Яка внутрішня будова стебла?

Внутрішній шар стебла представлен — серцевиною. Серцевина складається з великих клітин основної тканини з тонкими оболонками, в яких відкладаються запаси поживних речовин. Від серцевини в радіальному напрямку через деревину і луб проходять серцевинні промені. Кеш

Як називається внутрішній шар стебла?

Серцевина — внутрішній шар стебла, що складається з великих клітин із тонкими оболонками, де відкладаються поживні речовини.

Який шар забезпечує ріст стебла в товщину?

Ка́мбій (лат. cambium, від cambio — «змінюю») — твірна тканина, завдяки якій відбувається потовщення стебла дерев'янистих та покритонасінних (Magnoliophyta) рослин.

Стебло — Вікіпедія Внутрішня будова дерев’янистого стебла на прикладі гілки липи. Для багаторічних деревних рослин характерний безпучковий тип стебла. See more

§ 26. Будова стебла

Які будова та функції стебла? Осьовою частиною пагона, яка з’єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки), є стебло. Основна функція стебла - провідна. По ньому рухається вода і розчинені в ній поживні речовини з кореня до надземних органів (висхідний рух) та органічних речовин від листків до всіх органів (низхідний рух). Так забезпечується зв’язок надземних частин рослини з її кореневою системою.

Опорна функція стебла полягає в тому, що воно підтримує в певному положенні інші надземні частини рослини: бруньки, листки, квітки. Зелені стебла здійснюють фотосинтез. Крім того, у стеблі накопичуються запасні поживні речовини, а в деяких видів посушливих місцезростань - вода. Стебло також забезпечує газообмін з навколишнім середовищем під час дихання і фотосинтезу.

За напрямком росту і розміщенням у просторі пагони бувають прямостоячі, виткі, повзучі, чіпкі (мал. 110). Прямостоячі пагони мають добре розвинену механічну тканину (пригадайте особливості будови механічної тканини). Виткі пагони піднімаються вгору, обвиваючи опору (окремі види квасолі, хміль). Повзучі пагони стеляться по землі і можуть вкорінюватися у вузлах (суниці, гусячі лапки). Чіпкі пагони піднімаються вгору і чіпляються за опору вусиками (виноград, горох) або додатковими коренями, які відростають від стебла (плющ).

Мал. 110. Різноманітність пагонів: 1 - прямостоячий; 2 - виткий; 3 - повзучий; 4 - чіпкий

Поверхня стебла може бути різною: гладенькою і шорсткою, голою і вкритою волосоподібними чи твердими виростами, колючками, шипами (як-от у малини, ожини, шипшини).

Залежно від середовища, у якому розвиваються стебла, їх можна поділити на надземні, підземні й водні.

Що таке галуження стебла? Утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів називають галуженням. Унаслідок галуження формується крона, тобто сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура. У чагарників стебло починає галузитися біля самої поверхні ґрунту, утворюючи кілька бічних пагонів (у шипшини, смородини, аґрусу; див. мал. 111). У жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підземної частини пагона. Таке галуження називають кущінням. Що краще кущаться злакові рослини, то більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай.

Галуження визначає зовнішній вигляд рослини. Воно дає змогу створити значну листкову поверхню для фотосинтезу.

Maл. 111. Різні типи галуження стебла: 1 - формування крони у дерева; 2 - галуження стебел у чагарників; 3 - кущіння у пшениці

Цікаво знати, що, знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв плодів чи задоволення своїх естетичних потреб. Ви, мабуть, звертали увагу на те, якою різноманітною може бути крона дерев і чагарників у парках. Цю різноманітність людина створює завдяки зрізанню верхівкових бруньок, припиняючи ріст пагона у висоту і стимулюючи ріст бічних пагонів Наприклад, таким чином можна виростити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів.

Яка внутрішня будова стебла? Розглянемо внутрішню будову стебла на прикладі трирічного пагона деревної рослини (мал. 112). Ви, мабуть, неодноразово бачили зрізаний стовбур дерева і помічали, що він має неоднорідні ділянки. Ці ділянки стебла складаються з різних тканин. У стеблі деревної рослини розрізняють такі послідовні шари: кору, камбій, деревину та серцевину.

Кора - зовнішня частина стебла і кореня (мал. 112, 1). На поперечному розрізі добре помітно, що стебло зовні вкрите корком, який складається із шарів відмерлих клітин (мал. 112, 2). Корок захищає рослину від надмірного випаровування води та механічних ушкоджень. У деяких рослин (корковий дуб) корок формує щільний шар, який використовують для промислового виготовлення пробок. Молоді пагони деревних рослин вкриті шкіркою (мал. 112, 3), яку наприкінці першого року життя заступає корок (пригадайте, чим відрізняються ці два типи покривної тканини).

На поверхні кори помітні невеличкі горбки - сочевички, заповнені всередині пухко розташованими клітинами (мал. 112, 4). Їхні розміри варіюють від часток міліметра до 1 см. Свою назву сочевички отримали тому, що зовні нагадують зернятка рослини - сочевиці. Сочевички забезпечують газообмін і випаровування води.

Під корком розташовані клітини основної тканини (мал. 112, 5). Внутрішню частину кори називають луб (мал. 112, 6). Це сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібні трубки), механічної (луб’яні волокна) та основної. Луб забезпечує низхідний потік органічних речовин. Луб’яні волокна надають стеблу міцності та підвищують його опір до зламування.

Між корою та деревиною по всій довжині стебла розташований шар клітин камбію (мал. 112, 7). Це твірна тканина, за рахунок діяльності якої потовщується стебло. На поперечному зрізі стебла камбій має вигляд вузького кільця. Унаслідок поділу клітин камбію з його зовнішнього боку формується луб, а з внутрішнього — деревина (мал. 112, 8).

Мал. 112. Внутрішня будова стебла: 1 - кора; 2 - корок; 3 - шкірка; 4 - сочевички; 5 - основна тканина; 6 - луб; 7 — камбій; 8 - деревина; 9 - судини; 10 - серцевина

Деревина, як і луб, складається з провідної, основної та механічної тканин, розташованих між камбієм і серцевиною. Провідна тканина утворена судинами - мертвими клітинами з потовщеними здерев’янілими стінками (див. мал. 112, 9). Як ви знаєте, судинами розчини поживних речовин рухаються від кореня до надземної частини рослин. Відмерлі, видовжені клітини механічної тканини утворюють деревні волокна. Опорну функцію здійснюють і самі судини.

Серцевина - центральна частина стебла, яка не містить провідних тканин і складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин основної тканини (мал. 112, 10). У цих клітинах запасаються поживні речовини (крохмаль, жири тощо). Від серцевини починаються ряди клітин основної тканини, які у вигляді променів перетинають шар деревини і сягають кори. Тому їх називають серцевинними променями. Вони забезпечують переміщення різних речовин у горизонтальному напрямку між різними шарами стебла.

Що таке річні кільця? Погляньте на поперечний зріз стовбура дерева. У ділянці деревини ви побачите світлі і темні концентричні кільця (мал. 113). Їх називають річними, оскільки щорічно з’являється одне таке кільце, що має світлу та темну ділянки. Це зумовлено сезонною активністю камбію. Навесні клітини камбію активно діляться й утворюють клітини деревини великих розмірів з тонкими стінками. На поперечному розрізі вони мають вигляд світлої частини річного кільця. Улітку камбій формує значно дрібніші товстостінні судини та клітини механічної тканини. Так виникає темна частина кільця. Узимку клітини камбію не діляться. Наступної весни діяльність камбію відновлюється, і починає формуватися нове річне кільце.

Цікаво знати, що, підрахувавши кількість річних кілець стовбура, можна визначити вік пагона. Вони можуть також «розповісти» про умови життя рослини. Так, окремі кільця можуть бути різної ширини, адже більший приріст відбувається в роки, коли погодні умови сприятливіші.

Мал. 113. Річні кільця

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Стебло деревної рослини зовні вкрите корою, яка складається з клітин покривної, провідної, механічної та основної тканин.
• Внутрішню частину кори називають лубом. Під корою розташований камбій. Усередину від камбію розташована деревина, яка складається з провідної, основної та механічної тканин.
• Центральна частина стебла - серцевина. Від серцевини через деревину та кору проходять ряди клітин основної тканини - серцевинні промені.
• У деревині багаторічної деревної рослини помітні концентричні шари - річні кільця, які формуються внаслідок нерівномірної діяльності камбію в різні пори року.

Поповніть свій біологічний словник: кора, луб, деревина, камбій, серцевина, річні кільця.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Зазначте, як називають внутрішню частину кори: а) камбій; б) луб; в) серцевина; г) деревина.
• 2. Укажіть тканину, якою утворено серцевину стебла: а) провідна; б) твірна; в) механічна: г) основна.

Дайте відповідь на запитання

• 1. Що таке корок, луб і камбій?
• 2. Що таке серцевина? Яка її основна функція?
• 3. Що таке річні кільця? Чому їх називають річними, як вони утворюються і як їх визначають?

Дослідницький практикум «Дослідження процесу росту вегетативних органів» (виконувати вдома з допомогою дорослих).

• 1. У горщечки із землею посадіть насіння сої, гороху чи квасолі (на вибір), полийте відстояною водою і поставте в тепле місце.
• 2. Щодня помірно зволожуйте ґрунт у горщечках відстояною водою.
• 3. Спостерігайте за появою верхівки першого зеленого проростка.
• 4. Запишіть дату появи першого проростка, молодого пагона з листками. Через кожні 5-8 днів вимірюйте розміри пагона. Дані занотовуйте в таблиці.

Поміркуйте! Чому дерева вологих тропічних лісів часто не мають річних кілець?

1. Стебло — осьова частина пагона

Стебло служить опорою для інших органів рослини, забезпечує пересування води з мінеральними та органічними речовинами, а також у ньому можуть запасатися поживні речовини. Зовнішня і внутрішня будова стебла обумовлена тими функціями, які воно виконує у житті рослини.

У стеблі можна виділити чотири шари: кору , камбій , деревину та серцевину .

Молоді (однорічні) стебла зовні покриті шкірочкою , яка потім замінюється корком , що складається з мертвих клітин, заповнених повітрям.

Шкірка і корок — покривні тканини. Вони захищають розташовані глибше клітини стебла від зайвого випаровування, різних пошкоджень, від проникнення всередину атмосферного пилу з мікроорганізмами, що викликають захворювання рослин.

У пробці розвиваються чечевички — маленькі горбки з отворами, добре помітні зовні (особливо у бузини, дуба та черемхи). Чечевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками. Через них здійснюється газообмін.

Під шкіркою і корком знаходяться клітини кори , утворені різними тканинами. Зовнішня частина кори представлена шарами клітин покривної та механічної тканин із потовщеними оболонками і тонкостінних клітин основної тканини, які можуть містити хлорофіл. Внутрішній шар кори, у складі якої багато клітин провідної тканини, називають лубом .

До складу лубу входять ситовидні трубки, товстостінні луб'яні волокна і групи клітин основної тканини.

Ситовидні трубки — це вертикальний ряд видовжених живих клітин, у яких поперечні стінки пронизані отворами (як у сита), ядра у цих клітинах зруйнувалися, а цитоплазма прилягає до оболонки. Це провідна тканина лубу, по якій переміщуються розчини органічних речовин.

Луб'яні волокна — видовжені мертві клітини зі здерев'янілими стінками, представляють механічну тканину стебла. У стеблах льону, липи та деяких інших рослин луб'яні волокна розвинені особливо добре і є дуже міцними. З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно , а з луб'яних волокон липи — мочало і рогожу.

Деревина утворена клітинами різної форми і величини: судинами провідної тканини, деревинними волокнами механ ічної тканини і клітинами основної тканини.

Між корою та деревиною міститься камбій . Він складається з вузьких довгих клітин твірної тканини з тонкими оболонками. Завдяки їх поділу відбувається ріст стебла у товщину і утворення на ньому річних кілець.

Внутрішній шар стебла представлен — серцевиною . Серцевина складається з великих клітин основної тканини з тонкими оболонками, в яких відкладаються запаси поживних речовин. Від серцевини в радіальному напрямку через деревину і луб проходять серцевинні промені . Вони також складаються з клітин основної тканини і виконують запасаючу і провідну функції.

У деяких рослин (бузина) у серцевині багато міжклітинників, вона пухка і добре помітна. У інших рослин (дуб) серцевина навпаки дуже щільна, і відрізнити її від деревини складно.