види ворон

види ворон

Види ворон

Сіра ворона, або ґава (фото – М. Дослідниця розповіла, що на території нашої країни зафіксовано представників семи видів воронових птахів, а саме: сіра ворона (або ж ґава), крук, грак, галка, сорока, сойка, а також горіхівка.31 жовт. 2016 р.

Скільки видів ворон?

Во́ронові або крукові (Corvidae) — вельми поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки й сойки. Зазвичай до родини воронових включають 113—120 видів птахів (26 родів), що представлені на всіх континентах окрім Антарктиди.

Яка різниця між вороном і вороною?

Перше, на що варто звернути увагу — ворони більші за ворон. Дослідники зазначають, що у середньому вага ворона становить від 700 грамів до 2 кілограмів. Вони також мають більші дзьоби й характерну форму хвоста. Наприклад, під час польоту у ворона хвіст має форму клинка, тоді як у ворони — має віялоподібну форму.

Як виглядає ворона в Україні?

Опис Розмах: 84–100 см, довжина тіла: 44–51 см. Має ті ж розмір і форму, що й сіра ворона, але відрізняється тим, що оперення повністю чорне, з зеленим і блакитно-фіолетовим відблиском. Чорний дзьоб має зігнутий кінчик.

Ворона - виды, фото и описание птиц, чем питается и где … ECOportal.info предлагает узнать, какие бывают виды ворон. Фото и описание птицы. Сколько видов ворон существует. Семейство вороновых. Род …

Воронові

Во́ронові [1] [2] або крукові [2] (Corvidae) — вельми поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки й сойки. Зазвичай до родини воронових включають 113—120 видів птахів (26 родів), що представлені на всіх континентах окрім Антарктиди.

Зміст

Назва родини [ ред. | ред. код ]

Назва родини українською — «воронові» — пов'язана з назвою типового роду, яким є Corvus (Corvus → Corvidae), українську назву якого асоціюють з номеном «ворона» [1] [3] або «ворон». Останню назву, попри її поширення в словниках (напр. в СУМ [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]), сучасні дослідники уникають, замінюючи її на «крук» [4] , тим самим визнаючи зв'язок назви родини «воронові» з номеном «ворона».

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Усі воронові мають міцну будову, велику голову, сильні ноги та міцний дзьоб із ніздрями, які прикриті жорсткими щетинистими пір'ями. Лише у дорослих гайворонів пір'я навколо дзьоба зношується, у результаті чого стає видною шкіра птаха. У багатьох є місткий під'язичний мішечок, у якому вони носять їжу для пташенят. У дрібних, переважно лісових птахів крила короткі, округлі, у великих ‒ подовжені, з пальцеподібними кінцями махового пір'я, що трохи схожі на крила хижих птахів. Голоси воронових зазвичай грубі, голосні ‒ каркання, тріск, скрегіт, пронизливі свисти й вигуки (проте деякі птахи родини воронових можуть мелодійно співати, а також чудово імітують звуки (в тому числі й людську мову). Живуть у середньому від 20 до 40 років, проте у кожного представника виду життєвий цикл індивідуальний.

Сіра ворона, також відома як ґава, купається в річці

Інтелект [ ред. | ред. код ]

У воронових гарно розвинута навичка добування корму ‒ вони можуть відкривати сміттєві контейнери у пошуках їжі, розмочують скоринки хліба в калюжах, розбивають горіхи кладучи їх на рейки, видавлюють рештки їжі з тюбиків і пластмасових контейнерів, підкладаючи їх під колеса автомобілів. Багато хто робить поживні запаси.

У міських представників родини існують постійні місця ночівлі й годування, а також шляхи перелетів між ними.

Деякі великі воронові (такі як круки, сороки) мають доволі високий інтелект, подібний до вищих приматів.

Соціальна поведінка [ ред. | ред. код ]

Стайні птахи, швидко пристосовуються до навколишніх умов, можуть приходити на допомогу одне одному.

Відомо, що молоді птахи часто грають в складні навчальні ігри, в тому числі й колективні, що вимагають певного інтелекту. Наприклад, вони підкидають гілочки в повітря намагаючись їх зловити; лягають на спину і перебирають якийсь предмет ногами і дзьобом; спільно грають у гру на кшталт «царя гори»: намагаються зіштовхнути одне одного з певного місця; утримуючи якийсь предмет у дзьобі, літають і зіштовхуються з іншими птахами аж до тих пір, поки предмет не впаде на землю. Також воронові люблять кататися на схилах дахів, куполам церков, неначе з гірки.

Можуть дражнити інших тварин (таких як собаки чи коти) збираючись гуртами та клюючи звіра.

Живлення [ ред. | ред. код ]

Воронові всеїдні. У великих північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падла й збір різноманітних інших типів їжі.

Розмноження [ ред. | ред. код ]

Пари у воронових складаються на все життя, вони разом будують гнізда на верхівках дерев, насиджують кладку і годують виводок.

Молоді птахи можуть підтримувати відносини з батьками впродовж кількох років.

Галка

Фауна України [ ред. | ред. код ]

На території України проживає 10 видів [4] :

  • Кукша тайгова (Perisoreus infaustus, в Україні рідкісний залітний птах)
  • Сойка (Garrulus glandarius)
  • Сорока (Pica pica)
  • Горіхівка (Nucifraga caryocatactes)
  • Галка альпійська (Pyrrhocorax graculus), в Україні рідкісний залітний птах
  • Галка (Corvus monedula)
  • Грак (гайворон) (Corvus frugilegus)
  • Ворона чорна (Corvus corone), є лише історичні джерела про присутність птаха в Україні
  • Ворона сіра (Corvus cornix)
  • Крук (Corvus corax)

Роди [ ред. | ред. код ]

  • Чагарникова сойка (Aphelocoma) — 7 видів;
  • Строката сойка (Calocitta) — 2 види;
  • Циса (Cissa) — 4 види;
  • Крук (Corvus) — 46 видів;
  • Лісова вагабунда (Crypsirina) — 2 види;
  • Сизойка (Cyanocitta) — 2 види;
  • Пая (Cyanocorax) — 17 видів;
  • Гагер (Cyanolyca) — 9 видів;
  • Блакитна сорока (Cyanopica) — 2 види;
  • Вагабунда (Dendrocitta) — 7 видів;
  • Сойка (Garrulus) — 3 види
  • Блакитна сойка (Gymnorhinus) — 1 вид;
  • Горіхівка (Nucifraga) — 3 види;
  • КукшаPerisoreus — 3 види;
  • Сорока (Pica) — 3-4 види;
  • Чубата сойка (Platylophus) — 1 вид;
  • Чорна сорока (Platysmurus) — 2 види;
  • Джиджітка (Podoces) — 4 види;
  • Бура пая (Psilorhinus) — 1 вид;
  • Піакпіак (Ptilostomus) — 1 вид;
  • Альпійська галка (Pyrrhocorax) — 2 види;
  • Колючохвоста сорока (Temnurus) — 1 вид;
  • Кіта (Urocissa) — 5 видів;
  • Чагарникова джиджітка (Zavattariornis) — 1 вид.

Викопні форми [ ред. | ред. код ]

Найдавніші скам'янілості воронових датуються серединою міоцену в Європі, [5] приблизно 17 мільйонів років тому; Miocorvus і Miopica можуть бути предками ворон і деяких сорок, або подібними до живих форм через конвергентну еволюцію:

Крім того, існують численні викопні види існуючих родів з міоцену-пліоцену, головним чином з європейські види Corvus.

Примітки [ ред. | ред. код ]

  1. абМаркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
  2. аб Фесенко, Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2016. — Вип. 14 . — С. 73–85 .
  3. ↑Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород, 2004. — 48 с. Архів оригіналу за 4 березня 2016 . Процитовано 24 січня 2018 .
  4. абФесенко Г. В., Бокотей А. А.Анотований список українських назв птахів фауни України[Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ, Львів, 2007. — 112 с.
  5. ↑ Mourer-Chauviré, C. C. (2004). Cenozoic Birds of the World, Part 1: Europe. The Auk121 (2): 623. doi:10.1642/0004-8038(2004)121[0623:CBOTWP]2.0.CO;2.

Література [ ред. | ред. код ]

  • Енциклопедія для дітей. Птахи та звірі / В. Володин, Г. Вильчек / видавництво «Аванта», Москва, 2004 р. / с. 169—171
Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Ворона сіра

Воро́на сі́ра [1] , або ґа́ва, [2] [3] (Corvus cornix L.) — вид або підвид птахів роду крук (Corvus). Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Сіра ворона була одним з багатьох видів, початково описаних Ліннеєм у його роботі 18-го століття Система природи.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Зовнішній вигляд [ ред. | ред. код ]

Спина, черево та боки забарвлені у сірий колір, голова, крила, хвіст та маніжка — у чорний. Крила сильні, загострені, тілобудова міцна. Тонкі довгі ноги оперені до цівки, три довгих пальці звернені вперед, один — назад. Рульові пера хвоста досить довгі. Потужний та гострий дзьоб біля основи чорний, а на кінці — сірий; на відміну від граків та галок дзьоб ворони майже на половину покритий пір'ям. Довжина тіла близько 50 см. маса тіла 460—735 грамів, розмах крил — до 1 метра, тривалість життя 35-50 років.

Відмінності між воронами сірою і чорною [ ред. | ред. код ]

Міжнародна група вчених вирішила загадку видоутворення у сірих і чорних ворон. [4] Практично всі генетичні відмінності виявилися сконцентровані в невеликій частині однієї з хромосом, яка свого часу зазнала інверсії, тому при схрещуванні вона не рекомбінує з гомологічними ділянками близькоспоріднених видів. На інвертованій ділянці зібрані гени забарвлення оперення тулуба, гени зорового сприйняття і гени гормональної регуляції поведінки — цього виявилося достатньо для формування та підтримки видової індивідуальності [5] .

Голос [ ред. | ред. код ]

У гніздовий сезон, птахи знаходять собі пару та займають домашні ділянки. Гніздо сіра ворона будує на початку квітня. Вороняче гніздо є чашоподібною побудовою, зазвичай розташоване в розвилці товстих гілок у кроні високих дерев, складене з дрібних гілочок і прутиків, стебел очерету, скріплених глиною та дерном. З середини гніздо ґава вистилає пір'ям, травою або вовною. Біля гнізда поводиться обережно і непомітно. Після обов'язкового ритуалу залицяння та парування, самиця відкладає 4-6 яєць блідо-зеленого або блакитнуватого забарвлення з бурими або сірими крапинками. Кладку насиджує тільки самиця, самець годує її в період насиджування. Через 30 днів вилуплюються пташенята, годують їх обоє батьків. Пташенята весь перший місяць сидять у гнізді, харчуючись тим, що принесуть батьки. Залишивши гніздо у віці 4-5 тижнів, молодь ще деякий час тримається біля батьків, вимагаючи їжу. Як правило, молоді птахи починають розмножуватись тільки у віці 4 років, хоча статево зрілими стають уже в 2 роки.

Живлення [ ред. | ред. код ]

Їжа ворон дуже різноманітна: це рослинність (як насіння, так й самі рослини), комахи, пташенята інших птахів та їхні яйця, ящірки, дрібні гризуни, інші дрібні тварини; також ґава не гребує харчовими рештками, залишеними людьми.

Цікаві факти [ ред. | ред. код ]

Молоді ворони, які будують гніздо вперше в житті, не знають, який матеріал для цього потрібно. Спочатку вони хапають абсолютно невідповідні за формою і розміром палиці, але, маючи досить розвинений мозок, швидко вчаться підбирати предмети, цілком придатні для будівництва. Їхня близька «родичка» галка також спочатку намагається використовувати для гнізда найрізноманітніші предмети, але у неї швидко виробляється негативна умовна реакція на все, що не годиться для цієї мети: занадто гладкі предмети, шматки скла тощо. [ джерело? ]

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. ↑Ґава // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. ↑Наукові назви птахів України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (протокол № 5 від 03.05.2007 р.). Архів оригіналу за 2 грудня 2017 . Процитовано 30 жовтня 2012 .
  4. ↑http://elementy.ru/news/432277[Архівовано 5 липня 2014 у Wayback Machine.] Наймарк Е. Генетические различия между серой и черной вороной записаны на «островках видообразования»
  5. ↑ Poelstra J.W. et al. The genomic landscape underlying phenotypic integrity in the face of gene flow in crows // Science. — 2014. — V. 344. — P. 1410—1414.

Посилання [ ред. | ред. код ]

  • Ворона, ґава[Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 212-213. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

  • Вікідані: Q25405
  • Віківиди: Corvus cornix
  • ADW: Corvus_corone_cornix
  • ARKive: corvus-cornix
  • Avibase: 656AD1E4833AD41E
  • BioLib: 44406
  • BirdLife: 22732283
  • BTO: HOOCR
  • eBird: hoocro1
  • EPPO: CORVCX
  • Fauna Europaea: 97144
  • GBIF: 2482515
  • iNaturalist: 144757
  • IRMNG: 10582519
  • ITIS: 179740
  • NBN: NHMSYS0000530314
  • NCBI: 181096
  • WoRMS: 567860
  • Xeno-canto: Corvus-cornix
  • ZooBank: C5A3A0D3-9B50-44B1-BB90-326FC234B05B

Подібні статті

  • Які бувають види ворон
  • Які є види змії
  • Які є види поліції
  • Які є види сірників
  • Які види Каміни бувають
  • спірея види
  • види арт-терапії
  • види трави для газону
  • Останні статті

  • Який найвищий водоспад у Південній Америці
  • водоемульсійний лак
  • Який раціон має бути у вівчарки
  • Паливний насос високого тиску будова
  • скільки часу линяють качки
  • У чому плюс німецької вівчарки
  • гриби рядовки як приготувати
  • кімнатні рослини які не люблять світла
  • Категорії