Де в Україні найбільше вирощують виноград?

В Україні найбільшу площу виноградних насаджень має Одеська область — 38,95 тис. га (46 % від загальної по Україні). Виноградники Автономної Республіки Крим посідають 31,0 тис. га.

Де найбільше росте виноград?

Найбільше винограду виробляють у Китаї Лідером є Китай, фермери якого продукують щорічно в середньому 10 млн т цієї культури. Близько 3 млн т урожаю отримують щосезону їхні індійські колеги. Третю сходинку посіла Туреччина з показником близько 2 млн т.

Скільки можна заробити на винограді?

РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ Середня врожайність з куща становить 10-15 кг. У роздріб його продають по 25-40 грн, а оптом – по 15-25 грн. У перерахунку на гривні з одного куща можна отримати 150-600 грн. У теплиці площею 450 м² ростуть 90 кущів, таким чином отримуємо прибуток 13500-54000.

Виноградарство

Виногра́дарство — сукупність організаційних і технологічних прийомів розмноження, культивування і збору винограду.

Галузь науки, що досліджує теоретичні та практичні питання вирощування винограду, розробляє засоби керування розвитком виноградної рослини з метою одержання стабільно високих урожаїв відповідної якості.

Дослідження та розроблення зі спеціальності, спрямовані на підвищення ефективності галузі, яка розв'язує завдання забезпечувати споживачів свіжим і сушеним виноградом, а виноробну й консервну промисловість — сировиною.

Зміст

Деякі напрямки досліджень [ ред. | ред. код ]

• Удосконалення системи розміщення, спеціалізації виноградарства щодо ґрунтово-кліматичних зон.
• Теоретичне обґрунтування та розроблення нових засобів і систем ведення виноградних кущів стосовно природних умов вирощування.
• Розроблення нових адаптивних ресурсоощадних, екологічних технологій вирощування винограду в господарствах різних форм власності, які забезпечують повну реалізацію його сортового потенціалу, одержання високоякісної продукції з урахуванням подальшого її використання.
• Удосконалення для кожної ґрунтово-кліматичної зони сортаменту насаджень винограду на підставі виведення, вивчення та впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів, клонів і форм винограду з груповою стійкістю до несприятливих умов вирощування.
• Теоретичне обґрунтування й розроблення сучасних адаптивних, ресурсоощадних, екологічних технологій вирощування прищепленого і кореневласного садивного матеріалу винограду в розсадниках.
• Вивчення афінітету сорто-підщепних комбінацій європейських сортів до американських підщепних сортів.
• Вивчення агробіологічних, технологічних та господарських властивостей і якості нових сортів винограду з метою визначення перспективності вирощування в різних кліматичних зонах.
• Подальше удосконалення технологій вирощування винограду, спрямованих на підвищення його стійкості до морозів і збільшення терміну зберігання.
• Вивчення залежності продуктивності виноградних рослин від систем, що використовуються для захисту від хвороб, шкідників, бур'янів, для зрошення та застосування добрив.

Виноградарство в Україні [ ред. | ред. код ]

Основні виноградарські регіони України — АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, Закарпатська й Запорізька області. Згідно з існуючим природним районуванням на території України виділено 15 виноградарських зон (макрозон), які є основою для сорторайонування, і 58 природно-виноградарських районів (мікрозони). У Автономній Республіці Крим нараховується 6 макрозон і 12 мікрозон, в Одеській області — 3 і 16, Херсонській — 2 і 10, Миколаївській — 2 і 7, Закарпатській — 1 і 12 та в Запорізькій — 1 і 6.

В Україні найбільшу площу виноградних насаджень має Одеська область — 38,95 тис. га. (46 % від загальної по Україні). Виноградники Автономної Республіки Крим займають 31,0 тис. га. (37 %). Решта (17,4 %) зосереджені в Миколаївській (7,1 %), Закарпатській (2,7 %) та Запорізькій (0,4 %) областях.

Середня урожайність винограду у 2005—2007 рр. в основних виноградарських регіонах України становить 44,9 ц /га. Найвища в Херсонській області — 81,6 ц/га, в Миколаївській — 61,2, Одеській — 51,1, АР Крим 32,5, Закарпатській — 32,2 і Запорізькій — 8,8.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Портал «Сільське господарство»

Література [ ред. | ред. код ]

• Історія розвитку виноградарства: [навч. посіб. для студентів спец. «Садівництво і виноградарство»] / І. М. Гель. — Львів: Бадікова Н. О., 2016. — 247 с. : іл. — Бібліогр.: с. 241—243. — 100 прим. — ISBN 978-617-7193-80-6
• ВАК України. Паспорт спеціальності.
• Виноградний кадастр України
• Аматорське виноградарство[Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.]
• Корвацкий А. Из практики виноградной культуры в северной части Таврической губернии // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2014, № 4, с. 95-100.

Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи

Виноградарство в Україні має багатовікову історію. Найбільші площі виноградників були в 60-х роках минулого століття і складали близько 400 тис. га. Проте на сьогодні площа виноградників скоротилася майже в 5 разів і продовжує скорочуватись. На сьогодні їх площа становить близько 40 тис. га. В основному виноградники зосереджені в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Закарпатській областях. Географічно виділяється 6 основних виноробних регіонів України, 15 макрозон (винних районів) і 58 мікрозон, хоча законодавчо ці зони не закріплені. У зв’язку з останніми кліматичними змінами географія виноградарства України значно розширилась на північ і охоплює майже всю Україну. А саме збільшилася ще на 15 областей, що в майбутньому призведе до зростання площ виноградників Це є однозначно перспективою для розвитку та дослідження цих виноградарських зон на тему, які саме сорти підходять під ці нові кліматичні умови.

Виноробна промисловість України представлена підприємствами первинного та вторинного виноробства. Основним видом сировини для виробництва вин є виноматеріали.

Окрім потужних винзаводів, які мають по близько тисячі гектар власних виноградників, створюються малі виноробні господарства, які роблять свій внесок у розвиток культури споживання і виробництва вина в Україні шляхом виробництва авторських вин, проведення дегустацій вин, проведення винних фестивалів.

Основними сортами в Україні є Аліготе, Бастардо магарацький, Каберне Совіньйон, Мерло, Мускат, Одеський чорний, Піно, Рислінг тощо.

Хоча існує тенденція до зменшення кількості виробництва вина в порівнянні з 2016 роком, проте у 2020 році було виготовлено 119 мільйонів літрів вина. У 2020 році Україна експортувала 14,4 мільйона літрів вина, що вдвічі більше, ніж у 2019 році, хоча імпорт вина в Україну в 2020 році зріс на 22% порівняно з 2019 роком. Незважаючи на це, в Україні розвивається виноградно-виноробна галузь.

В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до СОТ конкуренція загострюється, що потребує перебудови галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку. У 2009 р. була розроблена і затверджена Галузева Програма виноградарства та виноробства України на період до 2025 року, на жаль, вона не діє в повному обсязі. Метою Програми була реалізація державної політики України щодо регулювання розвитку цієї галузі економіки, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу для розв'язання головних проблем галузі.

Хоча багато найважливіших понять законодавчо взагалі не закріплені, або наявні закони не відповідають сучасним вимогам світового ринку виробництва вин.

Вкрай необхідні закони і нормативні акти щодо правил маркування вин, методів класифікації, контроль найменувань за походженням, закон про систему контролю якості й орган контролю або інститут.

Потрібно збільшувати посадки, відновлювати і закладати нові розсадники винограду, а головне покращувати якість вина з визнаних міжнародних сортів, які чудово ростуть на території України, а також розвивати місцеві аборигенні сорти, яких в Україні досить багато.

Проте існують загальні проблеми галузі:

Зараз в Україні з 2019 р. очікується створення десятків малих виноробних господарств.

1. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.
2. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.
3. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентоспроможність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.

Держава вже робить кроки, які стають поштовхом в розвитку галузі виноробства в Україні. Для розвитку галузі також необхідна розробка експортної стратегії та дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі, а також зменшення відсотків при кредитуванні галузі.

Наразі необхідно визначити пріоритети розвитку виноградарства з урахуванням зональних та регіональних особливостей. Приділити увагу розробці спеціальних державних програм зі збереження кращих сортів винограду. Уряду необхідно відновити дію Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» ( 587-14 ) до 2025 р. та удосконалити механізм надання державної підтримки виноградарству і забезпечити розвиток виноробства з урахуванням вимог СОТ, розробити Виноградний кадастр в рамках загального земельного кадастру. Відкритим питанням залишається врегулювання земельних відносин та раціоналізація землекористування, розробка юридичного та технічного оформлення права оренди землі під виноградники, формування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Також шляхами розвитку виноробної галузі є:

• залучення великих інвестицій у галузь
• обрання правильної маркетингової політики
• здійснення заходів щодо забезпечення розвитку інфраструктури ринку виноробної продукції, диверсифікації каналів реалізації та забезпечення якості продукції, регулювання попиту і пропозиції, захист ринку від імпортної винопродукції та сировини низької якості
• здійснення заходів щодо збільшення ємності ринку винограду та продуктів його переробки з урахуванням потреб населення, його купівельної спроможності та максимальних можливостей експорту
• інноваційно-інвестиційне зміцнення матеріально-технічної бази виноградно-виноробної галузі, впровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергоощадних технологій
• удосконалення страхової та податкової політики у сфері виноградно-виноробного виробництва
• підвищення ролі науки й освіти, розвитку дорадництва
• удосконалення системи управління у виноградно- виноробній галузі; розроблення галузевої нормативної і технологічної документації, яка відповідає положенням та вимогам Європейського Співтовариства.

Отже, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, відмінні сорти винограду, знання та багаторічний досвід у виробництві вина дозволяють створювати українське вино з унікальними смаковими та якісними показниками.

А потенціал ємності внутрішнього й зовнішнього ринку вина, наявність інтелектуального та виробничого капіталів для впровадження інноваційних технологій, переорієнтація споживчих переваг від міцних алкогольних напоїв до вин обумовлюють необхідність вдосконалення й розвитку виноградарства та виноробства в Україні.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!