Якого кольору бувають миші?

У дикому існуванні ці гризуни мають різний відтінок забарвлення, від сірого та світло-коричневого до чорного. Проте одомашнених і лабораторних мишей виводять у багатьох кольорах, від білого до чорного. Мають коротке волосся, а деякі підвиди — світлий живіт. Вуха і хвіст мають мало волосся.

Як виглядає миша?

Як виглядає миша? Будь-яка миша має маленьке тіло, закруглені вуха, загострену мордочку та довгий хвіст. Забарвлення шерсті у неї однорідне по всьому тілу, хвосту та вухам. Довжина тіла у дорослої миші становить від 4,5 до 12,5 см (у хатньої миші – до 18 см разом з хвостом) , а вага – близько 28 г. Кеш

Як по українськи миша?

Тлумачення, значення слова «миша»: МИ́ША, рідко МИШ, і, жін. Невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом.

Миша

Ми́ша (Mus, Linnaeus, 1758) — рід ссавців родини мишових із ряду гризунів, який включає близько 38-40 сучасних видів, у тому числі низку видів-двійників і форм неясного таксономічного рангу. Рід Mus є типовим для родини Мишових і, відповідно, надродини Мишуватих (Muroidea) та підряду Мишовидих. Типовий вид роду — миша звичайна, або хатня — всесвітньо поширений (разом з людиною) вид ссавців.

Зміст

Назва [ ред. | ред. код ]

Mus від грец. μῦς [1] . Миша — походить від псл. мишь, обидві назви мають спільні, іє. корені [2] .

Опис [ ред. | ред. код ]

Довжина тіла дорослих мишей коливається від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші — до 18 см (разом із хвостом). Хвіст відносно довгий (70-110 % довжини тіла), його товщина становить 0,3-0,5 см. Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного кольору. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Вібриси завдовжки від 0,5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого відтінку.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Миші поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.

На теренах України поширені два представники роду: миша хатня та миша курганцева. Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня мешкає переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні, їх відносять до категорії «види-двійники». Крім цього, курганцева миша не має мускусного запаху і здатна будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.

Шкідливість мишей [ ред. | ред. код ]

Найбільш шкідливий вид роду — хатня миша. Вона живиться залишеними без уваги харчовими припасами в людських помешканнях, прогризає мішки із зерном, риє нори у стінах глинобитних будинків, оселяється у теплоізоляційних матеріалах та пустотах у сучасних будинках і для людей є джерелом таких інфекційних хвороб, як лептоспіроз, ендемічний висипний тиф, везикульозний рикетсіоз тощо.

Миші зазнають винищення через вчинені збитки на продуктових підприємствах та у сільських, деколи навіть у міських оселях. Для винищення мишей приручали котів, змій та навіть їжаків. Для вбивання мишей придумали мишоловки та отруту (тріло).

Коли приручали диких тварин, котів приручили не тільки як домашню тварину, а і як хижака, що винищує мишей. Для вилову мишей всі породи котів придатні. На території України зокрема, для знищення мишей поселяли вужів, що в полюванні були дуже ефективними. У сільській місцевості люди часто приручали їжаків, що харчуються пацюками та мишами.

Мишоловки люди створили для вбивства мишей. Принцип мишоловки полягає у знищенні гризуна шляхом перебивання йому хребта або розтрощення черепа ударом металевої дуги. Для цього мишей приваблюють до пастки принадою (хліб, сало, поролон, змочений у запашній олії тощо). Прилад спрацьовує тоді, коли миша торкається приманки.

Отрута є одним із найефективніших способів знищення мишей. В отруту додають небезпечні хімічні речовини, які припиняють роботу життєво важливих органів. Найефективнішою отрутою вважається та, яка діє на печінку, тому, що припиняє її роботу поступово.

Класифікація роду [ ред. | ред. код ]

У часи Карла Ліннея до цього роду відносили більшість видів підряду Мишовиді у сучасному розумінні його обсягу. Надалі та до середини XX століття до цього роду відносили всіх представників родини Muridae або принаймні триби Murini, зокрема, пацюків, мишаків тощо.

Підрід Pyromys [ ред. | ред. код ]

Підрід Coelomys [ ред. | ред. код ]

Підрід Mus s. str. [ ред. | ред. код ]

Підрід Muriculus [ ред. | ред. код ]

Підрід Nannomys [ ред. | ред. код ]

• Mus callewaerti
• Mus setulosus
• Mus triton
• Mus bufo
• Mus tenellus
• Mus haussa
• Mus mattheyi
• Mus indutus
• Mus setzeri
• Mus musculoides
• Mus minutoides
• Mus orangiae
• Mus mahomet
• Mus sorella
• Mus kasaicus
• Mus neavei
• Mus oubanguii
• Mus goundae
• Mus baoulei

Також до триби Murini належить викопний ендемік Канарських островів Malpaisomys insularis.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — № 23 . — С. 435 .
2. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 469. — ISBN 5-12-001263-9.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Зі спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема, у мишей[Архівовано 2 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Винайдені нові ліки, які експериментували на мишах[Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Знайдено джерело страху мишей щодо котів (рос)[Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Генетики зробили обсессивно-компульсивних мишей [недоступне посилання з липня 2019]
• Нові дослідження в медицині
• Миша // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 990. — 1000 екз.