внесення органічних добрив
Внесення органічних добрив — найкращий спосіб збагачення грунту органічною речовиною, яка здатна перетворюватись на гумус, що значно підвищує грунтову родючість (із 1 т гною утворюється 35–50 кг гумусу). Водночас у грунті синтезуються гумінові і фульвокислоти, які мають підвищену обмінну здатність.10 бер. 2015 р.
Що відноситься до органічних добрив?
Органічні добрива — добрива, що містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. До них відносять гній, компости, торф, тирса, солома, зелене добриво, мул (сапропель), промислові та господарські відходи, біовугілля та інші.
Як вносять органічні добрива?
Основні особливості внесення органічних добрив Фосфорні і калійні добрива потрібно вносити під глибоке перекопування (тобто восени), азотні добрива, навпаки, вносити навесні, перед посівом. Органіку можна вносити свіжою - в ній міститься багато насіння бур'янів, хвороботворні бактерії і навіть яйця гельмінтів.
Як визначити норму внесення добрив?
Дози добрива (Ду, кг/га) визначають за формулою: Ду = Н · Уп · К, де: Н — норма витрат добрив на одержання 1 т основної продукції, кг; Уп — планована врожайність, т/га; К — поправочний коефіцієнт на родючість грунту.
Органічні добрива: види, норми застосування До складу органічних добрив входять виключно натуральні, природні компоненти, мінерали та мікроелементи: калій, азот, залізо, кальцій, магній та багато інших.Все про способи та норми внесення добрив
Є поле – треба добрива! Така закономірність сьогодення. Адже, щоб земля щедро віддячила урожаєм, вона мусить бути сита. А як смачно та корисно “нагодувати” своє поле – це ціла наука! Як вносити добрива, які норми їх застосування та терміни? Спробуємо разом розібратися у цьому.

Отож, є три головні макроелементи – азот, фосфор та калій, вони найнеобхідніші для нормального росту та розвитку культури. Вони є в надрах землі, але рослинам їх кількості майже завжди недостатньо, або рослини не можуть самотужки засвоювати ці елементи з ґрунту, тому на допомогу приходять мінеральні добрива “з заводу”. Вирізняють моно (один поживний елемент) або комплексні добрива. Більшість сільськогосподарських культур потребують повноцінного раціону, тому добрива з кількома корисними елементами користуються більшим попитом. За складом комплексні добрива ділять на:
– подвійні (азотно-калійні чи азотно-фосфорні);
– потрійні (азотно-фосфорно-калійні).
Правильна підгодівля рослин здатна не тільки забезпечити господарство врожаєм, а й впливає на якість ґрунту загалом.
Основні способи внесення добрив:
– Припосівне
– Підживлення
Основне або допосівне внесення добрив передбачає розкидання добрива на поверхні, а пізніше закладку в ґрунт. З цим завданням мають впоратись культиватор, дискові борони чи плуг. Сучасний спосіб – стрічкове внесення добрив дозволяє локально вносити поживні гранули в межах кореневої системи рослини. Їх закладають на глибину від 8 до 15 см, у вигляді стрічок завширшки до 4 см, з інтервалом 10-17 см. У такий спосіб добриво рівномірно розподіляється, а згодом матиме ближчий контакт з корінням і рослина зможе його швидше засвоювати. Однак при закладанні добрива треба уникати його контакту з насінням. Стрічкове внесення (або локальне) вважають економним, адже при такому способі зменшуються дози добрив.
При локальному способі використовують техніку, що обладнана спеціальними пристроями внесення мінеральних добрив в ґрунт осередками різної форми на задану глибину. Загалом допосівне внесення передбачає повну норму добрив. Основне внесення забезпечує рослину добривами впродовж усього періоду розвитку. Для цього способу використовують тверді добрива. Процес засвоєння таких міндобрив швидше проходить на легких ґрунтах, а повільніше на територіях з високим вмістом глини.
Припосівне внесення добрив – це закладання мінеральних добрив безпосередньо під час посіву насіння культури. Як правило вносять невеликі порції, щоб уникнути передозування хімелементами кореневої системи. Такі добрива закладають на глибину висіву насінини, але уникаючи дотику з посівним матеріалом! Головне завдання цього живлення – забезпечити рослину легкодоступними формами мікро- та макроелементів на початку вегетації. Це важливо для формування міцної кореневої системи і загального процесу розвитку майбутніх рослин.
Ефективними для цього внесення є добрива, що швидко розчиняються, а їх сполуки легкодоступні рослині. Оскільки коренева система ще не сформована, тому рослина не може сповна споживати “їжу” з глибин землі. Також припосівний спосіб внесення міндобрив захищає посіви від шкідників та хвороб. Вносять мінімальну дозу міндобрив, щоб уникнути “передозування”. При сівбі дають невеликі норми добрив, розраховані на дію впродовж короткого часу. Наприклад, під зернові та зернобобові діючої речовини – 10-20 кг/га, картоплю – 20-30 кг/га, кукурудзу – 10 кг/га. При сівбі в рядки найперше вносять фосфорні добрива. Внесення азоту в цей період для багатьох культур може бути просто недоцільним.
Післяпосівне внесення добрив або підживлення – це додаткове внесення мінеральних добрив вже на етапі активного росту рослини. Його застосовують, щоб усунути нестачу певних поживних елементів, щоб підсилити вітамінне споживання в критичні фази росту рослини. Тобто, це підживлення на вимогу – коли треба підгодувати рослину дефіцитними елементами. Зазвичай для цього ідеально підходять рідкі добрива. Адже вони швидкорозчинні, і більш ефективні в період активної вегетації. Ранньою весною проводять підживлення озимих культур, зокрема щоб покращити якість майбутнього зерна. Коли рослина активно набирає зелену масу, то найбільше споживає калію та азоту. А для формування бутонів висмоктує з ґрунту фосфор.
Основні правила підживлення:
– 1 – Кореневе підживлення проводять вносячи добриво в безпосередній близькості до коренів. Потім використовують полив, тому треба застосовувати добрива, що добре розчиняються у воді.
– 2 – Некореневе підживлення (листкове) – це обприскування рослин рідкими добривами. Тут важлива концентрація міндобрива, щоб уникнути опіків листя. Адже через листя діюча речовина проникає швидше ніж через коріння. Часто позакореневе підживлення проводять разом з обробкою рослин засобами від шкідників.
Крім основних способів живлення рослин існують ще два додаткові:
– Фертигація (вода з дозованою кількістю добрив)
– Гідропоніка (спосіб живлення напряму до кореневої системи без ґрунту, поширено для вирощування плодоовочевих)

Класифікація способів внесення міндобрив:
Розсіювання добрив на поверхні ґрунту, можливе із подальшим загортанням його на глибину або без цього (для сінокосів чи пасовищ). Здійснюють суцільним або локальним способом.
Внутрішньоґрунтове
Процес, коли добрива вносять одночасно загортаючи їх в ґрунт.
Терміни живлення рослин
Осінь – час для живлення зимуючих рослин. У цей період ґрунт готують до харчових потреб озимини. Тобто дають ті добрива, які допоможуть насінині перезимувати, і мають пролонговану дію (ефективність таких добрив сповна буде помітна весною). Азотні добрива – найважливіші весною. Вони добре розчинні у воді. Фосфоровмісні відіграють важливу роль для засвоєння азоту, а калій восени відповідає за успішну перезимівлю. Органічні добрива - гній, перегній, торф чи іншу органіку також прийнято вносити восени.
Весна – мінеральні добрива весною застосовують по мерзлоталому грунті. Зазвичай використовують аміачну селітру та КАС, комплексні добрива, суперфосфат, калійні добрива (але калійні до появи перших сходів). Вносять всі види азотних чи інших добрив при культивації чи боронуванні.
Влітку застосовують позакореневе чи листкове підживлення рослин. Це додатковий спосіб живлення, спрямований підсилити дію основних добрив, забезпечити рослини дефіцитними елементами.
Зазвичай комплексні добрива застосовують весною або влітку. Якщо в складі добрива є азот, його вносять весною, щоб уникнути швидкого вимивання азоту. Для підживлення комплексні добрива вносять впродовж всього вегетаційного періоду.
Норми та дози внесення мінеральних добрив
Для розрахунку правильних норм та доз треба враховувати декілька факторів:
– заплановану врожайність культури;
– особливості споживання конкретного сорту та виду культури;

В таблиці нижче наведено оптимальні норми внесення для різних видів добрив
Вид добрива
Норма (грам/м2)
Селітра натрієва, кальцієва
Норми внесення органічних добрив
Доволі часто у нашій роботі ми чуємо такі питання: скільки гною треба внести під кукурудзу? Яка норма внесення добрив під озиму пшеницю? А які органічні добрива можна дати під соняшник? Совєцька аграрна наука передбачала, що норма внесення органічних добрив на 1 га це стала рекомендована величина, яка коливається в межах від і до. Але сучасна практика доводить, що питання норми внесення органічних добрив глибше, ніж здається.
Три кроки до розуміння
Для тих, хто не має часу на те щоб розібратись у питанні грунтовно і кому потрібні орієнтовні цифри - наводимо таблицю орієнтовних норм внесення різних органічних добрив під різні культури. Але пам’ятайте - надмірне внесення органічних добрив може призвести до зафосфачення або закислення, недостатнє - до відсутності бажаного результату.

Норми внесення органічних добрив, таблиця
Якщо ж ви справді хочете зрозуміти, які норми внесення органічних добрив будуть кращими на конкретній ділянці - спочатку вам доведеться зробити три прості, але заморочливі кроки.
Грунти - це живий організм зі своїм мікросвітом, як і органічні добрива. Тому перед тим як ці світи поєднувати між собою потрібно зрозуміти - які вони? Говорячи простою мовою - необхідно усе проаналізувати і спланувати.
Отже, крок 1 - аналіз грунтів, крок 2 - аналіз добрив, крок 3- визначення культури під яку будете вносити органічні добрива. Ну і насамкінець - визначити сівозміну. Тільки зробивши ці три кроки ви будете чітко розуміти які мають бути, до прикладу, норми внесення добрив під кукурудзу.
Що є у землі?
Це ключове питання для розуміння! Кожне поле, навіть кожна ділянка поля може і швидше за все буде відрізнятися від іншої. Набір макро- мікроелементів, кислотність, вміст NPK, % гумусу, кількість органічної речовини і сам тип грунту - це базовий набір даних який має бути у вас для отримання відповіді на питання “скільки треба дати добрив”, “які норми внесення добрив для цього поля”.
Наявність аналізу ґрунту не лише допоможе вам зрозуміти, які добрива та скільки їх потрібно давати, а й дозволить вам зекономити потім на цих добривах. Адже поле 100% буде не рівномірним і певні ділянки потребуватимуть меншої кількості живлення.
Аналізи грунту проводять спеціалізовані компанії, які за допомогою спеціальних пробовідбірників беруть зразки землі, формують їх у групи і далі передають до лабораторії. Після цього - надають вам результати і,як правило, базові рекомендації, що робити далі. Проводити такі аналізи варто не частіше ніж раз на 4-5 років.
Якщо у вас не велика земельна ділянка - відібрати проби для аналізу грунту можна самостійно, а потім їх передати для дослідження.
Які є органічні добрива?
Другим кроком потрібно зрозуміти які у вас є органічні добрива і що саме є у них. Тобто вам слід зрозуміти скільки діючої речовини є в добриві. Гній ВРХ, курячий послід, гній свиней - це кардинально різні добрива із різним складом поживних речовин. Ба більше, у кожного з цих різновидів гною є ще і свої типи, які також можуть містити різну кількість базових елементів живлення - азоту, фосфору і калію. Крім того в органічних добривах елементи живлення мають властивість до рухливості і можуть “вивітрюватись”. А ось у хорошому компості NPK більш стійкіше.
До прикладу, у гноєві молочної худоби з 10 % сухої речовини міститься в середньому 3,2 кг/т азоту, 2,0 кг/т - фосфору та 3,8 кг/т - калію. Тоді як у напіврідкому курячому посліді середні показники будуть 10 кг/т азоту, 4 кг/т - фосфору та 3,5 кг/т - калію. Але пам’ятайте - елементи живлення в орг. добривах рухливі, а не сталі.
Саме тому, радимо першим кроком зрозуміти ЩО є в органічному добриві, а значить - зробити його аналіз. В Україні є чимало лабораторій, які за відносно адекватні гроші роблять аналізи органічних добрив на базові елементи живлення. Можна зануритись ще глибше і отримати розгорнуту відповідь з лабораторії з усіма мікро та макроелементами, але це на ваш вибір.
Перевіряти склад добрива радимо раз на рік - безпосередньо перед внесення.
Що будемо вирощувати?
Ну, це здавалось би і так зрозуміло. Норма внесення добрив залежить від культури, яку ви будете вирощувати, бо кожна культура потребує для виносу різну кількість елементів живлення. Наприклад, кукурудзі для виносу потрібно 120 кг/га азоту, 90 кг/га фосфору та 120 кг/га калію. Для сої ці цифри зовсім різні.
Та у випадку з органічними добривами не так все однозначно, бо…. вони мають післядію.
Засвоєння органічних добрив землею відбувається не відразу, а протягом 3-5 років. Тому розраховуючи норму внесення органічних добрив враховуйте, що у перший рік засвоюється близько 60 %, далі 15%, 10 %, 10% і 5 %. Відповідно такий % елементів живлення буде доступний для рослини. Звичайно це % не є сталим, а більше приблизним.
Враховуйте також той факт, що гній ВРХ краще вносити під кукурудзу, соняшник, сою, буряки чи ярий ріпак, а на наступний рік сіяти пшеницю, ячмінь, жито без підживлення органічними добривами використовуючи тільки післядію.
Отже, якщо ви хочете розрахувати, наприклад, норми внесення добрив під соняшник
то фактично для розрахунку треба провести співставлення елементів живлення які треба культурі, з тими що є у землі та тими що є у добриві. Склавши ці цифри докупи - ви отримаєте відповідь на питання, за яким прийшли.
Подібні статті
- внесення органічних а не хімічних добрив
- внесення мінеральних та органічних добрив
- Скільки поливати після внесення гранульованого добрива
- Чи потрібно поливати після внесення рідкого добрива
- способи внесення добрив
- Таблиця внесення добрив для картоплі
- технологія внесення добрив
- Чи є голубині фекалії гарним добривом



