Яка будова дзьоба у птахів?

Дзьоб птахів складається з двох частин: наддзьобка і піддзьобка, які вкриті роговим чохлом — рамфотекою. У багатьох птахів основа верхньої частини дзьоба покрита восковицею. Кеш

Що є тільки у птахів?

Характерними рисами сучасних птахів є наявність пір'я, дзьоба без зубів, відкладання яєць з міцними оболонками, високий рівень метаболізму, чотирикамерне серце, легкий міцний скелет. Усі сучасні птахи мають крила, що розвинулися з передніх кінцівок.

Що визначає форму і особливості будови дзьоба у птахів?

Найбільшою мірою форма дзьоба обумовлена характером харчової спеціалізації. У багатьох птахів основа верхньої частини дзьоба (наддзьобок) покрита восковицею. У птахів, що не мають восковиці, проксимальний відділ рамфотеки наддзьобка, поступово потоншуючись, переходить в шкірний покрив лобової частини черепа.

Різноманітність тварин
ПТАХИ

Цілі: розглянути процеси життєдіяльності птахів; розвивати уявлення про типи пташенят та інстинктивний характер турботи про пташенят.

• аналізують процеси життєдіяльності птахів;

• пояснюють інстинктивний характер;

• називають типи розвитку пташенят;

• наводять приклади турботи про птахів.

Основні поняття й терміни: статеві залози, внутрішнє запліднення, виводкові й нагніздні пташенята, будова яєць, гніздування, шлюбний період, турбота про пташенят.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: муляж статевої системи, яйця (розріз), таблиці, годівнички, фото, малюнки, фрагменти відеофільмів.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Визначити правильні ствердження.

1) Всі птахи здатні до польоту.

2) Кіль — це пристосування до польоту.

3) Цівка утворена з кісток стопи.

4) Дзьоб — це видозмінені щелепи.

Пристосування птахів до польоту.

1) Для чого в деяких зоопарках птахам підрізають крила?

2) Чи збережуть птахи здатність до польоту, якщо втратять пір’я?

3) Чому в період великих холодів об’єм тіла птахів збільшується?

• Птахи. Які асоціації викликають учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Процеси життєдіяльності птахів

Подвійне. Повітря з легень потрапляє в повітряні мішки, які розташовані між внутрішніми органами й у довгих кістках кінцівок. З повітряних мішків повітря знову потрапляє в легені (повторний газообмін).

За способом живлення птахів умовно поділяють на такі групи: хижі, трупоїдні, рибоїдні, комахоїдні, зерноїдні плодоїдні, всеїдні.

Хижі птахи (денні хижаки, сови) живляться здебільшого іншими пернатими або звірами.

Вони мають короткий, дуже зігнутий, із гачком на кінці, дзьоб. Наддзьобок у них ширший від піддзьобка й має різальні краї. Основне його призначення — розривати на частини здобич. Нижні кінцівки у хижих птахів сильні, з добре розвиненими кігтями; ними вони схоплюють жертву. Мають гострий зір.

До трупоїдних птахів належать грифи, сипи, стерв’ятники, кондори; вони мають великий дзьоб, голу голову й шию. Падлом живляться також деякі орли, ворони, буревісники, але для них це не основна їжа.

Рибоїдні птахи — пінгвіни, крохалі, гагари, пелікани, баклани, чайки, чаплі, рибалочки та інші — мають низку пристосувань до живлення рибою. Пінгвіни хапають рибу міцним гострим дзьобом, утримують її з допомогою язика й піднебіння, на яких є рогові сосочки, спрямовані назад. Пилкоподібні зазубрини по краях дзьоба у крохаля і гострий гачок на його кінці у баклана допомагають цим птахам схоплювати й міцно тримати здобич. У пеліканів є шкіряний мішок на нижній щелепі, що виконує роль сачка під час ловлі риби.

До комахоїдних належать стрижі, дрімлюги, частково дятли, більшість горобиних, осоїд із ряду Денні хижаки. У птахів, які ловлять комах на льоту (стрижі, дрімлюги, ластівки, мухоловки), дзьоб короткий, але широко розкривається; його краї усаджені довгими щетинками, що полегшують ловлю комах. Комахами в основному живляться різні кулики. Дзьоби у них довгі, тонкі, часто нагадують пінцет, бо корм вони дістають із поверхневих шарів ґрунту. Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах ґрунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб. У дятлів дзьоб сильний, долотоподібний, що є пристосуванням до довбання стовбурів дерев.

Зерноїдні птахи (ряди Курині, Голуби, родина В’юркові з ряду Горобині та ін.) живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують комахами. Вузька спеціалізація щодо живлення властива шишкарям, які споживають лише насіння хвойних дерев; ним же вигодовують і пташенят. Із допомогою хрестоподібного дзьоба вони вилущують насіння із шишок. В інших зерноїдних дзьоб міцний, конусоподібний (родина В’юркові), іноді з випуклим наддзьобком (курині, голуби).

Плодоїдні птахи особливо численні в тропічних лісах (папуги, носороги, тукани), їм властивий великий дзьоб, із допомогою якого вони зривають плоди з тонких гілок.

До всеїдних належать птахи, які живляться різноманітною їжею (воронові).

Проте цей поділ на групи умовний, оскільки характер живлення птахів може змінюватися залежно від сезону, умов навколишнього середовища, віку. Так, шпаки навесні й на початку літа живляться комахами, влітку й восени — переважно ягодами. Більшість зерноїдних птахів пташенят вигодовують комахами.

Більшість птахів активно розшукують їжу, але є й такі, що підстерігають її (мухоловки, яструби, рибалочки, сиворакші).

Запліднення внутрішнє, яйця мають великий запас поживних речовин.

(Робота з муляжами, таблицями, підручником)

Для розвитку яйця потрібне тепло — насиджування.

За особливостями розвитку пташенят після насиджування птахів поділяють на виводкові та нагніздні. Яка між ними різниця? Наведіть приклади певних птахів.

2. Сезонні явища в житті птахів

1) Підготовка до розмноження зумовлена природженими інстинктами, що проявляються під дією факторів навколишнього середовища. Ці фактори, за І. П. Павловим, мають «сигнальний» характер. Так, важливими стимуляторами статевого інстинкту є: збільшення інтенсивності освітлення, присутність і поведінка самця та інші фактори. Підготовка до розмноження проявляється в об’єднанні птахів у пари й займанні ними гніздових територій.

У більшості видів самець і самиця на період розмноження утворюють пару — це моногами. В орлів, лебедів, гусей, лелек, деяких чапель пари зберігаються протягом кількох років або все життя.

2) Розмноження, гніздування і виведення пташенят. У період розмноження у птахів спостерігається токування — своєрідний прояв статевого збудження. Проявляється воно по-різному: в особливих рухах, співах і специфічних криках, своєрідному польоті; у бійках між самцями, зрідка — між самицями. Для полігамних птахів характерні групові токовища, на які збираються самці та самиці. Токування полегшує зустріч птахів одного виду для розмноження.

Птахи розміщують свої гнізда в різних місцях: на землі (курині, пастушки, журавлі, дрохва, кулики, чайки, гуси, дрімлюга, деякі горобині та ін.); у норах та інших земляних укриттях (берегова ластівка, бджолоїдка, рибалочка та ін.); у дуплах дерев (дятли, деякі сови, голуби, синиці, шпаки, мухоловки та ін.); на деревах і кущах (денні хижаки, воронові, дрозди, славки, зяблики, іволга та багато інших).

У гнізді підтримується оптимальний температурний режим, воно захищає яйця і пташенят від несприятливих впливів навколишнього середовища, а також, будучи добре замаскованим або розміщеним у малодоступному місці, і від ворогів.

3) Післягніздове линяння. У птахів після розмноження відбувається зміна оперення — линяння. Більшість птахів линяє після завершення вигодування пташенят; у самців полігамних видів линяння розпочинається відразу після відкладання самками яєць. Линяння буває повне, під час якого змінюється все оперення, і часткове, коли махові й рульові пера не замінюються. У хижих і комахоїдних птахів линяння відбувається поступово, тому вони не втрачають здатності до польоту. Інтенсивно линяють, наприклад, тетерева і глухарі, втрачаючи здатність до польоту.

4) Підготовка до зими. У цей період птахи інтенсивні живляться, накопичують жирові запаси. Вони втрачають прив’язаність до гніздових територій, об’єднуються у зграї, мандруючи в пошуках їжі. У багатьох видів спостерігається зміна біотопів і характеру живлення. Так, на полях живляться качки, гуси, дрозди, голуби та інші птахи. Шпаки утворюють величезні зграї (до 5000 особин), поїдаючи виноград, вишні, черешні та інші ягоди.

5) Зимівля — найскладніший період у житті птахів. Узимку різко погіршуються умови існування птахів здебільшого через труднощі в живленні. З кормового раціону випадають зелені частини рослин, насіння і плоди низькорослих трав і кущів, більшість комах.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з текстом підручника, доповнення конспекту в разі необхідності

Умови, які необхідні для розвитку зародка