капустяні суцвіття

Капустяні суцвіття

двостатеві, з чотирма пелюстками та чотирма чашолистками квітки капустяних рослин утворюють гроноподібні суцвіття; плід у капустяних – стручок.

Який плід у представників родини капустяні хрестоцвіті )?

Плід у всіх представників цієї родини подібний — стручок (капуста, редька, редис, гірчиця) або стручечок (грицики, лунарія). За цими ознаками Хрестоцвіті легко відрізнити від решти рослин.

Який тип суцвіття характерне для рослин з родини капустяні?

Квітки здебільшого зібрані в суцвіття китицю, що робить їх краще помітними для запилювачів. Плід - стручок або стручечок. 2. Значення представників родини Капустяні у природі та господарстві людини. Кеш

Капустяні — Вікіпедія Капустяні (Brassicaceae), раніше хрестоцвіті (Cruciferae) — родина рослин, названа за назвою роду капуста (Brassica), старіша назва «хрестоцвіті» походить від чотирьох пелюсток, через що квітка цих рослин нагадує хрест. Родина містить однорічні, дворічні та багаторічні трави, інколи кущі та напівкущі. Видів Капустяних налічують близько 3000, з них в Україні рост…

Урок з біології, 6 клас. Тема "Покритонасінні (Капустяні)"

Мета: сформувати в учнів поняття про основні ознаки рослин родини Хрестоцвіті; розвивати вміння складати паспорт родин, вміння порівнювати практичну цінність різних представників хрестоцвітих; виховувати емоційно-естетичне сприйняття природи.

Тема: Покритонасінні (Родина Капустяні, або Хрестоцвіті)

Обладнання: таблиця класів Однодольні та Дводольні, зображення рослин, гербарні зразки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які ознаки характерні для квіткових рослин?

2. За якою головною ознакою поділяють на класи квіткові рослини?

3. Які ознаки характерні для рослин класу Дводольні?

4. Що характерно для представників класу Однодольні?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Усі ви добре знаєте таку рослину, як капуста. Назва цієї рослини й зумовила назву родини, до якої вона належить. А чи знаєте ви, звідки походить сама назва капуста? Слово «капуста» походить від давньокельтського кап - голова. Більшість видів родини Капустяні, або Хрестоцвіті, зростає в місцевостях із помірним та холодним кліматом. Відомо понад 3 тис. видів рослин цієї родини. Це переважно одно-, дво- чи багаторічні трав'янисті рослини й лише зрідка напівкущі.

Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. Сприйняття та осмислення нових знань

(заповнення паспорту родини Капустяні з одночасним поясненням, демонстрацією зображень рослин, гербарних зразків)

Паспорт родини Хрестоцвіті.

Життєва форма – переважно трав`янисті рослини, іноді напівкущики.

Коренева система – стрижнева, у деяких видозмінюється на коренеплід.

Листки – прості, без прилистків.

Листорозташування – почергове, прикоренева розетка.

Квітки – зібрані в суцвіття щиток, китиця.

 Ч 4 П 4 Т 2+4 М 1

 - кількість площин симетрії;

- двостатева або одностатева квітка

(тичинки і маточки) (тільки тичинки або маточки)

Представники: капуста, редис, хрін, гірчиця, ріпак, левкой, грицики, гикавка, редька, суріпиця, рижій.

Це переважно одно-, дво- чи багаторічні трав'янисті рослини й лише зрідка напівкущі. Напівкущі відрізняються від кущів тим, що їхні пагони дерев'яніють лише у багаторічній нижній частині, від якої щороку відростають однорічні трав'янисті пагони.

Коренева система у представників родини Капустяні стрижнева. У деяких представників (редису, редьки, ріпи) головний корінь видозмінений на коренеплід. Розташування листків на стеблі почергове, або ж вони зібрані в прикореневу розетку.

Квітка має подвійну оцвітину. Чашечка складається з чотирьох вільних чашолистків, а віночок з чотирьох вільних пелюсток, розташованих хрест-навхрест (звідки й походить друга назва цієї родини - Хрестоцвіті). Квітка має шість тичинок (з яких дві коротші) та одну маточку.

Біля квіток капустяних завжди можна побачити комах-запилювачів: бджіл, джмелів та інших. Це тому, що рослини цієї родини - добрі медоноси. Квітки здебільшого зібрані в суцвіття китицю, що робить їх краще помітними для запилювачів. Плід - стручок або стручечок.

2. Значення представників родини Капустяні у природі та господарстві людини.

Представників родини Капустяні з давніх-давен людина вирощує як овочеві (наприклад, капусту, редис, турнепс, хрін), олійні (ріпак, гірчицю, рижій) або декоративні (наприклад, левкой) культури. Серед хрестоцвітих є й багато таких, які застосовують у медичній практиці (наприклад, гірчицю, хрін, редьку, капусту, рижій). Деякі з них - бур'яни (грицики, гикавка, талабан та ін.). Проте, наприклад, у Китаї грицики вже понад 100 років вирощують як овочеву культуру. У медицині грицики слугують сильним кровоспинним засобом. Тому цю рослину заготовляють і продають в аптеках у висушеному вигляді.

В Україні вирощують капусту городню, або білоголовкову. Ця рослина посідає перше місце в овочівництві нашої країни. Це дворічна рослина. Капуста надзвичайно багата на корисні для організму людини сполуки, які визначають її поживні та лікувальні властивості. У ній багато вітамінів, мінеральних елементів (Калію, Фосфору, Феруму). Особливо багата капуста на вітамін С, якого в ній міститься стільки само, як і в лимонах та апельсинах.

Інші види капусти, попри їхні високі споживчо-лікувальні властивості, вирощують не так широко. Так, капусту червоноголовкову використовують для приготування салатів. Капуста кольрабі вражає оригінальністю форми: вона має коротке кулеподібно потовщене стебло (надземну бульбу) з листками. Кольрабі багата на вітаміни та мінеральні елементи (Кальцій, Фосфор) і тому особливо потрібна дітям для розвитку кісток скелета. У капусти цвітної споживають зрослі між собою недозрілі суцвіття, які разом утворюють своєрідну головку. Капуста брюссельська створена у Бельгії, її легко впізнати за численними невеличкими головками на довгому стеблі у пазухах листків. З усіх видів капуст брюссельська найбагатша на вітаміни В і С. Довгасту пухку головку утворює капуста пекінська. Вживають її так само, як і капусту білоголовкову.

Усім відомі такі рослини, як редис і редька. Вони дуже близькі між собою за харчовими та лікувальними якостями. Редис належить до найбільш ранніх овочів. Його червоні чи білі коренеплоди багаті на вітаміни та мінеральні речовини.

Гірчиця - однорічна рослина, насіння якої містить до 49 % олії, яку застосовують для продовольчих та технічних потреб, а з макухи гірчиці виготовляють гірчичний порошок. Деякі її сорти вирощують як салатну культуру.

V. Узагальнення, систематизація та закріплення знань

1. Назвіть видозміни вегетативних органів представників родини Капустяні.

2. Які особливості будови та суцвіття капустяних?

3. Які типи плодів утворюють капустяні?

4. Яке господарське значення хрестоцвітих?

VІ. Підведення підсумків уроку

Опрацювати конспект, дати відповідь на питання: - як отримати насіння білокачанної капусти?; - квітки (суцвіття) якої рослини людина вживає в їжу?

Капустяні

Капустяні (Brassicaceae), раніше хрестоцвіті (Cruciferae) — родина рослин, названа за назвою роду капуста (Brassica), старіша назва «хрестоцвіті» походить від чотирьох пелюсток, через що квітка цих рослин нагадує хрест. Родина містить однорічні, дворічні та багаторічні трави, інколи кущі та напівкущі. Видів Капустяних налічують близько 3000, з них в Україні росте 230 видів з 65 родів. Плід у всіх представників цієї родини подібний — стручок (капуста, редька, редис, гірчиця) або стручечок (грицики, лунарія). За цими ознаками Хрестоцвіті легко відрізнити від решти рослин.

Жилкування —сітчасте, листя просте з черговим розташуванням.

Деякі рослини родини Хрестоцвітих занесені до Червоної Книги (Шиверекія подільська)
Серед капустяних є й багато рослин, які застосовуються в медицині (гірчиця, хрін, редька, капуста, рижій, талабан, грицики).
Деякі види вирощуються як декоративні рослини (левкой, декоративна капуста).
Зустрічаються серед капустяних і бур'яни (грицики, гикавка, талабан).

Листя у капустяних просте, з черговим розташуванням, без прилистників. Квітки актиноморфні, рідше — зигоморфні, двох статей. Плід — стручок. Порівняно з кормовими злаковими та бобовими культурами, кормові капустяні вирізняються рядом позитивних властивостей і ознак. Їхнє насіння коштує недорого. Виняток становить лише насіння спеціальних сортів для біологічної боротьби з нематодами в сівозмінах із цукровим буряком. Капустяні рослини відрізняються більшою толерантністю до пізньої сівби і швидким початковим ростом. При пізній сівбі, після короткого вегетаційного періоду (60-80 днів) і в прохолодну осінь вони дають урожай понад 20 ц/га, до того ж гарної якості. Наші суворі зими вони переносять досить непогано, через те, що мають тривалий період осіннього використання. Це має велике значення не тільки для задоволення потреби у зеленому кормі. Тривале покриття ними ґрунту є ефективним заходом боротьби проти ерозії ґрунту.

Від вирощування рослин родини капустяних у ґрунті накопичується багато поживних речовин, особливо азоту. Рослини добре використовують азот ґрунту після збирання попередників і, тим самим, оберігають ґрунтові води й поверхневі водойми від забруднення нітратами. Посіви цих культур можна використовувати на корм або ж як сидеральні добрива.

Разом з тим капустяні мають і деякі негативні ознаки, які обмежують їхнє вирощування. Для одержання врожаїв і гарної якості кормів вони вимагають високих доз азотного добрива. За фітосанітарними причинами вони гірше за інші культури включаються у сівозміни, особливо якщо це сівозміни із капустяними (хрестоцвітними) олійними культурами (ярий і озимий ріпак, озима суріпиця і гірчиця біла, сиза й чорна) і овочами, а також із цукровим буряком і зернобобовими. Ураження капустяних багатьма спільними хворобами значною мірою залежить від частки таких культур у сівозміні. Капустяні, за винятком стійких сортів гірчиці білої і редьки олійної, сприяють розмноженню бурякової нематоди.

Капустяні культури поглинають більше азоту при високому мінеральному або органічному добриву, а також за сильної мінералізації ґрунтової органічної субстанції, ніж можуть використати для синтезу вегетативної маси до кінця вегетаційного періоду. Тому в них часто зустрічаються підвищені показники вмісту нітратів, що обмежує їхнє використання на корм. Крім того, капустяні містять глюкозинолати, чим також обмежується їхнє включення до раціонів тварин. За великої кількості цих речовин якість та смакові якості молока погіршуються. Оскільки види капустяних толерантні до пізнішої сівби, ніж інші поукісні або пожнивні культури, їх вирощують залежно від можливих строків сівби і тривалості осіннього періоду вегетації. Нараховується близько 3000 видів.