Як визначити якість меду?

Розглянемо основні з них:

1. консистенція меду повинна бути однорідною;
2. продукт повинен бути "текучим". Це можна перевірити в домашніх умовах. Наприклад, зачерпнути мед ложкою і подивитися, як він буде стікати. Якісний мед тягнеться плавно і рівно.
3. справжній мед викликає незначне першіння в горлі;
4. має легкий запах квітів.

Яким має бути справжній мед?

Натуральний мед в рідкому вигляді повинен бути однорідним і прозорим. А підробка може бути каламутною, з осадом на дні або пластами (часто на дно кладуть манку з патокою, а лише зверху мед). Піна - теж погана ознака меду - він або недозрілий, чи заграв. Хороший мед завжди злегка дере горло своїй терпкістю.

Як правильно вибрати якісний мед?

На дотик і на смак Хороший мед завжди злегка дере горло своїй терпкістю, а кислинка не відчувається (вона – ознака незрілого продукту або того, що псується). Крапелька нормального меду, якщо розтерти її пальцями, легко наноситься і вбирається в шкіру, а та, що містить добавки, просто зіб'ється в крихти.

Вимоги до якості меду

Нові вимоги до якості меду прописані у наказі Міністерства агарної політики та продовольства від 19.06.2019 № 330, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 725/33696.

Вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання введення споживача в оману.

Наказ дає ряд визначень таким поняттям як злитий мед, квітковий або нектарний мед, мед для кондитерських виробів, мед монофлорний квітковий (нектарний), мед поліфлорний квітковий (нектарний), падевий мед, пресований мед, стільниковий мед, центрифужний (екстрагований) мед тощо.

Згідно із затвердженими вимогами, мед повинен відповідати певним характеристикам та критеріям складу. Зокрема, мед має складатися з вуглеводів, переважно із фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед.

Колір меду - від прозорого (безкольорового), білого, світло-жовтого до темно-коричневого, рідкої, в'язкої, дуже в'язкою чи щільної консистенції. Допускається кристалізація меду - від дрібно-до крупнозернистої.

Смак меду - солодкий, ніжний, приємний, терпкий, подразнює слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків. Аромат - специфічний, приємний, слабкий, сильний, ніжний, без сторонніх запахів. Смак та аромат можуть варіюватися, але ці показники повинні бути зумовлені рослинним походженням залежно від виду рослини.

До продукту, що маркується словом «мед», придатного для споживання людиною чи як інгредієнта в харчових продуктах, заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки, ніж мед. Пилкові зерна, притаманні меду, не вважаються інгредієнтом.

Мед не має містити сторонніх органічних та неорганічних речовин, що не належать до його складу, присмаків або запахів, мати ознаки бродіння, мати штучно змінену кислотність або бути нагрітий таким чином, щоб натуральні ензими (ферменти) було зруйновано або значною мірою дезактивовано.

За походженням мед поділяють на нектарний (квітковий) та падевий мед; за способом виробництва - на стільниковий мед, стільники в меду, злитий мед, центрифужний (екстрагований) мед, пресований мед. За вмістом пилкових зерен мед поділяють на мед монофлорний квітковий (нектарний) та мед поліфлорний квітковий (нектарний).

Окремо прописані вимоги до меду для кондитерських виробів.

Також зазначається, що маркування меду має містити інформацію про країну походження, у якій він зібраний.

Разом з тим у документі зазначається, що надання на ринку меду, який введений в обіг до 1 січня 2023 року, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності вимогам, до закінчення строку його придатності.

В Україні затвердили нові вимоги до маркування меду

В Україні затверджено нові вимоги до маркування меду з метою більшої інформованості споживача про якість та походження цієї продукції.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

“В Україні затверджені вимоги до меду. Про це йдеться у відповідному наказі Міністерства агарної політики та продовольства від 19.06.2019 №330, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 725/33696. Вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання введення споживача в оману”, - йдеться у повідомленні.

Наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

Згідно із затвердженими вимогами, мед повинен відповідати певним характеристикам та критеріям складу. Зокрема, мед має складатися з вуглеводів, переважно із фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед. Колір меду може варіюватися від прозорого (безкольорового), білого, світло-жовтого до темно-коричневого; консистенція — від рідкої, в'язкої до дуже в'язкою чи щільної. Допускається кристалізація меду - від дрібно- до крупнозернистої. Смак меду може бути солодким, ніжним, приємним, терпким, подразнюючим слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків, аромат — специфічним, приємним, слабким, сильним, ніжним, без сторонніх запахів. Смак та аромат можуть варіюватися, але ці показники повинні бути зумовлені рослинним походженням залежно від виду рослини.

Наголошується, що до продукту, що маркується словом «мед», придатного для споживання людиною, чи як інгредієнта у харчових продуктах, заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки. Пилкові зерна, що притаманні меду, не вважаються додатковим інгредієнтом. Мед не має містити сторонніх органічних та неорганічних речовин, що не належать до його складу, присмаків або запахів, мати ознаки бродіння, мати штучно змінену кислотність або бути нагрітим до такої температури, щоб натуральні ферменти було зруйновано або значною мірою дезактивовано.

Згідно з інформацією Держспоживслужби, за походженням мед поділяють на нектарний (квітковий) та падевий мед; за способом виробництва — на стільниковий мед, стільники в меду, злитий мед, центрифужний (екстрагований) мед, пресований мед. За вмістом пилкових зерен мед поділяють на мед монофлорний квітковий (нектарний) та мед поліфлорний квітковий (нектарний).

Також окремо прописані вимоги до меду для кондитерських виробів.

Маркування меду має містити інформацію про країну походження, у якій він зібраний.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні близько 90% пасік знаходиться у приватній власності. У 2019 році уряд додав напрям бджолярства до переліку діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання.

Наразі Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів меду у світі. Станом на 21 січня 2019 року Україна вичерпала квоти на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. Втім, експорт меду триває. У 2018 році, за даними Державної служби статистики, з України було експортовано 49,4 тис. тонн меду, у тому числі до Європи – 38,7 тис. тонн.