Скільки видів ссавців?

Станом на 1 лютого 2018 року відомо 6399 сучасних видів ссавців, які розподілені між 1 229 родами, 153 родинами та 29 рядами. За кількістю сучасних видів над ссавцями переважають такі групи хребетних, як риби — 21 тисяч, та птахи — 9000—10000 (плазунів — 8 тисяч).

Скільки видів ссавців занесено до Червоної книги України?

Список ссавців України включає близько 120 видів сучасних ссавців, поширених в межах території України.

Коли з'явилися ссавці?

Перші ссавці (Mammalia) з'явилися понад 200 млн років тому. Їхніми предками були давні плазуни. Період розквіту ссавців, коли вони встигли широко розповсюдитися на Землі й зайняти всілякі екологічні ніші, триває приблизно 60 млн років.

Список ссавців України — Вікіпедія Список ссавців України включає близько 120 видів сучасних ссавців, поширених в межах території України. Список є основою опису і аналізу складу та динаміки фауни, зокрема теріофауни України, а також відправною точкою для усіх систематичних ревізій. Список постійно змінюється … See more

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ (екологічні групи ссавців)

Типово наземні ссавці живуть у лісах і на відкритих просторах. Мають пропорційно складене сильне тіло, добре розвинену мускулисту шию, високі ноги, особливо рослиноїдні. Хижі мають не такі довгі ноги, однак у тих, що переслідують здобич, вони довші, ніж у тих, які її підстерігають. Представники: олені, коні, антилопи, жирафи, вовки, гепарди, леви, тигри тощо.

Стрибаючі наземні ссавці мають сильні й довгі задні ноги та вкорочені, слабші передні.

Тушканчик (земляний заєць)

Представники: зайці, тушканчики, кенгуру тощо.

Наземно-деревні ссавці живуть у лісах із деревно-чагарниковою рослинністю, гнізда будують на деревах, корм добувають як на землі, так і на деревах. У цих ссавців витягнуте сильне і гнучке тіло, вкорочені ноги з гострими кігтями.

Представники: білка, соболь, куниця, бурундук тощо.

Підземні ссавці пристосовані до риючого способу життя. У них коротке вайлувате тіло, шийний відділ непомітний, хвіст короткий (редукований). Шерсть коротка, густа, без ворсу, ноги короткі, із сильною мускулатурою і великими кігтями. Вушні раковини редуковані, зір поганий. Добре розвинені нюх і дотик.

Представники: борсук, кріт, землерийка, сліпак тощо.

Літаючі ссавці освоїли повітряне середовище. Передні кінцівки в них перетворені на довгі і гнучкі крила, що з’єднані перетинкою з тулубом, задніми кінцівками і хвостом. На грудині — кіль, до якого прикріплюються міцні м’язи.

Ці тварини здатні до ехолокації.

Представники: кажани, крилани тощо.

Водні й навколоводні (напівводні) ссавці

Водні ссавці мають обтічну торпедоподібну форму тіла. Голова злита з тулубом. Головний орган руху — хвостовий плавець або ласти. Підшкірний жир забезпечує теплоізоляцію. Представники серед китоподібних: кит синій, кашалот; серед ластоногих: моржі, тюлені, морські котики.

Навколоводні ссавці на ногах мають плавальні перетинки, функцію руля виконує хвіст.

У цих тварин добре розвинений шерстяний покрив; підшерстя густе і тепле. Вони вправно плавають і пірнають, на суходолі пересуваються повільніше. Представники: хохуля, бобер, видра тощо.

Сезонні явища в житті ссавців помірної смуги

1. Підготовка до розмноження: вибір місць, сприятливих для народження та вирощування малят. Деякі тварини (наприклад, морські котики) мігрують на пустинні острови; лисиці і песці вибирають затишні місця серед кущів, густої трави, каміння, де облаштовують нори; білки, ондатри, ховрашки будують або ремонтують нори, гнізда.

2. Період народження та виховання малят. У цей час ссавці ведуть прихований спосіб життя. Кочові копитні, крупні види кішок, вовки стають осілими.

3. Період підготовки до зими. У більшості тварин відбувається линяння: змінюється густота хутра та його забарвлення. Цей період пов’язаний із підсиленим живленням і накопиченням жиру. Багато ссавців мігрують у багатші на корм місця. Копитні до зими об’єднуються у великі стада, а хижі, наприклад вовки, утворюють зграї. Деякі ссавці (миші лісові, білки, бобри, хом’яки) на зиму запасаються кормом.

4. Зимівля. Цей період вимагає від багатьох ссавців значної перебудови способу життя. Через значне зниження температури повітря різко зменшується кількість корму, стає дедалі складніше його добувати, погіршується його якість. Одним із пристосувань до подолання цих труднощів є підвищення рухливості звірів у пошуках корму. Так буває у багатьох хижих (вовків, лисиць, тигрів, барсів тощо), у гризунів (білок, зайців), у багатьох видів копитних. Більш глибокими пристосуваннями є зимова сплячка та запасання на зиму корму. Деякі ссавці (ведмеді, борсуки, собаки єнотоподібні) впадають у зимовий сон. У них знижується рівень обміну речовин, температура тіла, зменшується число дихальних рухів. За справжньої зимової сплячки температура тіла падає до +1°. +2°С. Спляча тварина зовні нагадує замерзлу. У глибокий сон впадають їжаки, ховрахи, бабаки. Деякі ссавці роблять великі запаси корму. Особливо це властиво гризунам. У свої схованки вони збирають зерна злаків, зрідка насіння інших трав та дерев, лишайники, суху траву, корінці. Лише небагато хижих звірів також роблять запаси: норка, тхір тощо. Ці звірі у своїх схованках зберігають жаб, вужів, дрібних звірків тощо. Іноді невеликі запаси корму роблять ведмеді, куниці, росомахи, лисиці.

Значення ссавців

У житті людини

Великі ставці (слони, копитні), живлячись рослинами, не дають розростатись деревам і кущам, чим підтримують у природному стані відкриті ландшафти — степи, савани.

Великі та середніх розмірів ссавці контролюють чисельність дрібних травоїдних ссавців, отже, впливають на рослинний покрив.

Дрібні ссавці поїдають велику кількість безхребетних тварин і насіння рослин, самі служать кормом для інших тварин

Свійські та промислові тварини.

Завдають чимало шкоди культурним рослинам.

Переносники збудників небезпечних захворювань

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Риси організації ссавців, що дозволили їм посісти панівне положення в природних угрупованнях

• Високорозвинений головний мозок. Більша частина мозкової речовини ссавців зосереджена в корі півкуль переднього мозку. Кора координує роботу всіх інших відділів мозку та є центром вищої нервової діяльності. «Спілкуванням» тварин керують лобні частки кори, у людини вони пов’язані з мисленням,

• Добре розвинені органи чуття. У жителів відкритих просторів розвинувся гострий зір, у тварин, активних вночі і в сутінках, — слух і нюх. Тільки у ссавців орган слуху утворений трьома відділами, у тому числі зовнішнім вухом. У середньому вусі є три слухові кісточки. Поєднання високорозвиненої нервової системи з досконалими органами чуття забезпечило складні форми поведінки ссавців.

• Удосконалена травна система. Травна трубка довга та чітко диференційована на відділи. У ссавців зазвичай є добре розвинені губи, що дозволяє їм споживати різноманітний рідкий корм.

• Удосконалена дихальна система. Альвеолярна будова легень збільшила площу газообміну, що в 50-100 разів перевищує поверхню тіла. Дихальні рухи відбуваються не тільки за рахунок зміни об’єму грудної клітки, а й за рахунок діафрагми. Діафрагма — грудочеревна перетинка, що поділяє порожнину тіла на грудну і черевну. Вона властива тільки ссавцям.

• Удосконалена кровоносна система. Завдяки чотирикамерному серцю (як і у птахів) органи тіла отримують артеріальну кров, збагачену киснем. Численні еритроцити дрібні, не мають ядер, тому переносять велику кількість кисню.

• Підвищена інтенсивність процесів обміну речовин, що відбулося завдяки удосконаленню травлення, дихання, кровообігу, виділення і забезпечило абсолютну незалежність температури тіла від температури навколишнього середовища.

• Внутрішні запліднення і розвиток зародка, що забезпечило виживання потомства, яке у зв’язку з цим нечисленне.

Отже, завдяки різноманітним пристосуванням (адаптаціям) і дуже широкому (порівняно з іншими хребетними) використанню кормових ресурсів, ссавці разом із птахами, комахами і квітковими рослинами належать до панівних груп в екосистемах Землі.

Ссавці Червоної книги України (68 видів)

Вечірниця велетенська

Видра річкова

Ведмідь бурий

Тхір лісовий

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Які середовища існування заселили ссавці?

2. Які ознаки будови відрізняють ссавців від інших тварин?

3. Які особливості будови ссавців зумовлені пристосуванням до життя у наземно-повітряному середовищі?

4. Якими є особливості будови ссавців, що можуть літати?

5. Як ссавці пристосовані до життя у водному середовищі?

6. Як ссавці пристосовані до життя в різних екологічних умовах?

7. Якими є роль ссавців у природі та значення в житті людини?

• Розміри ссавців дуже різноманітні: від 3,8 см у бурозубки карликової і до 30 м і більше у кита синього.

• Вік ссавців: від кількох місяців (у полівок) до кількох десятків років (у природі слон індійський живе 70-80 років, зубр — 50, ведмідь білий — 30-50, олень — 25, кит — до 20, вовк — 12-15, заєць — 5-7 років).

• Кут зору котів — 187°, собака бачить у межах 83°, лев — 120°, людина — 125°.

• Довжина тіла морського хижака Косатки 11 м, окрім того, у неї велика зубата паща. Шлунок одного з убитих хижаків містив 13 дельфінів і 14 морських котиків.

• Гепард бігає зі швидкістю 80 км/год, вовк — 45 км/год, слон — 20 км/год.

• Маса кита синього 150 т. Це маса майже 25 слонів. Маса язика кита синього 300 кг, а серця — 600-700 кг. З одного такого кита можна отримати близько 50 т жиру. Щоб отримати таку кількість жиру, довелось би вбити 8000 баранів.

• Найменша мавпа — чічіко. Вона на зріст така сама, як щур. Її можна посадити на долоню.

Ссавці, середовища існування. Різноманітність, роль у природі

Мета: довести до учнів відомості про середовища існування ссавців, особливості будови тварин різних екологічних груп як пристосування до середовища існування; показати різноманітність ссавців та їх роль у природі; розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до живих організмів, що оточують людину.

Урок № 3 1

Тема: Ссавці, середовища існування. Різноманітність, роль у природі

Мета: довести до учнів відомості про середовища існування ссавців, особливості будови тварин різних екологічних груп як пристосування до середовища існування; показати різноманітність ссавців та їх роль у природі; розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до живих організмів, що оточують людину.

Обладнання і матеріали: зображення тварин, підручник

Базові поняття і терміни: яйцекладні, сумчасті і плацентарні ссавці, сумка, молочні залози.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

- середовища існування тварин;

- визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;

- рідкісні види України та свого краю;

- тварин, які належать до зазначених груп;

- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;

- тварин на зображеннях, у колекціях;

- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;

- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;

- пристосування тварин до польоту;

- пристосування тварин до життя у воді;

- риси пристосованості тварин до середовища існування;

- особливості будови організму тварин – результат пристосування до умов середовища існування.

Тип уроку: комбінований

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх .

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Серце ссавців має неповну перегородку.

2. Зуби ссавців диференційовані на різці, ікла та кутні.

3. Тіло має голову, шию та тулуб з кінцівками.

4. Шкіра має розвинені залози: сальні, потові, пахучі, молочні.

5. У дихальній системі наявні повітряні мішки.

6. У кровоносній системі два кола кровообігу.

7. Задні кінцівки мають 5 пальців, а передні – 4.

8. Очі приймають участь у ковтанні їжі.

9. Добре розвинені органи чуття.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемного питання:

Є тварини, які відкладають яйця, але вигодовують дитинчат молоком. До якої групи тварин ви б їх зарахували?

І V . Вивчення нового матеріалу

1 . Основні екологічні групи ссавців

Завдяки теплокровності та високому рівню організації ссавці поширились по Землі від тропіків до високих широт. Залежно від середовища існування звірів поділяють на кілька екологічних груп (наземні звірі, підземні ссавці, водні ссавці, літаючі ссавці), кожна з яких включає дрібніші групи. Так, серед наземних є групи ссавців, що ведуть типово наземний, напівдеревний, дереволазячий чи інший спосіб життя.

Наземні звірі — найчисельніша за кількістю видів група, яка поділяється на дві підгрупи: звірі лісові і звірі відкритих просторів.

Для звірів, що населяють ліс і ведуть наземний спосіб життя (лось, олень, козуля, росомаха, ведмідь бурий), характерна обмеженість зору, добре розвинений слух і нюх. Весь корм вони добувають на землі. Малят народжують на лісовій підстилці (лосі, козулі), у норах (борсук), у барлогах (ведмідь бурий). Деревні ссавці (білки, летяги, деякі види куниць, більшість мавп) більшу частину життя проводять на деревах, де добувають їжу, влаштовують гнізда, ховаються від ворогів. Вони характеризуються видовженим струнким тілом і дуже рухливими кінцівками. Нерідко наявні спеціальні пристосування до лазіння по деревах — гострі зігнуті кігті, хапального типу лапи з добре розвиненими пальцями, чіпкий хвіст тощо. Звірі, що ведуть напівназемний, напівдеревний спосіб життя (соболь, бурундук), живляться, в основному, на землі, а гнізда влаштовують під коренями дерев, у дуплах, розташованих невисоко від землі, у повалених деревах.

До наземних звірів відкритих просторів належать копитні, зайцеподібні, деякі хижі тощо. Вони характеризуються стрункістю тіла, здатністю до швидкого бігу, захисним забарвленням тіла, добре розвиненим зором. Мають копита або товсті тупі кігті. У великих травоїдних звірів (антилопи, верблюди, коні) новонароджені малята відразу встають на ноги і рухаються за батьками. Дрібні звірі таких місць проживань (ховрахи, бабаки, хом’яки), хоча й проводять значну частину часу на поверхні землі, де знаходять корм, але живуть у норах, що служать місцем відпочинку, вигодовування потомства, літньої та зимової сплячки. Вони мають валькувате тіло, короткі ноги з великими, але тупими кігтями; хутро коротке, грубувате.

Наземні звірі, що поширені у різних місцях проживання. Деякі види звірів, наприклад, вовк і лисиця, живуть як у лісах, так і в степах, пустелях, горах. Характер їхньої їжі, способи добування, умови розмноження різні і пов’язані з конкретними місцями проживання.

Так, вовки, що живуть у лісах, народжують малят у лігвищах, а в пустелі й у тундрі іноді риють нори.

Підземні звірі (кроти, сліпаки, сліпці, броненосці) все життя (або більшу його частину) проводять у ґрунті, знаходячи там притулок і корм. Тіло у них валькувате; шия слабо виражена, товста, ноги і хвіст

короткі. Волосяний покрив короткий, часто без ворсу. Очі тією або іншою мірою редуковані. Вушних раковин немає. Деякі риють землю передніми кінцівками, інші розпушують різцями.

Водні ссавці все життя (або більшу його частину) проводять у водному середовищі. Виключно водний спосіб життя ведуть китоподібні і сирени. Волосяний покрив у них повністю зникає, добре розвинений шар підшкірного жиру. Задніх кінцівок немає. Органом руху є хвостовий плавець. Переважно водний спосіб життя ведуть ластоногі — лише розмноження і линька відбувається у них поза водою. Волосяний покрив у ластоногих тією чи іншою мірою редукований, і функцію термоізоляції виконує шар підшкірного жиру. За допомогою задніх кінцівок (ластів), відсунутих далеко назад, вони плавають і пірнають.

Напівводні ссавці живуть як у воді, так і на суші (видра, нутрія, бобер, ондатра, хохуля). Кінцівки у них короткі, між пальцями задніх ніг є плавальна перетинка; хвіст у деяких плоский, вкритий лускою і використовується як руль під час плавання; вушні раковини вкорочені або зовсім редуковані, вушні отвори і ніздрі при зануренні тварин у воду закриваються клапанами; волосяний покрив густий, слабо змочується водою.

Літаючі звірі є вузькоспеціалізованою групою, представники якої пристосувались до польоту (ряд Рукокрилі). У зв’язку з польотом у них розвинувся кіль, а також м’язи, що приводять у рух крила; зрослися кістки черепа, міцнішою стала грудна клітка.

2. Розмноження й розвиток ссавців

Ссавці роздільностатеві — самці й самки зазвичай відрізняються за величиною, забарвленням і поведінкою. Незважаючи на те що практично всі ссавці живородні, будова їхніх органів розмноження відрізняється деякими особливостями. Яєчники самки невеличкі, і яйцеклітини, що розвиваються в них, мають дуже маленькі розміри і майже позбавлені жовтка. Коли яйцеклітина дозріває, вона надходить у яйцепровід, де й відбувається запліднення. Обидва яйцепроводи відкриваються в матку — мускулистий мішок, стінки якого можуть дуже сильно розтягуватися. Яйцеклітина прикріплюється до стінки матки й починає ділитися. Навколо маленького зародка утворюються оболонки, які одним своїм боком зростаються зі стінкою матки. Ці оболонки утворюють плаценту; у ній кровоносні судини матері через пуповину тісно пов’язані із кровоносними судинами плода. Через стінки судин із крові матері в кров зародка надходять поживні речовини й кисень. Вуглекислий газ і інші шкідливі для зародка речовини надходять у зворотному напрямку й видаляються вже самим організмом матері.

У зародка ссавця на ранніх стадіях розвитку є хорда, зяброві щілини й інші ознаки нижчих хордових. Під час росту він розтягує стінки матки. Тривалість такого внутрішньоутробного розвитку у представників різних видів різна. Це залежить, головним чином, від розмірів тварини: вагітність у хом’ячків, приміром, триває 11—15 діб, у собаки — 2 місяці, а у слона — 20—22 місяці. Розміри впливають і на кількість дитинчат: у великих тварин їх 1—2, а у дрібних може бути один або навіть два десятки.

Самка вигодовує дитинчат молоком, звідси й походить назва класу. Молоко утворюється в молочних залозах, які можуть бути розташовані на грудях або на череві тварини. Протоки цих залоз відкриваються маленькими отворами на кінці сосків. Молоко поживне й містить всі необхідні для молодого організму речовини — жири, білки, вуглеводи, різноманітні вітаміни й мінеральні солі, а також воду.

Перший час дитинчата живляться тільки одним молоком. Згодом вони переходять на їжу, що стане для них звичайною.

Дитинчата у більшості ссавців народжуються сліпими й навіть іноді голими. Самка ще до пологів будує гніздо, де могло б перебувати народжене потомство. Вона зігріває дитинчат своїм тілом, вилизує їх і годує. У інших ссавців (наприклад, деяких копитних) дитинчата народжуються повністю сформованими й уже через кілька годин можуть вирушати за матір’ю. У цьому випадку вона тільки годує й охороняє їх. Взагалі, потомством, в основному, опікується мати, але у деяких видів це робить батько. Інстинкт нерідко змушує батьків навіть ризикувати своїм життям, щоб урятувати життя дитинчати.

Молодняк полюбляє гратися, боротися, переслідувати один одного, стрибати й бігати.

Все це служить гарним тренуванням і сприяє виробленню прийомів захисту й нападу, які можуть бути індивідуальними. Такі ігри характерні тільки для ссавців.

3 . Різноманітність ссавців

Повідомлення учнів за темами:

- Ряд Однопрохідні, або Яйцекладні.

V . Узагальнення і систематизація знань