Яка фармакологічна дія буркуну лікарського є найбільш клінічно значущою?

Фармакологічна дія Трава буркуну пригнічує центральну нервову систему. Препарати рослини є антикоагулянтами. Вони перешкоджають утворенню тромбів і ускладнюють згортання крові. Буркун має антигіпоксичну властивість і надає на серцево-судинну систему протиішемічний ефект. Кеш

Як виглядає буркун лікарський?

назва: донник лекарственный. Дворічна трав'яниста рослина з прямостоячим розгалуженим голим або вгорі розсіяноволосистим стеблом 30–100 см завв. Листки дрібні, чергові трійчасті, по краях пилкоподібні. Кеш

Де росте буркун в Україні?

Буркун лікарський, Донник лекарственный, Melilotus officinalls. Родина Айстрові. Поширення. В природних умовах поширений практично по всій території України, особливо в південній зоні, на схилах, узліссях, луках, біля доріг тощо. Кеш

Буркун - застосування в медицині, користь і протипоказання Буркун лікарський використовують у лікуванні кардіоспазму, неврастенії, атеросклерозу, мігрені, безсоння, гіпертонії, стенокардії. Застосовують рослину в лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів як засіб, що має відхаркувальний ефект. Разом із виведенням мокротиння … See more

Буркун

Бурку́н (Melilotus), також відомий як донник (від дав.-рус. дъна — «хвороба») [1] , гуньба [2] — рід рослин родини бобових. Види роду — поширені лучні трави та бур'яни на сільськогосподарських землях.

Зміст

Назва [ ред. | ред. код ]

Родова латинська назва походить від дав.-гр. μελίλωτος і означає «медова конюшина» (від μέλι — «мед» і λωτός — «конюшина», «лотос») [3] .

Опис [ ред. | ред. код ]

Велика трав'яниста рослина заввишки до 2 м.

Поширення та середовище існування [ ред. | ред. код ]

Батьківщиною роду є Європа і Азія, але зараз він розповсюджений по всьому світу. Росте на пустириськах, схилах балок, пасовиськах, біля доріг та канав, а також як бур'ян у садах.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

Квітки буркуну підмішують до вищих сортів тютюну для додання аромату [3] .

Сухе листя буркуну додають до молока під час скисання для виготовлення сирів. У Швейцарії в кантоні Гларус ретельно відібране й висушене листя буркуну додають до так званого «зеленого швейцарского сиру», відомого своїм оригінальним смаком.

У Німеччині та Польщі листя й квітки буркуну здавна чавлять для ароматизації пива та різних настоїв. У Болгарії, Румунії, Молдові відваром буркуну запарюють бочки перед заливанням вина та солінням помідорів і огірків. [4]

Види [ ред. | ред. код ]

• Melilotus albus — Буркун білий
• Melilotus altissimus
• Melilotus dentatus
• Melilotus elegans
• Melilotus hirsutus
• Melilotus indicus — Буркун індійський
• Melilotus infestus
• Melilotus italicus — Буркун італійський
• Melilotus macrocarpus
• Melilotus messanensis
• Melilotus neapolitanus
• Melilotus officinalis — Буркун лікарський
• Melilotus polonicus — Буркун польський
• Melilotus segetalis
• Melilotus serratifolius
• Melilotus speciosus
• Melilotus suaveolens
• Melilotus sulcatus
• Melilotus tauricus
• Melilotus wolgicus

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
2. ↑Гуньба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. ↑ аб (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
4. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.147

Джерела [ ред. | ред. код ]

Брусниця звичайна, буркун лікарський, буряк звичайний: опис рослин. Реферат

Вічнозелений кущик родини брусничних. Має довге, пов-зуче кореневище. Стебло прямостояче, галузисте. Листки чергові, обернено-яйцеподібні або еліптичні, блискучі. Квітки правильні, з буро-рожевим або рожевим дзвоникуватим віночком. Цвіте у травні - червні. Плід - округла яскраво-червона ягода, достигає у липні - серпні. Росте в Карпатах.

Для лікарських потреб заготовляють листя і плоди. Листя збирають зразу після танення снігу, до початку цвітіння, або восени, після плодоношення. Плоди - дозрілими.

Рослина містить фенольні глікозиди (арбутин, метиларбутин, мелампсорин, гідрохінон), дубильні речовини, органічні кислоти, флавоноїди, вітаміни, макро- та мікроелементи, барвники.

Галенові препарати проявляють сечогінну, цукрознижувальну, антисептичну, в'яжучу, жовчогінну, солерозчинну активність, мають протипухлинну дію.

Застосовують при хворобах печінки, пієлонефриті, циститі, нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, гастриті, цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі, лейкозах, раку шкіри.

Сік п'ють при гіпертонічній хворобі й анемії по 50 мл тричі на день.

Внутрішньо - відвар листя брусниці (1:10) приймати тричі на день по 2 ст. ложки. При нічному нетриманні сечі настій із суміші ягід і листя брусниці та трави звіробою (1:1:1; 1 ст. ложка суміші на 200 мл окропу, 10 хв. кип'ятити) приймати настій починаючи з 4-ї год. ранку 5 разів на день по 2 ст. ложки.

Буркун лікарський

(борконь, боркун, буркун-зілля, бурковина, липка, команиця, окладник, холодок заячий)

Melіlotus offіcіnalіs

Дворічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене. Листки трійчасті, дрібнозубчасті. Квітки двостатеві, дрібні, жовті, в багатоквіткових пазушних китицях. Цвіте у червні - серпні. Плід - біб.

Росте на лісових галявинах, узліссях, біля доріг, як бур'ян у садах. Є добрим медоносом.

Для лікарських потреб заготовляють траву буркуна, зібрану під час цвітіння.

Трава буркуна містить глікозиди (мелілотозид), кумарини, мелілотин, похідні пурину, жироподібні речовини, білок, ефірну олію, мінеральні речовини.

Галенові препарати буркуна мають антикоагулянтні, болетамувальні, відхаркувальні, седативні, сечогінні, судинорозширюючі, проти-судомні властивості.

Застосовують при кровотечах, стенокардії, гіпертонічній хворобі, бронхітах, кашлі, безсонні, болях у шлунку, ревматизмі, зобі, нервових розладах, лейкопенії, набряках.

Протипоказані при вагітності.

Внутрішньо - настій трави буркуна (2 ст. ложки сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки тричі на день.

Зовнішньо - настій квіток буркуна на олії (1:10, настоювати 10 днів) використовувати при наривах. Настій трави (2 ст. ложки сировини на 500 мл окропу) служить для примочки при фурункулах.

Буряк звичайний

Beta vulgarіs

Дворічна овочева коренеплідна рослина родини лободових. У перший рік рослина утворює розетку великих черешкових листків і потовщений м'ясистий корінь. На другий рік висаджені у ґрунт коренеплоди розвивають прямі, гіллясті квітконосні стебла. Квітки двостатеві. Плоди зростаються, утворюючи супліддя (клубочки).

Культивується як овочева культура.

Для лікарських потреб використовують коренеплоди і листя буряка. Буряки містять цукри (глюкозу, сахарозу, фруктозу), білки, вітаміни групи В, С, органічні кислоти, каротин, бетаїн, антоціани, барвники, макро- та мікроелементи (К, Mg, Fe, V, F, J, Mn, Co, Lі, Mb, Zn).

Буряковий сік має антисклеротичну, гіпотензивну, діуретичну, спазмолітичну, протипухлинну дію, нормалізує діяльність кишечника, стимулює функцію статевих залоз.

Застосовують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, набряках, анемії, атонії кишечника, захворюваннях печінки, нирок, ламкості судин для їх зміцнення, регулює обмін речовин, статевій слабкості, зобі, запорах, як допоміжний засіб при злоякісних пухлинах.

Внутрішньо - сік буряка, редьки та моркви (1:1:1) пити по 2 ст. Ложки 4 рази на день при залізодефіцитній анемії, імпотенції. Буряковий сік з медом (1:1) або з соком журавлини (2:1) по 2 ст. ложки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, захворюваннях печінки, нирок. Свіжий буряковий сік по 50 мл тричі на день - при злоякісних пухлинах.

Буряковий сік призначають при опроміненні, в тому числі - під час радіаційних викидів на атомних електростанціях, а також як засіб, що сприяє виведенню радіонуклідів із організму.

Зовнішньо - свіжий буряковий сік закапують по 2 краплі в ніздрю при нежиті. Свіжо-натертий буряк прикладають до ран для очищення - від гною і швидшого загоєння.