Як ще називають горобину?

Горобину також називають деревом вогню, тому що вона асоціюється із Бригіттою, кельтською богинею вогню.

Що лікує горобина?

Настій, відвар, сік плодів вживають при розладах травлення, гепатиті, гепатохолециститі, при каменях у нирках і сечовому міхурі, при атонії товстої й тонкої кишок, при дизентерії, геморої, маткових кровотечах. Свіжі плоди горобини корисно вживати при атеросклерозі, гіпертонії та нирковокам'яній хворобі. Кеш

Хто їсть горобину?

Уже рано восени важкі грона круглих оранжево-червоних ягід приваблюють до себе птахів. Особливо люблять ласувати плодами горобини дрозди, снігурі, омелюхи, тетеруки, глухарі, сойки.

Горобина великоплідна їстівна Sorbus domestica (1 саджанець) опис, характеристики, відгуки

Доставка Укрпоштою або Новою поштою.

За доставку посилки сплачує отримувач

Оплата за доставку здійснюється у відділенні зв’язку

Оплата за товар при отриманні у відділенні зв’язку або на карту Приватбанку

Спосіб оплати можно уточнити під час дзвінка менеджера перед відправкою посилки

Флорасад гарантує відповідність сортів і якість посадкового матеріалу. Якщо щось піде не так - повернемо гроші. Детальніше про умови гарантії читайте тут.

Арт. 4350 Горобина великоплідна їстівна Sorbus domestica (саджанець 10см заввишки у контейнері).

Саджанці вирощені методом мікрочеренкування (ін-вітро).

Горобина звичайна

ГОРОБИНА (Sorbus L.) — рід листопадних дерев і кущів родини розоцвітих (Rosaceae Juss.). Відомо 84 види роду, поширені в помірному поясі Північної півкулі. У країнах СНД нараховують 34 дикорослих види, в Україні — 3. Культивується.

Найпоширеніший вид — Горобина звичайна — S. aucuparia L. (лат. sorbere — поглинати, оскільки більшість видів їстівні + abis — птах, capere — притягувати, ловити); рос. назва: рябина обыкновенная; нар. назви: богорошник, грабина, рабина, скорух. В Україні також ростуть Горобина домашня (Г. садова) — S. domestica L., берека — S. torminalis (L.) Crantz, Горобина круглолиста — S. aria (L.) Crantz, Горобина скандинавська — S. scandica Fr., Горобина грецька — S. graeca Hedl., Г. турецька — S. turcica Zinserl., Горобина кримська — S. taurica Zinserl., Горобина несправжньошироколиста — S. pseudolatifolia K. Pop., Горобина проміжна — S. intermedia (Ehrh.) Pers. Поширену в культурі горобину чорноплідну відносять до роду аронія (див. Аронія чорноплідна).

Горобина — дерево або кущ 5–20 м завв., із сірою гладкою корою; молоді гілки сірувато-червоні, опушені. Листки чергові, з опушеними черешками, непарноперисті, з 9–17 довгастими або видовженоланцетними, гостропилчастими, майже сидячими листочками, зверху темно-зеленими, знизу — сизими. Прилистки до 10 мм завд., нерівнозубчасті або цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, блідо-жовті або рожеві, численні, зібрані в складні щіткоподібні суцвіття. Плоди — яблукоподібні, дво-, п’ятигніздні, кулясті або овальні діаметром до 9 мм, червоні або жовтувато-червоні, блискучі, з чашечкою, яка має п’ять малопомітних зубчиків, із 2–7 довгастими, серпоподібно зігнутими, гладкими із загостреними кінцями насінинами. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у вересні. Поширена майже по всій Україні, росте в підліску хвойних і змішаних лісів, серед чагарників, на узліссях.

Офіцинальною сировиною горобини звичайної є плоди — Fructus Sorbi. Запаси сировини великі. Щорічно можна заготовляти десятки тонн плодів горобини звичайної, насамперед на Поліссі та в Карпатах.

Основними діючими речовинами горобини звичайної є терпеноїди, фенольні сполуки і вуглеводи. У плодах виявлені вітаміни: каротиноїди (тетратерпеноїди) — до 27 мг% (α-каротин, β-каротин — 3,8 мг%, нео-β-каротин — 3,3 мг%, ξ-каротин — 1,6 мг%, полікопін 1,4 мг%, цис— і транс-криптоксантини, 5,6-моноепоксид α-каротину, 5,6-моноепоксид β-каротину, мутатохром, фітофлуїн, аурохром, зеаксантин, лютеїн, віолаксантин); аскорбінова кислота (вітамін С) — 40–100 мг%, токофероли (вітамін Е) — 0,8–5,1 мг%, філохінон (вітамін К₁) — 0,4 мг%, фолієва кислота (вітамін В₉) — 0,18–0,25 мг%, рибофлавін (вітамін В₂) — 0,05–0,8 мг%, тіамін (вітамін В₁), нікотинова кислота (вітамін РР); тритерпеноїди — до 2%: лупеол, урсолова та олеанолова кислоти; ефірна олія; фенолкарбонові кислоти та їх похідні — близько 285 мг% (кавова, хлорогенова, псевдохлорогенова, неохлорогенова, ізохлорогенова, ферулова, кумарова, гідроксикорична, ефіри n-кумароїлхінної та ферулоїлхінної кислоти); катехіни — до 412 мг%: (–)-епікатехінгалат, (–)-епігалокатехін, (–)-епігалокатехінгалат; антоціанідини — ціанідин; антоціани — 795 мг% (3-галактозид ціанідину, 3-арабінозид ціанідину, 3,5-диглюкозид ціанідину); лейкоантоціанідини (лейкоціанідин); флавоноли — до 229 мг% (кверцетин, ізокверцитрин, гіперозид, кверцитрин, мератин, рутин); дубильні речовини — 0,3%; вуглеводи та споріднені сполуки: цукри — 5,1–7,5% (глюкоза — до 3,8%, фруктоза 4,3%, сахароза 0,7%, L-сорбоза, 1-бензоїлглюкоза); спирти сорбіт і маніт; пектинові речовини — до 12%; глюкозид n-сорбінової кислоти (зумовлює гіркість плодів),
3-(β-D-глюкопіранозилокси)-5-гексанолід; органічні кислоти — 1,9–3,9% (яблучна — до 2,8%, винна, лимонна, бурштинова, щавлева, виноградна, малонова, сорбінова — 0,02%, n-сорбінова); азотвмісні сполуки: білки — 1,4%, 18 вільних амінокислот; амигдалін — 4–16 мг% (у м’якоті плодів); сапоніни; жирна олія — до 22% (в насінні), в її складі міститься 13 жирних кислот: лінолева, олеїнова, пальмітинова, ліноленова та ін.; фосфоліпіди — 70,4 мг%: кефалін, лецитин; стероїди: β-ситостерин; макро- і мікроелементи: K, Na, Ca, Fe, Mg, P, J, Cr, Ga, Al, Si, Sr, Ti, Pb, Ar, La, Ba, Be, V, Li, Zr, Cu, Zn, Sn, Mn, Co, Ni, Mo.

Листя горобини містить вітаміни: аскорбінову кислоту — 200–220 мг%, каротиноїди; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: кавову, хлорогенову, ізохлорогенову, п-кумарову; антоціани: ціанідин; флавоноли: кемпферол, астрагалін, кемпферол-3-β-софорозид, ізокверцитрин, гіперозид, кверцетин-3-β-софорозид, рутин. У квітках виявлені тритерпеноїди: a-амірин, урсолова кислота; фенолкарбонові кислоти та їх похідні, зокрема хлорогенова; флавоноїди: спіреозид, ізокверцитрин, кверцетин-3-β-софорозид, 3,5,7,4′-тетрагідрокси-8-метоксифлавон-3-β-глюкозид; азотвмісні сполуки, зокрема триметиламін; стероїди: β-ситостерин; вищі аліфатичні вуглеводи і спирти: n-октакозан, трикозанол.

В ядровій деревині містяться катехіни, лігнани: аукупарин, метоксіаукупарин; у соку деревини — дигідросинаповий альдегід; у корі — тритерпеноїди: лупеол, бетулін, 2,3-дигідроксибетулін; дубильні речовини.

Плоди горобини застосовують при захворюваннях, які супроводжуються вітамінною недостатністю. Входять до складу збору вітамінного № 2 (плоди шипшини і горобини 1:1), у свіжому вигляді — сировина для сиропу Фламікара.

У нар. медицині використовують при утворенні каменів у нирках і сечових шляхах (сечогінна дія), при хворобах печінки і жовчного міхура (жовчогінна дія), при хронічному запорі (проносна дія), при маткових кровотечах (кровоспинна дія). Настій, відвар або сік плодів вживають також при захворюваннях ШКТ, цукровому діабеті, атеросклерозі і гіпертонічній хворобі. Настій квіток Г. має сечогінні та проносні властивості. Плоди протипоказані хворим із підвищеним згортанням крові. Їстівні у свіжому і переробленому вигляді. Використовують у харчовій, лікеро-горілчаній промисловості. Медоносна та кормова рослина. Тверду деревину Г. використовують у столярній, меблевій справі.

БСЭ. — М., 1975. — Т. 22; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae — Haloragaceae. — Л., 1987.