Скільки є видів кліщів?

Кліщі бувають найрізноманітнішими, сьогодні їх описано близько 45 тисяч видів, але вважається що невідомих науці – в рази більше. Нас цікавить в першу чергу Ixodes ricinus, він же кліщ собачий, або енцефалітний. В Україні є кілька десятків видів кліщів, які переносять 35 різних збудників хвороб, небезпечних для людини.

Скільки є видів кліщів в Україні?

У світовій фауні, загалом, відомо 762 види іксодових кліщів, з яких більше 30 видів зареєстровано у фауні України. Усі вони є високоспеціалізованими кровосисними ектопаразитами наземних хребетних тварин, насамперед теплокровних – ссавців і птахів, кров'ю яких живляться. Кеш

Як виглядає Укус кліща на тілі людини?

Коли повз проходить людина або тварина, кліщ чіпляється за нього. Кліщ довго шукає місце укусу, тому можна встигнути зняти кліща, до того як він вкусить. Виявити укус нескладно: зазвичай він являє собою невелике почервоніння шкіри з чорною точкою в центрі.

Іксодові кліщі

Іксодові кліщі (Ixodidae) — родина паразитоморфних кліщів ряду Ixodida.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Всі іксодові кліщі є тимчасовими кровосисущими ектопаразитами людини і тварин. Тимчасовий господар, на якому вони харчуються, називається господарем. Це досить великі кліщі (їх розмір до 2 см залежно від ступеня насичення). Характерною особливістю цих кліщів є те, що покриви тіла і травна система самиці сильно розтяжні. Це дозволяє їм харчуватися рідко (іноді раз в житті), але багато. Ротовий апарат пристосований для проколювання шкіри і висмоктування крові. Хоботок має гіпостом: довгий сплощений виріст, на якому розташовані гострі, спрямовані до заду зубці. Хеліцери зазубрені з бічних сторін. З їх допомогою на шкірі хазяїна утворюється ранка, в яку занурюється гіпостом. При укусі в ранку вводиться слина, яка застигає навколо хоботка. Так кліщ може щільно прикріплятися до тіла господаря і мешкати на ньому довгий час (іноді до 1 місяця).

У самиці хітиновий щиток покриває не більше половини поверхні тіла, тому вони можуть поглинати значну кількість крові. Самці ж покриті нерозтяжним хітиновим щитком повністю.

Спосіб життя [ ред. | ред. код ]

Іксодові кліщі мають значну плодовитість, яка протистоїть їх масовій загибелі в період голодування і відсутності господаря. Після харчування самиця відкладає в землю (нори дрібних гризунів, тріщини ґрунту, лісову підстилку) до 20 000 яєць. Але до статевозрілого стану з них доживає лише невелике число. З яйця вилуплюється личинка, яка харчується зазвичай одноразово на дрібних ссавцях (гризунах, комахоїдних). Потім сита личинка падає на землю, линяє і перетворюється в німфу . Вона крупніше попередньої стадії і харчується на зайцях, білках, щурах. Після линьки вона перетворюється в статевозрілу особину — імаго. Дорослий кліщ смокче кров великих домашніх і диких ссавців (лисиць, вовків, собак) і людини.

Найчастіше кліщ під час розвитку змінює трьох господарів, на кожному з яких він харчується тільки один раз.

Багато іксодових кліщів пасивно підстерігають своїх господарів, але в таких місцях, де зустріч максимально імовірна: на кінцях гілочок на висоті до 1 м по стежинках, де пересуваються тварини. Однак деякі види здатні здійснювати активні пошукові рухи.

Багато іксодових кліщів є переносниками збудників небезпечних захворювань людини і тварин. Серед цих захворювань найбільш відомі кліщовий весняно-літній енцефаліт (це вірусне захворювання). Віруси розмножуються в організмі кліща та накопичуються в слинних залозах і яєчниках. При укусі віруси потрапляють в ранку (відбувається трансмісивна передача вірусу). При відкладанні яєць віруси передаються наступним поколінням кліщів (трансоваріальна передача — через яйця).

Серед іксодових кліщів як переносників і природних резервуарів захворювань мають значення такі види: кліщ тайговий (Ixodes persulcatus), кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщі роду Dermatocenter (пасовищний кліщ) і Hyalomma.

Класифікація [ ред. | ред. код ]

Родина містить 702 види у 14 родах, [1] :

• Amblyomma — 130 видів
• Anomalohimalaya — три види
• Bothriocroton — сім видів
• Cosmiomma -один вид
• Cornupalpatum — один вид
• Compluriscutula — один вид
• Dermacentor — 34 види
• Haemaphysalis — 166 види
• Hyalomma — 27 видів
• Ixodes — 243 види
• Margaropus — три види
• Nosomma — два види
• Rhipicentor — два види
• Rhipicephalus — 82 види

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Alberto A. Guglielmone, Richard G. Robbing, Dmitry A. Apanaskevich, Trevor N. Petney, Agustín Estrada-Peña, Ivan G. Horak, Renfu Shao & Stephen C. Barker (2010). The Argasidae, Ixodidae and Nuttalliellidae (Acari: Ixodida) of the world: a list of valid species names (PDF). Zootaxa2528: 1–28. Архів оригіналу за 24 липня 2019 . Процитовано 11 листопада 2014 .

Кліщі

Кліщі (Acari) — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida). Вивченням цих тварин займається акарологія — розділ зоології.

Зміст

Класифікація [ ред. | ред. код ]

У складі підкласу розрізняють кілька надрядів і рядів:

• надряд Acariformes — Акариформні кліщі
  • ряд Prostigmata
  • ряд Sarcoptiformes
    • підряд Oribatida — Панцирні кліщі (орибатиди)
    • ряд Opilioacarida
    • ряд Ixodida (Ixodiformes)
    • ряд Holothyrida Thon, 1909
    • ряд Mesostigmata G. Canestrini, 1891

    Морфологічне та екологічне різноманіття [ ред. | ред. код ]

    Звичайні розміри кліщів — 0,5—1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають кровососи (кровопи́вці) — іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самки кліща, харчуючись кров'ю теплокровних тварин, можуть розростатися до 2 см.

    Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяні свербуни. Численні види кліщів живуть у ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. [1] Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.

    Біологічні особливості [ ред. | ред. код ]

    На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають суцільне тіло, не поділене на сегменти.

    Так само, як найближчі родичі павуки, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією. Використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього перетравлювання їжі.

    Для циклу розвитку кліщів характерна невелика кількість стадій, від одної до іншої кліщ переходить линяючи та покидаючи свою зовнішню хітинову оболонку. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюється личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого перетворюється на дорослого кліща — самку чи самця.

    Джерела [ ред. | ред. код ]

    • Фауна України. Том 25. Іксодові кліщі. Вип. 1. Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та шкідливість іксодових кліщів / Є. М. Ємчук. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. — 163 с.

    Посилання [ ред. | ред. код ]

• Acarina у базі даних Галичини і Карпат[Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
• Інформація про кліщі на сайті: Хвороби мандрівників (укр.)
• Кліщі (з точки зору туриста) (укр.)
• Укуси кліщів. Допомога при укусах кліщів.[Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
• Гуштан Г. Г.Мікросвіт панцирних кліщів: життя — відеолекція від Державного природознавчого музею НАН України.

Подібні статті

Останні статті