Яка будова кінцівок у птахів?

В їхній скелет входять плечова (плече), ліктьова і променева кістки (передпліччя), одна складна кістка із зрослих кісток кисті та кістки лише трьох пальців. Скелет ноги птахів складають масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка і кістки пальців. Цівка утворена зрослими кістками стопи.

Скільки кінцівок у птахів?

Птахи мають тіло обтічної форми, у якому виділяють такі відділи: голова, шия, тулуб і хвіст. У птахів дві пари кінцівок. Задні слугують для пересування по землі, гілках дерев або плавання у воді. А передні перетворилися на крила та пристосова- ні до польоту. Кеш

Яка будова птахів?

Характерними рисами сучасних птахів є наявність пір'я, дзьоба без зубів, відкладання яєць з міцними оболонками, високий рівень метаболізму, чотирикамерне серце, легкий міцний скелет. Усі сучасні птахи мають крила, що розвинулися з передніх кінцівок.

Біологія - універсальний довідник

Основні екологічні групи птахів. У процесі історичного розвитку птахи заселили найрізноманітніші місця (біотопи): ліси, луки, болота, пустелі, степи). Довге перебування у певних умовах спричинило утворення у птахів різних систематичних груп подібних ознак у будові і поведінці, що відображають пристосування до даних умов існування. Внаслідок цього птахів об’єднують в екологічні групи: птахи лісу, птахи боліт, птахи прісних водойм та їхніх узбереж, птахи відкритих пустельно-степових просторів, птахи відкритих повітряних просторів, денні хижаки.

Птахи лісу живуть у просторах, обмежених деревами і чагарниками. У них виникли пристосування до швидкого злету і точної посадки на гілках, лавірування між деревами: короткі й тупі крила, довгий хвіст.

Птахи, що гніздяться і здобувають корм, в основному, у кронах дерев і чагарників (синиці, корольки), мають тонкі і гострі дзьоби, сильні лапи з гострими загнутими кігтями та добре розвиненим заднім пальцем, яким вони охоплюють гілку. У деяких видів (дятли, повзики) два пальці спрямовані вперед, два — назад. У дятлів та пищух хвіст служить опорою при переміщенні по стовбуру. Повзик може пересуватися не лише вгору, а й униз головою. Деякі птахи гніздяться на деревах, а корм добувають у повітрі — нальоту (мухоловки, соколи); інші — гніздяться на землі, а живляться і на землі, і на деревах (глухарі, тетереви, рябчики).

Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм. Деякі види (чаплі, лелеки, кулики) населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм. Корм добувають з поверхні землі, з дна водойм або вологого ґрунту, тому у більшості з них невелика, з довгим, тонким дзьобом голова; довга, гнучка шия; довгі, тонкі, неоперені, з видовженими пальцями ноги; короткий хвіст. Птахи, що добувають їжу на відкритих ділянках водойм (качки, чирки, гуси, лебеді, пелікани), мають щільне оперення, добре розвинені пух і підшкірний шар жиру, куприкову залозу; короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з цідильним апаратом. Деякі птахи (чайки, буревісники) добре плавають, але більшу частину життя проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло у них легке, струнке; крила довгі, гострі; ноги короткі, пальці з’єднані плавальними перетинками.

Птахи степів і пустель населяють відкриті простори. Одні з них пристосовані до швидкого бігу (страуси, дрохва, стрепет), інші — до польоту на значні відстані (рябки, саджа). У бігаючих добре розвинені ноги; деякі з них (страуси) взагалі втратили здатність до польоту. Для цієї групи птахів властиві гострий зір, захисне забарвлення і здатність ховатися (затаюватися) від ворогів.

Птахи відкритих повітряних просторів більшу частину активного життя проводять у повітрі (ластівки, стрижі). У них довгі, вузькі, загострені крила; дзьоб короткий, широкий, що дає змогу схоплювати комах на льоту; лапки короткі, з чіпкими кігтями на пальцях.

Денні хижаки живуть у лісах, горах, на рівнинах. Пристосувалися до хижацького способу життя: мають міцний гачкуватий дзьоб, короткі чотирипалі лапи з міцними пальцями і гострими, загнутими кігтями; добре розвинені м’язи грудей і кінцівок, гострий зір; швидкий політ. Більшість з них (орли, соколи, яструби, шуліки) живляться переважно живими тваринами; стерв’ятники і грифи живляться падаллю.

Практична робота "Екологічні групи птахів"

Розробка містить теоретичний матеріал до практичної роботи, де подано опис екологічних груп птахів. Практична частина має три завдання, обов'язкові до виконання.

Практична робота: Екологічні групи птахів.

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ПТАХІВ

У процесі історичного розвитку птахи заселили найрізноманітніші місця (біотопи): ліси, луки, болота, пустелі, степи). Довге перебування у певних умовах спричинило утворення у птахів різних систематичних груп подібних ознак у будові і поведінці, що відображають пристосування до даних умов існування. Внаслідок цього птахів об’єднують в екологічні групи: птахи лісу, птахи боліт, птахи прісних водойм та їхніх узбереж, птахи відкритих пустельно-степових просторів, птахи відкритих повітряних просторів, денні хижаки.

Птахи лісу живуть у просторах, обмежених деревами і чагарниками. У них виникли пристосування до швидкого злету і точної посадки на гілках, лавірування між деревами: короткі й тупі крила, довгий хвіст. Серед них є комахоїдні, м’ясоїдні та зерноїдні види, що зу ­ стрічаються в лісах різного типу, де вони займають різні яруси рослинності. Ці птахи мають різну форму дзьоба, різне забарвлен ­ ня, голос та різний спосіб життя.

Птахи, що гніздяться і здобувають корм, в основному, у кронах дерев і чагарників (синиці, корольки), мають тонкі і гострі дзьоби, сильні лапи з гострими загнутими кігтями та добре розвиненим заднім пальцем, яким вони охоплюють гілку. У деяких видів (дятли, повзики) два пальці спрямовані вперед, два — назад. Найкращі дереволази — дятли, повзики — лазять по стовбурах і гілках дерев за допомогою міцних зігнутих кігтів, підпираючись жорсткими, твердими стерновими перами хвоста. Міцний дзьоб і довгий язик допома ­ гають їм видобувати з щілин кори і деревини поживу, видовбува ­ ти в деревині глибокі дупла для гнізд. Повзик може пересуватися не лише вгору, а й униз головою. Деякі птахи гніздяться на деревах, а корм добувають у повітрі — нальоту (мухоловки, соколи); інші — гніздяться на землі, а живляться і на землі, і на деревах (глухарі, тетереви, рябчики).

Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм . Деякі види (чаплі, лелеки, кулики) населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм. Корм добувають з поверхні землі, з дна водойм або вологого ґрунту, тому у більшості з них невелика, з довгим, тонким дзьобом голова; довга, гнучка шия; довгі, тонкі, неоперені, з видовженими пальцями ноги - на довгих ногах, як на ходулях, легко і зручно ходити мілководними болотами та косами (чаплі, журавлі, леле ­ ки). ; короткий хвіст. Птахи, що добувають їжу на відкритих ділянках водойм (качки, чирки, гуси, лебеді, пелікани), мають щільне оперення, добре розвинені пух і підшкірний шар жиру, куприкову залозу; короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з цідильним апаратом. форма тіла видовжена, лапи виступають далеко назад, що забезпечує швидке пересування у воді та під водою Деякі птахи (чайки, буревісники) добре плавають, але більшу частину життя проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло у них легке, струнке; крила довгі, гострі; ноги короткі, пальці з’єднані плавальними перетинками.

Птахи степів і пустель населяють відкриті простори. Одні з них пристосовані до швидкого бігу (страуси, дрохва, стрепет), інші — до польоту на значні відстані (рябки, саджа). У бігаючих добре розвинені ноги; деякі з них (страуси) взагалі втратили здатність до польоту. Для цієї групи птахів властиві гострий зір, захисне забарвлення і здатність ховатися (затаюватися) від ворогів.

Птахи відкритих повітряних просторів більшу частину активного життя проводять у повітрі (ластівки, стрижі). У них довгі, вузькі, загострені крила; дзьоб короткий, широкий, що дає змогу схоплювати комах на льоту; лапки короткі, з чіпкими кігтями на пальцях.

Денні хижаки живуть у лісах, горах, на рівнинах. Пристосувалися до хижацького способу життя: мають міцний гачкуватий дзьоб, короткі чотирипалі лапи з міцними пальцями і гострими, загнутими кігтями; добре розвинені м’язи грудей і кінцівок, гострий зір; швидкий політ. Більшість з них (орли, соколи, яструби, шуліки) живляться переважно живими тваринами; стерв’ятники і грифи живляться падаллю.

За способом живлення можна розрізнити такі життєві фор ­ ми птахів: травоїдні, зерноїдні, комахоїдні, хижі тощо. Усі вони мають певні специфічні пристосування до пошуків, захоплення, обробки та перетравлювання їжі. Серед хижих і комахоїдних пта ­ хів є види швидкого польоту (серпокрильці, ластівки, соколи), які можуть розвивати під час полювання за здобиччю величезну швидкість. Існують й такі, які більше пересуваються на ногах, ніж літають (деркач). Є птахи, які зовсім не літають, але вони теж добре пристосовані до навколишнього середовища: пінгвіни чудо ­ во плавають і пірнають, страуси швидко бігають.

ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ПТАХІВ

Мета: застосовувати знання на практиці про різноманітні пристосування до способу життя у птахів різних середовищ існування, розвивати вміння виявляти та порівнювати риси пристосувань у запропонованих птахів, узагальнювати набуті знання

ЗАВДАННЯ 1. Розгляньте запропоновані приклади птахів (див додаток) різних екологічних груп (опудала, фотографії, рисунки). Опрацюйте їх за поданим планом:

Дані занесіть до підсумкової порівняльної таблиці.

Пристосування