (Astilbe japonica)

  Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)

  Погано зносять сухе повітря і високу температуру простолисті гібриди (Simplicifolia Hybrida) та гібриди Тунберга (Thunbergii Hybrida), і це потрібно враховувати. Пониклі, дуже ефектні суцвіття роблять невисокі рослини (20-50 см) повітряними. Серед найбільш вишуканих сортів простолистих – Praecox Alba з білими пухкими «свічками» суцвіть, рожевувата Bronze Elegans, що отримала свою назву за бронзовий відтінок листя, а також кораловий Straussenfeder заввишки 90 см і білий Professor van der Wielen з гібридів Тунберга.

  

  На фото: Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)

  Література

  1. Астільба
  2. Рослини родини Ломикаменеві
  3. Перелік усіх видів на The Plant List
  4. Додаткова інформація на World Flora Online

  Корисні посилання

  1. Інформація про Садові рослини
  2. Інформація про Багаторічні рослини
  3. Інформація про Трав'янисті рослини

  Продовжуючи тему