Яка буває шовковиця?

Важливо зауважити, що шовковиця буває біла та чорна (а ще - рожева). Плоди мають відповідне забарвлення. Також можна знайти деякі відмінності в кольорі кори дерев - це те незначне, чим відрізняється біла та чорна шовковиця, а ось смак, за винятком сортових відмінностей, приблизно однаковий: яскравий і багатогранний.

Як відрізнити ожину від шовковиці?

✅ Щоб напевно відрізнити ягоди за виглядом, зверніть увагу на місце кріплення плодоніжки. В ожини вона глибоко посаджена, як у малини, а у шовковиці плодоніжка майже на поверхні. Корисними властивостями володіють обидні ягоди: 🔸 Шовковиця містить вітаміни С, РР, групи В, велику кількість калію.

Яка на вигляд шовковиця?

Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.

Шовковиця — Вікіпедія Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані і в культурі. В Україні найбільше значення мають Шовковиця чорна і Шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.… See more

Види шовковиці

Шовковиця, тута (Morus), род. Тутові (Moraceae).
Є два види – Шовковиця біла (Morus alba) і Шовковиця чорна (Morus nigra). Крім того, у кожного з них безліч різноманітних сортів. Росте тільки у місті (непогано було б розмножити її й у лісі, а поки що там знайдено лише 2-3 деревця, які майже не плодоносять). Зате дає величезні врожаї, практично незалежно від погодних катаклізмів, і чомусь мало кому потрібні. Насправді, біохімічний склад цих ягід чудово збалансований, і можна тільки закликати їх вживати більш масово, адже їх кількості вистачить на всіх, а незібрані протягом кількох днів плоди – падають, дістаючись, нажаль, тільки мухам, і створюючи бруд. Ягоди містять багато кальцію, магнію, заліза, вітамінів C і E, повноцінний набір амінокислот (рідкість серед фруктів). Також надзвичайно багата на антиоксиданти, особливо антоціани та резвератрол – відомий цілющий компонент червоного винограду.
Корисна при порушенні обміну речовин в організмі, анемії, гастриті, зниженій кислотності шлункового соку, хворобі жовчовивідних шлязів, запорах. Сік має сильну бактерицидну й антипаразитарну властивість – це пояснює добре збереження соковитих, цукристих плодів: навіть після опадіння вони часто не бродять і не пліснявіють, а просто засихають. Відвар листя також має лікувальні властивості, наприклад від діабету. Але ж саме листя колись стало причиною поширення цієї рослини по світу: гусені, що дають цінний шовк, потребували не якийсь, а саме цей ніжний і поживний корм. Цікава особливість листя шовковиці – іноді, частіше на молодих порослевих пагонах, що не несуть плодів, воно приймає трьох- чи навіть п'яти- і семилопатеву форму, нагадуючи листя спорідненого інжиру. А восени листя зазвичай зберігається до самих приморозків, після чого швидко опадає, не встигаючи пожовтіти.
Жителі України просто зобов'язані цінувати свою шовковицю – мабуть, одне з найкращих плодових дерев, що тут ростуть. Адже в холоднішому кліматі вона не визріває, а в теплому – її сезон сильно скорочується, причому ближче до тропіків вона може бути несмачною і кислою через те, що плодоносить надто рано, коли іще весна, і не настала спека, необхідна для солодкості ягід. Серед інших переваг шовковиці можна згадати ще й те, що вона зазвичай не залишає жодного неприємного післясмаку, не викликає розладів травлення чи отруєнь (хоча й має помітний послаблюючий ефект), у ній немає хробаків та інших шкідників, і нарешті – вона чудово росте й рясно плодоносить без застосування якихось добрив та отрутохімікатів, тобто є одним із найбільш екологічно чистих продуктів.

Шовковиця

Шовковиця, тутове дерево, морва (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі.

Зміст

Будова [ ред. | ред. код ]

Шовковиця — світлолюбна, досить морозостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. Плодові форми краще прищеплювати за кору навесні в період активного сокоруху або влітку окуліруванням. В насадженнях потрібно мати чоловічі і жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі і жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі і жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення. [1]

Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.

Види [ ред. | ред. код ]

Поширення та середовище існування [ ред. | ред. код ]

Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані і в культурі. В Україні найбільше значення мають Шовковиця чорна і Шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках [1] . Плоди її особливо люблять діти. У них міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки. [1]

Цукрів у плодах до 20 %, кислот — до 2 %; їх споживають свіжими, виготовляють варення, сиропи тощо. Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми і сорти), насінням; вирощують у ряді європейських країн, Центральній Азії і Південному Кавказі, Японії і Китаї.

У Центральній Азії плоди сушать і мелять на борошно для млинців, толокна, печуть коржики, що смаком нагадують цукати. На Кавказі з соку плодів варять напій бекмез. З соку також готують оцет, вино, сироп, женуть горілку. На Кавказі з шовковиці роблять лаваш або додають її до аличевого лавашу. [2]

З листя виготовляють та продають у промислових масштабах чай. [3]

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абв Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
2. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.126
3. ↑Aum Tea Company: Mulberry Leaf Tea from Chiangmai, Thailand. aumtea.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019 . Процитовано 18 січня 2019 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Шовковиця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 479–480. — ISBN 5-88500-055-7.
• Шовковиця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 124, 126, 142.
• Шовковиця // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.