гулька на шиї з правої сторони
Що означає гулька на шиї?
Синовіальна кіста зап'ястя або гігрома – доброякісне утворення з гелеподібним або рідким вмістом. Виглядає як шишка округлої форми розміром від 1-2 до 5-6 см. На початковому етапі не болить і не заважає, викликаючи лише естетичний дискомфорт.
Як називається гуля на шиї?
Ліпома - це утворення круглої або овальної форми, яке росте безпосередньо під шкірою. Це часточка жирової тканини, яка легко рухається при дотику і зазвичай не викликає болю. Ліпоми можуть з'являтися де завгодно на тілі, але найчастіше вони з'являються на спині, тулубі (тулубі), руках, плечах і шиї. Кеш
Як виглядає жировик на шиї?
Ліпоми або, як їх називають у народі, жировики виглядають як ущільнення або невеликий шкірний наріст. Вони не відрізняються кольором і зазвичай мають симетричну круглу або овальну форму. На дотик вони м'які та рухливі. Найчастіше це поодинокі новоутворення, але іноді з'являються поруч кілька штук.
Що робити якщо виникла шишка під шкірою на шиї - vsi … Які захворювання провокують появу шишок на шиї? Будь-яка шишка, розташована під нижньою щелепою, за вухом або на горлі, спереду, ззаду або збоку шиї – потребує обстеження фахівцем і призначення необхідного лікування. 1. Найчастіше шишка на шиї немовляти … See moreЛіпоми - причини, симптоми, діагностика, лікування та профілактика захворювання
Ліпома - це утворення круглої або овальної форми, яке росте безпосередньо під шкірою. Це часточка жирової тканини, яка легко рухається при дотику і зазвичай не викликає болю. Ліпоми можуть з’являтися де завгодно на тілі, але найчастіше вони з’являються на спині, тулубі (тулубі), руках, плечах і шиї.

Ліпоми - це доброякісні пухлини м’яких тканин. Вони не є злоякісними. Більшість ліпом не потребують лікування. Якщо вас турбує, лікар може видалити її амбулаторно за допомогою хірургії одного дня.
Чому виникає ліпома?
Причина виникнення ліпом досі невідома. Є дані, що ризик виникнення цих шишкоподібних утворень підвищується, якщо вони були у когось з вашої сім’ї. Тобто, можливою причиною є генетична схильність. Також вони зустрічаються як складова синдромів, наприклад синдроми Ковдена, Гарднера, спадковий множинний ліпоматоз та інші.
Існує припущення, що причиною є закупорка сальних залоз. Інша теорія каже про дефекти жирового обміну. Тобто накопичення ліпідів в дрібних судинах, що призводить до утворення ліпоми.
Варто зазначити, що утворення жировиків частіше спостерігається в людей у віці 40-60 років. Це пояснюють саме порушеннями ліпідного обміну у цьому віці.
Симптоми ліпоми
У багатьох людей, що мають ліпоми, вони є абсолютно безсимптомними. Це зазвичай безболісні утворення, проте, при прогресуючому рості вони можуть чинити тиск на сусідні тканини та спричиняти дискомфорт.
Особливості ліпом:
- інкапсульовані – розміщені в капсулі та не поширюються на навколишні тканини;
- зазвичай є поодинокими, проте можливий і множинний ріст;
- форма кругла або овальна, симетричні;
- зазвичай розміщені безпосередньо під шкірою;
- рухомі при дотику;
- в переважній більшості випадків безболісні.
Де ростуть ліпоми?
Ліпоми можуть бути діагностованими в будь-якому місці тіла. Більшість ліпом розвиваються безпосередньо під шкірою на:

Рідкісною знахідкою є ліпоми внутрішніх органів та м’язів.
Які бувають типи ліпом?
Всі ліпоми зроблені з жиру. Проте деякі також містять судини або інші тканини. Існує кілька типів ліпом, серед яких:
- звичайні – найбільш поширені, складаються тільки з білої жирової тканини;
- ангіоліпоми - містять жир і судини, є часто болючими;
- фіброліпома – складається не тільки з жиру, але й сполучної фіброзної тканини;
- гібернома – відрізняється від звичайних ліпом типом жирової тканини – тут вона бура.
Методи діагностики
Наявність та діагноз ліпоми визначає лікар на прийомі під час фізикального огляду. Лікарю може знадобитися біопсія (взяття частинки тканини) для виключення того, що це злоякісне новоутворення. Для диференційної діагностики, тобто виключення інших схожих захворювання і підтвердження, що це саме жировик, можуть знадобитися інші додаткові методи дослідження. Найчастіше застосовують УЗД та МРТ. Це також може допомогти визначити місце розташування ліпоми, глибину її розташування. Не менш важливим є те, чи має вона має кровоносні судини та чи вона тисне на нерви чи інші тканини.
Методи лікування
Більшість ліпом не потребують лікування. Якщо ліпома турбує, або чинить значний естетичний дефект для вас можете звернутися за професійною допомогою лікаря.
Найефективнішим способом лікування є видалення жировика хірургічним шляхом. Лікар може виконати процедуру в амбулаторних умовах, тобто за допомогою хірургії одного дня. Процедури видалення ліпоми безпечна та ефективна. Ви повертаєтесь додому того ж дня.

Хірургія проводиться під місцевою анестезією. Невеликий розріз після втручання швидко заживає і практично не залишає після себе рубців. Після операції необхідно буде зробити кілька перев’язок.
Профілактика захворювання
Чи можна запобігти ліпомам?
Багато людей живуть з ліпомами, і вони можуть навіть не помічати їх.
Оскільки описується переважно спадкова причина виникнення жировиків, запобігти їм неможливо. Проте можна виявити їх при невеликих розмірах і видалити, поки ліпоми не спричинили значний естетичний дефект та дискомфорт.
Коли слід звертатися до лікаря?
Мільйони людей живуть з ліпомами. Вони можуть дратувати й викликати неприємні відчуття, але зазвичай не спричиняють проблем. Більшість ліпом не потребують лікування. Але якщо ліпома викликає біль або вас турбує її розмір або місце розташування, зверніться до фахівця.
Зверніться до лікаря, якщо помітите будь-які зміни. Насторожувати може раптове виникнення болю шишечки особливо, якщо він має тенденцію до зростання. Ви відчуває важкість ліпоми або рухається вона не так легко при дотику.

Наші лікарі
В арсеналі UNIVERSUM.CLINIC є фахівці, що керуються тільки сучасними методиками та останніми протоколами. За професійною думкою на рахунок ваших ліпом можете звернутися до наступних лікарів:
![]()
Лікар-терапевт, Універсум Клінік, Марія Собченко, розказала про те, коли саме треба робити екстрену профілактику.…
![]()
Відтепер в Універсум Клінік ви можете отримати якісні послуги в напрямку ін’єкційної косметології. Нові…
Гломусні пухлини шиї (парагангліома)

Гломусна пухлина, також відома під назвами парагангліома, хемодектома — онкологічне захворювання, пов’язане з нервовими стовбурами і кровоносними судинами голови та шиї. Характерною рисою парагангліоми є утворення неприродних наростів на цих частинах тіла. Як правило, зростання і збільшення пухлин у розмірах відбувається дуже повільно.
Злоякісні пухлини вимагають циркуляції великої кількості крові, що протікає через них. Найбільш часто зустрічається пухлина, яка розвивається в області головної артерії шиї — сонної артерії. Гломусні пухлини можуть також вражати судини і нерви, що знаходяться у верхній частині шиї, в області нижньої поверхні черепа. Крім того, зустрічаються локалізації пухлин і в тканинах черепа, прилеглих до мозку.
Найчастіше гломусні пухлини утворюються в області яремної цибулини (пухлина яремного гломуса) або близько барабанного нерва уздовж мису (пухлина барабанного гломуса). Зрідка гломусні пухлини можуть розташовуватися уздовж барабанних канальців або частини лицьового каналу. Частота виявлення цих уражень становить від 2,8 до 10%, причому найчастіше спостерігаються сімейні випадки (Ван-Баррз). Сповіщалося також про виявлення злоякісних пухлин. Смертність хворих внаслідок розвитку гломусних пухлин становить 6%, причому хворі гинуть внаслідок місцевого прогресування цієї патології. Крім того, доведено, що у 8% пацієнтів із гломусними пухлинами існують супутні злоякісні утворення в інших системах органів.
Лікування
З огляду на розташування поблизу критичних структур, перед початком лікування необхідно точно оцінити ризики від хірургічного втручання і визначити можливість видалення пухлини в необхідному обсязі взагалі. Багатьом пацієнтам не може бути призначена хірургія гломусних пухлин зважаючи на тяжкий загальний стан організму або наявність інших захворювань, що роблять проведення загальної анестезії ризикованим. Тому дедалі частіше при гломусних пухлинах призначається комбіноване лікування. У ролі радикального методу виступає радіохірургія на КіберНожі, а додатково застосовуються хіміотерапія і/або променева терапія.
Лікування на системі КіберНіж

Традиційним методом лікування парагангліїв є тотальне видалення в процесі нейрохірургічної операції. Однак особливість будови даної пухлини, що включає в себе безліч кровоносних судин, не дозволяє хірургам показувати низьку частоту післяопераційних ускладнень. Саме тому радіохірургічне лікування на КіберНожі демонструє високу ефективність при меншій кількості ускладнень.
Неправильна форма пухлини, що збільшує обсяг зачеплених здорових тканин при операції, не є перешкодою для КіберНожа: множинні пучки формують зону високої дози випромінювання точно в обрисах пухлини, не викликаючи пошкодження здорових структур мозку.
Першим етапом після визначення тактики лікування стає створення просторової моделі пухлини, в якій буде зосереджено дозу іонізуючого випромінювання, яку буде доставлено точно в пухлину. Потім складається план лікування — проводиться розрахунок кількості тонких одиночних пучків випромінювання високої потужності і множинних позицій, з яких вони будуть спрямовані в зону пухлинного ураження. Практична доставка випромінювання в пухлину буде проведена з різних положень мобільного лінійного прискорювача, розміщеного на роботизованому маніпуляторі.

Безопераційне лікування парагангліоми на КіберНожі — план лікування
Діагностика

Сучасний спіральний 32-зрізовий комп’ютерний томограф Siemens SOMATOM go.Up
Діагностика починається з ретельного вивчення історії хвороби та детального огляду області ураження терапевтом. Це дозволяє встановити розмір і місце розташування пухлини і передбачити можливі аномалії кожного нерва, ураженого гломусною пухлиною. Огляд вух також входить в число процедур діагностики, оскільки він може виявити пухлини за барабанною перетинкою.
Комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) ефективні при постановці діагнозу. Ці методи також допомагають визначити розмір пухлини і ідентифікувати будь-які інші пухлини в області шиї. Досить часто знання з області ангіографії (наука, що вивчає роботу кровоносних судин шиї) застосовуються для виявлення кровопостачання пухлини, а також для визначення способів його циркуляції в мозок. У більшості випадків біопсія пухлини не проводиться до початку лікування, оскільки вона може викликати сильну кровотечу.
Симптоми
Найчастіше хворі звертаються за діагностикою зі скаргами щодо появи повільно зростаючих, безболісних, але пульсуючих на шиї мас. Іноді зустрічається помітне погіршення слуху одного вуха, викликане пульсуючим шумом (так званий шум у вухах — tinnitus).
Також зустрічаються такі симптоми:
Схильність і особливості перебігу
Гломусні пухлини розвиваються в період між другою і восьмою декадами життя, в середньому у віці 52 років. Але в медичній літературі описаний і рідкісний випадок розвитку барабанного гломуса у дитини у віці до 2 років. Ці пухлини в 2–6 разів частіше виникають у жінок, ніж у чоловіків, причому вони переважно утворюються зліва.
Внаслідок складної будови кісток черепної основи гломусні пухлини розвиваються по шляху найменшого опору. Ці пухлини можуть руйнувати кістку, що супроводжується появою відповідних ознак і симптомів. Гломусні пухлини розвиваються повільно. Ураження центральної нервової системи часто відбувається пізніше і виявляється після розвитку ознак неврологічних змін.

У підготовці матеріалу брав участь: