галові кліщі

Галові кліщі

Що бояться кліщі?

Ще одним помічником у боротьбі з кліщами є розмарин. Його ефірна олія відома своїми властивостями проти кліщів, її часто можна побачити у складі засобів для тіла від кліщів. Помічним у боротьбі з кліщами є також аромат герані. Не люблять кліщі також і полину, який, до речі, зовсім не вибагливий до вирощування.

Що їсть кліщів?

Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.

Як розмножуються кліщі?

Життєвий цикл іксодових кліщів складається з яйця, личинки, німфи і дорослого членистоногого (імаго). Самки кліщів нашої фауни відкладають від 1000 до 9000 яєць, що є середнім показником в «кліщовому світі»: самки деяких тропічних видів відкладають до 30000 яєць.

Гал (біологія) — Вікіпедія Галові кліщі з роду Eriophyes — утворюють гали на листках берези, липи, клена, вільхи та інших порід. Грабова галиця Oligotrophus carpini — на листках граба. See more

Галовий кліщ та боротьба з ним

Галові кліщі, незважаючи на малі розміри, є серйозною загрозою для рослин. Належать вони до численної надродини чотириногих кліщів, що складається з понад 4000 видів.

Опис шкідника

Дорослі особини мають червоподібне тіло, вкрите тонкими кільцями. Довжина кліщів 0,1-0,3 мм, забарвлення - жовте, біло-рожеве або червоне. У шкідника дві пари ніг, розташованих біля голови. Очі та органи дихання відсутні.

Галові кліщі проходять 4 стадії розвитку: яйце, німфа першого покоління, німфа другого покоління та дорослі особини. Самки можуть бути яйцекладними або яйце живородними. Самці не завжди беруть участь у розмноженні. З незапліднених яєць виходять тільки самці, при заплідненні самок з яєць з'являються імаго обох статей.

На кожен етап розвитку шкідник переходить через невелику стадію спокою. Живляться галові кліщі клітинним соком рослин.

Усього за сезон розвивається кілька поколінь шкідника. Влітку з'являються генерації, які забезпечують розмноження протягом усієї вегетації. Їхнє життя проходить у материнському галі.

Особини з пізніх популяцій пристосовані до несприятливих зимових умов. Свою шкідливу діяльність після зими вони розпочинають після встановлення теплої погоди (15–17°C).

Як виглядає уражена рослина

За характером ушкоджень шкідників поділяють на 5 типів:

У місці харчування галовий кліщ проколює оболонки рослинних клітин, поглинає їх вміст та виділяє свою слину. У відповідь на пошкодження починається утворення додаткових тканин.

У місцях укусу кліща з'являються здуття – гали. Їх фарбування може бути спочатку світло-зеленим або червоним. Пізніше гали темніють і зливаються в бурі потворні нарости.

Через руйнування тканин на рослинах деформується листя, пагони, квіти, плоди. Змінюється забарвлення листя, починається ненормальний розвиток пагонів, засихання та опадання зав'язей.

У пошкоджені ділянки легко проникають віруси та бактерії. Галові кліщі сприяють поширенню мозаїки та махровості на різних культурах.

Шкідники багатоїдні і паразитують на яблуні, груші, сливі, персику, глоду, терні, горобині, айві, вільсі, в'язі, клені, осині та інших рослинах.

Боротьба з кліщем

Хімічні та біологічні засоби

Боротьба з галовими кліщами ускладнена, оскільки багато видів живуть потай і не всі препарати на них діють. Крім того, кліщі швидко пристосовуються до отрути. Важливо розпочати обробку рослин не з моменту появи ознак ушкодження, а під час виходу шкідників до початку їхнього розмноження.

Популярним методом є обприскування під час розпускання бруньок. Для цього використовують колоїдну сірку, системні акарициди, інсектициди на основі піретроїдів. Для закріплення результату в середньому проводять 2-3 обробки. Обприскування проводять також у період почорніння гал - у цей момент кліщі виходять з укриття.

Дозування препарату для обробки молодих рослин та при малій кількості шкідників – 2 мл на 2 л води. При сильному зараженні ампулу 2 мл розчиняють 1 л води. Повторну обробку проводять через 5-7 днів.

Контактний інсектоакарицид у вигляді емульсії, що знищує шкідника на всіх стадіях розвитку. Він стійкий до несприятливих погодних умов, оскільки має гарне прилипання до листя.

На кожній культурі цей препарат використовують лише 1 раз за сезон, тому у боротьбі проти кліщів його чергують з іншими хімікатами. Дозування засобу: 2-3 мл на 5 л води.

Спеціальний інсектоакарицид проти кліщів. Глибоко проникає у рослинні тканини, але не поширюється судинами. Знищує яйця, німфи та дорослі особини. Для приготування розчину 3 мл засобу додають 10 л води.

Препарат біологічного походження. До складу входить комплекс природних авермектинів, що продукуються грунтовим грибом Streptomyces avermitilis. Ефективний у боротьбі з усіма видами кліщів. Дозування складає 10г / 10л води. Через специфіку галового кліща, рекомендується додавати до бакового розчину ад’ювант Ізомакс™ 2мл/10л, який сприяє швидкому проникненню діючої речовини в рослину та рівномірно покриває вегетативну частину.

Препарат належить до хімічної групи авермектинів, яка є продуктом життєдіяльності грибів Streptomyces avermitilis. Дозування від цих шкідників: 10 мл на 8-10 л води.

Загалом, запорукою успіху у боротьбі з галовим кліщем є превентивні заходи, які знизять шанси його розвитку та допоможуть врятувати рослини і врожай.

Кліщі

Кліщі (Acari) — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida). Вивченням цих тварин займається акарологія — розділ зоології.

Зміст

Класифікація [ ред. | ред. код ]

У складі підкласу розрізняють кілька надрядів і рядів:

надряд Acariformes — Акариформні кліщі

ряд Prostigmata

ряд Sarcoptiformes

підряд Oribatida — Панцирні кліщі (орибатиди)

ряд Opilioacarida
ряд Ixodida (Ixodiformes)
ряд Holothyrida Thon, 1909
ряд Mesostigmata G. Canestrini, 1891

Морфологічне та екологічне різноманіття [ ред. | ред. код ]

Звичайні розміри кліщів — 0,5—1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають кровососи (кровопи́вці) — іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самки кліща, харчуючись кров'ю теплокровних тварин, можуть розростатися до 2 см.

Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяні свербуни. Численні види кліщів живуть у ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. [1] Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.

Біологічні особливості [ ред. | ред. код ]

На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають суцільне тіло, не поділене на сегменти.

Так само, як найближчі родичі павуки, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією. Використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього перетравлювання їжі.

Для циклу розвитку кліщів характерна невелика кількість стадій, від одної до іншої кліщ переходить линяючи та покидаючи свою зовнішню хітинову оболонку. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюється личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого перетворюється на дорослого кліща — самку чи самця.

Джерела [ ред. | ред. код ]

Фауна України. Том 25. Іксодові кліщі. Вип. 1. Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та шкідливість іксодових кліщів / Є. М. Ємчук. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. — 163 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

У Вікісловнику є сторінка кліщ.

Acarina у базі даних Галичини і Карпат[Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
Інформація про кліщі на сайті: Хвороби мандрівників (укр.)
Кліщі (з точки зору туриста) (укр.)
Укуси кліщів. Допомога при укусах кліщів.[Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
Гуштан Г. Г.Мікросвіт панцирних кліщів: життя — відеолекція від Державного природознавчого музею НАН України.