Що експортується з України?

Експорт

• Чорні та кольорові метали,
• продовольчі товари (зерно, насіння соняшника),
• хімікати,
• окремі види продукції машинобудування (верстати, транспортні засоби, зброя).

Де вирощують овочі в Україні?

Основними українськими регіонами, що мають “овочеві потужності”, традиційно є південні області країни, зокрема Херсонська — на неї припадає близько 13% загального обсягу виробництва овочевих культур. Вирощуванням помідорів, огірків та зелені цілими селами займаються на Запоріжжі.

Яка продукція складає головний експорт України?

Лідери за вартістю експорту серед товарів – зернові культури, соняшникова олія та чорні метали. У довоєнному році саме метал був головним експортним товаром країни. За підсумками 2022‑го його експорт обвалився більш як утричі, до $4,5 млрд.

Експорт овочів до ЄС: перші кроки Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ставки увізних мит ЄС для більшості позицій Групи 07 були зниженні до 0% (за умови наявності сертифікату EUR.1). Зокрема, для цибулі – з 9,6% до 0%, більшості морожених овочів – з 14,4% до 0%. Для окремих товарів (свіжі помідори, … See more

Україна розширює географію експорту овочів та фруктів

Україна розширює географію експортних продажів яблук та нарощує обсяг експорту картоплі.

Рекомендуємо

Ціни на часник в Україні зростають

FAO запускає на Львівщині пілотний проект із розвитку ягідництва

Про це розповіла Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає seeds.org.ua.

«‎У 2020 році Україна експортувала яблука до 62 країн (19 тис. тонн). За 9 місяців цього року експортовано 10 тис. тонн до 65 країн (Австрія, ОАЕ, Молдова, Швеція, Оман, Саудівська Аравія, Туреччина, Греція, Білорусь та ін.). Наразі Держпродспоживслужби працює над можливостями експорту яблук до Ізраїлю, В'єтнаму, Китаю, Єгипту та Індії. Зокрема, у В'єтнамі призначено нового посла України. Він є досить активним і допомагає домовлятися щодо експорту інших видів аграрної продукції», — повідомляє очільниця відомства.

Якщо йдеться про ціни, то внутрішній ринок для українських виробників лохини часто виглядає більш привабливим, ніж експорт. Утім, ситуація поступово змінюється і за 9 місяців цього року було експортовано вдвічі більше лохини, ніж за весь 2020 рік. Що ж до закордонних постачань лохини, то минулого року це була тисяча тонн та 11 країн світу. За 9 місяців 2021 року експортували 2 тис. тонн до 9 країн.

«Наразі тривають перемовини щодо відкриття для ягоди ринків Китаю, В'єтнаму та Єгипту. Під час ділової поїздки до Ізраїлю також обговорювалися питання постачання ягоди», — додає Магалецька.

Зауважимо, що картоплю минулого року експортували до 48 країн (2 тис. тонн), а за 9 місяців цього року продали вже 5,5 тис. тонн до 47 країн. За підсумками обстеження території на предмет відповідності фітосанітарним заходам, яке проводилось у 2019/21 роках, картопля з 99 ділянок українських господарств загальною площею 2,7 тис. гектарів може бути експортованою. З 8 грудня почнуть діяти оновлені вимоги щодо постачання картоплі до країн ЄС.

«‎Я дуже хочу, щоб на кожному фітосанітарному сертифікаті був унікальний QR-код, а видача б здійснювалася встановленням електронного підпису того, хто сертифікат видає. Я абсолютно впевнена, що це призведе до зменшення випадків зловживань, підробок та іншого», — коментує голова Держпродспоживслужби.

Так, за 9 місяців Держпродспоживслужба отримала всього десять нотифікацій від країн ЄС. 5 з них стосувалися експорту яблук без фітосанітарних сертифікатів. За цими випадками проводилися службові розслідування. Ще п’ять нотифікацій стосувалися порушень в оформленні сертифікатів.

«В цілому це достатньо низький показник. Можемо сказати, що з фітосанітарними сертифікатами ми навели порядок», — підсумовує Владислава Магалецька.

Нагадаємо, імпортери з 20 різних країн цікавляться продукцією торгової платформи УПОА.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Українські фрукти та овочі: як аграріям забезпечити світ харчами в умовах війни?

В перших числах травня розпочався сезон посадки овочів на присадибних ділянках. Від звичайних українців, які сьогодні саджають картоплю, залежить, чи зможемо ми забезпечити не лише українську, а й міжнародну продовольчу безпеку – адже крім себе, Україна годує близько 400 млн осіб у світі. До яких кроків вдається держава, щоб стимулювати плодоовочеве виробництво в Україні, та який внесок в цей процес може зробити кожен українець, – сьогодні розповідає Ірина Грузінська, керівниця сектору “Сільське господарство” BRDO.

Яким є плодоовочевий ринок України?

З початком війни росії проти України актуалізувалося питання обвалу глобальних ринків продовольства, адже наша держава є світовим лідером з виробництва та експорту зернових, зернобобових та олійних культур. Україна займає важливі позиції в структурі імпорту таких країн, як Китай, Єгипет, Індонезія, країни ЄС, Туреччина, Пакистан, Бангладеш, Марокко, Туніс, Саудівська Аравія, Корея, Лівія. За результатами експортної діяльності у 2020 році вітчизняні овочі експортувались до 95 країн світу, українськими фруктами харчувалися споживачі більше як 100 країн. 60% загального експорту овочів та фруктів з України припадало на країни ЄС.

Наразі значні зусилля українців спрямовані на пошук всіх можливих шляхів заперечення овочами та фруктами не лише внутрішніх, а й міжнародних споживачів.

Більше 80% плодоовочевої продукції і більше 90% картоплі в Україні вирощуються господарствами населення. Питання формування “борщового набору” лягає на плечі всіх, хто має присадибні ділянки і можливість їх обробляти. Основними українськими регіонами, що мають “овочеві потужності”, традиційно є південні області країни, зокрема Херсонська — на неї припадає близько 13% загального обсягу виробництва овочевих культур. Вирощуванням помідорів, огірків та зелені цілими селами займаються на Запоріжжі. На сьогодні частина цих регіонів перебувають під окупацією загарбників і там ведуться активні бойові дії, що унеможливлює збір урожаю.

Вирощування “ніжинських огірків”, які вже стали світовим брендом і навіть подаються до столу Королеви Великої Британії Єлизавети ІІ, наразі теж під загрозою, оскільки Чернігівська область перебувала в окупації і досі обстрілюється росіянами. Важливо також підтримати виробників фруктів та ягід, які вирощують вишневі сади Вінничини, традиційну “Мелітопольську черешню” та “Херсонські кавуни”.

Як отримати врожай овочів та фруктів попри війну?

Те, що буде у нас на столах цього року, залежить від ефективності використання всієї придатної для сільськогосподарського виробництва землі. Аби спростити надання в користування земельних ділянок для потреб національної економіки, аграрного сектору та громадян України на час воєнного стану, у Верховній Раді України був ухвалений законопроєкт № 7289, в розробці якого брали участь експерти BRDO. Завдяки цьому документу територіальні громади сіл, селищ, міст отримали можливість передавати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що є комунальною власністю територіальних громад, без державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Ухвалення законопроєкту дозволить забезпечити нагальні потреби у земельних ділянках суб’єктів, які мають вагоме значення для національної економіки, аграрного сектору та громадян України, а відтак забезпечити надійний український тил.

Профільні іноземні асоціації виробників овочів та фруктів заявили про готовність допомогти Україні отримати цьогорічний врожай. Зокрема, світ закликає виробників урізноманітнювати асортимент продукції, що вирощується. Насіння основних овочевих культур українцям надаватимуть міжнародні організації як гуманітарну допомогу. Так, до прикладу, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) реалізує зазначені ініціативи та планує залучити 50$ млн для допомогти понад 300 тис. малих та середніх господарств та домогосподарств України. Всесвітня продовольча програма в свою чергу допомагає в організації складських приміщень для продовольчих товарів, зокрема борошномельної промисловості, в багатьох регіонах України.

Держава заохочує агровиробників долучатися до ініціативи “Сади перемоги”. У часи Другої світової війни такі заходи були реалізовані в США, Великобританії, Австралії та мали значний соціальний та економічний ефект. Парки, присадибні ділянки, спортивні площадки та навіть дахи багатоповерхівок були адаптовані для вирощування овочів, фруктів та трав. “Сади перемоги” були частиною щоденного життя тилу («домашнього фронту») цих країн, і можуть відіграти важливу роль не лише із забезпечення світу продовольством, а й в підтримці морального духу українців і в нашій війні. Більше дізнатися про те, як індивідуально чи в межах громади створити город і забезпечити себе продуктами харчування, ви можете на сайті: https://sadyperemohy.org.

Ще одним експериментальним кроком, що може дозволити аграріям отримати врожай попри війну, є вирощування екзотичних для нашої землі продуктів, зокрема нуту й бананової картоплі. Такі ініціативи планують реалізувати агровиробники на Черкащині.

Одночасно з плодоовочевим сезоном починається також і сезон медозбору. Як відомо, цей продукт в Україні є орієнтованим на зовнішні ринки: українські аграрії посідають друге місце серед світових експортерів меду. Пасіки до війни були зареєстровані в кожній області нашої держави – їх налічувалося понад 45 тис. Бджолосімей – більш ніж 2 млн. Квоти на експорт меду до країн ЄС українці щороку вибирали протягом перших тижнів січня.

Наразі минулорічні залишки медової продукції в Україні були передані на потреби ЗСУ. Світові споживачі можуть відчути дефіцит українського меду через воєнні дії, внаслідок яких нищаться також пасіки. Мінагрополітики підготувало детальні рекомендації, як в умовах воєнного стану діяти пасічникам, ознайомитись з ними можна за посиланням. Зокрема, держава закликає виробників меду, які перебувають у зоні активних бойових дій, перевозити виробництва. Бізнес може отримати допомогу від Уряду для релокації свого обладнання на безпечні території, пошуку виробничих приміщень та розселенні працівників.

Важливим кроком для підтримки експорту сільськогосподарської продукції з України могло б стати скасування ЄС та Великою Британією мита та квот на експорт, адже більшість з останніх ми щороку використовували в межах першого півріччя. Для вітчизняних овочів та фруктів розглядається можливість скасування (призупинення) системи вхідних цін. Така позитивна політика наших країн-партнерів допоможе нагадувати українською продукцією весь світ та додатково стимулюватиме українські господарства в цей складний час. Наразі подібну пропозицію вже озвучила Єврокомісія, проте розглянути та узгодити це рішення мають Європейський парламент та Рада Європейського Союзу.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.