Яку будову має пшениця?

Він складається з стрижня та колоска. Останній має дві колоскові луски, з яких розвиваються зерна. Кожна зернина має зародок (не більше 3% від загальної ваги зернівки). Його та зернові оболонки відносять до категорії висівок. Кеш

Де росте м'яка пшениця?

Пшениця м'яка або пшениця звичайна (Triticum aestivum L.) (Triticum vulgare), також знана як хлібна пшениця — вид зернових злаків. Це найбільш широко розповсюджений вид пшениці, вирощується у Європі, Азії та Індії, Північній та Південній Америці і Австралії.

Де росте пшениця в Україні?

Найвища середня урожайність озимої пшениці зареєстрована на Хмельниччині – 56,7 центнера на гектар землі. Високі показники також у Чернівецькій (53,3 ц/га), Полтавській (48,2 ц/га) та Кіровоградській (46,2 ц/га) областях.

Пшениця — Вікіпедія До озимих сортів м'якої пшениці з найвищою якістю зерна належать: Альбатрос одеський, Вимпел одеський, Красуня одеська, Безоста 1, Дончанка 3, Київська остиста, Київська 8, Лада одеська, Леля ... See more

Пшениця м'яка

Пшениця м'яка або пшениця звичайна (Triticum aestivum L.) (Triticum vulgare), також знана як хлібна пшениця — вид зернових злаків. Це найбільш широко розповсюджений вид пшениці, вирощується у Європі, Азії та Індії, Північній та Південній Америці і Австралії.

Зміст

Морфологія [ ред. | ред. код ]

Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5–2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці. Розвиток кореневої системи залежить від низки чинників. За меншої вологості ґрунту корені проникають на більшу глибину. На перезволожених ґрунтах, внаслідок погіршення газообміну, корені розвиваються слабо й лише в поверхневих шарах. Найкраще ростуть корені при вологості ґрунту 60-70% від повної вологоємкості. Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особливостей сорту. При зниженні температури відносно краще ростуть корені, при підвищенні — надземні органи. На родючих ґрунтах і після кращих попередників коренева система менш розвинута порівняно з надземними органами, ніж на бідних ґрунтах. Азотні добрива сприяють кращому росту надземної маси, а фосфорні — коренів рослин. Дещо поліпшують розвиток коренів і калійні добрива.

Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4—7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за попереднє. Найвищий приріст стебла за добу може становити 5–7 см, і припадає він на період перед виколошуванням. Після закінчення цвітіння ріст стебла зовсім припиняється. Висота стебла залежить від біологічних особливостей сорту, родючості ґрунту, удобрення, вологості, густоти стояння та ін. Вважається, що найбільшу потенціальну продуктивність мають короткостеблові сорти із співвідношенням маси зерна до соломи, як 1:1.

Листок пшениці складається з листкової пластинки та листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки. Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин. Площа поверхні листків на 1 га в озимої пшениці може становити 30–60 тис. м². Крім того, листки пшениці є тимчасовим сховищем запасних поживних речовин, а також частково виконують і механічні функції, укріплюючи міцність стебла.

В пшениці суцвіття - складний колос, який складається з членистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кількість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології вирощування. Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, запушенням і формою, що є основою визначення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими лусками розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшениці з обох боків прикривається двома квітковими лусками - зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчується остюком, у безостих - остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки - зав'язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацвітають дві нижні квітки, а через 1-2 дні - решта (третя, четверта і т.д.). Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно. Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощування, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок. Пшениця - самозапильна рослина (клейстогамія), але у жарку погоду може запилюватися перехресне.

У пшениці плід має назву зернівка. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і пошкодження хворобами та шкідниками. Маса оболонок становить 7-8% маси сухої речовини зерна, а з цієї кількості на частку плодової оболонки припадає 70-85%. Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4—11 мм. Під оболонками в нижній частині зерна розміщується зародок. Його маса становить 1,5-3,0% від маси зернівки. При помелі зерна зародки разом з оболонками відходять у висівки. Зародок має щиток, що є сім'ядолею зернівки, і призначений для вбирання поживних речовин з ендосперму. Найбільшу частину зернівки пшениці займає ендосперм. Зовнішній (алейроновий) шар клітин ендосперму багатий на азотні сполуки. Проте білок цього шару не еластичний і не пружний, тому домішування його до борошна знижує якість останнього. За товщиною алейроновий шар майже дорівнює оболонкам зернівки. Під алейроновим шаром міститься основна (борошниста) частина ендосперму. Вона складається з клітин, наповнених крохмальними зернами, в проміжках між якими містяться білкові речовини переважно у вигляді клейковини. На ендосперм разом з алейроновим шаром припадає близько 90% ваги зернівки пшениці. [2] [3]

Походження [ ред. | ред. код ]

Сьогодні вирощується м'яка пшениця, котра виникла в результаті багаторазових перехрещень диких і культурних видів рослин, генетичних мутацій, селекції, що триває вже протягом десятків тисяч років, яку практикує людство. Радикальні генетичні зміни були зроблені в 50-х роках XX ст. завдяки схрещуванню з короткостеблим сортом Norin 10, виведеним у Японії. В результаті з дикоростучої рослини висотою 1,2 м, з дрібними, які не може бути відділені від луски зерен пшениці, була створена заввишки близько 40 см., з у чотири рази більших колосках і більших зернах, які легко вимолочуються. В наш час пшениця дає у 10 разів більш високі врожаї, ніж в історичні часи, культивується тисячі сортів.

М'яка пшениця гексаплоїдна з числом хромосом 2n = 42. З шести наборів хромосом, два отримані від Triticum urartu, два від Aegilops speltoides, два від Aegilops tauschii. Початок еволюції дали перші два перераховані види, які схрещувались між собою і дали новий вид - Triticum dicoccoides з чотирма наборами хромосом (2n = 28). Це сталося спонтанно, близько 580-820 тисяч років тому. З Triticum dicoccoides у результаті спонтанної мутації була створена полба (Triticum dicoccon). Полба схрещуючись з Aegilops tauschii породила новий вид - спельта (Triticum speltum) з шістьма наборами хромосом, з якої в результаті мутації виникла м'яка пшениця. [4] Це сталося близько 8500 років тому.

Застосування [ ред. | ред. код ]

• Одна з основних зернових культур. З неї виготовляють борошно і каша (манна крупа і перлова крупа).
• Один з основних кормів у сільському господарстві. В тваринництві однаково використовується солома і висівки.
• Крохмаль використовується в медицині, а висівки в дієтології.

Згадування у культурі [ ред. | ред. код ]

• У Біблії пшениця згадується більш ніж 70 разів, вирощувалось 3 види. Пшениця м'яка та пшениця тверда (Triticum durum) описані єврейським словом ḥíţţa(h), полба (Triticum dicoccon) описана єврейським словом kussemeţ. Крім пшениці описані інші загальні терміни, що означають: збіжжя (зерно), збіжжя стояче у полі, дещиця зібраного збіжжя, поодиноке стебло, намолочене і не очищене збіжжя, намолочене і очищене збіжжя, смажене збіжжя, фураж, кормові. У біблійні часи у Ізраїлі пшениця була найважливішим зерном. 90% зерен, що були знайдені при розкопках в околиці Senacheryba (близько 700 років до нашої ери) є зерна пшениці.
• Очікування дозрівання пшениці в Ізраїлі пов'язане з багатьма сільськогосподарськими святами. Під час свята Szawuot (свято жнив), храму жертвують врожай пшениці [5] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑The Plant List. Архів оригіналу за 27 червня 2013 . Процитовано 8 червня 2015 .
2. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016 . Процитовано 8 червня 2015 .
3. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2014 . Процитовано 8 червня 2015 .
4. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016 . Процитовано 8 червня 2015 .
5. ↑ Zofia Włodarczyk: Rośliny biblijne. Leksykon. Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera PAN, 2011. ISBN 978-83-89648-98-3.

Пшениця

Пшениця (Лат. Triticum) – це одне з найдавніших злакових рослин відділу квіткові, класу однодольні, порядку тонконогоцвіті, сімейства злаки.

Опис пшениці і фотографії.

Всі сорти пшениці мають основні характерні ознаки. Висота стебла пшениці сягає 30-150 сантиметрів. Самі стебла порожнисті і прямостоячі, з добре помітними вузлами. З однієї рослини, як правило, виростає до 12 стебел. Листя пшениці досягають ширини 20 мм, за формою вони плоскі і найчастіше лінійні, з паралельними прожилками, волокнисті, на дотик шорсткі. Листові піхви пшениці яскраво виражені і добре розвинені. Розщеплені до самої основи піхви мають на верхівці ланцетні вушка. Їх язички голі і перетинчасті, від 0,5 до 3 мм завдовжки. Рослина пшениця має мочковатую кореневу систему.

Будова пшениці, колосся.

Суцвіття пшениці – це прямий, складний колос від 4 до 15 см завдовжки, буває довгастим або яйцеподібні. На осі кожного колоса розташовані колосові лусочки довжиною 6-15 мм. Колосся пшениці поодинокі і примикають до осі двома однаковими рядами довжиною 5-18 міліметрів, з декількома зближують квітками, яких найчастіше від 2 до 7. Ось колоса пшениці не містить зчленувань. Квітка пшениці має 2 луски і 2 плівки, 3 тичинки, маточка і 2 рильця. Ця будова є типовим для квіток злакових рослин. Коли дозріває пшениця, вона дає зернові плоди.

Сорти і види пшениці.

Різновидів пшениці дуже багато. Ці рослини мають досить складну класифікацію, що включає в себе секції, види і підвиди, а також близько 10 гібридів, як внутріродових, так і міжродових. Виділяють наступні види пшениці:

Пшениця яра та озима – відмінності.

За тривалістю посіву виділяється:

• Яра пшениця – сіється з березня по травень, дозріває протягом 100 безморозних днів, прибирають її на початку осені. Більш посухостійка, ніж озима пшениця, володіє відмінними хлібопекарськими властивостями.
• Озима пшениця – сіється в кінці літа до середини осені, дає урожай на початку-середині літа наступного року. Дає більш високий урожай, але вважає за краще райони з м’яким кліматом і сніжною зимою.

Пшениця м’яка і тверда.

Види пшениці за твердістю зерна:

• м’яка пшениця – має більш широкий і короткий колос і більш коротку або відсутню ость. Цей тип відрізняється високим вмістом білка і клейковини. З м’якої пшениці роблять борошно.

• м’яка яра чорвонозерні пшениця – до цього типу належать сорти пшениці Алтайська 81, Воронежская 10, Люба, Московська 35 і т.д.
• м’яка яра білозерні пшениця – до цього типу належать сорти пшениці Новосибірська 67, Саратовська 55 і т.д.
• м’яка озима чорвонозерні пшениця – до цього типу належать сорти Донська безоста, Обрій, Волгоградська 84, Юна і т.д.
• м’яка озима білозерні пшениця – до цього типу належать сорти Кінсовская 3, Альбідум 28 і т.д.

Де росте пшениця?

Пшениця росте скрізь, крім тропіків, оскільки різноманіття спеціально створених сортів дозволяє використовувати будь-які грунтові та кліматичні умови. Спека рослині не страшна, якщо при цьому відсутня підвищена вологість, що сприяє розвитку хвороб. Пшениця – рослина настільки холодостійка, що її перевершує тільки ячмінь і картопля. М”яка пшениця воліє вологий клімат і поширена в Західній Європі, Росії Австралії. Тверда пшениця любить більш сухий клімат, її вирощують в США, Канаді, Північній Африці, Азії. Озима пшениця переважає в тих районах, де її не ушкоджують морози, наприклад, на Північному Кавказі, в Центрально-чорноземний район Росії. Яра пшениця вирощується на Південному Уралі, в Західному Сибіру, ​​на Алтаї.

Жито і пшениця – відмінності.

Жито і пшениця – одні з найпопулярніших і незамінних злакових культур. Ці злаки мають зовнішню схожість, але також і багато відмінностей.

• Сорти пшениці набагато більш різноманітні, ніж сорти жита.
• Пшениця має більш широке застосування, ніж жито.
• Зерна мають різний зовнішній вигляд і хімічний склад.
• Пшениця пред’являє більше вимог до грунту і клімату, ніж жито.

Вирощування пшениці.

Висока врожайність пшениці досягається при правильній підготовці до її посіву. Поле для пшениці обробляють культиваторами і вирівнюють поверхню для забезпечення гарного контакту насіння пшениці з грунтом і отримання одночасних сходів. Посів пшениці проводиться на глибину 3-5 см з міжряддями 15 см.

Пшениця – рослина дуже влагозавісімая, і тому хороший урожай вимагає регулярного поливу. Для сухого клімату більше підійдуть тверді сорти пшениці, вони менш вибагливі в плані вологи. Зростання пшениці забезпечується внесенням добрив. Посіяна пшениця забирається комбайном при повній стиглості зерна.

Як проростити зерна пшениці?

Проростити зерна пшениці в домашніх умовах дуже просто. Зерно необхідно помістити в скляну банку об’ємом 1 літр. Воно повинно займати не більше 1 / 4-1 / 3 банки. У банку долити воду майже до країв, замочити зерна на 7-8 годин. Після цього злити воду через марлю, промити пшеницю і залити свіжу воду на 3-4 години. Таким чином, зерна пшениці необхідно промивати 2-4 рази на день, давати воді стекти і потім знову поміщати зерна в банку. Через добу проростки досягнуть висоти 1-2 мм, і пророслі зерна пшениці вже можна буде їсти.

Як виростити пшеницю в домашніх умовах?

Зелені паростки пшениці можна отримати, продовживши замочувати зерна ще 1-2 дня. Проростки розміром 1-2 см необхідно пересадити в ємність із землею. Пророщені зерна пшениці укладають на землю і засипають зверху шаром землі в 1 см. Землю необхідно поливати, але не дуже рясно. Проростки пшениці готові до вживання через кілька днів.

Корисні властивості пшениці.

Пшениця – це продовольча культура. Цей злак дуже важливий для багатьох країн світу, адже з усіх зернових культур він займає провідне місце у виробництві. Завдяки пшеничній муці, яку отримують із зерен, люди виготовляють різні макаронні, кондитерські вироби і, звичайно ж, хліб. Використовують пшеницю при приготуванні горілки і пива, а також як корм для домашніх тварин.

Користь пророщених зерен пшениці дуже велика. Пророщена пшениця – це біологічно активна добавка, яка містить безліч вітамінів і мінералів. При регулярному застосуванні пророщені зерна пшениці здатні налагодити обмін речовин, поліпшити тонус, підняти імунітет, наповнити тіло енергією.

Склад пшениці.

Хімічний склад пшениці вкрай багатий на вітаміни: до складу зерна входить клітковина, магній, калій, цинк, фосфор, селен, вітаміни В і Е, фітоестрогени, пектин і лінолева кислота. Корисні властивості пшениці в будь-якому її вигляді (у вигляді висівок, зерен, борошна або проростків) складно переоцінити. Вона нормалізує рівень холестерину в організмі людини, сприяє поліпшенню травних процесів. Завдяки наявності фосфору пшениця стимулює роботу мозку і серцево-судинної системи. Вуглеводи забезпечать вас зарядом енергії, а клітковина допоможе скинути зайві кілограми. Саме через це пшеничні висівки так популярні в багатьох дієтах.

У складі пшениці також є пектин, який благотворно впливає на слизову оболонку кишечника. Шляхом вбирання шкідливих речовин він здатний зменшувати гнильні процеси. Пшениця – антиоксидант, вона містить вітамін Е і селен, а вітамін В12, який також є в цій рослині, корисний для нервової системи. Крім усього іншого пшениця містить в собі фітоестрогени, які знижують ймовірність виникнення раку. Також рослина корисно тим, що знижує рівень цукру в крові і підвищує тонус м’язів, це обумовлено дією вітаміну F і магнію. Лінолева кислота допомагає засвоюватися цукру, білків і жирів. Пшениця – незамінна рослина, яке приносить користь людям у багатьох сферах, починаючи з продовольчого сектора і закінчуючи фармацевтика і косметології.

Цікаві факти про пшеницю:

• Пшениця – одне з найдавніших рослин, вже більше 10 000 років люди вирощують її на своїх полях;
• У древніх слов’ян зерна пшениці вважалися символом багатства, захищали від псування;
• У 1904 році під Ашхабадом знайшли зерна пшениці, яким було близько 5000 років;
• Поле пшениці більше 10 разів було зображено Ван Гогом на своїх картинах;
• Англійські вчені успішно розшифрували геном пшениці, що істотно скоротило час на виведення нових сортів і боротьбу з хворобами.