види сосни
Скільки є видів сосни?
— рід хвойних дерев родини соснових. Це дерева або чагарники, ароматичні, вічнозелені; крона зазвичай конічна у молодих рослин, часто стає округлою або плосковерхою з віком. Відомо близько 115 видів, що поширені переважно у помірній смузі Північної півкулі, сягаючи однак на північ від полярного кола аж до 71° пн.
Як виглядає дерево сосни?
Як виглядає і росте Сосна звичайна: Сосна звичайна – це хвойне дерево, що може виростати до 40 м. Крона сосни конусоподібної форми яка з віком стає широко-овальною. Довжина хвої 4-7 см, зеленого кольору, зібрана парно по 2 хвоїнки. Кора дорослого дерева бурого кольору.
Як виглядає кримська сосна?
Дерево до 20–30 м заввишки з темним, майже чорним стовбуром і широкою парасолькоподібною кроною. Жовтувато-бурі пагони покриті своєрідним малюнком, утвореним слідами від опалої хвої. Хвоя по дві в пучку, дещо зігнута, колюча, завдовжки 8–15 см, темно-зелена, щільна. Шишки подовжено-яйцеподібної форми завдовжки 8–10 см.
Список видів роду сосна — Вікіпедія Список видів, що входять до роду Сосна • За алфавітному порядку латинською мовою.• Цей список є списком видів сосен, записаних на території Північної Африки, Північна Америка, Європи, Азії, згідно з МСОП. У список не включені регіонально зниклі види.Сосна
Со́сна́ (Pinus L.) — рід хвойних дерев родини соснових. Це дерева або чагарники, ароматичні, вічнозелені; крона зазвичай конічна у молодих рослин, часто стає округлою або плосковерхою з віком. Відомо близько 115 видів, що поширені переважно у помірній смузі Північної півкулі, сягаючи однак на північ від полярного кола аж до 71° пн. ш. в Норвегії. Росте також у гірських тропічних регіонах, сягаючи широт трохи на південь за екватор в південно-східній Азії (до 2,1° пд. ш., Суматра, вид Pinus merkusii). Сосни введені як декоративні й лісові дерева в багатьох частинах Південної півкулі [1] .
В Україні налічується 17 видів, з них окультурено 11. Найпоширенішою є сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), до 40 м заввишки. Плодить з 10—30 років, у зімкненому лісостані — з 40—60 років. Дерево живе 300—400 років, іноді й більше. У порівнянні з іншими шпильковими росте швидко. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів, росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо.
Латинська назва сосни звичайної — Pinus sylvestris — походить від кельтських слів «пін» — скеля і «сільвестріс» — лісова.
Зміст
Поширення [ ред. | ред. код ]
В Україні сосна займає близько 2,5 млн. га, або 34 % всієї лісової площі (перше місце перед дубом і ялиною). Сосна поширена насамперед на Поліссі (також на Малому Поліссі, Надбужанській і Надсянській котловинах), де є головною лісотворною породою (займає близько 60 % лісової площі). На кращих ґрунтах зростає разом з дубом (субори), на глибоких пісках — без домішки інших порід (сухі бори), на заболочених ґрунтах — з домішкою берези та вільхи. Менше значення сосна має в лісостепу (понад 20 % лісової площі), дещо більше — на лівобережному (понад 30 %). Вона поширена переважно на піщаних борових терасах лівих берегів рік, частково штучно насаджена. У степу сосна трапляється вкрай зрідка (наприклад, на Олешківських пісках), інколи — у Карпатах і на Прикарпатті.
Розмноження [ ред. | ред. код ]
Сосна квітне у травні. Її жовтий пилок у великій кількості розноситься вітром, покриваючи іноді всю поверхню озер, що є несподіваним кормом для дрібних рибок.
Пилок сиплеться з пиляків жовтих шишечок і потрапляє на рильця червоних шишечок. Насіння дозріває лише через вісімнадцять місяців, у березні випадає з шишок на сніг і, підхоплюючись вітром, ковзає по насту як маленькі буєри (сани з вітрилами) на далекі відстані в різні боки [2] . Насіння навесні проростає, виносячи на поверхню п'ять або сім сім'ядоль [2] . Молоді сосни швидко ростуть, збільшуючись на 30—50 сантиметрів за рік [2] . Вони не бояться ні морозів, ні вологи, ні посухи, ні вітрів. Недарма латинською мовою сосна називається Пінус (Pinus), що означає «скеля» [2] . Сосна — світлолюбна рослина. Якщо насіння сосни потрапить під ялину з її широкими лапами, пророслі сосонки не зможуть витримати постійної тіні та загинуть. Ось чому ялина, потрапивши в сосновий бір, витісняє сосну [2] . Старі сосни відмирають, а молоді під ялиною не виростають, і через десятки років замість соснового лісу залишається тільки ялиновий [2] . Але сосна поселяється і на нових відкритих місцях. У неї міцні корені, стійкий стовбур, і вона досить невибаглива до умов середовища зростання.
Господарське використання [ ред. | ред. код ]
В Україні з усіх дерев сосна має найбільше значення. Її легку та м'яку деревину використовують у будівництві і як паливо, з неї виробляють шпали, меблі, телеграфні стовпи, з живиці — терпентину і кольофонію, з молодої хвої — вітаміни С і етерові олії. З соснової смоли (живиці) відганяють скипидар і одержують каніфоль. Каніфоллю натирають смички скрипок. Вона йде також на виготовлення лаків, сургучу, колісної мазі, на проклейку паперів, в мило. Останнім часом з камбію сосни стали отримувати навіть сурогат ванілі — ванілін [2] .
![]()
Сосну використовують у садово-паркових насадженнях, для закріплення пісків та в полезахисних смугах. Її садять там, де потрібно створити протидію шкідливим явищам природи. Уздовж залізниць сосни затримують сніг, на берегах водойм і в пустелях — рухомі піски, в ярах коріння сосни, закріплюючи ґрунт, зупиняє його розповзання. На схилах гір і по берегах річок сосна запобігає повені, затримуючи танення снігу, який стікає не бурхливими потоками, а спокійними струмочками. Сосни — зберігачі вод: під їхнім покровом не висихають і не міліють річки.
Високі, тонкі, гладкі стовбури сосен протягом багатьох століть рухали незліченні кораблі, підтримуючи вітрила, наповнені вітром.
Зі смоли древніх хвойних дерев утворився дорогоцінний бурштин, з якого роблять красиві намиста.
У Кримських горах поширена сосна кримська (Р. nigra var. pallasiana Lamb.), сосна Станкевича (P. brutia Ten.) й інші.
У Карпатах, крім сосни звичайної, ростуть сосна кедрова (кедрина) або європейська (P. cembra L.), рідкісна, лише інколи становить невеликі суцільні деревостани (наприклад, у резерваті на горі Яйце у Ґорґанах), та сосна-жереп (Р. mugo Turra) — обидві у смузі верхньої границі лісу. Як декоративні вирощують сосну італійську або пінію (P. pinea L.), сосну Веймутова (P. strobus L.) та інші.
У культурі [ ред. | ред. код ]
Протягом століть соснові дерева дають важливі продукти для людей у їхньому повсякденному житті, тому, природно, врізалися у фольклор, мистецтво і культури багатьох країн. Сосни були також використані як символи релігійні та політичні.
Живопис [ ред. | ред. код ]
- Хасеґава Тохаку (1539—1610). «Сосни», XVI ст. Національний музей у Токіо.
- Шишкін Іван Іванович (1832—1898). «Ранок в сосновому лісі», 1886. Третьяковська галерея в м. Москва
- Шишкін Іван Іванович (1832—1898). «На півночі дикій…», 1891. Національний музей «Київська картинна галерея»
![]()
![]()
Геральдика [ ред. | ред. код ]
Образ сосни знаходиться на гербах. Сосна в геральдиці символізує справедливість, великодушність і чесність власника.
Національні символи [ ред. | ред. код ]
- Pinus caribaea var. bahamensis є ендеміком Теркс і Кайкос і є національним деревом [3] .
- Pinus contorta subsp. latifolia з 1984 року є символом канадської провінції Альберта [4] . Дерево зазвичай зустрічаються там.
- Pinus strobus є символом штату Мен в США [5] .
- Pinus densiflora є національним деревом Південної Кореї.
- Pinus peuce є національним деревом Македонії.
- Pinus sylvestris є національним деревом Шотландії [6] .
Рекордсмени [ ред. | ред. код ]
Найбільшим за діаметром деревом вважається дерево виду Pinus lambertiana: висота 66,1 м, діаметр на рівні грудей 352 см, крона шириною 9 м, Дорінгтон, Каліфорнія. Найвищим деревом вважається дерево підвиду Pinus ponderosa subsp. benthamiana воно має висоту 81.69 м, знаходиться в англ. Siskiyou National Forest, штат Орегон. Безсумнівно, найстаріші сосни є виду Pinus longaeva, відомо багато дерев, яким понад 4000 років [1] .
Види [ ред. | ред. код ]
Детальніше: Список видів роду Сосна, а також шаблони сосен Європи, Азії, Америки.
Рід поділяється на два підроди за кількістю фіброваскулярних пучків у голці. Підроди можна відрізнити за ознаками шишки, насіння та листя:
- Pinus subg. Pinus (група жовтих або твердих сосен) — як правило, з більш твердою деревиною і двома або трьома голками на пучок [7] . Підрід також називають диплоксилон через його два фіброваскулярні пучки.
- Pinus subg. Strobus (група білих або м'яких сосен) — зазвичай мають більш м'яку деревину і п'ять голок на пучок [7] . Підрід також називають гаплоксилон через один фіброваскулярний пучок.
Філогенетичні дані вказують на те, що обидва підроди мають дуже давнє розходження один від одного, розходячись у пізньому юрському періоді [8] . Кожен підрід далі поділяється на секції й підсекції [9] :
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ абThe Gymnosperm Database
- ↑ абвгдеж (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑Turks and Caicos Symbols
- ↑Canada's arboreal emblems. Архів оригіналу за 10 вересня 2015 . Процитовано 19 вересня 2015 .
- ↑Maine State Tree
- ↑Scots pine selected as Scotland's national tree
- ↑ аб Burton Verne Barnes; Warren Herbert Wagner (January 2004). Michigan Trees: A Guide to the Trees of the Great Lakes Region. University of Michigan Press. с. 81–. ISBN978-0-472-08921-5. Архів оригіналу за 11 травня 2016.
- ↑ Stull, Gregory W.; Qu, Xiao-Jian; Parins-Fukuchi, Caroline; Yang, Ying-Ying; Yang, Jun-Bo; Yang, Zhi-Yun; Hu, Yi; Ma, Hong; Soltis, Pamela S.; Soltis, Douglas E.; Li, De-Zhu (19 липня 2021). Gene duplications and phylogenomic conflict underlie major pulses of phenotypic evolution in gymnosperms. Nature Plants (англ.) 7 (8): 1015–1025. ISSN2055-0278. PMID34282286. doi:10.1038/s41477-021-00964-4.
- ↑ Gernandt, D. S.; López, G. G.; García, S. O.; Liston, A. Phylogeny and classification of Pinus // Taxon. — 2005. — Вип. 54 . — № 1 . — С. 29–42 . — DOI: 10.2307/25065300 .
Література [ ред. | ред. код ]
- Сосна / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- М. І. Ониськів. Сосна / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Відтворення соснових деревостанів Східного Полісся України : монографія / В. М. Гриб, Л. С. Осадчук, І. В. Гриб; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Нац. лісотехн. ун-т України. - Київ : Компринт, 2016. - 233 c. - Бібліогр.: с. 172-217.
- Сосна (Pinus L.) - атлас шкідників та хвороб : [атлас] / Є. М. Єльпітіфоров. – Одеса : ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2018. – 64 с. – ISBN 617-689-271-7.
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Сосна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.
- Сосна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1811. — 1000 екз.
- СОСНА //Фармацевтична енциклопедія
Див. також [ ред. | ред. код ]
| Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |
































