Що робить готельно ресторанна справа?

Студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» вивчають процес управління підприємствами сфери обслуговування, а саме готельних і ресторанних комплексів, транспортних організацій та зв'язку, підприємств розваг та відпочинку, підприємств лікувально-оздоровчого напряму та ін. Кеш

Що вивчають на факультеті готельно ресторанна справа?

Студенти вивчають сучасні тенденції у готельному і ресторанному бізнесі, інноваційні технології готельної й ресторанної продукції, контроль якості послуг, організацію діяльності закладів готельно-ресторанного господарства.

Ким можна працювати після закінчення факультету готельної справи?

Випускники можуть працювати на посадах: керівник підрозділів/менеджер в готельно-ресторанному господарстві; фахівець з організації готельного обслуговування (адміністратор, портьє, консьєрж); фахівець із ресторанної справи (адміністратор, шеф-кухар, сомельє)

Готельно-ресторанна справа — спеціальність рівня … Готельно-ресторанна справа — спеціальність рівня «бакалавр». Стандарт вищої освіти України за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ...

Готельно-ресторанна справа

Фахівці готуються для організаційно-управлінської, господарської, комерційної, інвестиційної та науково-дослідної діяльності у сфері ресторанного господарства, готельного господарства та виставкової діяльності.

Випускники за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» працюють на посадах: директор готелю, виставкового центру, ресторану, турфірми чи туристичного комплексу, адміністратор служби прийому та розміщення у готелі, головний адміністратор та метрдотель в ресторані, ресторатор, керівник малого підприємства в сфері готельного і ресторанного бізнесу тощо.

Базова вища освіта з нормативним терміном навчання чотири роки з спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» передбачає отримання кваліфікації Бакалавр з готельно-ресторанної справи, Фахівець із готельної (ресторанної) справи з узагальненим об’єктом Надання послуг, пов’язаних з діяльністю закладів готельного та ресторанного господарства.

Професійна діяльність фахівця із готельної і ресторанної справи на первинних посадах полягає в:

• організації діяльності щодо надання основних видів послуг у сфері готельно-ресторанного бізнесу;
• організації виробництва і обслуговування у закладах ресторанного господарства;
• організації процесу виробництва і надання готельних послуг;
• організації надання бізнес-послуг для туристів, анімаційних послуг;
• забезпеченні належного рівня якості продукції та послуг у закладах
• готельно-ресторанного бізнесу;
• забезпеченні охорони праці та техніки безпеки;
• вивченні маркетингової діяльності та комплексу маркетингових заходів впливу на ринок і конкурентну позицію підприємства у сфері готельно-ресторанного бізнесу;
• опануванні чинної законодавчо-нормативної бази з питань функціонування підприємств, що надають готельні та ресторанні послуги;
• плануванні та проектуванні закладів готельного і ресторанного бізнесу;
• проектуванні технологічного процесу виробництва продукції у закладах ресторанного господарства та вдосконаленні технологічних операцій;
• розробленні короткострокових і середньострокових планів діяльності підприємств (закладів) готельного та ресторанного господарств, плануванні потреби у ресурсах (матеріальних, фінансових, трудових);
• володінні практичними навичками роботи з комп'ютерною технікою та у сфері інформаційних технологій;
• застосуванні інноваційних інформаційних технологій у роботі підприємств;
• досконалому володінні сучасною діловою українською та іноземними мовами професійного спрямування.

Професійні назви видів діяльності, які здатний виконувати фахівець із готельної і ресторанної справи:

• Фахівець з готельного обслуговування
• Фахівець з організації дозвілля
• Фахівець із спеціалізованого обслуговування
• Фахівець із гостинності в місцях розміщення (готелі, туристичні комплекси та ін.)
• Фахівець із готельної справи
• Фахівець із ресторанної справи

Випускники університету спеціальності «Готельно-ресторанна справа» можуть працювати на посадах:

• Директора (заступника директора) готелю чи ресторану;
• Ресторатора;
• Менеджера у готельному чи ресторанному господарстві;
• Фахівця санаторно-курортної справи;
• Керівника підприємства, установи, організації у сфері відпочинку, культури і спорту;
• Начальника відділу з маркетингу та комерції у готельно-ресторанному бізнесі;
• Інспектора з контролю якості продукції;
• Керівника з реалізації та організації споживання товарів, продукції ресторанного господарства та послуг;
• Спеціаліста матеріально-технічного забезпечення (економіст зі збуту, начальник відділу збуту);
• Менеджера в санаторно-курортному господарстві;
• Фахівця із гостинності в місцях розміщення (готелі, туристичні комплекси та ін.);
• Фахівець з управління проектами та програмами;
• Фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку;
• Фахівця з організації дозвілля, організатор туристичної та готельної діяльності;
• Наукового співробітника чи викладача у навчальному закладі.

Відео

Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент

Розділ І. Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні

1.2. Підприємство готельно-ресторанного бізнесу як суб'єкт господарської діяльності

Готельно-ресторанний бізнес є основною складовою туристич­ної галузі нашої держави. Розвиток внутрішнього та міжнародного туризму значною мірою пов'язаний з рівнем матеріально-технічної бази туристичних підприємств, розгалуженістю та різноманітністю їх мережі, якістю та обсягом послуг, пропонованих готельним гос­подарством. Готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів - забезпечують їх жит­лом і побутовими послугами під час подорожі.

Свого часу поняття «готельне господарство» співвідносилося з господарською діяльністю, що полягала в наданні платних послуг розміщення в готелях. Згодом, із зростанням попиту на туристичні послуги й прагненням готелів до розширення комплексності обслу­говування, послуги розміщення стали тісно пов'язуватись з харчу­ванням і реалізацією додаткових послуг. Це дає підстави для визна­чення поняття «готельне господарство» в широкому та вузькому його розуміннях. Визначення поняття «готельне господарство» у широкому розумінні включає проживання, харчування та додат­кові послуги; у вузькому розумінні - лише проживання.

Прискорений розвиток туристичної галузі, прагнення підпри­ємств до отримання найвищого прибутку та зростаюча платоспро­можність споживачів послуг сприяють розширенню та урізно­манітненню готельної діяльності. Поряд з послугами проживання й харчування пропонуються такі нові додаткові послуги, як: обслуго­вування ділових зустрічей, спортивні, медичні, посередницькі, ко­мунально-побутові та ін. При цьому підприємства готельного гос­подарства розширюють послуги не тільки притаманні даній галузі, а й іншим галузям, наприклад, харчовій.

Поняття «готельна справа» застосовувалось спочатку для виз­начення діяльності готелів. Нині ж це поняття охоплює діяльність кемпінгів, мотелів, туристичних баз, котеджів та ін. Але готель був першим типом підприємств що надавали послуги проживання гро­мадянам, і саме він дав назву всій галузі.

Існує ряд інших підприємств, які надають послуги щодо тимча­сового проживання громадян, але вони не входять до системи го­тельного господарства. Це - будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, дитячі табори відпочинку, профілакторії та ін. Вони не належать до готельного господарства тому, що надання послуг проживання не є їх основною діяльністю, а ціна послуг, як прави­ло, не набагато перевищує їх собівартість.

Економічна сутність готельної діяльності полягає у тому, що вона має нематеріальний характер. Результатом виробничо-ек­сплуатаційної діяльності готелів є не «готовий продукт», а пропо­зиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть ви­роблятись окремо від існуючого матеріального продукту, тобто без експлуатації матеріально-технічної бази (будівлі, споруди, ус­таткування, інвентар), яка виступає основою виробництва та ре­алізації пропонованих послуг. З урахуванням особливостей обслу­говування в готельному господарстві, де поєднуються виробництво та споживання послуг, цей процес визначається поняттям «надання послуг». Слід підкреслити, що в процесі цієї діяльності здійснюється продаж і безпосереднє надання послуг.

Рівень обслуговування у сучасному готельному господарстві зумовлений, головним чином, станом матеріально-технічної бази підприємства, що його пропонує (будівлі, споруди, інженерне й санітарно-технічне обладнання, електроприлади, меблі, тощо). В останні роки спостерігається процес оновлення та урізно­манітнення матеріально-технічної бази підприємств, підвищення фахового рівня персоналу готелів, впровадження інноваційних тех­нологій тощо. Будівлі готелів обладнуються спортивними, медич­ними, розважальними та іншими приміщеннями. Відтак, процес обслуговування споживачів послуг урізноманітнюється, а пропо­новані послуги набувають комплексного характеру.

При цьому попит на готельні послуги є нерівномірним, що зу­мовлюється економічними, демографічними, природо-кліматичними факторами. Дуже часто він залежить від сезону, днів місяця і навіть тижня. Тому готелі, мотелі, кемпінги повинні мати певний резерв номерного фонду, а також матеріальних і трудових ресурсів, щоб оперативно і ефективно реагувати на його коливання. Постійна готовність підприємств готельного господарства до зустрічі й обслуговування гостей передбачає необхідність одночас­ної присутності протягом доби адміністратора, регістратора, портьє, носильників, покоївок та інших фахівців. Це значною мірою знижує ефективність використання праці персоналу. Однак вітчиз­няний та зарубіжний досвід відкриває шляхи до подолання цього протиріччя (наприклад, запровадження бригадної організації праці за принципом суміщення професій). Так, у готельному об'єднанні «Формула-1», якому належать 200 мотелів на території Франції, Бельгії, Німеччини, Великобританії та Нідерландів у результаті впровадження електронної системи резервування місць, чисельність постійно працюючого персоналу в окремих підприємствах скороти­лась до мінімуму й становить 2-3 особи на одне підприємство.

Процес надання основної послуги у готельній діяльності можна схематично поділити на кілька основних етапів:

- інформація про надання комплексу послуг;
- резервування (бронювання) місць;
- реалізація послуг;
- зустріч і проводи гостей;
- обслуговування під час перебування в готелі

Вказані етапи надання послуг проживання є взаємопов'язаними та взаємообумовленими, кожен окремо й усі разом вони визнача­ють рівень якості діяльності підприємства.

З метою підвищення рівня якості та культури обслуговування, а також конкурентоздатності на світовому ринку підприємства го­тельно-ресторанного бізнесу повинні пропонувати не лише висо­кий рівень комфорту, але й широкий спектр додаткових послуг. Сервіс готелю доцільно формувати не за принципом попиту, а за принципом пропозиції.

Асортимент додаткових послуг, у цій галузі постійно розши­рюється. Якщо раніше в переліку готельних підприємств нашої країни їх значилось не більше десяти, то нині їх вже понад шістде­сят, що значно ускладнює роботу менеджерів цієї сфери діяльності.

Додаткові послуги, що їх надають вітчизняні готельні підприємства за загальними ознаками щодо задоволення попиту, можна поділити на групи, а саме:

1. Послуги для забезпечення комфортності перебування гостей у готелі та в районі їх тимчасового перебування:

- інформаційні (інформування про послуги, пропоновані готе­лем, про розташування готелю, транспортне обслуговування, про­позиції щодо придбання товарів, сувенірів тощо, наявність історико-культурних пам'яток і культурно-просвітницьких установ);
- комунально-побутові (прання, чищення, прасування одягу, ремонт взуття, годинників, валіз, спортивного інвентаря тощо);
- посередницькі (резервування місць у культурно-розважальних установах, замовлення театральних квитків, резервування номерів в інших місцях перебування тощо);
- автотранспортні послуги (гараж, стоянка, дрібний ремонт транспортних засобів);
- продаж товарів, видань ЗМІ, сувенірів тощо;
- прокат спортивного, пляжного інвентарю, комп'ютерного об­ладнання, автомобілів, розмножувальної техніки тощо;
- зберігання кореспонденції, цінних речей.

2. Послуги щодо поінформування подорожуючих про район, країну перебування (організація екскурсій, зустрічей, перегляд фільмів, участь в урочистостях з нагоди національних свят то­що);
3. Послуги, що передбачають підвищення рівня комфорту в го­тельних номерах (харчування в номері, встановлення додаткового обладнання тощо);
4. Послуги, пов'язані із задоволенням особливих побажань гос­тей - діячів мистецтва, спортсменів, бізнесменів та ін. (користуван­ня музичними інструментами, спортивним знаряддям, послуги осо­бистих екскурсоводів, перекладачів, секретарів, забезпечення телек­сним, супутниковим зв'язком, комп'ютерним обладнанням тощо).

Залежно від виду та категорії готелю перелік додаткових послуг значно відрізняється. Готелі категорії «5 зірок» повинні надавати всі додаткові послуги самостійно через широку мережу власних підрозділів (перукарня, ресторан, кафе, бар, відділення зв'язку та банку, магазини, кіоски, бюро різних видів послуг тощо).

Підприємства готельно-ресторанного бізнесу високої категорії, як правило, мають велику місткість, більш низької - малі або се­редні за обсягом. Саме тому вони мають різну чисельність уп­равлінського персоналу. Утримання великого апарату управлінців економічно виправдане лише на великих підприємствах. У зв'язку з ліквідацією централізованих управлінських структур, набуттям повної господарської самостійності, розгортанням привати­заційних процесів керівники підприємств змушені самостійно пла­нувати їх подальший розвиток, укладати відповідні господарські угоди, забезпечувати технологічні процеси надання послуг, підби­рати кадри і керувати роботою персоналу, щоденно вирішувати безліч непередбачуваних проблем.

Значно збільшився обсяг управлінської праці, пов'язаної з по­стачанням, обліком, контролем виконання завдань. Все це потре­бує високої кваліфікації керівників, їх уміння на високому рівні ви­конувати будь-які управлінські функції.

Розглянуті особливості менеджерської діяльності підприємств готельно-ресторанного спрямування спонукають їх до об'єднання в асоціації, господарські товариства, де ряд управлінських функцій можна виконувати централізовано (укладення угод щодо поста­чання, ремонту, маркетингових досліджень, правового консульту­вання, підготовки кадрів, обліку роботи тощо).