Чому дитина киває головою?

Що це може означати? Дитина б'ється головою об підлогу чи бортики ліжечка, коли вона відчуває роздратування або біль. Ритмічні рухи головою вперед-назад заспокоюють її.

Що робити якщо дитина не реагує на своє ім'я?

Коли й до кого звертатися? Якщо дитина не завжди відгукується на ім'я, але при цьому немає ознак затримки розумового розвитку, панікувати не варто. В інших випадках зверніться до лікаря. Первинну консультацію можна отримати в педіатра, але швидше за все знадобиться візит до отоларинголога, невролога та психіатра.

Як зрозуміти що у мене аутизм?

Основними проявами даної хвороби є

1. обмеженість спілкування і контакту з навколишнім світом;
2. вузькоспрямовані інтереси і одноманітні, часто повторювані, дії;
3. розумова відсталість;
4. істотна затримка розвитку мови у дитини;

Дитина дивно махає головою

Що таке аутизм?

Аутизм – це порушення розвитку, що проявляється протягом перших років життя дитини як наслідок неврологічного розладу та позначається на функціонуванні мозку. Діти, які страждають на аутизм, відрізняються надмірною самоізоляцією, всепоглинаючою пристрастю до одноманітності, нездатністю перейняти загальноприйняті способи поведінки в суспільстві, вступати в контакт або спілкуватися з іншими людьми. Діти з аутизмом, як правило, добре складені фізично й дуже привабливі. Більшість з них абсолютно нормальні зовні, але їхня поведінка разюче відрізняється від поведінки їхніх однолітків. Аутичні діти можуть годинами сидіти, вдивлятися в простір не звертаючи уваги на оточуючих, займатися повторюваними діями з предметами без видимої мети. Вони схильні часто влаштовувати істерики, які складно зупинити. Зустрічаються діти з менш яскраво вираженою симптоматикою, які дуже схожі на звичайних дітей, однак здаються трохи дивними. За дивацтвами можуть ховатися порушення розвитку, тому краще якомога раніше проконсультуватися у фахівців.

Лікування Оскільки аутизм являє собою широкий спектр відхилень поведінки, неможливо рекомендувати один універсальний засіб для всіх дітей, які страждають на аутизм. І хоча вони схожі, але разом з тим кожен із них унікальний. Люди з аутизмом можуть зробити значний прогрес при правильному навчанні. Чим раніше розпочата корекційна робота з ними, тим більше шансів на успішну адаптацію дитини.

Найбільший прогрес у галузі аутизму відбувається, коли фахівці співпрацюють з батьками, які з впевненістю можуть сказати, що працює, а що ні. Свідчення сотень батьків,які відновили або майже відновили дітей, допомагають спростувати міф, що діти з аутизмом нездатні до навчання.

Ознаки аутизму

Аутизм зазвичай проявляється в перший рік життя. Приблизно в третині випадків цей діагноз ставлять на другому або третьому році життя дитини.

Лікарі рекомендують обов’язково показати їм дитину, якщо вона:

• Відмовляється від тактильного контакту з батьками, не любить коли до неї доторкаються, гладять по голові.
• Не хоче дивитися Вам у вічі або робить це дивним способом (дивиться скоса або наче крізь вас)
• Воліє бути одна, ніж з кимось
• До кінця 12-го місяця не цікавиться оточуючими предметами та людьми, не вказуе на них
• Не підтримує діалогу, замість відповіді використовує останні почуті слова.
• У мові використовує ким-небудь сказане або десь почуте (наприклад рекламу), багаторазово цитує уривки з книг, фільмів
• Не концентрує уваги на предметах та іграшках або, навпаки, приділяє їм надмірну увагу (крутить колесо машинки, розглядає дрібні деталі, довго переливає воду або сипле пісок, не реагуючи на те, що відбувається)
• Байдужа (холодна) або надмірно прив’язана до мами
• Повторює одні й ті ж рухи тіла (плескання в долоні, кружляння, підстрибування, махання руками, мружить очі)
• Не наслідує дії батьків та ігри інших дітей
• Боїться різких звуків, закриває при цьому вуха
• Не здатна адаптуватися до нового оточення або наполегливо вимагає виконувати найдрібніші деталі розпорядку дня, її складно відвернути від одноманітних, повторюваних дій
• Характерні незвичайні способи гри з іграшками чи іншими предметами (наприклад, повторюване викладення їх у ряди)

Крім цього є також зовнішні ознаки аутичної дитини (стосується малюків до 1,5 років). Батькам слід звернути увагу на такі особливості у малюків до 1,5 років:

1. Дитина вигинає спинку, відсторонюється, коли її тримають, і розслабляється, обм’якає коли її піднімають.

2. Деякі діти можуть почати розгойдуватися, битися головою.

3. Малюк ні про що не просить або, навпаки, весь час кричить.

4. Малюк рідко дивиться навколо та не реагує на дії інших людей, на те, що відбувається біля нього.

5. Рідше, ніж звичайні діти, посміхається та рідко або взагалі не відгукується на своє ім’я.

7. Проблеми з жестами: не намагається порозумітися за допомогою жестів, немає вказівного жесту, використовує незвичайні жести.

9. Реагує тільки наголос мами чи тата, ігноруючи звернення інших людей.

Якщо ви запідозрили аутизм у малюка, Вам потрібно звернутися до наступних фахівців у такій послідовності:

1. Педіатр / сімейний лікар

3. Психолог, логопед (мовний терапевт)

4. Психіатр (ставить діагноз)

5. Корекційна робота з дитиною: батьки, медики, педагоги.

Рекомендовані корекційні педагоги:

• Психолог
• Дефектолог
• Логопед або мовний терапевт
• Соціальний педагог
• Ігротерапевт
• Арт-терапевт
• Музичний терапевт, логоритміст
• Лікар ЛФК, масажист

Как «достучаться» до малыша-аутиста

Главное – не становиться аутической семьей Диагноз «аутизм» – огромный удар для родителей. Но нужно знать, что есть большая вероятность полной адаптации малыша к социуму (если у ребенка сохранен интеллект). Большинство детей, родители которых с раннего возраста занимались их психологической и педагогической коррекцией, контролировали и устраняли поведенческие проблемы, живут полноценной жизнью. Но, чтобы добиться таких успехов, с каждым ребенком должны заниматься коррекционные педагоги, а родители в свою очередь должны приложить максимум усилий на дому. Главное – не замыкаться вокруг своего ребенка, не избегать друзей, путешествий с ребенком – не становиться аутической семьей. Ребенка нужно активно вводить в социум.

Будьте последовательны

Если педагог устанавливает для ребенка определенные правила, четко соблюдайте их дома. Например, чтобы остановить ребенка, скажите «стоп» или «останови» или возьмите за руку

Учите подражать

Поскольку у детей с аутизмом нарушена сфера подражания, им сложно участвовать в коллективных играх, вместе с другими играть в куклы, машинки, копать в песочнице, иногда даже просто находиться на площадке с детьми. Но гулять отдельно от других детей – ошибка. Нужно медленно, но уверенно учить ребенка подражать и делать что-то вместе со всеми.

Занимайтесь спортом

Лечебная физкультура способствует развитию мозга и координации движений. Дома Вы можете практиковать с малышом разные прыжки: на одной ножке, спрыгнуть с бровки, скакалку. Также можно лазить по стремянкам, приседать, кружить. Это не только укрепляет здоровье, но и дает понимание понятий «право-лево», «верх-низ».

Научитесь отказывать

Приучайте ребенка к словам «нет», «нельзя». Иначе она не поймет, что некоторые поступки причинят боль – будет толкать детей на площадке, избивать маму и т.д. Определите рамки поведения, тогда навыки ребенка будут формироваться постепенно и правильно.

Следуйте ритуалам

Например, приучая ребенка к горшку, нужно высаживать его всегда в одно и то же время (например обязательно перед сном или прогулкой, через 10-15 минут после еды или питья), вместе с ним выливать содержимое в унитаз, мыть руки, вытирать. исключительно ее полотенцем. Проделывайте все это много раз, сопровождая каждое действие комментариями, чтобы ребенок понял правила и чтобы игра превратилась в ритуал.

Не балуйте малыша!

Дети с аутизмом отличные манипуляторы, а вседозволенность мешает им развиваться. Поэтому старайтесь не делать всю работу за них.

Чаще хвалите

Не требуйте от ребенка всего сразу. Разбивайте любой навык на составляющие и хвалите малыша за малейшие достижения. Помните, что это в первую очередь ребенок, ваш ребенок. В Украине абилитация детей с аутизмом практикуется по трем направлениям:
Домашнее обучение, когда специалисты в формате репетиторства приходят домой и работают с ребенком, однако тогда у малыша плохо формируются навыки общения со сверстниками, что является проблемой для детей с аутизмом.
Обучение в коррекционных центрах, когда родители каждый день или несколько раз в неделю отвозят ребенка к разным специалистам на почасовые занятия. На сегодняшний день это самая распространенная форма помощи, недостатком которой является не только отсутствие общения со сверстниками в достаточном объеме, но и недостаточный для коррекционного эффекта объем самих занятий.
Обучение в специализированных садах формата «полного дня», без родителей; Здесь ребенок в рамках одного заведения в течение дня получает все необходимые коррекционно-абилитационные услуги, в таком случае адаптация и обучение наиболее успешны. Такую форму в Украине придает пока единственная Киевская школа-сад «Ребенок с будущим». К сожалению, в мире пока неизвестны методы, способные полностью излечиться от аутизма.
*Абилитация – система лечебно-педагогических и социальных мероприятий по отношению к инвалидам с детства, направленная на адаптацию к жизни.

«Червоні прапорці» аутизму. На що батькам звертати увагу в розвитку дитини

Розлади спектру аутизму у дітей виявляють приблизно у віці 4-х років, проте деякі ознаки можна помітити раніше, що допоможе вчасно допомогти сім'ї. Психотерапевтка Центру «Коло сім'ї» Леся Федорович в експрес-інтерв'ю Tvoemisto.tv розповіла, на що варто звернути увагу батькам, щоб виявити особливості розвитку дитини на ранній стадії, та чому важливо подбати не тільки про дитину, а й про себе.

Якою є статистика виявлення розладів спектру аутизму?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у середньому одна дитина на 54 матиме такий розлад. Ці цифри відрізняються для хлопчиків і дівчаток – поширення серед хлопчиків є приблизно у чотири рази вищим. Імовірність тут – один випадок на 34 дитини, серед дівчаток – один на 144.

Психотерапевтка Леся Федорович

З чим пов'язана така гендерна різниця?

По-перше, із генетичним фактором.

По-друге, є цікаве дослідження про те, що розлади спектру аутизму краще діагностуються саме у хлопчиків, адже частина поведінки, характерної для РСА, для дівчаток є соціально прийнятною. У хлопчиків ці порушення швидше впадають в очі. Ще один момент – для дівчаток з розладом спектру аутизму є менш характерним порушення мовлення. У хлопців воно є причиною першого звернення до фахівців у приблизно 84% випадків.

У якому віці, в середньому, найчастіше вявляють РСА і на що батькам варто звернути увагу в розвитку дитини?

За даними із США, сьогодні середній вік, коли діагностуються розлади спектру аутизму, становить 4,4 роки. Але загалом ознаки бачимо значно раніше, тому важливо, аби батьки знали про так звані червоні прапорці – на що варто звернути увагу, адже це допоможе діагностувати розлад у більш ранньому віці. Раннє втручання – найбільш доказовий і найбільш дієвий спосіб допомоги дітям і сім'ям з РСА.

Є два ключових кластери симптомів для РСА. Це порушення у соціо-комунікативній сфері і стереотипна поведінка зі звуженням сфери інтересів.

Обмежена поведінка може проявлятись, наприклад, у сфері рухів: коли дитина постійно повторює певні рухи – махання руками, розгойдування на місці, бігання з одного кінця кімнати в інший. Також стереотипія може стосуватись гри, коли дитина, наприклад, викладатиме в рядок олівці, машинки, звіряток. Також дитина може повторювати одні і ті ж фрази або повторювати за дорослим те, що він щойно сказав.

Така рестрективна поведінка може проявлятися негнучкістю в певних рутинах. Наприклад, маршрут до садочку має бути тільки такий, а інший – викликає фрустрацію, нерозуміння і опір до змін.

До стереотипії також відноситься вузьке коло інтересів і захоплень. Наприклад, якщо дитина цікавиться динозаврами, то вона вибиратиме одяг з динозаврами, шукатиме в Ютубі відео з ними, гратиметься динозаврами, дивитиметься мультики про них. Якщо дитина цікавиться космосом, то вона може знати порядковість всіх планет сонячної системи з дуже деталізованою інформацією.

До такої поведінки може належати і гіпер або гіпочутливість до певних сенсорних подразників або надмірний інтерес до них. Зокрема, діти можуть дивитись на світ через примружене око або через скельця певного кольору. Часто ми стикаємось і зі слуховими подразниками – наприклад, дитина різко реагує на гучні звуки, легко сенсорно перевантажується, що викликає фрустрацію, сильні емоції, бажання піти геть, дискомфорт, плач.

Щодо мовлення, то «червоним прапорцем», що має насторожити батьків, є, по-перше, знижений або відсутній зоровий контакт – коли дитина не дивиться в очі і може в приміщенні приділяти більше уваги предметам, аніж людям. Так само має насторожити, коли дитина не відгукується на своє ім'я. Але зазначу, що ці симптоми характерні не тільки для аутизму. Наприклад, дитина, яка має проблеми зі слухом, теж не буде відгукуватись на своє ім'я.

Також «прапорцем» може бути відсутність гуління до 12 місяців або якщо дитина зовсім не використовує жестів, що є довербальним рівнем комунікації до року. Якщо до 16 місяців дитина не вимовляє жодного слова – це має насторожити.

Це те, що має запросити батьків до подальшої діагностики. Для початку – у сімейного лікаря чи педіатра, який знає «червоні прапорці» і може скерувати далі до більш вузьких спеціалістів. Загалом, будь-які порушення мови чи соціальних навичок у будь-якому віці – показ, щоб звернутися з дитиною до сімейного лікаря, а далі – до дитячого психіатра, який може встановити РСА.

Як діагностують розлад спектру аутизму?

Діагностика не є лінійною. Сімейний лікар може використовувати скринінгові інструменти – опитувальники. Зараз наш Центр у співпраці із МОЗ та міським управління охорони здоров'я проводить навчання для медиків первинної ланки, щоб вони розуміли, хто з дітей є в групі ризику і скеровували їх для подальшої діагностики.

Діагноз ставиться на основі інтерв'ю з батьками та спостереження за поведінкою дитини. Інструментальних методів, що могли би сказати про РСА, немає – тобто МРТ не покаже специфічних ознак.

Якщо під час скринінгу дитина не є в зоні ризику, то за симптомами або спостерігають, або шукають інші причини їх появи. Якщо ж дитина є у зоні ризику, то далі – дитячий психіатр. Золотим стандартом діагностики тут є структуроване інтерв'ю з батьками.

Хочу наголосити, що рання діагностика – це важливо, це запорука того, що допомога надаватиметься вчасно, щоб вдалось скорегувати і навчити дитину навичок у сфері комунікації, де у неї є дефіцит.

Як відбувається корекція?

Це заняття з логопедом, корекційним педагогом, психологом для розвитку комунікації і навичок взаємодії. Доведено, що для того, аби покращити соціокомунікативні навички, потрібно 25 годин занять на тиждень. Але ідеться не лише про академічні заняття з фахівцем, але також і про час, коли батьки навчають дитину. Це орієнтовно 10 і 15 годин відповідно. Ідеться про ситуативне навчання, коли у звичайних побутових умовах батьки взаємодіють із дитиною у такий спосіб, щоб вона засвоювала потрібні навички. Це гра, під час якої батьки навчають дитину діяти по черзі, просити, звертати на себе увагу дорослого, ділитись емоціями, використовувати жести.

Хотілося б дати батькам послання: якщо вам щось не подобається, якщо ви побачили щось з «червоних прапорців», то не соромтесь звертатись за допомогою, бо раннє втручання – це те, що справді працює для дітей з РСА.

Вочевидь, батьки діток з РСА також потребують психологічної підтримки?

Батькам дуже непросто, бо виховання дитини з РСА вносить зміни в цілу сім'ю як систему. Ідеться і про стосунки мама – дитина, тато – дитина, стосунки між батьками, як подружжям. А також – про бабусь і дідусів, які не завжди розуміють, що відбувається з дитиною, не завжди знають, як можна підтримати молоду сім'ю, яка виховує дитину з РСА. Часом через це незнання вони можуть мимохіть ранити молодих батьків, словами на кшталт «це проблема з вихованням», «треба більше строгості і дисципліни». Тому сім'я потребує підтримки в комплексі.

Батькам важливо дбати про своє фізичне здоров'я: мамі важливо виспатися і не забути поїсти. А також важливо мати простір на свої захоплення, бо часто у батьків є переконання, що мати свої потреби – егоїстично, якщо вони виховують дитину з особливостями. Ми пояснюємо, наскільки батьківський ресурс безпосередньо впливає на те, як вони можуть справлятись зі своєю функцією батьків.

Так само важливими є групи взаємопідтримки батьків. Вони можуть бути більш цілющими, ніж слова від фахівця, адже це досвід людини, яка пройшла різні етапи і подолала багато труднощів, з якими ти стикаєшся сьогодні. Ми організовуємо групи, де батьки можуть суто по-людськи поділитись своїми переживаннями, тривогами про майбутнє, яких є багато в батьківських серцях і думках.

Батьків з інших міст ми заохочуємо комунікувати у себе в спільноті. Ми мріємо, щоб в кожній громаді були осередки психічного здоров'я, де працювали би фахівці, які мають доказові методи допомоги, навички і можуть поширювати знання. Навколо теми психічного здоров'я є багато міфів і стереотипів. Хочеться, щоб у суспільстві було більше розуміння і менше стигми.

Батьки діток з особливостями також часто потерпають від зауважень незнайомців на вулиці чи в магазині. Що тут можете порадити?

Нам важливо, щоб люди розуміли, що є певні особливості розвитку і поведінка дитини пов'язана не з тим, що дитина хоче так себе поводити або мама «не навчила». Це особливості її розвитку. Тут мама потребує більше підтримки і віри в те, що вона може впоратись з дитячою фрустрацією. Я би радила стороннім людям не акцентувати особливої уваги, коли дитина плаче в істериці. Я думаю, мама справиться, я вірю в потенціал батьків. З іншого боку, я би підбадьорливо сказала такій мамі: «Знаєте, так буває. Ви справитесь».

Точно дорослі не можуть казати дитині щось на кшталт «будеш нечемний, я тебе заберу», «поліція забирає нечемних діток». Краще підбадьорити маму.

Що ще ви хотіли би сказати батькам?

По-перше, не соромтесь звертатись за допомогою, коли бачите певні особливості розвитку дитини. Сімейний лікар є нашим добрим партнером, який може допомогти знайти маршрут в подальшому. По-друге, рання діагностика і раннє втручання – це те, що є доказовим і ефективним способом допомоги дітям з РСА. По-третє, дбайте про свої ресурси.

За 10-15 років хотілося би бачити суспільство значно більш інклюзивне і толерантне, бо діти з РСА мають точнісінько такі ж потреби, як ми з вами – вони потребують любові, прийняття, підтримки, соціального залучення, а не ізоляції. Просто ці потреби проявляються в інший спосіб.

Якщо ми всі навчимося чути і бачити цих людей, то наше суспільство виграє від цього. Цей світ може бачитись по-іншому, але від того він не стає менш прекрасним.

Розмовляла Олександра Бодняк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.