Яку будову мають мохи?

Стебло розгалужене, прямостояче, до 50 см заввишки. Листки не мають жилок і складаються з двох типів клітин: дрібних живих зелених (фотосинтезуючих) і великих мертвих безбарвних (водоносних). Ці клітини здатні накопичувати і утримувати таку кількість води, яка в 30-40 разів перевищує масу самого моху. Кеш

Що мають мохи?

Мохи мають вегетативний, нестатевий та статевий способи розмноження. Оскільки у життєвому циклі чергуються гаплоїдний гаметофіт та диплоїдний спорофіт, а мейоз відбувається при поділі спор, для мохоподібних характерний гаплодиплофазний життєвий цикл зі споричною редукцією.

Яку будову має зозулин льон?

Окрема рослина складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритим спіральними виростами (листками). У верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зелені, у нижній — жовто-бурі (тому що в умовах недостатньої освітленості хлорофіл руйнується).

2. Особливості та різноманітність Мохоподібних

Мохоподібні — це невисокі трав'янисті рослини, які є найбільш примітивними з вищих рослин. Про це свідчить їхня подібність із водоростями: відсутність ксилеми і флоеми, наявність ризоїдів, сланева будова тіла.

Водночас мохоподібні є вищими рослинами, які мають ознаки пристосування до життя на суходолі. У них з'явилися покривні й основні тканини, прості за будовою стебло і листки.

Статеве розмноження мохів здійснюється за допомогою гамет, запліднення яких відбувається лише у водному середовищі. Цикл розвитку мохів відбувається шляхом чергування безстатевого покоління (спорофіт) та статевого покоління (гаметофіт).

Типовим представником Антоцерових є антоцерос гладкий. Ця рослина цікава тим, що її слань має слизисті порожнини, в яких поселяються ціанобактерії з роду Носток.

Найвідомішим представником Печіночників є маршанція мінлива (печіночник звичайний), яка трапляється та, де ніколи не буває сухо: на берегах річок, у болотисних місцях, зрубах старих колодязів тощо.

Здебільшого Печіночники — це сланеві мохи, тіло яких має вигляд пластинки. Як і усі інші мохи, коренів ця рослина не має, а до ґрунту або каменів прикріплюються за допомогою волоскоподібних ризоїдів. Саме ризоїди виконують функцію транспортування води до тіла рослини.

Справжні мохи мають стебла і листки, їх ще називають листостебловими мохами . Функцію коренів виконують ризоїди — вирости, за допомогою яких поглинається вода і поживні речовини. Найвідомішими представниками справжніх мохів є зозулин льон і сфагнові (торф'яні) мохи.

У зозулиного льону є чоловічі і жіночі рослини. На верхівці жіночої рослини, на довгій ніжці розвивається покрита ковпачком коробочка — спорогон , у якому утворюються спори . У суху погоду ковпачок скидається і спори розсіюються. Спора проростає у вологому ґрунті.

Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 63.