Як виглядає Глод?

Глід — чагарник або дерево з сімейства Рожевих, висота якого може досягати 4 м. Його пагони усіяні численними колючками. Листя глоду зелене, чергове, короткочерешкове, має прилистки. Воно відрізняється великими зубцями і має довгасту форму.

Як пити глід від тиску?

Препарат застосовують дітям віком від 12 років. Спосіб застосування та дози. Застосовувати внутрішньо до їди. Дорослим рекомендується приймати по 20 крапель настойки 3 рази на добу, дітям від 12 років – із розрахунку 1 крапля на 1 рік життя 3 рази на добу до досягнення стабільного лікувального ефекту.

Глід

Глід (Crataegus) — рід кущів або рідше невисоких дерев родини трояндових (Rosaceae). Відомо понад 200 видів, що поширені у північній півкулі — Європа, Азія, Північна Африка, Північна Америка [1] .

Це кущі, напівкущі чи невеликі дерева, листопадні (рідко вічнозелені), з колючками (рідко без колючок). Листки прості, з прилистками; край пилчастий і лопатевий або розділений на частини, рідко цілий. Суцвіття щиткоподібне, іноді квіти поодинокі. Квітка: чашолистиків 5; пелюсток 5, білих, рідше рожевих; тичинок 5–25. Плід — яблуко, зі стійкими чашолистиками на верхівці [2] .

Зміст

Етимологія [ ред. | ред. код ]

У більшості слов'янських мов ця рослина має назви, схожі з українською: біл. і болг. глог, пол. głóg, чеськ. hloh, словен. і хорв. glog, серб. глог/glog. Українська форма «глід» з прикінцевим «д» — вторинна, утворена від ранішого *глогъ/гліг внаслідок дисиміляції (розподібніння звуків). Щодо походження слова «глід» (*глогъ/гліг) існує кілька версій. За першою, воно походить від праслов'янського *glogъ, яке споріднене з грец. γλασσα, γλοττα, γλωσσα («язик»), γλωχες («вусики колосся»), γλωχίς («гострий кінець») і разом з ними виводиться з праіндоєвропейського *glogh-/glәgh- («колючка», «гострий предмет»). Друга версія виводить *глогъ/глігъ від праслов'янського *iglogъ, спорідненого з *igъla («голка»). Згідно з третьою версією, *глогъ/глігъ походить від *dlogъ, спорідненого з *dolka («вістря», «щетина», «волос»). За четвертою версією, праслов'янське *glogъ запозичене з доіндоєвропейського субстрату, разом з грец. κράταιγος («глід») [3] .

Морфологія [ ред. | ред. код ]

Це кущі чи невеликі дерева, листопадні, зрідка вічнозелені, 3–120 дм заввишки. Пагони, як правило, забезпечені більш-менш добре розвиненими колючками (видозмінені укорочені пагони), 10–60(100) мм завдовжки. Листки від цільних до перисто-лопатчастих і перисторозсічених, (1.2)2–8(12) см завдовжки. Квітки 8–25 мм у діаметрі, білі, рідше кремові чи рожеві (до червоних), зазвичай зібрані в напівпарасольки або щиткоподібне суцвіття. Зав'язь нижня. Плід (т. зв. кісточкове яблуко або кістянкоподібний) часто кулястий, яйцеподібний або грушеподібний, більшою частиною червоний, жовтий, оранжево-бурий або чорний, 6–20(25) мм у діаметрі. Плодових кісточок від 1 до 5. x = 17.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Близько 200 (за іншими даними, більше 1000) поліморфних видів, дико ростуть в помірних областях Північної Америки, Євразії й у Північній Африці. Інтродуковані види ростуть також у Південній Америці, Південній Африці, Австралії й Новій Зеландії.

Застосування [ ред. | ред. код ]

У харчуванні [ ред. | ред. код ]

Плоди деяких видів глоду їстівні. На Кавказі й у степовій частині Криму з плодів глоду варять кисіль, консервують з цукром. На Кавказі плоди сушать і перетирають на солодке борошно, з якого печуть млинці, роблять начинку для пирогів, додають у пшеничне борошно, готуючи домашнє печиво [4] .

Сушені квіти й плоди використовують для приготування чаю.

У промисловості [ ред. | ред. код ]

Щільна деревина придатна для дрібних виробів. Багато видів декоративні: частина з них добре витримують стрижку і забезпечені розвиненими колючками, у зв'язку з чим використовуються в живоплотах.

У медицині [ ред. | ред. код ]

В озелененні [ ред. | ред. код ]

Вирощується у полезахисних смугах в лісостеповій та степовій зонах України.

Види в Україні [ ред. | ред. код ]

Рідними для України є види:

1. глід сумнівний (Crataegus ambiguaC.A.Mey. ex A.K.Becker)
2. Crataegus germanica(L.) Kuntze
3. глід карадазький (Crataegus karadaghensis) Pojark.
4. глід двостовпчиковий (Crataegus laevigata(Poir.) DC.)
5. Crataegus meyeriPojark.
6. глід дрібнолистий (Crataegus microphyllaK.Koch)
7. глід одноматочковий (Crataegus monogynaJacq.)
8. глід східний (Crataegus orientalisPall. ex M.Bieb.)
9. глід Палляса (Crataegus pallasiiGriseb.)
10. глід п'ятиматочковий (Crataegus pentagynaWilld.)
11. глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophyllaGand.) типовий
12. глід клинолистий (Crataegus sphaenophyllaPojark.)

Крім того вирощуються в садах і парках:

1. глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea) Pall.
2. глід пірчастий (Crataegus pinnatifida) Bunge
3. глід яскраво-червоний (Crataegus coccinea) L.
4. глід півняча ніжка (Crataegus crus-galli) L.

Галерея [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑CrataegusL.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 вересня 2020 . Процитовано 25.07.2021 .
2. ↑CrataegusL.. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 29 серпня 2020 . Процитовано 25.07.2021 .
3. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 526.
4. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.124

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н.Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Деревья и кустарники СССР, т. 3, М.—Л., 1954;
• Русанов Ф. Н., Интродуцированные боярышники Ботанического сада АН УзССР, в кн.: Дендрология Узбекистана, т. 1, Таш., 1965;
• БоярышникВРЕ (рос.) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Подібні статті

Останні статті