Як болить рак печінки?

Симптоми раку печінки можуть включати біль у правому боці під грудною кліткою, асцит, жовтяницю, втрату ваги, зниження апетиту та слабкість. Частою причиною раку печінки є цироз внаслідок гепатиту В, гепатиту С або зловживання алкоголем.

Як можна вилікувати метастази в печінці?

Тактика лікування метастазів у печінку передбачає одночасне лікування первинної пухлини і метастазів КіберНожем (радіохірургія), або хірургічне видалення уражених метастазами ділянок печінки (якщо проводилося хірургічне лікування первинної пухлини), а також променеву терапію. Кеш

Як знати що болить печінка?

Симптоми захворювання печінки

• Загальна слабкість. ...
• Біль та важкість в правому підребер'ї. ...
• Нудота та блювання. ...
• Жовтяниця. ...
• Шкірні прояви. ...
• Болі в м'язах та суглобах. ...
• Підвищена температура тіла. ...
• Збільшення печінки.

Гемангіома печінки

Гемангіома — це найпоширеніша доброякісна пухлина печінки (2–5 % популяції, у декілька разів частіше — у жінок), зазвичай, поодинока вогнищева зміна, рідко — численні зміни. Зазвичай не викликає жодних симптомів і виявляється випадково при візуалізаційних обстеженнях. Рідко — у разі великих гемангіом — може спостерігатися тромбоз гемангіоми (викликаючи сильний біль та іноді підвищення температури тіла) або синдром Касабаха-Мерріта (тромбоцитопенія і коагулопатія споживання внаслідок утворення тромбів у гемангіомі), іноді симптоми, пов'язані з компресією пухлини на сусідні органи (відчуття переповнення в епігастрії, швидке насичення, нудота). Потенціальні ускладнення великих (>10 см) гемангіом — це розрив до черевної порожнини та коагулопатія споживання.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

Візуалізаційні дослідження: УЗД і КТ →табл. 7.17-1. МРТ — у сумнівних випадках може бути дослідженням, що доповнює УЗД та КТ. Сцинтиграфія з використанням еритроцитів, мічених ізотопом технецію ( 99m Tc) — найвища специфічність, але через високу вартість рідко використовується за цим показанням.

без контрастної речовини ангіома візуалізується як гіподенсивна зміна, овальна, добре обмежена та однорідна; після введення контрасту спостерігається повільне наповнення ним вогнища, від периферії до центру; малі ураження (

вогнищева вузлова гіперплазія

вогнище гіпо- або гіперехогенне; при Доплерівському обстеженні артеріальний сигнал (диференціює від гепатоцелюлярної аденоми, для якої характерним є венозний сигнал)

перед введенням контрасту пухлина гіпо- або ізоденситична; після швидкого введення в артеріальній фазі помітні артеріальні судини, що розміщені у межах центрального фіброзу; у вогнищах >3 см, зазвичай, помітні характерні фіброзні перегородки та центральний рубець

вогнище, зазвичай, у правій долі, підкапсулярно, гіпо-, гіпер- або нормоехогенне; часто — картина неоднорідна з помітними всередині кальцифікатами; може бути оточена гіпоехогенною зоною; у 40–60 % випадків при Доплерівському обстеженні — типовий для аденоми венозний сигнал

зони геморагічних змін візуалізуються у вигляді гіперденситичних вогнищ; після введення контрастної речовини спостерігається швидке насичення від периферії до центру в ранній артеріальній фазі, а у портальній фазі знову стає ізоденситична

пухлина ізо-, гіпо- або гіперехогенна; часто неоднорідна; характерний гіпоехогенний контур з добре вираженим посиленням ехогенності; інколи — ознаки тромбозу ворітної вени

перед введенням контрасту вогнище гіподенситичне та неоднорідне; після введення контрасту щільність вогнища збільшується неоднорідно в артеріальну фазу; візуалізує інфільтрування судин ворітної та центральної систем

Діагностичні критерії

Диференційна діагностика

Вогнищеві ураження печінки: вогнищева вузлова гіперплазія, аденома, кісти, гепатоцелюлярна карцинома, пухлинні метастази, рак внутрішньопечінкових жовчних шляхів.

1. Переважна більшість ангіом печінки не потребує лікування. Слід періодично робити УЗД — кожні 12 міс. (частіше — у випадку, коли вогнища збільшуються).

2. Показання до оперативного лікування: вогнища >10 см, клінічні симптоми (біль [виникнення болю у пацієнта з великою гемангіомою може бути проявом загрожуючого розриву пухлини], гарячка), суттєві діагностичні сумніви, швидке збільшення ангіоми, коагулопатія споживання, артеріовенозна нориця в пухлині, компресія жовчних проток або сусідніх органів.

3. Якщо оперативне лікування неможливе, робиться емболізація артерії, що постачає кров до гемангіоми.

Репродукція

Гемангіоми печінки не є протипоказанням до застосування двофазних контрацептивних таблеток або до настання вагітності. Лише при великих кавернозних гемангіомах (визначаються по-різному — у діаметрі >5 або 10 см) підвищення внутрішньочеревного тиску та об’єму крові під час вагітності може підвищити ризик спонтанного розриву ангіоми (але і надалі залишається малим).

Гемангіоми – незалежно від їх розміру – не вимагають моніторингу під час вагітності. Виконання досліджень необхідно при появі нових симптомів.

Рак печінки

Рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома) по частоті займає 5-е місце серед онкозахворювань у чоловіків і 8-е місце серед онкопатології жінок. Щорічно в світі реєструється близько 750 тисяч нових випадків раку печінки, а кількість смертей від цієї патології становить близько 700 тисяч щорічно. Згідно з даними Національного канцер-реєстру, в Україні за 2015 р. виявлено 1301 випадок захворювання на рак печінки, що становить 3,6 на 100 тис.населення, смертність становить 2,8 на 100 тис. населення (1014 випадків). За останні роки рак печінки стали виявляти частіше, що, швидше за все, пов'язано із зростанням випадків захворювання на хронічні вірусні гепатити. Первинний рак печінки (той, який первинно розвивається з клітин печінки - гепатоцитів) зустрічається лише в 5% випадків, набагато частіше виявляється вторинний (метастатичний) рак печінки. Найбільша поширеність первинного раку печінки спостерігається в країнах Африки і Азії внаслідок високої поширеності там хронічних вірусних гепатитів.

Фактори ризику розвитку раку печінки:

• хронічні вірусні гепатити В і С (віруси гепатитів В і С виявляють у 80% хворих на рак печінки);
• цироз печінки;
• алкогольний і лікарський гепатит;
• регулярне використання в їжу канцерогенів (афлатоксини);
• деякі паразитарні хвороби печінки (шистосомоз, опісторхоз, амебіаз та ін.);
• прийом анаболічних стероїдів;
• жовчнокам'яна хвороба.

Клінічна картина раку печінки

Захворювання розвивається швидко, часто виявляється на запущених стадіях. І первинний, і вторинний рак печінки мають однакові ознаки, які властиві й іншим неонкологічним захворюванням (загострення хронічного гепатиту, жовчнокам'яна хвороба). Можна виділити кілька симптомів раку печінки:

• здуття живота, дискомфорт в черевній порожнині;
• хворобливі відчуття в правому підребер'ї;
• жовтяниця (жовте забарвлення шкіри і слизових внаслідок надмірного накопичення жовчі в крові);
• темний колір сечі і безбарвний кал;
• нудота, іноді блювота;
• зниження апетиту;
• постійне нездужання, втома, слабкість;
• зниження ваги.

Діагностика

Всі відомі на сьогодні методи діагностики спрямовані на встановлення і підтвердження / виключення діагнозу, уточнення типу пухлини (гістологія) і ступеня поширення захворювання (стадія).

Основні методи діагностики:

• УЗД органів черевної порожнини, малого таза і заочеревинного простору;
• комп'ютерна томографія (КТ) органів грудної, черевної порожнини, заочеревинного простору і малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням. За допомогою спеціальної рентгенівської техніки і застосування контрастного препарату (Тріомбраст) виконуються знімки організму в різних проекціях, таким чином, виходить докладна інформація про органи і системах. Дане дослідження дозволяє визначити наявність або відсутність пухлини, а також уточнити поширеність процесу;
• тонкоголкова крізшкірна біопсія під контролем УЗД з наступною морфологічної верифікацією (цитологічне + імуногістохімічне дослідження);
• діагностична лапароскопія з біопсією пухлини;
• визначення рівня Альфафетопротеїну в крові (спецефічний для гепатоцелюлярного раку маркер);
• загальний, біохімічний (АЛТ, АСТ, білірубін загальний / прямий, креатинін, ЛДГ, лужна фосфатаза, сечовина, загальний білок, Са2 +) аналізи крові, коагулограма, загальний аналіз сечі;
• при плануванні хірургічного лікування обов'язкові аналізи крові на гепатит В, С, реакція мікропреципітації (проба на сифіліс);
• група крові, резус-фактор;
• УЗД серця (Ехо-кардіоскопія);
• електрокардіограма.

Лікування

Лікування раку печінки сильно залежить від стадії захворювання, але в основному включає в себе такі методи:

• хірургічний;
• резекція печінки - видалення частини печінки разом з пухлиною, виконується при наявності пухлини розміром до 5 см;
• трансплантація печінки використовується при І-ІІ стадії захворювання;
• крізшкірна радіочастотна термоабляції під контролем УЗД є найбільш широко застосовуваним методом для локальної деструкції пухлинних вогнищ в печінці. При цьому змінний електричний струм подається через електрод в товщу пухлини і викликає таким чином некроз;
• крізшкіряна ін'єкція етанолу під контролем УЗД застосовується в разі, якщо вогнище не досягає діаметра 4 см;
• хіміоемболізація печінкової артерії - це метод введення в гілку печінкової артерії емболізуючої суміші, що складається з хіміопрепаратів та допоміжних речовин, що призводить до часткового або повного некрозу пухлини;
• променевий метод як самостійний метод лікування раку печінки не використовується, так як він малоефективний, а печінка є дуже чутливим органом до радіації, тому пацієнти важко переносять даний вид лікування;
• системна хіміотерапія проводиться з паліативної метою при генералізованому раку печінки.

При появі перших ознак захворювання негайно звертайтеся в наш медичний центр!
Записатися на консультацію до онколога можна за тел: