Де вирощувати лохину?

Вибір місця посадки. Для вирощування лохини потрібно підібрати легкі грунти з кислою реакцією (рН 3,5-4,5), з вмістом органіки (близько 10% від розпаду), вологі (рівень грунтових вод від 60 до 100 см) і дихаючі (глибший шар грунту має бути проникним).

Де збирають лохину в Україні?

На Прикарпатті збирають урожай найдорожчої в Україні ягоди. На плантації поблизу міста Долина на Івано-Франківщині вирощують 10 видів американської чорниці, тут її називають лохина. Є ранньо-, середньо- та пізньостиглі сорти, завдяки чому свіжу ягоду збирають від липня до жовтня.

Де росте Голубіка в Україні?

У нашій країні цю ягоду можна знайти в болотистих лісистих місцинах і в Карпатах. Крім того, лохина з недавніх пір з'явилася і в північній частині України, де її вирощують на спеціальних плантаціях.

Як вирощувати лохину: вибір саджанців, … Підготовка кущів лохини до зими починається після збору врожаю. Якщо ж у вашому районі таких холодних зим не буває, можна на зиму кущі не вкривати, тим більше, якщо ви вирощуєте на ділянці зимостійкі сорти. Головні фактори, що впливають на вхід рослини в зиму: 1. морозостійкість; 2. … See more

Як колишній військовий та волонтер вирощують лохину неподалік Львова

Ярослава Коминського і Олександра Джунківського познайомила війна на Сході України. Після демобілізації Олександра чоловіки вирішили почати разом працювати на землі. Про те, чому зробили вибір на користь лохини, які труднощі виникають у процесі та чому ціни на цю ягоду сильно завищені, Ярослав Коминський розповів Tvoemisto.tv.

Ярослав Коминський родом із Перемишлянщини. З дитинства його лякали гектари землі, на якій цілою родиною збирались садити вручну картоплю та іншу городину. Він був переконаний, що стане будь-ким, але не агрономом. За освітою Ярослав – юрист.

Олександр Джунківський – уродженець Білої Церкви. У дитинстві він жартував, що матиме великий дім, сім’ю та ферму з тваринками, а діти будуть йому допомагати у цьому.

В один момент долі цих двох людей переплелись, однак тоді ще не на полі.

Ярослав належить до Львівської Самооборони, де координує медичний напрямок, а Олександр – служив у ЗСУ, воював на Сході України. Команда Ярослава забезпечувала бійців усім потрібним медичним обладнанням. Вони контактували через Аню – дівчину-волонтерку, яка доставляла бійцям речі від самооборонців. Вона про все звітувала, а також відправляла світлини з отриманими матеріалами та подяку хлопців зі Сходу.

Перше особисте знайомство Ярослава та Олександра відбулось після демобілізації. Військовий приїхав до Львова і вирішив особисто подякувати Ані та команді Ярослава.

До слова, дівчина одразу ж припала Олександрові до душі і згодом вони одружились. А Ярослав, який 10 років тому отримав у спадок землю, запропонував нинішньому колезі нову роботу.

Чому саме лохина

Ярослав каже, що поштовхом і головним натхненням до земельних справ стали безкраї поля Луганщини. Він неодноразово задивлявся на соняхи і думав, що якщо інші працюють на землі і заробляють на цьому, то ж чому б і йому не зайнятись чимось схожим.

Спочатку на гадку спадала малина. Однак, зваживши всі «за» і «проти», підприємець подумав, що це економічно не вигідно.

«По-перше, для вирощування малини потрібно не менше зусиль, а, по-друге, велика конкуренція з польськими виробниками. Тому ми подумали, що якщо для лохини зробити правильні умови, то можна робити бізнес», – каже Ярослав.

Лохину називають королевою ягід. Вона насправді дорога. Але ціни на ринках чи, тим паче, в супермаркетах, на думку підприємця, надто завищені.

«Розвивається той, хто надає масові послуги і є доступним для більшості. Так робиться бізнес», – вважає Ярослав.

Територія

Ферма, де вирощують лохину, розташована в селі Липники, неподалік від Львова. Нині у власності Ярослава є 2,5 га землі, один з яких відвели під лохину. Інша територія поки не задіяна під виробництво, однак плани на неї уже є.

«Коли ми сюди приїхали, тут росли кущі та дерева. Пів року знадобилось, щоб підготувати землю. Ми купували торф. Зусиль було багато, але завдяки консультанту ми рухались у правильному напрямку. До речі, багато людей не хочуть ділитись досвідом. Тримають все в секреті. Однак мені таки пощастило натрапити на Володимира у фейсбуці, який охоче надав інформацію», – розповідає Ярослав.

Він додає, що у цій справі був ризик, адже чоловіки не знали, що з того вийде, та було цікаво, і комерційно лохина є привабливою.

Ярослав розповідає, що першу лохину насправді спробував у процесі роботи.

«Купив її за шаленою ціною – заплатив чи то 600, чи то 800 гривень за кілограм іспанської у супермаркеті. Іноді люди занадто переоцінюють свою роботу. До порівняння, у нас кілограм коштує 190 грн», – згадує він.

По лохину до них приїжджають на ферму. Можна замовляти через Фейсбук (сторінка самої ферми поки що в розробці). Посередників у них немає. З ринками та маркетами не співпрацюють. Стараються, щоб ціни були нижчі ніж на ринку

Раніше була можливість приїжджати сім’ями і самостійно рвати ягідки. Однак після того як приїжджали діти, які її нищили, то цей процес тепер дозволяють лише охочим дорослим.

Особливі умови

Фермер розповідає, що вирощування лохини потребує певних умов.

«Насамперед – ґрунт повинен мати 3,5-4,5% кислотності. Також рудий торф, що є на Волині. Грядки робляться грядонагортачем – вони не пласкі, а з горбинкою. Зверху садимо рослину. Лохина любить вологу, але не мокроту. Тобто вода повинна сходити вниз. Максимально може затриматись на 48 годин. Ми зверху ще замульчовували рослинку, щоб не пересихало швидко», – говорить Ярослав.

Найкраще середовище для вирощування лохини – на Волині, а на Львівщині цій культурі потрібен особливий догляд, інакше вона швидко пропаде.

«Цьогорічні умови не надто сприятливі, але торішня лохина була міцніша, вона витримала все», – додає фермер.

Лохині потрібно 5 років, щоб дати прибуток. Дворічна рослина, яку висаджують, на літо може дати невеличкі ягоди, але вони ще молоді – кущ має піднятись, сформуватись.

«Мене рятує те, що земля – моя власність. Якби я її орендував, то нічого б з того не вийшло. В нас не реально вижити, коли платиш оренду», – розповідає Ярослав.

Здебільшого Ярослав із Олександром працюють на полі удвох, але іноді звертаюсь по допомогу до родичів.

«Вони охоче зголошуються і навіть уже консультують своїх знайомих. Це новинка для цього регіону і тому це цікаво», – наголошує Ярослав Коминський.

Каже, що зараз, у час карантину, скрутні часи, проте він не скаражиться. Раніше у нього були й інші проєкти: займався кормовими добавками, мав транспортну фірму. Завжди усього добивався своїми руками та головою.

Марічка Дацко

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Проєкт «Підтримка українського бізнесу в час кризи» реалізовують «Твоє місто» спільно з Львівською бізнес-школою УКУ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

На Тернопільщині сім'я вирощує лохину, продовжуючи справу сина, який в ЗСУ

Сім'я Ігоря та Оксани Прийдун із Козови в домашньому господарстві вирощує лохину. Цю справу започаткував їхній син Степан, який зараз служить в ЗСУ. Розпочинали з кількох саджанців. Сьогодні на 30 сотих у них росте майже 700 кущів лохини.

Ігор Прийдун розповів Суспільному, що на ділянці висадили дев'ять сортів цієї ягоди.

"Хочемо просто подивитися, поекспериментувати, які сорти краще в наших умовах будуть краще рости, які гірше. Ми маємо сорт "Блюкроп". Ця лохина має вже 8 років. Ягода велика і солодка. Ще, наприклад, є сотри "Блюголд", "Река".

Чоловік каже, смак та розмір плодів залежить від грунту, у якому ростуть кущі лохини.

"Найперше, треба починати з грунту. Якщо посадити лохину в звичайний грунт, вона буде жити в цьому грунті, але не будуть ті плоди. Вони, по-перше, можуть бути дрібні, по друге, вони можуть бути несмачні. Рослина має рости, для неї має бути створене кисло-вологе середовище. Якщо на полі, то треба завезти торф спеціальний, потім треба тирсою замульчувати рослину, треба створити їй полив, бо без поливу і без кислотності вона просто загине".

Два роки тому на пропозицію сина засадили лохиною 30 сотих, розповідає Ігор Прийдун. Це майже 700 кущів. Організували систему поливу та підкислення грунту.

Поки син Степан служить в ЗСУ рослини доглядають батьки та сестра.

Він їм телефонує майже щодня, цікавиться, як росте лохина та консультує рідних.

Коли Степан повернеться додому, планують засадити лохиною удвічі більшу площу, як і хотіли до війни, – каже мати військовослужбовця.