Яка вікова межа дерева?

Підставою для знесення дерев може стати і перевищення ними так званої вікової межі експлуатації. Адже нормами передбачено, що вона, наприклад, для швидкоростучих дерев (акації, тополі, берези, верби), які ростуть на вулицях, площах, проїздах, не перевищує 45 років, для повільноростучих (дуб, каштан, ясен) – 60.

Хто дає дозвіл на зрізання дерев?

У випадку, коли дійсно дерево не можна врятувати, міська рада виконає всі належні процедури, повідомить екологічну інспекцію та дасть дозвіл на видалення дерева.

Хто повинен зрізати аварійні дерева?

Якщо дерево знаходиться на території парку або в іншому громадському місці, контроль насаджень та їх спилювання мають проводити комунальні служби. А, от якщо рослина знаходиться на території приватної ділянки, контролювати її стан має власник.

Про затвердження Методики визначення відновної вартості … Методика встановлює механізм визначення відновної вартості зелених насаджень (дерев, кущів, газонів, квітників) у населених пунктах, що підлягає сплаті при …

Видалення зелених насаджень (дерев, кущів, і квітників) на території населеного пункту

Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Редакція затверджена Koliadzhyn.mariia.

Зміст

Нормативна база

Загальні положення

Правові та організаційні засади озеленення, догляду та охорони зелених насаджень міст, селищ, сіл визначено у «Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105. Відповідно до даного Наказу:

• зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Зелені насадження залежно від місць зростання поділяються на насадження загального і обмеженого користування, а також спеціального призначення;
• квітник - ділянка геометричної або довільної форми з посадженими одно-, дво- або багаторічними квітковими рослинами;
• газон - певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.

Необхідність обов’язкового оформлення дозволу (погодження) для здійснення видалення зеленого насадження передбачена ст. 26¹ Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Порядок оформлення дозволу на видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах визначений Кабінетом Міністрів України (Постанова від 1 серпня 2006р. № 1045 зі змінами та доповненнями), за межами населених пунктів визначається відповідними тимчасовими порядками, які затверджуються рішеннями на сесіях районних рад народних депутатів на підставі ч.2 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, як в межах населених пунктів, так і на території районів за межами населених пунктів правовий порядок визначає лише вісім випадків, при виникненні яких у підприємства або фізичної особи-підприємця та/або звичайного громадянина України виникає право видалити зелене насадження.

Загальні підстави видалення зелених насаджень

Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

• виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до статей 35-37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
• знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш, як 5 сантиметрів;
• ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
• відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
• проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
• досягнення деревом вікової межі;
• провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
• ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Окремі підстави видалення зелених насаджень

У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах". Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості. Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Порядок оформлення дозволів на видалення зелених насаджень

1. Оформлення дозвільної та виконавчої документації на видалення зелених насаджень.
2. Організація та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення результатів видалення зелених насаджень.

1.Оформлення дозвільної та виконавчої документації на видалення зелених насаджень

Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:

• за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах);
• на підставі документів, визначених статями 35-37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять:

• представники заявника,
• власника земельної ділянки (користувача),
• компетентного органу,
• територіального органу Держекоінспекції,
• у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Державної екологічної інспекції України та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених статтями 35-37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Державної екологічної інспекції України.

Голова комісії готує в п’ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету. Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у випадках передбачених п.6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах

2.Організація та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення підприємством результатів видалення зелених насаджень

Юридична особа або фізична особа – підприємець з моменту отримання ним Ордеру на видалення зелених насаджень отримує можливість проводити роботи з видалення зелених насаджень. Виконавець робіт з видалення зелених насаджень, строки виконання таких робіт, проведення благоустрою та озеленіння території, а також порядок використання вирубаної деревини визначається в Ордері на видалення зелених насаджень. Після закінчення виконання робіт визначених Ордером, останній закривається. Для цього підприємство по закінченню робіт звертається до установи, яка видала Ордер і остання ставить на ньому відповідну відмітку. Таким чином для належної організації виконання робіт, визначених в Ордері на видалення зелених насаджень,по підприємству видається наказ, в якому зазначається:

• терміни та порядок виконання робіт;
• відповідальна особа з дотримання техніки безпеки;
• використання технічних та товарно-матеріальних засобів підприємства, необхідних для проведення робіт.

Роботи з видалення зелених насаджень проводяться працівниками підприємства відповідно до регламенту встановленого наказом по підприємству, який в свою чергу визначається з урахуванням вимог Ордеру на видалення зеленого насадження та внутрішньої документації з питань охорони праці та техніки безпеки. Крім того, у випадках коли підприємству передається у власність або на зберігання вирубана деревина або на юридичну особу покладено обов’язок з проведення утилізації такої деревини, тоді доцільно цим же наказом створити відповідну комісію, яка забезпечить облік та оприбуткування чи утилізацію товарно-матеріальних цінностей (ділової деревини, дров, тощо).

Охорона зелених насаджень

Охорона зелених насаджень здійснюється відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Так, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та за віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Відповідальність за порушення встановлених правил видалення зелених насаджень

Відповідальність за порушення встановлених правил видалення зелених насаджень передбачена ст. 153 КУпАП.

За знищення або пошкодження зелених насаджень без дотримання встановленого порядку в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, передбачається адміністративна відповідальність у вигляді накладення адміністративного штрафу:

• на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім сплати адміністративного штрафу на підприємство органами місцевої влади буде покладено обов’язок відшкодувати усі збитки, нанесені незаконним видаленням зелених насаджень, в тому числі вартість робіт виконаних відповідними організаціями, які можуть бути найнятті для відновлення благоустрою певної території. Розмір таких збитків органу місцевої влади може значно перевищити фактичну відновлювальну вартість зеленого насадження, тому зневаження обов’язком оформити в установленому порядку дозвіл на видалення навіть одного дерева або куща може призвести до неочікуваних наслідків.

Судова практика

Вікові дерева столиці: видаляти. чи доглядати?

Таке запитання стоїть нині перед столичними озеленювачами. А все тому, що середній вік дерев у Києві досить поважний - 40-60 років.

Про це написав гендиректор найбільшого підприємства зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень столиці КО "Київзеленбуд" Олексій Король на особистій сторінці у Фейсбуці.

Так склалося через те, що до 1970-х років масово та комплексно висаджували дерева одного віку задля швидкого відтворення видової естетики простору, що озеленюється, та під час будівництва нових мікрорайонів, стверджує посадовець.

Чи старі це дерева? Все відносно. Якщо говорити про екологічні показники, то вони ще мають досить високі екологічні показники та позитивно впливають на довкілля: виділяють достатньо кисню, утримують пил, дають прохолоду в спеку, поглинають зайву вологу і, звісно, є складовою нашого життя як невід'ємна частина комфортного відпочинку й проживання у місті.

Та звісно є "але", бідкається пан Олексій. І воно, на жаль, закріплене на законодавчому рівні. Це Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105.

У п. 9.1.12 правил йдеться про аварійні дерева, і серед низки перерахованих факторів, які свідчать про аварійність, є "досягнення вікової межі". У додатку 1 до цих правил є таблиця з усередненою віковою межею для дерев та кущів в населених пунктах. Для прикладу: тополя чи акація, яка росте на вашій вулиці 45 років, досягла своєї вікової межі. А дуб, сосна, липа чи каштан вважаються віковим з 60 років. Для парків та скверів вік трохи збільшується.

За словами гендиректора "Київзеленбуду", це не було б так критично, якби не вимоги Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, та Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600. Відповідно до цих документів, аварійні дерева та дерева, що досягли вікової межі, підлягають видаленню. Тобто якщо діяти лише по цій букві закону, то слід видалити більшість дерев Києва.

Принагідно Олексій Король нагадує, що в Києві одна з найбільших площ природно-заповідного фонду та чи не найбільша кількість пам'яток природи - одиничних та груп дерев.

Посадовець запевнив, що бездумно видаляти дерева ніхто не буде, а натомість закликав змінювати підхід до оцінки стану дерева.

За словами гендиректора "Київзеленбуду", комунальне об'єднання звернулося до Постійної комісії Київради з питань екологічної політики з проханням ініціювати створення відповідної робочої групи і отримало підтримку.

"Тож тепер маємо спільно напрацювати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України. Звісно, будемо обговорювати це з громадою", - запевнив посадовець і запросив киян до співпраці.

"Можливо, потребують змін й інші норми правил?! Долучайтеся! Пишіть ваші пропозиції, надсилайте на нашу пошту" [email protected].

Тим часом

На офіційній сторінці управління екології та природних ресурсів КМДА днями побачила світ інформація від начальника управління Олександра Возного.

Продовжуємо наповнювати онлайн-мапу дерев Києва, пише посадовець. "Оцифрували" вже майже 23 000 дерев.

Для чого це робиться

По-перше, це інвентаризація усіх дерев, які перебувають на балансі міста. Отже, у нас з колегами, які відповідають за управління зеленими зонами, буде достовірна і точна інформація про кількість дерев та їх стан.

По-друге, це черговий крок до відкриття екологічних даних та зручний інструмент громадського контролю, адже мапа буде доступна онлайн для усіх киян. У відкритий доступ плануємо викласти її одразу після завершення воєнного стану.

Яка інформація міститиметься в карті

Фотографія кожного "оцифрованого" дерева, дані про його місцезнаходження (з прив'язкою до точних координат), вид, діаметр стовбура, висота та стан насадження.

На жаль, за словами Олександра Возного, минулого року вимушено зупинили наповнення цього ресурсу з безпекових міркувань, адже йдеться про високоточні карти. Однак нещодавно спільно з командою "Київ Цифровий" було знайдене рішення, і робота поновилася.

Сьогодні комунальниками "оцифровано" майже 23 000 дерев!

До речі, як розповідає Олександр Возний, ідея "оцифровувати" міські дерева не нова. Такі карти створюються у багатьох мегаполісах світу, зокрема в Нью-Йорку, де міська онлайн-мапа дерев містить інформацію про понад 850 000 зелених насаджень.

За матеріалами КО "Київзеленбуд" та КМДА.