Яку траву можна їсти людині?

Розповідаємо, з чого можна приготувати смачну і корисну страву.

1. Водяний крес Бур'ян, який продають навіть у магазинах, але насправді його можна зірвати абсолютно безплатно біля найближчої водойми. ...
2. Кропива Ще один відомий бур'ян, який часто використовують у кулінарії. ...
3. Лобода ...
4. Реп'ях ...
5. Кульбаба ...
6. Пирій ...
7. Ситник ...
8. Грицики

Що можна зробити з трави?

Вісім способів використання скошеної газонної трави

• Компост Зі скошеної трави вийде якісне та корисне добриво для клумб чи грядок. ...
• Мульчування ...
• Зелене добриво ...
• Теплі грядки ...
• Сіно, щоб зберігати овочі чи фрукти ...
• Укриття рослин на зиму сухою скошеною травою ...
• Для дачного туалету ...
• Їжа для тварин

Як правильно сушити трави на чай?

Квіти і зелене листя потрібно сушити при низьких температурах, не піддаючи впливу прямого сонячного проміння. Достатня циркуляція повітря необхідна для швидкого висушування трав і збереження їхнього аромату. Маленькі листочки слід сушити на стеблах. Відокремлювати їх краще, коли вони вже висохли.

Весняні трави навколо Києва: що корисного можна з’їсти

Весна, і кияни шукають, чим корисним можна збагатити раціон. Першими на допомогу людям приходять трави. Як користуватися не тільки кропом та петрушкою, а й дикими травами, які споконвіку вживали наші пращури, розповіла автор блогів у «Вечірньому Києві», дослідниця стародавньої кулінарії Ніна Токарєва.

Дикі рослини кулінари часто називають дикоросами — для спрощення. Ніна Токарєва одразу дала пораду: всі трави — чи з городу, чи з лісу-луків-поля слід на 20 хвилин занурювати у солону воду, аби знищити паразитів, а потім добре промити.

-Якщо ми говоримо про зелень, як про корисну їжу, то її треба використовувати тільки у свіжому, сирому вигляді, — пояснює пані Ніна. — Це, звичайно ж, можуть бути салати, але моє улюблене — це соуси із зелені. Тому, що там кількість і концентрація рослин в рази більша, й вони краще зберігають вітамінний склад. Я рекомендую, перш за все, доступну всім молоду кропиву. Її збираю в екологічно чистих місцевостях (влітку також збираю верхні листочки, заморожую на зиму) і використовую в крем-супах, зелених борщах, в заливних пирогах і навіть у морозиві. Найсмачніша страва з кропиви — соус песто.

Як готувати соус песто. Листочки і тоненькі стебла кропиви укладаємо в чашу блендера, туди ж зубчики молодого часнику, трохи горішків, пів гілочки свіжого розмарину (або іншої ефірної зелені), сіль, лимонний сік і оливкову олію. До речі, сік додавайте одразу, і ваш соус не потемніє. Гарненько все подрібніть. Доведіть до смаку, якщо потрібно, можна додати перець. Соус готовий. Зверху залийте оливковою олією, щоб не окислювався і зберігайте у холодильнику.

-Морозиво з кропивою також готувати легко, — підкреслює Ніна Токарєва. — Будь які заморожені ягоди (я люблю смородину) заливаємо холодними вершками найвищої жирності, а базилік, кропиву, розмарин подрібнюємо, збиваємо у блендері, підсолоджуємо медом. Перемішуємо все з ягодами та вершками, а потім зберігаємо в морозильнику.

Між іншим, кропиву ще можна смажити у фритюрі, або готувати в клярі. Але, окрім кропиви, споконвіку у їжу використовувалися подорожник, молоде листячко і квітки кульбаби (у салати та варення), стеблі та коріння лопуха. До речі, корінь лопуха в давнину відварювали так, як ми зараз картоплю варимо. Використовували також молоді хвоїнки ялини, коли ще м’які голочки. Вони дуже смачні й духмяні, й їх заготовлюю саме на весні, а потім додаю в салати, до страв з м’яса, можна додавати в соус песто замість кедрових горішків. За прикладом песто з кропиви, можна зробити будь які соуси з дикоросів, використовуючи листочки деревію, лопуха, подорожника, кислиці (замість лимона), молодих ялинкових гілочок з додаванням часнику, солі, перцю й оливкової олії. Для мене, мешканки Оболоні, не завжди доступні дикорослі трави, але ми з подружками пересилаємо одна одній все необхідне поштою.

-За кордоном дуже модними є ресторани, де готують їжу тільки з дикорослих трав чи фруктів, смажать китиці акації та квіти гарбуза. Використовують в салатах квіти фіалки. Я готувала такий закордонний делікатес — смажені квіти акації, перед тим вимочивши їх у солодкому шампанському. І, потім, змочувала в клярі з муки, яєць, спецій та солі. Смажити треба не довго, тільки щоб кляр не був сирим. Ще рекомендую використовувати сушені квіти акації у приготуванні риби, коли готову страву посипають подрібненим цвітом і закривають на 5 хвилин кришкою.

Ніна Токарєва нагадує і про використання наших місцевих духмяних дикорослих трав для приготування пахучої солі. Наприклад конопляну муку, або змелену душицю, орегано, чабер чи щось інше, змішати з морською сіллю й використовувати для салатів.

На запитання, звідки у пані Ніни пристрасть до використання трав, вона відповіла, що головним чином на неї вплинуло перебування в дитинстві у бабусі у Грузії, а потім і розвідки за старовинними кулінарними книгами, знайомство з досвідом закордонної кулінарії.

-У Грузії їдять дуже багато зелені, я звикла, що беручи шматочок сиру, треба взяти й пучечок трави. Там на столах завжди є петрушка, кріп, кінза, портулак (дондурі — грузинська назва), цицмада (руккола), шпинат. Чомусь у нас портулак росте тільки на газонах, а це дуже смачна трава. І у Грузії її ще й консервують так, як і листя винограду. В середньовіччі у Києві й околицях їли значно більше зелені, солили їстівні трави на зиму, виготовляли духмяну воду й обтирання, в супи клали багато різних трав. Популярною була рослина снить. А зараз мешканцю міста важко зібрати навіть кислицю й любисток, який я дуже часто додаю до салатів, чаїв. На ярмарках дикорослі рослини не продають, окрім черемши, яку не можна зривати, адже вона занесена до Червоної книги. Тому я, разом з деякими господарками, вишукую буряки з молодим бадиллям, яке використовується у салатах, супах, в омлетах.

Ніна Токарєва вважає, що різноманітне приготування і споживання трав — городніх чи диких, якось випало з української кулінарної культури: «Але зелень за користю для організму на першому місці серед інших продуктів харчування. Добре, що нині набуває сили індустрія вирощування рослин у теплицях — відомий всім мікрогрін. Адже молоденькі рослинки найкорисніші».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»

© 2014 – 2023 Вечірній Київ

Використання матеріалів інтернет-видання «Вечірній Київ» на інших сайтах дозволяється лише за наявності гіперпосилання на сайт vechirniy.kyiv.ua, відкритого для індексації пошуковими системами; у друкованих виданнях — лише за погодженням з редакцією.

var bdata = "W3siaWQiOiIxIiwibmFtZSI6Ilx1MDQyNVx1MDQ0MFx1MDQzNVx1MDQ0OVx1MDQzMFx1MDQ0Mlx1MDQzOFx1MDQzYSBcdTA0M2ZcdTA0MzVcdTA0NDBcdTA0MzVcdTA0MzRcdTA0M2ZcdTA0M2JcdTA0MzBcdTA0NDJcdTA0MzAiLCJ1cmwiOiIiLCJpbWFnZV91cmwiOiJcL3VwbG9hZHNcLzIwMjBcLzExXC8yN1wva3Jlc2NoYXRpay5qcGciLCJyZXNwb25zaXZlIjoiMSIsIndpZHRoIjoiMzUwIiwiaGVpZ2h0IjoiMjkyIiwiaHRtbDVfdXJsIjoiIiwiZHRfc3RhcnQiOiIyMDIwLTExLTI3IDE5OjAxOjAwIiwiZHRfc3RvcCI6IjIwMjMtMTItMjcgMTk6MDE6MDAiLCJjb21tZXJjaWFsIjoiMCJ9LHsiaWQiOiI4IiwibmFtZSI6IlRlbGVncmFtIiwidXJsIjoiaHR0cHM6XC9cL3QubWVcL3ZpY2hpcm5peWt5aXYiLCJpbWFnZV91cmwiOiJcL3VwbG9hZHNcLzIwMjJcLzA0XC8xMFwvNjI1MzE2YTI1NzQ2ZS5qcGciLCJyZXNwb25zaXZlIjoiMSIsIndpZHRoIjoiNTgwIiwiaGVpZ2h0IjoiNDgzIiwiaHRtbDVfdXJsIjoiIiwiZHRfc3RhcnQiOiIyMDIxLTA0LTEzIDEzOjU2OjAwIiwiZHRfc3RvcCI6IjIwMjQtMDItMjIgMTI6NDA6MDAiLCJjb21tZXJjaWFsIjoiMCJ9LHsiaWQiOiIxMSIsIm5hbWUiOiJcdTA0NDJcdTA0NDNcdTA0NDIgXHUwNDNjXHUwNDNlXHUwNDM2XHUwNDM1IFx1MDQzMVx1MDQ0M1x1MDQ0Mlx1MDQzOCBcdTA0MzJcdTA0MzBcdTA0NDhcdTA0MzAgXHUwNDQwXHUwNDM1XHUwNDNhXHUwNDNiXHUwNDMwXHUwNDNjXHUwNDMwIiwidXJsIjoiaHR0cHM6XC9cL3ZlY2hpcm5peS5reWl2LnVhXC9yZWtsYW1hXC8iLCJpbWFnZV91cmwiOiJcL3VwbG9hZHNcLzIwMjFcLzAzXC8wOVwvNC5naWYiLCJyZXNwb25zaXZlIjoiMSIsIndpZHRoIjoiMzUwIiwiaGVpZ2h0IjoiMjkyIiwiaHRtbDVfdXJsIjoiIiwiZHRfc3RhcnQiOiIyMDIxLTAzLTA5IDE1OjMyOjAwIiwiZHRfc3RvcCI6IjIwMjQtMDQtMDkgMTU6MzI6MDAiLCJjb21tZXJjaWFsIjoiMCJ9LHsiaWQiOiIyNSIsIm5hbWUiOiJcdTA0MTJcdTA0NDFcdTA0MzUgXHUwNDNmXHUwNDQwXHUwNDNlIFx1MDQ0Mlx1MDQzNVx1MDQ0MFx1MDQzZVx1MDQzMVx1MDQzZVx1MDQ0MFx1MDQzZVx1MDQzZFx1MDQ0MyIsInVybCI6Imh0dHBzOlwvXC92ZWNoaXJuaXkua3lpdi51YVwvdGFnXC81OTlcLyIsImltYWdlX3VybCI6IlwvdXBsb2Fkc1wvMjAyM1wvMDhcLzE0XC92a190ZXJvYm9yb25hXzk2MF8yLnBuZyIsInJlc3BvbnNpdmUiOiIxIiwid2lkdGgiOiI5NjAiLCJoZWlnaHQiOiI2MDAiLCJodG1sNV91cmwiOiIiLCJkdF9zdGFydCI6IjIwMjItMDItMTUgMTI6MDc6MDAiLCJkdF9zdG9wIjoiMjAyNC0wMy0xNSAxMjowNzowMCIsImNvbW1lcmNpYWwiOiIwIn0seyJpZCI6IjMzIiwibmFtZSI6Ilx1MDQxYVx1MDQzOFx1MDQ1N1x1MDQzMiBcdTA0NTZcdTA0NDFcdTA0NDJcdTA0M2VcdTA0NDBcdTA0MzhcdTA0NDdcdTA0M2RcdTA0MzhcdTA0MzkiLCJ1cmwiOiJodHRwczpcL1wvdmVjaGlybml5Lmt5aXYudWFcL3RhZ1wvMTIxNlwvIiwiaW1hZ2VfdXJsIjoiXC91cGxvYWRzXC8yMDIyXC8wNlwvMjlcL19fLnBuZyIsInJlc3BvbnNpdmUiOiIxIiwid2lkdGgiOiI5NjAiLCJoZWlnaHQiOiI2MDIiLCJodG1sNV91cmwiOiIiLCJkdF9zdGFydCI6IjIwMjItMDgtMTQgMTY6MzU6MDAiLCJkdF9zdG9wIjoiMjAyNC0xMC0xMCAxODoyNTowMCIsImNvbW1lcmNpYWwiOiIxIn0seyJpZCI6IjM2IiwibmFtZSI6Ilx1MDQyMVx1MDQxMVx1MDQyMyIsInVybCI6IiIsImltYWdlX3VybCI6IlwvdXBsb2Fkc1wvMjAyMlwvMDhcLzE5XC8xMi0xLmpwZyIsInJlc3BvbnNpdmUiOiIxIiwid2lkdGgiOiIzNTAiLCJoZWlnaHQiOiIyOTIiLCJodG1sNV91cmwiOiIiLCJkdF9zdGFydCI6IjIwMjItMDgtMjEgMDA6MDA6MDAiLCJkdF9zdG9wIjoiMjAyMy0wOS0yOCAyMTo0NjowMCIsImNvbW1lcmNpYWwiOiIwIn0seyJpZCI6IjUxIiwibmFtZSI6Ilx1MDQxY1x1MDQxMFx1MDQxZlx1MDQxMCBcdTA0MjNcdTA0MWFcdTA0MjBcdTA0MThcdTA0MjJcdTA0MjJcdTA0MDZcdTA0MTIiLCJ1cmwiOiJodHRwczpcL1wvZ2lzLmt5aXZjaXR5Lmdvdi51YVwvc2hlbHRlclwvIiwiaW1hZ2VfdXJsIjoiXC91cGxvYWRzXC8yMDIzXC8wOFwvMTRcL3ZrX3Vrcnl0dHlhLnBuZyIsInJlc3BvbnNpdmUiOiIxIiwid2lkdGgiOiI5NjAiLCJoZWlnaHQiOiI0ODAiLCJodG1sNV91cmwiOiIiLCJkdF9zdGFydCI6IjIwMjMtMDgtMTQgMTc6MDE6MDAiLCJkdF9zdG9wIjoiMjAyMy0wOS0xNCAxNzowMTowMCIsImNvbW1lcmNpYWwiOiIxIn0seyJpZCI6IjQ2IiwibmFtZSI6Ilx1MDQzM1x1MDQzMlx1MDQzMFx1MDQ0MFx1MDQzNFx1MDQ1Nlx1MDQ0ZiBcdTA0M2RcdTA0MzBcdTA0NDFcdTA0NDJcdTA0NDNcdTA0M2ZcdTA0NDMiLCJ1cmwiOiJodHRwczpcL1wvdmVjaGlybml5Lmt5aXYudWFcL25ld3NcLzc4MjMzXC8iLCJpbWFnZV91cmwiOiJcL3VwbG9hZHNcLzIwMjNcLzAyXC8wM1wvYmFuZXIxLmpwZyIsInJlc3BvbnNpdmUiOiIxIiwid2lkdGgiOiIzNTAiLCJoZWlnaHQiOiIyOTIiLCJodG1sNV91cmwiOiIiLCJkdF9zdGFydCI6IjIwMjMtMDItMDMgMTY6NTc6MDAiLCJkdF9zdG9wIjoiMjAyNC0wMy0wMyAxNjo1NzowMCIsImNvbW1lcmNpYWwiOiIwIn0seyJpZCI6IjQ5IiwibmFtZSI6Ilx1MDQxZlx1MDQzMFx1MDQzZFx1MDQ0Mlx1MDQzNVx1MDQzZVx1MDQzZCBcdTA0MTNcdTA0MzVcdTA0NDBcdTA0M2VcdTA0NTdcdTA0MzIiLCJ1cmwiOiJodHRwczpcL1wvdmVjaGlybml5Lmt5aXYudWFcL3RhZ1wvMTMxMFwvIiwiaW1hZ2VfdXJsIjoiXC91cGxvYWRzXC8yMDIzXC8wOFwvMDlcL3ZrX3BhbnRlb25fc2lyeXlfOTYwLnBuZyIsInJlc3BvbnNpdmUiOiIxIiwid2lkdGgiOiI5NjAiLCJoZWlnaHQiOiI2MDAiLCJodG1sNV91cmwiOiIiLCJkdF9zdGFydCI6IjIwMjMtMDgtMDkgMTE6MTA6MDAiLCJkdF9zdG9wIjoiMjAyNC0wOS0wOSAxMToxMDowMCIsImNvbW1lcmNpYWwiOiIxIn0seyJpZCI6IjUwIiwibmFtZSI6Ilx1MDQxZFx1MDQzZVx1MDQzMlx1MDQ1NiBcdTA0MzBcdTA0MzRcdTA0NDBcdTA0MzVcdTA0NDFcdTA0MzggXHUwNDFhXHUwNDM4XHUwNDU0XHUwNDMyXHUwNDMwIiwidXJsIjoiaHR0cHM6XC9cL3ZlY2hpcm5peS5reWl2LnVhXC90YWdcLzEzNDJcLyIsImltYWdlX3VybCI6IlwvdXBsb2Fkc1wvMjAyM1wvMDhcLzE0XC92a19ub3ZpYWRyZXN5Xzk2MF9zaXJ5aS5wbmciLCJyZXNwb25zaXZlIjoiMSIsIndpZHRoIjoiOTYwIiwiaGVpZ2h0IjoiNjAwIiwiaHRtbDVfdXJsIjoiIiwiZHRfc3RhcnQiOiIyMDIzLTA4LTE0IDEyOjA0OjAwIiwiZHRfc3RvcCI6IjIwMjQtMDktMTQgMTI6MDQ6MDAiLCJjb21tZXJjaWFsIjoiMSJ9LHsiaWQiOiI1MiIsIm5hbWUiOiJcdTA0M2FcdTA0M2VcdTA0M2RcdTA0NDZcdTA0MzVcdTA0NDBcdTA0NDIiLCJ1cmwiOiJodHRwczpcL1wvdmVjaGlybml5Lmt5aXYudWFcL25ld3NcLzg4MjE5XC8iLCJpbWFnZV91cmwiOiJcL3VwbG9hZHNcLzIwMjNcLzA4XC8yM1wvcGhvdG9fMjAyMzA4MjNfMTYwMTQ5Mi5qcGciLCJyZXNwb25zaXZlIjoiMSIsIndpZHRoIjoiNjc4IiwiaGVpZ2h0IjoiOTYwIiwiaHRtbDVfdXJsIjoiIiwiZHRfc3RhcnQiOiIyMDIzLTA4LTIzIDE2OjAyOjAwIiwiZHRfc3RvcCI6IjIwMjMtMTAtMzAgMTY6MDI6MDAiLCJjb21tZXJjaWFsIjoiMSJ9XQ= sidebar">

10 видів трави, яку можна їсти (+ФОТО)

Мало хто знає, що у дворі, саду, на городі та в лісі легко знайти їстівні «бур’яни». Мало того – ці рослини корисні збагатять організм необхідними вітамінами та мікроелементами.

Розповідаємо, з чого можна приготувати смачну і корисну страву.

1. Водяний крес

Бур'ян, який продають навіть у магазинах, але насправді його можна зірвати абсолютно безплатно біля найближчої водойми.

Крес додають у різні салати в сирому вигляді, що надає страві особливої пікантності.

У його складі є вітаміни, корисні олії, мінерали та алкалоїдні з'єднання.

Ще один відомий бур'ян, який часто використовують у кулінарії.

Її додають у салати, супи і як начинку – у пиріжки. Також з молодою кропивою готують омлет і ризотто. Для цього пекучу зелень обливають окропом.

Мало хто знає, що лобода використовується для приготування деяких лікарських препаратів і для виготовлення БАДів.

Отримати користь від бур'яну можна і вживаючи його в їжу. Але для цього із зелені спершу треба прибрати небезпечну для організму щавлеву кислоту. З цим завданням добре впорається сік лимона або теплова обробка.

Вчені кажуть, що цей бур'ян – навіть корисніший за звичайний щавель, рецепти з яким можна використовувати і для готування лободи.

У народі цю рослину називають реп'яхом і багатьом воно знайома своїми гострими колючками. Насправді цей будяк їстівний і смачний, і в разі чого – допоможе впоратися з голодом і отримати вітамінний заряд.

Листя потрібно зрізати та очистити від колючок, а потім порізати на шматочки і зварити у підсоленій воді. І вуаля – доволі таки їстівний суп.

З гарної та запашної квітки можна не лише плести вінки, але й використовувати її в їжу.

Найпопулярніші ласощі з кульбаб – варення. Також листя цієї рослини можуть використовуватися у салатах.

Важливо враховувати, що коли рослина дозріває, то здобуває гіркуватий смак, тож збирати її треба ще до настання справжньої весни, доки у цього будяка молоді і ніжні листочки.

Щодо користі кульбабок, то в них багато бета-каротину (направду – навіть більше, ніж у моркві).

Бур'ян, який люто ненавидять городники, насправді дуже корисний для організму. Для вживання в їжу підходять молоді рослини, у яких ще не сформувалося насіння.

Листя додають у салати, супи, соуси, а з коренів можна робити корисне борошно.

Рослина, яку використовують для озеленення ставків, і яку багато людей називає очеретом. У нього – їстівні стебла, коріння і насіння. Їх можна вживати як у сирому, так і вареному вигляді.

У ситнику багато вуглеводів. Борошно, отримане з сухих коренів, буде солодким, і в нього не треба буде додавати підсолоджувачі.

Діти 90-х добре знають цей бур'ян, оскільки без страху їли його, зауважуючи досить приємний смак, що схожий на городню зелень.

Цю пікантну рослину також називають «дикою гречкою», «пастушою сумкою» чи «горобиним оком», а використовують у приготуванні соусів – замість гірчиці.

Врахуйте, що молодій рослині властивий гострий смак із кислинкою. В їжу можна використовувати насіння.

Відрізнити цю рослину можна за товстим червоним стеблом і соковитими листочками округлої форми. На ділянці його позбутися дуже складно, зате – в разі чого – можна отримати багато їстівної зелені.

Стебла і листя можна вживати у свіжому вигляді, додаючи в салати або інші страви. Портулак може стати відмінним замінником, наприклад, шпинату.

Щодо користі рослини, то вона містить антиоксиданти й омега-3.

10. Конюшина

У насінні цієї рослини – до 25% білка і 12% корисних жирів. Конюшину можна з'їсти, щоб швидко вгамувати голод, а сушені квітки можна використовувати для заварки смачного і корисного чаю.

Також їстівні бутони. Вони підходять для закваски, подібно до капусти.

Наші новини у Telegram. Номер Радіо ТРЕК у Viber: 063-73-4-106-4