горицвіт червона книга україни

горицвіт червона книга україни

Горицвіт Червона книга України

Що записано в Червоній книзі України?

Черво́на кни́га Украї́ни — офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження.

Хто занесений в Червону Книгу України?

Українська назва видуЛатинська назва виду
Видра річковаLutra lutra
Вирезуб причорноморськийRutilus frisii
Вівсянка лучнаEmberiza aureola
Вівсянка чорноголоваEmberiza melanocephala

Чому горицвіт весняний занесений до Червоної книги?

Причини зміни чисельності: Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, перевипас, терасування та заліснення схилів, великі об'єми заготівлі, збирання на букети. Кеш

Червона книга України. Горицвіт весняний Adonis … Горицвіт весняний. Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Євросибірський лісостеповий вид. Ареал виду та його ...

Горицвіт волзький

Червона книга України Горицвіт волзькийКарта поширення виду

prevnext

Охоплює територію між 25° і 86° сх. д.: у його європейській частині простягається між 39° і 52° пн. ш., в азіатській між 48° і 55° пн. ш. На пд. від суцільного ареалу є ізольовані місцезнаходження: Закавказзя, пн.-сх. Туреччина. В Україні у степовій зоні, заходить у пд. частину Лівобережного Лісостепу. Адм. регіони: См, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції з декількох сотень особин, зрідка трапляються суцільні зарості на площі 5-10 га. Середня щільність 2-3 особини на 1 м2, максимальна - до 40 особин на 1 м2. За типом просторової структури популяції належать до ізольованих локальних, рідше до ізольованих лінійних, що є наслідком впливу антропогенних факторів.

Причини зміни чисельності:

Розорювання степів, інтенсивний і неконт-рольований випас худоби, заліснення степових схилів, заготівля на лікарську сировину, збирання.

Приурочений до угруповань справжніх, чагарникових, петрофітних степів кл. Festuco-Brometea. Іноді зростає на узліссях байрачних лісів (кл. Trifolio-Geranietea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Криптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 10-30 см заввишки, коротко опушена, з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем. Стебло розчепірено галузисте. Стеблові листки пірчасто розсічені на лінійно-ланцетні частки. Квітки поодинокі, на кінцях пагонів, лимонно-жовтуваті з 12-20 листочками оцвітини (1,2-2 см діаметром). Плід багатогорішок. Цвіте в березні-квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Охороняють в Українському степовому, Луганському ПЗ, у НПП "Святі Гори", в РЛП - "Донецький кряж", "Клебан-Бик", Зуєвський та ін. і в ряді заказників та пам'яток природи. Необхідно організувати нові заповідні об'єкти та контролювати стан популяцій виду. Заборонено заготівлю рослин, терасування та заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Вирощують в Національному ім. М.М. Гриш-ка, Донецькому і Криворізькому ботанічних садах НАН України.

Господарське та комерційне значення:

Основні джерела інформації:

Байрак, Стецюк, 2005; Екофлора України, 2004; Ку-черевський, 2001; Маслова, Лесняк, Мельник, Пе-регрим, 2003; Остапко, 2001; Пошкурлат, 2000.

Горицвіт весняний

Червона книга України Горицвіт веснянийКарта поширення виду

prevnext

Від Піренейського п-ва до басейну р. Лєна (Якутія), з пн. на пд. від узбережжя Балтійського моря до Передкавказзя. Поза межами суцільного поширення в Європі та в Сибіру наявні ізольовані ділянки. В Україні зростає на пд. Полісся (рідко), в Лісостепу, Степу і Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій:

Популяції континуальні, однак інтенсивний вплив антропогенних факторів призвів до їх інсуляризації та трансформації у локальні. В умовах Пд. Лісостепу та Пн. Степу мають найвищу щільність (8-25 особин на 1 м2) і повночленні правосторонні спектри, в Криму їх щільність нижча. Поблизу пн. і пд. меж поширення вони мають низьку щільність (0,01-4 особини на 1 м2)/

Причини зміни чисельності:

Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, переви-пас, терасування та заліснення схилів, великі об'єми заготівлі, збирання на букети.

Приурочений переважо до лучних степів союзів Fragario viridis-Trifolion montani та Cirsio-Brachypodion pinnati, рідше в справжніх степах союзу Astragalo-Stipion та на порушених ділянках союзу Festucion valesiacae, спорадично на узліссях (кл. Trifolio-Geranietea) та у світлих розріджених лісах (кл. Querco-Fagetea). Мезоксерфіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:

Криптофіт. Багаторічна трав'яна рослина 15-50 см заввишки з товстим косогоризон-тальним коротким кореневищем і прямими надземними пагонами. Листки пальчасто-розсічені на вузькі ниткоподібні долі. Квітки поодинокі, 2-3 см в діаметрі, золотисто-жовті з 12-20 жовтими і 15 зеленуватими листочками оцвітини. Плід багатогорішок. Цвіте в березні-квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Включений до Додатку конвенції CITES. Охороняють в ПЗ: Українському степовому, Луганському, Канівському, Дніпровсько-Орільському, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Опукському, "Медобори", "Єлансь-кий степ"; НПП: "Подільські Товтри", "Святі Гори", "Кармелюкове Поділля", і в ряді РЛП, заказників та пам'яток природи. Необхідно організувати нові заказники та контролювати стан популяцій. Заборонено заготівлю рослин, терасування та заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Вирощують в Національному ім. М.М. Гришка, Донецькому і Криворізькому ботанічних садах НАН України, в Нікітському ботанічному саду - ННЦ УААН, у ботанічних садах багатьох університетів.

Господарське та комерційне значення:

Основні джерела інформації:

Івашин, 1962; Мельник, Парубок, 2004; Пошкурлат, 2000; Шеляг-Сосонко, Дідух, 1978; Шеляг-Сосонко, Куковица, Педь, 1978.


Подібні статті

  • кажани червона книга україни
  • горицвіт весняний червона книга
  • червона книга запорізької області
  • куниця лісова червона книга
  • Яка остання книга Лук'яненка
  • спецназ україни назви
  • Чим шкідлива червона ікра
  • Скільки живе червона панда
  • Останні статті

  • Який найвищий водоспад у Південній Америці
  • водоемульсійний лак
  • Який раціон має бути у вівчарки
  • Паливний насос високого тиску будова
  • скільки часу линяють качки
  • У чому плюс німецької вівчарки
  • гриби рядовки як приготувати
  • кімнатні рослини які не люблять світла
  • Категорії