Як правильно бульба чи картопля?

Карто́пля (Solanum tuberosum), діал. бу́льба, бараболя — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом»; одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур.

Як буде на українській мові бульба?

Бульба — кулька на поверхні рідини; пухир, бульбашка. Бульба — діалектна назва картоплі.

Що таке бульби картоплі?

Бу́льба (tuber) — видозмінений (потовщений та м'ясистий) пагін, стебло якого, що включає одне чи кілька міжвузлів, сильно розростається і накопичує запасні речовини, переважно крохмаль, рідше — олію.

Картопля — Вікіпедія Кормова картопля переважає інші підвищеним вмістом білків (до 2-3 %) та сухих речовин. Універсальні сорти за вмістом крохмалю і білків, смаковими якостями бульб посідають проміжне місце між ... See more

Як називають картоплю у різних регіонах України: колоритні словечка

Українська мова багата на колоритні діалекти, зрозуміти які часом можуть тільки жителі певних регіонів. Так і з картоплею! Зібрали для вас словечка з різних куточків України, якими називають цю рослину. Як бонус – діалектні назви картопляних млинців.

Найпоширенішою назвою картоплі є діалектні бараболя / барабуля. Так говорять жителі Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Чернівецької та Черкаської областей.

А от більша частина Івано-Франківщини, Львівщини та Волині навесні садить бульбу.

У різних районах Закарпаття садять крумплю, булю, ріпу та біб.

На території Івано-Франківської області картоплю подекуди називають мандебуркою.

Не менш колоритними є також діалектні назви картопляних млинців. Окрім звичної деруни, на Заході України цю страву оригінально називають різними словечками: тертюхи, бараболяники, картопляники, кийзлики, гуглі, тарчаники, тертики, а також кремзелики.

Гарного вам врожаю картоплі і не тільки!

Бульба чи картопля

Картопля — однорічна трав'яниста рослина родини пасльонових з їстівними бульбами, багатими на крохмаль, аскорбінову кислоту, мінеральні речовини.

По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі.

через російську і польську мови запозичено з німецької

Перекладаємо слово картопля

Проти версії про запозичення того слова можна сперечатися.

Жартуєте? А чим це ще може бути, як не покручом слат. bulbus?

"вважається також (Sadn.– Aitz. VWb. І 89) споконвічно слов’янським, спорідненим з була́ва́, бу́лка, бу́лька та ін;"

На чім стоїть така Ваша категоричність? Тільки на тім, що так пише ЕСУМ?? Наявність слова bulbus у лат. мові саме тут нич ище не доводить, оскільки тут маємо справу з коренем т. зв. елементарної типології звуко-образних асоціативних паралелей, де формації з *b- з різними формантами *-l- (boulya, boulka, boulaua, boulca, bòut/bolt, belkotéti, boulkati, bòluan, bouliti . ), *-n- (bounka, bounéti, bounyac, bõca), *-t- (boutéti, bouta, botéti, bwtua, bouti), *-y- (bouy, bouyéti), *-x- (bouxnõti, bouxati, bèuxati), так само як і глуха парелель *p- (pouxnõti, pouxhel, põkel, põciti, põclina, põcati, põc, pouliti, poulkat, pouzo, puiz, puigiti . ) в різних, і віддалених мовах, значать що бухле, гуляте, дуте. Напр., з таким же значенням у статті "картопля" ЕСУМ, хоча й з осторогою зазначаючи "неясне", не має проблеми з припущенням прасл. корене *bou-l-, а вже кілька статей ниже в статті з різницею лиш в один приголосний тут же пише його в запозичення, тільки на тій підставі, що подібне є слово в лат. мові. Одне діло, коли б руська мова не знала взагалі жадного слова з мотиваційними значеннями "дуте, гуляте, бухле, пукле, грудка, кім" і под., але таких слів є в руській возище й возик.

Аж розцілувати Вас хочеться, це ж просто чудово! Ще одне слово виявилося нашим, коли москаль має чуже німецьке.
Красно!

Трохи порозмислив і мене таки нітить, що картоплю завезли з Америки зовсім недавно. Уже за Москви. Тому слово ніяк не може бути від праслов'янського bula або bulja – у ті часи бульби ще не було у слов'ян.

Видно що трохи (порозмислили). Перенесення значення слова зокрема в випадку назв рослин з одної рослини на іншу, коли одна стає неактуальною на іншу, актуальну, з плином часу, є річ нерідкісна. Не знали’сте? Тож абсолютно необов'язково, аби давні слов'яни знали плід картоплі.

Напр., і борщ походить від назви іншої рослини, яку давні слов'яни вживали в їжу; згодом її вжиток у їжу став неактуальним, і зо зміною раціону й назва сама стала позначати інші інгредієнти, й відповідно страву з тими новими інгредієнтами. Так само й для доказу питомості слова в значенні "арахіс" геть нема потреби доводити, чи знали давні слов'яни арахіс – то могла назва бути іншої рослини в давнішу добу, потім перенесена на нове поняття за певною подібністю.