Як називається гібрид смородини і аґрусу?

Stachelbeere — аґрус) — гібрид смородини та аґрусу. Рослина виведена в 1970-х роках у ФРН селекціонером Рудольфом Бауером. На початку ХХІ століття також було виведено гібриди в інших країнах — США, Швеції та Угорщині. На Черкащині цю рослину називають бемберець.

Як відрізнити Йошту від смородини?

Ягоди схожі на смородину, але дещо відрізняються за розміром (маса в середньому становить 2-3 грами). Примітним є те, що, на відміну від аґрусу, у рослини повністю відсутні колючки. На смак ягоди кисло-солодкі, але не мають характерного для чорної смородини аромату. Кущі йошти потужні, міцні, висотою до 1,5 метрів. Кеш

Як буде смородина на українській мові?

"Порічки" чи "смородина" – як правильно У науковій літературі є різні погляди на називання цих рослин, проте в українській побутовій мові усталилися дві назви – порічка і смородина, – уточнив він. І додав: чорні ягідки називають "смородиною", її листя запашне. А червоні та білі – "порічками".

Гібрид агрусу і чорної смородини - сорти, фото, відео Особливості даного різновиду гібрида агрусу і смородини: Ягоди в середньому розміром близько 4 грам, іноді досягають 6-7 грам. Урожайність до 5 кг з куща за умови достатнього рівня вологи.

Модний гібрид смородини і агрусу на ділянці

Йошта, або – гібрид смородини і агрусу – швидко здобула славу. Цей вид ягоди – результат 40-річної наполегливої селекційної роботи. Фахівці схрещували чорну смородину і агрус.

Агрус і смородина – разом

Перший такий гібрид вдалося отримати в Німеччині. Там новинці і дали назву. З німецького «смородина» як слово починається складом «йо», а «агрус» – стилем «шта». Досягнення сприйняли як успіх. Його стали багаторазово повторювати в різних країнах, і гібридів давали різні назви. Міцніше всього ж прижилося незвичайне слово «йошта». Що ще нам відомо про це закордонному сорті?

• Садівникам 100 років тому довелося вперше задуматися – а чи не створити нащадка чорної смородини та агрусу. У планах було домогтися покращеної смородини (великої і врожайною, якій був би байдужий бруньковий кліщ і махрова, а як агрусу – відсутність колючок, як у смородини);
• Спочатку не виходило нічого;
• Поодинокі гібриди нових смородини або аґрусу здавалися нежиттєздатними або безплідними. Сотня спроб, яка закінчилася погано, не збили любителів з різних країн з шляху;
• У 1970-і роки з’явилося маленьке досягнення – перші плодоносні гібриди. Правда, тоді гібриди (мутанти) мало походили на їх засновників – у творіння були величезні розміри, а врожайність була, навпаки, маленька. Правда, стійкість до хвороб і садовим видами шкідників була на висоті;
• Листя нагадають аґрус, але розмір більше, а ягоди – суміш агрусу і смородини.

Ось історія сорту. Новинка легко розмножується. Але це рослина частенько використовують для прикраси ділянки, так як плодоносить воно мало. На другому-третьому році гібрид смородини та агрусу починає давати плоди.

Йошта - і смородина, і аґрус

Йошта (від нім. Johannisbeere — смородина і нім. Stachelbeere — аґрус) - повсякденна назва гібрида чорної смородини з аґрусом, який був отриманий в ході складного схрещування, проведеного в Німеччині професором Г. Бауером в 1959 році. Саме слово було утворено за допомогою злиття перших літер назв аґрусу та смородини в німецькій мові.

За зовнішнім виглядом одночасно нагадує і смородину, і аґрус. Листя йошта запозичила в аґрусу, але вони більші. Ягоди схожі на смородину, але дещо відрізняються за розміром (маса в середньому становить 2-3 грами). Примітним є те, що, на відміну від аґрусу, у рослини повністю відсутні колючки. На смак ягоди кисло-солодкі, але не мають характерного для чорної смородини аромату. Кущі йошти потужні, міцні, висотою до 1,5 метрів. Невеликий урожай рослина починає давати через 1-2 роки після посадки. Прекрасно підходить для живої огорожі, тому широко використовується у ландшафтному дизайні.

Всі хвороби, від яких так страждає смородина, та й агрус теж, обходять йошту стороною, як і шкідники. Їй не страшна ні борошниста роса, ні іржа. Склівка не пошкоджує пагони, бруньковий кліщ не вражає зав'язь, а попелиця не чіпає листя. Ідеальна садова рослина для мінімального догляду.

Вирощування і розмноження

Врожайність йошти можна підвищити, якщо її правильно посадити. Йошта любить сонячні, захищені від вітру місця й родючі, легкі, суглинисті грунти. Сусідство батьків (бажано з великими плодами) поліпшить запилення і чудово вплине на майбутній урожай. Виростити йошту нескладно, вона розмножується різними способами – відводками, живцями, насінням.

Йошта витриваліша за смородину та агрус, доглядати за нею легко. Ця рослина любить вологу і в суху погоду вимагає поливу. Йошта віддячуватиме господарям чудовим врожаєм, якщо 2–3 рази на рік її підгодовувати органічними добривами, а навесні під кожен кущ висипати кілька склянок деревного попелу як калійне добриво. Обрізки йошта не потребує. При необхідності роблять тільки санітарну обрізку – видаляють пошкоджені і підморожені гілочки. Від шкідників і хвороб ця рослина практично не страждає.

З йошти можна приготувати компоти, варення, желе, соки. Дуже корисна ягода у свіжому вигляді. Вона містить всі ті ж вітаміни, що і смородина з аґрусом. На зиму ягоди йошти можна заморозити або засушити, щільна шкірка дозволяє це зробити. Плоди мають лікувальні властивості - йошту застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях, вона покращує кровообіг і сприяє виведенню з організму радіоактивних речовин і важких металів.