Як визначити повноту деревостану?

Повнота деревостану може бути абсолютною та відносною. Абсолютна повнота – це сума площ поперечного перерізу усіх дерев на висоті 1,3 м у квадратних метрах на ділянці площею 1 га. Ȳʀ визначають на пробній площі, як відношення суми площ поперечного перерізу дерев до площі ділянки.

Що таке повнота деревостану?

Повнота деревостану — це показник щільності стояння стовбурів на одиниці площі. Є однією з таксаційних характеристик деревостану. Є абсолютна і відносна повнота. Абсолютна — виражається у м² через суму площ поперечних перетинів стовбурів даного насадження на одиницю площі га.

Що таке Лісостан?

Стабільну версію було перевірено 29 квітня 2020. Деревоста́н (іноді лісостан) — у лісівництві називають сукупність деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні. Є складовим елементом лісу.

ТЕМА 1. МОРФОЛОГІЯ ЛІСУ. ЛІСОСТАН ТА ЙОГО … Вік – це ознака, яка характеризує відносний або абсолютний вік деревостану, з яким пов'язані етапи росту. Вимірюється класами віку та роками.

3. Морфологія лісу

3.1. Ліс – це складний природний комплекс, якому притаманна різноманітність складових компонентів. Навіть на відносно невеликому просторі він не буває абсолютно однорідним. Проте, при більш детальному вивченні лісовий масив можна розділити на відносно однорідні ділянки, які помітно відрізняються від сусідніх.

Лісостан або лісове насадження – це ділянка лісу, однорідна за деревною, чагарниковою рослинністю і живим надґрунтовим покривом. Основна ознака лісу – деревна рослинність, тому головним біологічним компонентом лісостану і найважливішим об’єктом господарської діяльності є деревостан, тобто сукупність дерев. Терміни “лісостан” і “деревостан” часто ототожнюють, хоча насправді вони відрізняються. Формування деревостану пов’язане з молодим поколінням деревних рослин - підростом, який з’явився природним шляхом і згодом може замінити материнське насадження. Кущі, рідше деревні породи, які ростуть під наметом лісу і не здатні утворити деревостан, називаються підліском. Важливим компонентом лісостану є живий надгрунтовий покрив – сукупність мохів, лишайників, трав’яних рослин і напівкущиків. Мертвий покрив у вигляді хвої, листя, гілок, насіння, шишок, плодів, кори, трав’яних рослин та інші органічні рештки, які щорічно відмирають і опадають на поверхню грунту, отримав назву опад. Опад формує особливе утворення - лісову підстилку, тобто шар органічних решток на поверхні грунту з різною стадією їх розкладу. Лісова підстилка відзначається більш компактною структурою у порівнянні з опадом. Грунт відіграє надзвичайно важливу роль у житті лісу і теж вважається компонетом лісостану. До компонентів лісу відносять і так звану позаярусну рослинність у вигляді ліан, епіфітних мохів і лишайників, які розташовані в різних ярусах деревостану.

3.2. До лісівничо-таксаційних показників деревостану відносяться: склад порід, походження, форма, вік, зімкнутість, повнота, густота, бонітет, товарність.

Склад деревостану – це перелік деревних порід, які формують деревостан з визначенням частки кожної з них від загального запасу. Деревостан, який складається з однієї породи називається чистим, з двох і більше порід – змішаним. Склад деревостану характеризується формулою, у якій вказується назва породи та її участь у загальному запасі в десятих частках одиниці. Сума всіх коефіцієнтів дорівнює 10. Таким чином, склад деревостану, в якому частка ялини становить 7/10 (70% запасу), ялиці – 2/10 і бука – 1/10 буде виражений формулою 7Ялє2Яцб1Бкл. Якщо запас деревної породи складає від 2 до 5% , її додають до формули складу із знаком плюс (+). Наприклад, для деревостану, в якому запас бука становить 87%, запас граба 10% і запас дуба 3%, формула складу матиме наступний вигляд: 9Бк1Г+Д. Деревну породу, яка становить менше 2% загального запасу, додають із словами “одинично” (од.): 6Ял3Бк1Яц од. Яв. У молодняках до 10 років породний склад визначається за співвідношенням кількості стовбурів.

Породу, яка переважає у складі, називають переважаючою, або панівною. Переважаюча порода у формулі складу ставиться на перше місце. Від переважаючої слід відрізняти головну породу, яка має найбільше господарське значення і в даних економічних та лісорослинних умовах є найбільш перспективною. На головну породу ведеться господарство. Вона може бути переважаючою, а може мати і меншу частку у складі. Деревна порода, яка має меншу господарську і економічну цінність у порівнянні з головною, називається другорядною.

Походження деревостану. Розрізняють деревостани природного (насіннєвого та порослевого походження) і штучного походження, тобто створені людиною методом висіву насіння або садіння сіянців, саджанців та живців.

Форма деревостану. Деревостани, у яких всі дерева мають приблизно однакову висоту і утворюють один ярус, називаються простими, а деревостани, в яких виділяють два і більше ярусів деревної рослинності – складними або багатоярусними. Ярусність насаджень є наслідком відмінностей біологічних властивостей деревних порід, умов середовища та господарської діяльності. Окремі яруси виділяють у тому випадку, якщо різниця їх середніх висот становить не менше 20%. Другий ярус виділяють за умови, якщо його середня висота не менша 1/2 середньої висоти панівного ярусу, а запас - не менший 30 м 3 /га.

Вік деревостану. Важливе біологічне і господарське значення має вік деревостану, з яким пов’язані етапи росту. У лісівництві та лісовій таксації за одиницю виміру віку деревостану приймають період, який називають класом віку. Для букових і хвойних насаджень у горах, встановлено 20-річні класи віку, для хвойних порід на рівнині, твердолистяних і м’яколистяних порід – 10-річні. Для швидкорослих порід (тополя, верба, акація) прийнято 5-річні класи віку. Класи віку позначають римськими цифрами. Наприклад, для ялини європейської, яка росте в гірських експлуатаційних лісах встановлено 20-річні класи віку. У зв’язку з цим до І класу віку відносяться деревостани віком до 20 років, до ІІ класу віку – від 21 до 40 років, до ІІІ класу – від 41 до 60 років і т.д.

Деревостани, в яких окремі дерева мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості одного класу віку, називають одновіковими, а за більшої різниці – різновіковими.

У лісівничій практиці розрізняють наступні вікові групи деревостанів:

1. Молодняк – насадження з моменту утворення власного пологу, формування густої хащі і до 20-річного віку.

2. Жердняк – густий деревостан, відзначається швидким ростом у висоту, найбільш вираженою диференціацією та інтенсивним відпадом дерев.

2. Середньовіковий – деревостан з ознаками зниження приросту у висоту і збільшення приросту за діаметром стовбура. На цьому етапі дерева вступають у генеративну фазу (плодоношення).

3. Пристигаючий – деревостан, який активно плодоносить, продовжує нарощувати запас деревини, з визначеними господарсько-технічними особливостями і ознаками дерев.

4. Стиглий – деревостан з ознаками сповільнення росту, особливу у висоту, який має найвищий запас деревини, придатної для заготівлі цінних сортиментів, і має призначатись у рубку.

5. Перестійний – деревостан, в якому приріст запасу знижується у порівнянні з величиною відпаду. Такі насадження перебувають у стадії розладнання і характеризуються великою кількістю хворих і сухостійних дерев.

Бонітет деревостану. В залежності від кліматичних і грунтово-гідрологічних умов деревостани відзначаються різним ростом і накопиченням біомаси. У зв’язку з цим, для оцінки умов росту введено бонітет, який вважається показником природної продуктивності деревостану. Проф. М.М. Орлов (1911) розробив бонітувальну шкалу, запропонувавши поділ деревостанів на класи бонітету, які визначаються за середнім віком і середньою висотою деревостану. В межах І бонітету ним виділено І а (найвищий), далі йдуть ІІ, ІІІ, ІV, V і V а (найнижчий). Пізніше з урахуванням практичних потреб бонітувальні таблиці було доповнено І в і І с та іншими класами бонітету.

Повнота деревостану - ступінь щільності розташування дерев, що характеризує ступінь використання ними зайнятого простору. Абсолютна повнота насаджень виражається у квадратних метрах на 1 га (м 2 /га) як сума площ перерізів на висоті 1,3 м усіх дерев. Відносна повнота визначається як відношення суми площ поперечних перерізів стовбурів на висоті 1,3 м даного деревостану до суми площ поперечних перерізів нормального деревостану (повнота якого рівна 1,0) аналогічного складу, класу бонітету і віку, який приймається в якості еталону за таблицями ходу росту. За повнотою деревостани поділяють на високоповнотні (0,8-1,0), середньоповнотні (0,6-0,7), низькоповнотні (0,4-0,5) та рідини (< 0,3).

Лісівнича повнота встановлюється за ступенем зімкнутості намету деревостану. Вона характеризує ступінь зімкнутості крон дерев і визначається як відношення суми проекцій крон до площі деревостану. Встановлюється візуально і вимірюється в десятих і сотих долях одиниці. Деревостан може біти зімкнутим, якщо просвітів у наметі мало, або розрідженим, якщо просвітів багато. Зімкнутість залежить від деревної породи, її біологічних особливостей, віку, умов місцезростання, проведених господарських заходів. У густих непроріджених насадженнях зімкнутість намету близька до одиниці, а повнота, визначена за відношенням запасу цього насадження до запасу нормального, виявляється меншою одиниці. У деревостанах тіньовитривалих порід (бук, ялиця, ялина) за однакової повноти зімкнутість вища у порівнянні із світлолюбними породами (сосна, модрина, береза).

Густота деревостану – кількість дерев на одиниці лісової площі. Вона має важливе значення при вивченні динаміки деревостанів, плануванні рубок догляду та лісокультурній справі. Встановлено закономірність, що у деревостанах одного віку однієї і тієї ж породи із покращенням умов росту, тобто із збільшенням класу бонітету, кількість дерев зменшується..

Товарність деревостану – економічна категорія якості деревостану, яка визначається виходом ділової деревини або кількістю ділових стовбурів у відсотках. Виділено три класи товарності для хвойних порід і чотири для листяних (табл. 3.1).

Деревостан

Деревоста́н (іноді лісостан) — у лісівництві називають сукупність деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні. Є складовим елементом лісу. Деревостани розрізняють за складом порід, формою, походженням, віком та продуктивністю (дивись таксаційні характеристики насадження). У деревостанах виділяють переважальну, головну, другорядну та супутню породи.

Зміст

За складом [ ред. | ред. код ]

• Переважна порода — становить більшу частину деревостану за запасом або за площею.
• Головна порода — найбільш відповідна умовам середовища і господарській меті за певних лісорослинних і економічних умов
• Другорядна порода— утворює мішані насадження з головною породою, але має порівняно з ними меншу господарську цінність.
• Супутня породя — росте у другому та третьому ярусах насадження, іноді в підліску. Зазвичай, супутніми породами у лісових насадженнях є липа, клен, граб.

Класи	Хвойні породи	Листяні породи
I	Кількість дров'яних дерев до 5 %	Кількість дров'яних дерев до 10 %
II	Кількість дров'яних дерев від 6 до 15 %	Кількість дров'яних дерев від 11 до 40 %
III	Кількість дров'яних дерев більше 15 %	Кількість дров'яних дерев більше 40 %

Запас деревостанів в Україні [ ред. | ред. код ]

Загальний запас деревостанів в Україні на початок 2012 склав 1 млрд. 512 млн метрів кубічних. [1]

Примітки [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Атрохин В. Г., Кузнецов Г. В. Лесоводство. М.: «Агропромиздат», 1989. ISBN 5-10-000227-1
• Свириденко В. Е., Швиденко А. Й. Лісівництво. К.: «Сільгоспосвіта», 1995. ISBN 5-7987-0574-9
• Вторичные материальные ресурсы лесной и деревообрабатывающей промышленности

Посилання [ ред. | ред. код ]

Це незавершена стаття про лісівництво. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .