види ворон
Сіра ворона, або ґава (фото – М. Дослідниця розповіла, що на території нашої країни зафіксовано представників семи видів воронових птахів, а саме: сіра ворона (або ж ґава), крук, грак, галка, сорока, сойка, а також горіхівка.31 жовт. 2016 р.
Скільки видів ворон?
Во́ронові або крукові (Corvidae) — вельми поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки й сойки. Зазвичай до родини воронових включають 113—120 видів птахів (26 родів), що представлені на всіх континентах окрім Антарктиди.
Яка різниця між вороном і вороною?
Перше, на що варто звернути увагу — ворони більші за ворон. Дослідники зазначають, що у середньому вага ворона становить від 700 грамів до 2 кілограмів. Вони також мають більші дзьоби й характерну форму хвоста. Наприклад, під час польоту у ворона хвіст має форму клинка, тоді як у ворони — має віялоподібну форму.
Як виглядає ворона в Україні?
Опис Розмах: 84–100 см, довжина тіла: 44–51 см. Має ті ж розмір і форму, що й сіра ворона, але відрізняється тим, що оперення повністю чорне, з зеленим і блакитно-фіолетовим відблиском. Чорний дзьоб має зігнутий кінчик.
Ворона - виды, фото и описание птиц, чем питается и где … ECOportal.info предлагает узнать, какие бывают виды ворон. Фото и описание птицы. Сколько видов ворон существует. Семейство вороновых. Род …Воронові
Во́ронові [1] [2] або крукові [2] (Corvidae) — вельми поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки й сойки. Зазвичай до родини воронових включають 113—120 видів птахів (26 родів), що представлені на всіх континентах окрім Антарктиди.
Зміст
Назва родини [ ред. | ред. код ]
Назва родини українською — «воронові» — пов'язана з назвою типового роду, яким є Corvus (Corvus → Corvidae), українську назву якого асоціюють з номеном «ворона» [1] [3] або «ворон». Останню назву, попри її поширення в словниках (напр. в СУМ [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]), сучасні дослідники уникають, замінюючи її на «крук» [4] , тим самим визнаючи зв'язок назви родини «воронові» з номеном «ворона».
Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]
Усі воронові мають міцну будову, велику голову, сильні ноги та міцний дзьоб із ніздрями, які прикриті жорсткими щетинистими пір'ями. Лише у дорослих гайворонів пір'я навколо дзьоба зношується, у результаті чого стає видною шкіра птаха. У багатьох є місткий під'язичний мішечок, у якому вони носять їжу для пташенят. У дрібних, переважно лісових птахів крила короткі, округлі, у великих ‒ подовжені, з пальцеподібними кінцями махового пір'я, що трохи схожі на крила хижих птахів. Голоси воронових зазвичай грубі, голосні ‒ каркання, тріск, скрегіт, пронизливі свисти й вигуки (проте деякі птахи родини воронових можуть мелодійно співати, а також чудово імітують звуки (в тому числі й людську мову). Живуть у середньому від 20 до 40 років, проте у кожного представника виду життєвий цикл індивідуальний.
Інтелект [ ред. | ред. код ]
У воронових гарно розвинута навичка добування корму ‒ вони можуть відкривати сміттєві контейнери у пошуках їжі, розмочують скоринки хліба в калюжах, розбивають горіхи кладучи їх на рейки, видавлюють рештки їжі з тюбиків і пластмасових контейнерів, підкладаючи їх під колеса автомобілів. Багато хто робить поживні запаси.
У міських представників родини існують постійні місця ночівлі й годування, а також шляхи перелетів між ними.
Деякі великі воронові (такі як круки, сороки) мають доволі високий інтелект, подібний до вищих приматів.
Соціальна поведінка [ ред. | ред. код ]
Стайні птахи, швидко пристосовуються до навколишніх умов, можуть приходити на допомогу одне одному.
Відомо, що молоді птахи часто грають в складні навчальні ігри, в тому числі й колективні, що вимагають певного інтелекту. Наприклад, вони підкидають гілочки в повітря намагаючись їх зловити; лягають на спину і перебирають якийсь предмет ногами і дзьобом; спільно грають у гру на кшталт «царя гори»: намагаються зіштовхнути одне одного з певного місця; утримуючи якийсь предмет у дзьобі, літають і зіштовхуються з іншими птахами аж до тих пір, поки предмет не впаде на землю. Також воронові люблять кататися на схилах дахів, куполам церков, неначе з гірки.
Можуть дражнити інших тварин (таких як собаки чи коти) збираючись гуртами та клюючи звіра.
Живлення [ ред. | ред. код ]
Воронові всеїдні. У великих північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падла й збір різноманітних інших типів їжі.
Розмноження [ ред. | ред. код ]
Пари у воронових складаються на все життя, вони разом будують гнізда на верхівках дерев, насиджують кладку і годують виводок.
Молоді птахи можуть підтримувати відносини з батьками впродовж кількох років.
![]()
Фауна України [ ред. | ред. код ]
На території України проживає 10 видів [4] :
- Кукша тайгова (Perisoreus infaustus, в Україні рідкісний залітний птах)
- Сойка (Garrulus glandarius)
- Сорока (Pica pica)
- Горіхівка (Nucifraga caryocatactes)
- Галка альпійська (Pyrrhocorax graculus), в Україні рідкісний залітний птах
- Галка (Corvus monedula)
- Грак (гайворон) (Corvus frugilegus)
- Ворона чорна (Corvus corone), є лише історичні джерела про присутність птаха в Україні
- Ворона сіра (Corvus cornix)
- Крук (Corvus corax)
Роди [ ред. | ред. код ]
- Чагарникова сойка (Aphelocoma) — 7 видів;
- Строката сойка (Calocitta) — 2 види;
- Циса (Cissa) — 4 види;
- Крук (Corvus) — 46 видів;
- Лісова вагабунда (Crypsirina) — 2 види;
- Сизойка (Cyanocitta) — 2 види;
- Пая (Cyanocorax) — 17 видів;
- Гагер (Cyanolyca) — 9 видів;
- Блакитна сорока (Cyanopica) — 2 види;
- Вагабунда (Dendrocitta) — 7 видів;
- Сойка (Garrulus) — 3 види
- Блакитна сойка (Gymnorhinus) — 1 вид;
- Горіхівка (Nucifraga) — 3 види;
- КукшаPerisoreus — 3 види;
- Сорока (Pica) — 3-4 види;
- Чубата сойка (Platylophus) — 1 вид;
- Чорна сорока (Platysmurus) — 2 види;
- Джиджітка (Podoces) — 4 види;
- Бура пая (Psilorhinus) — 1 вид;
- Піакпіак (Ptilostomus) — 1 вид;
- Альпійська галка (Pyrrhocorax) — 2 види;
- Колючохвоста сорока (Temnurus) — 1 вид;
- Кіта (Urocissa) — 5 видів;
- Чагарникова джиджітка (Zavattariornis) — 1 вид.
Викопні форми [ ред. | ред. код ]
Найдавніші скам'янілості воронових датуються серединою міоцену в Європі, [5] приблизно 17 мільйонів років тому; Miocorvus і Miopica можуть бути предками ворон і деяких сорок, або подібними до живих форм через конвергентну еволюцію:
Крім того, існують численні викопні види існуючих родів з міоцену-пліоцену, головним чином з європейські види Corvus.
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ абМаркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
- ↑ аб Фесенко, Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2016. — Вип. 14 . — С. 73–85 .
- ↑Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород, 2004. — 48 с. Архів оригіналу за 4 березня 2016 . Процитовано 24 січня 2018 .
- ↑ абФесенко Г. В., Бокотей А. А.Анотований список українських назв птахів фауни України[Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ, Львів, 2007. — 112 с.
- ↑ Mourer-Chauviré, C. C. (2004). Cenozoic Birds of the World, Part 1: Europe. The Auk121 (2): 623. doi:10.1642/0004-8038(2004)121[0623:CBOTWP]2.0.CO;2.
Література [ ред. | ред. код ]
- Енциклопедія для дітей. Птахи та звірі / В. Володин, Г. Вильчек / видавництво «Аванта», Москва, 2004 р. / с. 169—171
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |
Ворона сіраВоро́на сі́ра [1] , або ґа́ва, [2] [3] (Corvus cornix L.) — вид або підвид птахів роду крук (Corvus). Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Сіра ворона була одним з багатьох видів, початково описаних Ліннеєм у його роботі 18-го століття Система природи. ЗмістОпис [ ред. | ред. код ]Зовнішній вигляд [ ред. | ред. код ]Спина, черево та боки забарвлені у сірий колір, голова, крила, хвіст та маніжка — у чорний. Крила сильні, загострені, тілобудова міцна. Тонкі довгі ноги оперені до цівки, три довгих пальці звернені вперед, один — назад. Рульові пера хвоста досить довгі. Потужний та гострий дзьоб біля основи чорний, а на кінці — сірий; на відміну від граків та галок дзьоб ворони майже на половину покритий пір'ям. Довжина тіла близько 50 см. маса тіла 460—735 грамів, розмах крил — до 1 метра, тривалість життя 35-50 років. Відмінності між воронами сірою і чорною [ ред. | ред. код ]Міжнародна група вчених вирішила загадку видоутворення у сірих і чорних ворон. [4] Практично всі генетичні відмінності виявилися сконцентровані в невеликій частині однієї з хромосом, яка свого часу зазнала інверсії, тому при схрещуванні вона не рекомбінує з гомологічними ділянками близькоспоріднених видів. На інвертованій ділянці зібрані гени забарвлення оперення тулуба, гени зорового сприйняття і гени гормональної регуляції поведінки — цього виявилося достатньо для формування та підтримки видової індивідуальності [5] . Голос [ ред. | ред. код ]
У гніздовий сезон, птахи знаходять собі пару та займають домашні ділянки. Гніздо сіра ворона будує на початку квітня. Вороняче гніздо є чашоподібною побудовою, зазвичай розташоване в розвилці товстих гілок у кроні високих дерев, складене з дрібних гілочок і прутиків, стебел очерету, скріплених глиною та дерном. З середини гніздо ґава вистилає пір'ям, травою або вовною. Біля гнізда поводиться обережно і непомітно. Після обов'язкового ритуалу залицяння та парування, самиця відкладає 4-6 яєць блідо-зеленого або блакитнуватого забарвлення з бурими або сірими крапинками. Кладку насиджує тільки самиця, самець годує її в період насиджування. Через 30 днів вилуплюються пташенята, годують їх обоє батьків. Пташенята весь перший місяць сидять у гнізді, харчуючись тим, що принесуть батьки. Залишивши гніздо у віці 4-5 тижнів, молодь ще деякий час тримається біля батьків, вимагаючи їжу. Як правило, молоді птахи починають розмножуватись тільки у віці 4 років, хоча статево зрілими стають уже в 2 роки. Живлення [ ред. | ред. код ]Їжа ворон дуже різноманітна: це рослинність (як насіння, так й самі рослини), комахи, пташенята інших птахів та їхні яйця, ящірки, дрібні гризуни, інші дрібні тварини; також ґава не гребує харчовими рештками, залишеними людьми. Цікаві факти [ ред. | ред. код ]Молоді ворони, які будують гніздо вперше в житті, не знають, який матеріал для цього потрібно. Спочатку вони хапають абсолютно невідповідні за формою і розміром палиці, але, маючи досить розвинений мозок, швидко вчаться підбирати предмети, цілком придатні для будівництва. Їхня близька «родичка» галка також спочатку намагається використовувати для гнізда найрізноманітніші предмети, але у неї швидко виробляється негативна умовна реакція на все, що не годиться для цієї мети: занадто гладкі предмети, шматки скла тощо. [ джерело? ] Галерея [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
Посилання [ ред. | ред. код ]
|