будова крота

будова крота

Будова крота

Загальними є видовжене, валькувате тіло, густий, щільний, майже не диференційований волосяний покрив, редукований зір (очі маленькі, або сховані під шкірою, або зовсім відсутні). Кроти риють землю за допомогою широких кігтястих, вивернутих назовні передніх лап.

Який спосіб життя ведуть кротові?

Більшість видів кротів ведуть підземний спосіб життя, риючи тунелі й поїдаючи переважно безхребетну дрібноту, яка там трапляється. В Україні водиться лише один вид крота — кріт звичайний, або європейський. У нього витягнутий, округлий тулуб, що покритий оксамитовим хутром.

Чому в крота немає очей?

Очі в крота крихітні, зі шпилькову головку, але помітні зовні, оскільки над очним яблуком є вузький проріз у шкірі завдовжки близько 0,5—1 мм (у більшості кротів, що мешкають на Кавказі, очі, проте, закриті шкірою).

Як виглядають кроти?

Кріт європейський має подовжене циліндричне тіло, вкрите чорним оксамитовим хутром. Довжина тіла складає 12—16,5 см, хвіст — 2—4,8 см (рівна довжині голови); маса 70—119 г. Існує лише незначний статевий диморфізм — самці зазвичай трохи більші.

Кріт європейський — Вікіпедія Кріт європейський, або кріт звичайний (Talpa europaea) — комахоїдний ссавець роду кротів родини кротових (Talpidae) ряду комахоїдних (Insectivora).… See more

Опис крота на українській мові

Твір-опис

Опис крота на українській мові може бути складений Вами на основі поданих нижче варіантів.

Опис крота звичайного

Крови живуть під землею і їх будова повністю пристосована до цього. Сильні передні лапи мають товсті кігті, які допомагають кротові рити землю. Кроти майже сліпі, проте в них добре розвинені органи дотику та слуху. Тіло видовжене, голова майже зливається з тілом, має конусоподібну форму. Усе це зменшує опір під час пересування під землею. Хутро коротке, міцне, бархатисте.

Живляться кроти переважно підземними безхребетними — дощовими черв’яками та комахами. Для пошуку
поживи кріт і прориває свої знамениті ходи.

Коли кріт пересувається поблизу поверхні, він риє землю, не викидаючи її нагору. Хоча ця тварина і завдає певної шкоди, поїдаючи дощових черв’яків та накидаючи у садах купи землі, вона вважається корисною, оскільки знищує багато шкідливих комах.
Довжина тіла крота 12-16 см, хвоста – 2-4 см. Кріт – типовий мешканець листяних лісів і долин річок з луками і листяними деревами. По долинах річок кріт проникає на північ до середньої тайги, а на південь – до типових степів, хоча на вододільних ділянках тайги і сухих степів зустрічається рідко, а в напівпустелях, пустелях, лесотундрах і тундрах зовсім не зустрічається. Все життя кріт проводить в темних, не пов’язаних з поверхнею ходах, прокладених в різних горизонтах грунту. У пухкої та вологого лісової грунті прокладаються горизонтальні приповерхневі ходи, розташовані на глибині 2-5 см. При їх прокладання кріт піднімає стелю ходу у вигляді помітного зовні земляного валика. Викидів землі при цьому не буває. На відкритих (не лісових) ділянках, де грунт часто й глибоко просихає, ходи розташовуються на глибині 10-50 см від поверхні. Шар такої потужності кріт підняти не може, тому надлишок землі викидає через тимчасові отнорки на поверхню у вигляді характерних невеликих купок-кротовин.

Науковий опис крота

Кріт на вигляд типовий землерий. Довжина його тіла 12—16,5 см, хвіст — 2—4,8 см (рівна довжині голови); маса 70—119 г. Очі крота крихітні, але помітні зовні, оскільки над очним яблуком є вузький проріз у шкірі завдовжки близько 0,5—1 мм. Хутро бархатисте, росте вгору, а не вперед або назад, що допомагає кротові просуватися по підземному тунелю в будь-яку сторону. Забарвлення хутра матово-чорне, нижня частина тіла дещо світліша. У молодих кротів забарвлення темніше. Іноді зустрічається колірна аберація забарвлення: білі з палевим відтінком, сірі і коричневі кроти. Волосся хвоста виконує дотикову функцію, завдяки ньому кріт може пересуватися в своїх тунелях задом наперед.

Хутро у крота коротке, м’яке, таке, що однаково легко лягає і вперед, і назад. Пересування по тісних тунелях приводять до його швидкого витирання, тому кріт линяє не 1—2, як більшість звірів, а 3 або 4 рази на рік. Найдовше хутро буває у кротів з кінця жовтня — в листопаді, після повного осіннього линяння. З квітня до червня спочатку у самиць, потім у самців, що перезимували, йде зміна зимового хутра на коротше весняне хутро, яке тримається до середини липня, коли у дорослих кротів починається літнє линяння. В кінці липня — початку серпня вперше починають линяти молоді кроти. Літнє линяння майже без перерви переходить в осіннє, так що майже вся тепла пора року у кротів йде повна або часткова заміна волосяного покрову. Місця, де йде зміна волосся, виступають на тілі у вигляді чорних плям.


Подібні статті

Останні статті

Категорії