Як війна в Україні вплинула на сільське господарство?

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдало великої шкоди аграрному сектору України. На площі, які безпосередньо постраждали внаслідок воєнних дій, припадало близько 36% довоєнного вирощування зернових у країні [1]. Близько 30% території України може бути заміновано.

Як війна вплинула на сільське господарство?

Зокрема, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), галузь сільського господарства внаслідок воєнної агресії рф втратила до $6 млрд. Близько 30% земель сільськогосподарського значення потрапило під окупацію чи у зону активних бойових дій, були знищені посіви, техніка та зерносховища. Кеш

Який сектор економіки України зазнав найбільших втрат внаслідок війни?

Суттєвих втрат від війни зазнала українська промисловість. За 2022 р. промислове виробництво України впало на 38%. А сума збитків у промисловості і торгівлі оцінюється фахівцями Світового банку в 10,9 млрд доларів.

Вплив війни на українське сільське господарство Вплив війни на українське сільське господарство. З початком війни у лютому 2022, КСЕ Агроцентр проводить прикладні та фундаментальні економічні дослідження впливу війни на аграрний сектор ...

Нагальні потреби агросектору та сільського населення: представлення оцінки ООН щодо впливу війни на сільське господарство

16 грудня, 11:30 - пресконференція на тему: "Нагальні потреби агросектору та сільського населення: представлення оцінки ООН щодо впливу війни на сільське господарство".

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Спікери: Денис Башлик - заступник Міністра аграрної політики та продовольства України; П’єр Вотьє - голова офісу ФАО в Україні; Анна Бурка - провідна аналітикиня з досліджень, ФАО в Україні.

Коротко. Під час заходу будуть представленні ключові результати нового звіту ФАО про вплив війни на сільське господарство, а також спільний план дій ФАО та Мінагрополітики з вирішення проблем агросектору в 2023 році.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) +онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Пдсумкові матеріали:

Майже чверть сільських домогосподарств України зупинили або зменшили виробництво через війну - дослідження ФАО

В Україні 25% сільськогосподарських домогосподарств зупинили або зменшили обсяги виробництва продукції через війну.

Про це розповіла провідна аналітикиня з досліджень Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка під час презентації результатів дослідження впливу війни на сільські господарства в Україні у Медіацентрі Україна - Укрінформ.

"За результатами нашого дослідження близько 25% сільського населення, яке займається сільськогосподарською діяльністю зупинили або зменшили обсяги виробництва продукції через війну", - сказала вона.

Бурка зазначила, що у прифронтових областях 38% сільськогосподарських домогосподарств зупинили або зменшили обсяги виробництва продукції через війну. Зокрема, у Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській та Миколаївській областях таких домогосподарств 40%.

Водночас понад 55% домогосподарств повідомили про зниження своїх доходів від виробництва сільськогосподарської продукції. З них 30% відзначили різке (на понад чверть) та значне (на понад 50%) зниження доходів. При цьому, більшість респондентів відповіли, що витрачають майже половину доходу на продукти харчування.

За оцінками ФАО, через війну сільські домогосподарства в Україні зазнали близько 2,25 млрд дол. США збитків. З них близько 1,26 млрд дол. збитків завдано у галузі рослинництва та 0,98 млрд дол. - тваринництва.

Під час дослідження було опитано 5 230 сільських домогосподарств у 22 областях України, за винятком територій Луганської та Херсонської областей, які на момент проведення не були під контролем українського уряду. Середній розмір домогосподарств - 4 особи.

Як повідомляв Укрінформ, за оцінками KSE Агроцентр, станом на 15 вересня 2022 року непрямі втрати в сільському господарстві України внаслідок агресії рф становлять 34,25 млрд доларів США.

Зокрема, зниження виробництва сільгоспкультур спричинило збитки у розмірі 14,2 млрд дол. Зменшення виробництва продукції тваринництва спричинили 348,7 млн дол. збитків. Йдеться про скорочення виробництва у живій вазі, а також річне зменшення виробництва молока, яєць та продукції бджільництва – очікуваний спад на рівні 10%.

ФАО планує допомогти 500 тис. українських домогосподарств відновити сільгоспдіяльність

У наступному році Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) планує допомогти 500 тис. українських господарств відновити сільськогосподарську діяльність.

Про це розповів голова офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє під час пресконференції у Медіацентрі Україна — Укрінформ.

"У 2022 році ми допомогли 40 тис. домогосподарствам відновити (сільськогосподарську - авт.) діяльність. У новому році разом з Мінагрополітики ми плануємо збільшити кількість домогосподарств, яким ми допоможемо відновити сільськогосподарську діяльність, до 500 тис.", - сказав він.

Вотьє зазначив, що загалом допомоги у відновленні сільськогосподарської діяльності потребують 1,5 млн людей в Україні.

Речниця ФАО Вікторія Михальчук додала, що допомога надається домогосподарствам на прифронтових територіях.

За її словами, попередньо у 2023 році на допомогу українському агросектору ФАО планує спрямувати 205 млн дол. США. З них 100 млн дол. - безпосередньо на підтримку сільськогосподарських домогосподарств.

Як повідомляв Укрінформ, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Канади у серпні розпочала проєкт із забезпечення українських аграріїв рукавами для зберігання зерна. Українські фермери отримають близько 31 тис. зернових рукавів, місткістю 200 тонн кожен, що забезпечить зберігання близько 30% від загальнонаціональної потреби. За попередніми оцінками, потреба у зберіганні становить 15,7 млн т.

Крім цього, ФАО за фінансової підтримки уряду Японії у серпні почала надавати допомогу сільськогосподарським підприємствам (земельні угіддя яких не перевищують 50 гектарів) у забезпеченні насінням озимих та ярих культур під урожай 2023 року.

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Як війна впливає на сільське господарство та які перспективи України в цій сфері?

Про те, як вплинула війна на агросектор та які можливості має зараз Україна для розвитку у сільському господарстві — розповідаємо спільно з біологинею Катериною Шавановою та INSCIENCE.

Катерина — біологиня та керівниця проєктів з досліджень та розвитку напрямку рослинництва в українській агрокомпанії «Kernel». А ще є героїнею проєкту «Науковиці» — серії документальних відео про українських жінок.

Уже незабаром планується онлайн-прем'єра відео, а поки — тизер можна переглянути на сторінці @inscience.io.

Ринок сільського господарства залежить від багатьох факторів. Якщо в Південній Америці засуха — це вплине на ринок. Якщо в США не зібрали врожай — так само. Тож повномасштабне російське вторгнення теж позначилось на ринку сільськогосподарської продукції, адже Україна — важливий гравець цієї сфери.

Одна з найкритичніших проблем, яка виникла з початком війни, — це порушення логістики. Україна вирощує багато культур: пшеницю, кукурудзу, соняшник. Постачання продукції за кордон були розплановані на рік уперед. Тому коли з початком повномасштабної війни логістичні ланцюги розірвалися, це відчув увесь світ.

Проте й Україна втратила багато, адже ми нічого не могли продати. Те, що завантажили 23 лютого, так і стояло в портах, втрачаючи якість. Вивезення сільськогосподарської продукції до західного кордону машинами чи залізницею було малоефективним із погляду продажів. А ми, як країна, зацікавлені в тому, щоб у нас купляли. Поки в липні не відкрили зерновий коридор, не було взагалі зрозуміло, для чого збирати врожай.

Навесні Україна посіяла — і плани на посів змінювалися постійно. Чернігівська область окупована — там не сіємо. Почали деокуповувати область та розміновувати поля — сіємо. Плани посівів постійно розширювалися. На початку березня обсяги посівів, які вдалося реалізувати, здавалися практично нереальними. Аграрії — це найбільші оптимісти. Ти сієш і сподіваєшся, що збиратимеш цей врожай.

Подорожчали й добрива. Цей сезон пройшов на торішніх запасах, проте наступний буде складний. Зараз навіть хімікати з Китаю привезти вчасно практично неможливо. Великими постачальниками добрив в Україну були Росія та Білорусь. Тому добрив використовують набагато менше.

Людський фактор теж важливий. Багато працівників та працівниць сільськогосподарської сфери пішли воювати, частина — виїхала за кордон.

На сільське господарство впливають і відключення електроенергії. Цього сезону погода нам не допомагала — дощі випали тоді, коли врожай уже стояв у полях. Через високу вологість, не могли одразу зібрати врожай, а потім доводилося ще й досушувати на елеваторах (зерносховищах). Це величезні витрати електроенергії.

До того ж під час повітряної тривоги елеватори також не працюють — увесь процес збору врожаю зупиняється. Але бізнес працює, від землі нікуди не дінешся — земля тут.

Попри все це, з’явилося і багато перспектив. Так, більше говорять про біоенергетику — можливість перетворювати частину врожаю на газ на спеціальних біогазових заводах. За допомогою цього ж газу можна підтримувати роботу елеватора. Виходить така собі комплексна та незалежна система.

Якщо правильно підійти до питання, то в майбутньому можна буде подумати й про експорт біогазу за кордон. В Україні сфера біоенергетики розвивалася й раніше.

Поки що Україна експортує в основному сировину. Проте потрібно дивитися в сторону перероблення продукції, щоб продавати її дорожче. Знаємо, скільки коштують яблука і яблучні чипси — ті ж самі яблука, але висушені. У переробленні нам є куди рости. В Європі велика конкуренція переробної сільськогосподарської продукції. Тому треба використовувати всі можливості потрапити на цей ринок.

Потрібно займатися диверсифікацією продукції. Є однозначно прибуткові культури. Там є чіткий механізм: як вирощувати, як продавати. А є культури, які мають попит, але потребують часу, специфічної техніки та знань. Наприклад, часник, волоські горіхи, льон. Там треба інвестиції, і виходить, що цим поки займаються переважно ентузіаст(к)и. Проте потенціал у таких культур немалий.

Окрема тема — здоров’я ґрунтів. Фахівці та фахівчині вже обговорюють прогнози та методики щодо відновлення українських ґрунтів після бойових дій. В Україні розвиватиметься виробництво біопрепаратів, мікробіологічних та бактеріальних препаратів. Вони активізують ті запаси речовин, які є в ґрунті у важко доступній формі.

Після перемоги в Україну будуть надходити інвестиції. Але потрібно їх витрачати вміло та розумно. Уже йдуть перші розмови, що ми будемо робити після війни. У нас має бути план, і про це треба говорити зараз.